Що виділяють хвойні рослини?

Основною причиною розміщення санаторно-оздоровчих закладів у хвойних лісах є тє, що хвойні рослини виділяють фітонциди. Фітонциди – біологічно активні речовини, що утворюються рослинами, які вбивають чи пригнічують зростання й розвиток бактерій, мікроскопічних грибів та інших форм мікроорганізмів.

Як називається сік хвойних рослин?

У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом — хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами.

Хвойні дерева та кущі

Сімейство Соснових - Сімейство Кипарисових - Сімейство Тисів

Декоративні хвойні вічнозелені дерева і кущі - це прикраса саду в будь-який час року, його життя і радість. Якщо в декоративному саду немає вічнозелених рослин, навесні і восени сад виглядає порожнім, нудним. Серед вічнозелених рослин, найбільшою популярністю користуються хвойні рослини, які надають саду особливу красу в міжсезоння, коли засипають багаторічники і гинуть літники.

Хвойні дерева і кущі - дуже багата і цікава група рослин. Вічнозелені високі стрункі гіганти і приземкуваті сланкі по камінню кущі - все це представники великого класу хвойних. Хоча хвойні в основному вічнозелені дерева і кущі, серед них є які скидають на зиму хвою: модрина, матасеквойя, гінго.

Серед численних видів і сортів хвойних, можемо підібрати хвойні рослини, адаптовані до різних умов. Для легких, сухих і піщаних грунтів прекрасно підходять сосна і ялівці, на вологі місця - таксодіум, метасеквойя, туя гігантська. Більшість хвойних краще ростуть на сонячних місцях, але є і такі, які добре ростуть в тіні - тис і мікробіота.

Посадка: Практично у кожного сорту різні вимоги по відстані для посадки. При посадці невеликих саджанців хвойних, важливо знати про майбутню висоту і обсяг дорослих хвойних рослин, так як часто хвойні висаджують занадто близько, для досягнення швидкого декоративного ефекту. В результаті чого хвойні рослини заглушають один одного, втрачаючи форму і декоративний вигляд, а сам сад стає занадто затіненим.

Слід пам'ятати, що саджанці хвойних рослин завжди купуємо з комом - а краще в контейнерах. Ніколи не купуйте саджанці хвойних, з відкритою кореневою системою. Зовні рослина може виглядати привабливо, але в саджанця вже загинули усмоктувальні кореневі волоски, і він приречений. Після посадки ви не зрозумієте, прийнялася рослина чи ні, хвойні гинуть протягом двох років. Пересаджуємо на ту ж глибину, як росла в контейнері, навесні (квітень, травень) або восени але не пізньої осені, інакше саджанці не встигнуть вкоренитися перед зимою. Ніколи не саджайте хвойники в спеку або вітряні дні, транспірація тоді вище, що веде до висихання рослини. Чутливі до морозів види і сорти хвойних, необхідно висаджувати на захищені від сухих морозних вітрів, місцях.

Догляд: За хвойними рослинами легко доглядати, хвойні не потребують постійного хімічного захисту. Крім карликових сортів ялини, які часто вражаються павутинним кліщем. Хвойні рослини невибагливі і не вимагають додаткових підгодівель, але природно добре реагують на них. Як і всі групи рослин, бажано удобрять навесні. Найкращим добривом для хвойних компост, компост за своїм складом найбільш близький до природного грунту, в якому ростуть багато хвойних, або повільно діючім комплексним мінеральним добривом. Не вносьте мінеральні добрива восени, внесення осінньої підгодівлі викличе зростання молодих пагонів, пагони до морозів не визріють, під час морозів загинуть, і рослини будуть мати непривабливий пригнічений вигляд. Обрізка хвойних - довжина, частота і пора - залежить від роду, виду і сорту. Рекомендується весняна обрізка перед початком вегетації і влітку (VI - VII). Необхідно пам'ятати, що вічнозелені хвойні рослини періодично скидають частину хвої, і це нормально.

Використання: Хвойні рослини знаходять широке застосування в будь-яких садах. Особливо гарні за формою або забарвленням екземпляри, садять поодиноко. Хвойні дерева прекрасно підходять для живописних вічнозелених живоплотів, як вільно зростаючих, так і формованих. Живоплоти і стіни з хвойних дерев, надійно захищають від вітру, шуму і пилу, є хорошим візуальним захистом. Безліч сортів ялівцю грають роль грунтопокривних рослин, які вигідно замінюють газон. Карликові форми походять для невеликих садів, альпінаріїв, доповненням вересових садів, а також для контейнерного озеленення.

Хвойні дерева і кущі відмінно поєднуються з іншими рослинами - багатолітниками і листяними деревами. Добре виглядають на тлі будівель і самі створюють цікавий фон для інших рослин або архітектурних елементів.

В онлайн каталозі декоративних садових рослин «Ландшафт», ми використовуємо міжнародні стандарти написання назв хвойних рослин. В першу чергу ми використовуємо латинські назви, щоб уникнути двозначності, а також українськи назви і синоніми. Це дозволить Вам швидко знайти виробника цікавої Вам рослини.

Хвойні декоративні рослини, дерева та кущі, види і сорти, назви і фото, опис характерних рис, переваги, застосування в ландшафтному дизайні:

Хвойні рослини

Хвойники давно зайняли гідне місце в садах і парках, на дачних і присадибних ділянках. Секрет затребуваності цих вічнозелених рослин у тому, що вони зберігають свою декоративність цілий рік, доглядати за ними легко, їх можна висаджувати в дорослому віці, причому взимку, і вони відразу ж стають прикрасою ділянки. Однак якщо ви допустили при посадці помилку, виявиться це не відразу, а через три-шість місяців, якщо рослину висаджували восени або взимку, або через 1-2 місяці після весняної посадки.

Незважаючи на те, що займатися посадкою хвойників можна цілий рік, дво-трирічні саджанці краще садити напровесні, щойно можна буде викопати посадковий котлован, тобто відразу після першої відлиги: корені почнуть рости й розвиватися вже при 3 ºC, а весняні заморозки саджанцям не страшні.

Посадкою дорослих кущів і дерев потрібно займатися взимку: приживлюваність хвойних рослин, висаджених у цю пору, наближається до 100 %. Улітку можна ризикнути посадити тільки саджанець із закритою кореневою системою і тільки в тому разі, якщо ви абсолютно впевнені в порядності продавця. Восени хвойні рослини краще не пересаджувати.

Найпопулярнішими хвойниками є ялівець, туя, сосна, ялина, ялиця, кипарисовик, мікробіота, тис і тсуга.

Зимове живцювання ялівцю – ще ефективніший спосіб!

Я вже розповідав вам, як укорінював велику кількість хвойних живців. Туя вкорінилася чудово, а з живців ялівцю наростили коріння лише половина. Тому я вирішив випробувати інший спосіб укорінення та запропонувати його вашій увазі.

Зимове розмноження хвойних живцями – як правильно відокремлювати та вкорінювати живці?

Зима – це чудовий час для розмноження живцюванням таких хвойних культур, як туя та ялівець. Робити це дуже просто: потрібно знайти екземпляр, який вас цікавить, і відламати від нього річний живець. Живець має бути.

Кипарис кімнатний: вирощування, види і сорти

Чи знаєте ви, що пірамідальна форма кипариса – не творіння природи, а результат роботи селекціонерів? А те, що Плутарх радив писати закони лише на кипарисових дошках, тому що їх не руйнує час?

Деревина кипариса не має шарів, її можна різати і вздовж, і впоперек, тому з неї можна виготовити навіть дрібні деталі.

Для вирощування в кімнатній культурі був виведений мініатюрний кипарис, який, тим не менш, має майже всі якості, властиві величезним лісовим деревам.

У статті на нашому сайті зібрана вся інформація, яка необхідна для вирощування цього чудового хвойника в домашніх умовах, і ми із задоволенням нею з вами поділимося.

Кипарисовик: вирощування в саду, види і сорти

Рослина кипарисовик (лат. Chamaecyparis) належить до роду вічнозелених хвойних дерев родини Кипарисові. У цьому роду сім основних видів і кілька сотень культиварів. У природних умовах кипарисовики іноді досягають заввишки сімдесяти метрів. Зовні вони трохи нагадують кипарис, тому ці рослини часто плутають, але гілки у кипарисовика дрібніші, ніж у кипариса, і більш плоскі. Найбільше кипарисовик своєю пірамідальною кроною нагадує тую. Родом кипарисовик зі Східної Азії та Північної Америки.

Мікробіота: вирощування і догляд

Ця хвойна рослина з цікавою назвою дуже схожа на тую. У природі її можна зустріти виключно в регіонах Далекого Сходу. Спочатку мікробіоту вважали ялівцем несправжньокозацьким, але потім дослідники зрозуміли, що мають справу з абсолютно новою для них рослиною, яка розміром значно дрібніша за тую. Звідки й з'явилася назва – мікробіота. Цей хвойний чагарник занесено в Червону книгу, оскільки в дикій природі він став зустрічатися дедалі рідше. Зате на дачних і присадибних ділянках ця ефектна й невибаглива рослина стала дуже популярною.

Обов’язкова обрізка хвойних в серпні-вересні – не варто затягувати!

Кінець літа і початок осені – чудовий час для обрізування хвойних рослин, якщо потрібно підтримати їх форму.

Пересаджуємо ялівець – як можна приготувати мікоризу самому і навіщо вона потрібна?

Кілька років тому я посадив у відкритий ґрунт пару однаково розвинених саджанців ялівцю скельного сорту Блю Арроу. Минуло півтора роки. Один із саджанців виріс півтораметровим, виглядає він здоровим і продовжує розвиватися, а другий ялівець ледь досяг метрової висоти.

Туя західна: вирощування в саду, опис сортів

Туя західна (лат. Thuja occidentalis), або життєве дерево – вічнозелена хвойна рослина роду Туя родини Кипарисові. У природі цей вид зустрічається на сході Північної Америки по низинних берегах річок, болотах, на вапняних ґрунтах і вологих родючих суглинках. Описано рослину було Карлом Ліннеєм у 1753 році, тоді ж вона й отримала від нього свою назву, що перекладається з грецької як «жертвування, обкурювання»: ароматичні породи туї спалювали під час давніх релігійних обрядів.

Туя: вирощування в саду, розмноження, види і сорти

Рослина туя (лат. Thuja), або живодрево (живодерев, жистяк, кадило, савіна), належить до роду голонасінних хвойних рослин родини Кипарисові, як ялівець, секвойя, таксодіум, кипарис та кипарисовик. В Європу тую завезли зі Східної Азії чи Америки. Латинська назва рослини має давньогрецький корінь, що означає «жертвування», «кадіння» – мабуть, існує зв'язок між назвою рослини і запахом порід туї, які ритуально спалюються як ароматичні пахощі. Рід налічує 6 видів, представники яких доживають іноді до 150 років, хоча зустрічаються і значно більш зрілі екземпляри.

Як посадити ялівець звичайний – що потрібно обов'язково враховувати при посадці?

Я з ранку до вечора зайнятий висаджуванням та пересаджуванням, і зараз настала черга пересаджувати мої улюблені ялівці.

Як уберегти хвойні рослини взимку від опіків, нестачі вологи та налипання снігу?

Мене часто питають, як уберегти хвойні рослини взимку. Відразу хочу сказати, що в основному хвойники, адаптовані до місцевого клімату, страждають узимку не від морозу, а від посухи та сонячних опіків.

Ялиця: вирощування в саду, розмноження, види

Рослина ялиця (лат. Abies) представляє рід родини Соснові. У багатьох мовах назва рослини близька до слова «ялина». Поширена ялина-ялиця в субтропічних, помірних і навіть тропічних районах північної півкулі, зокрема в Сальвадорі, Мексиці, Гондурасі і Гватемалі. Найчастіше ялиця росте у хвойних лісах, у сусідстві з такими деревами, як кедр, ялина і сосна, проте зустрічається вона і у змішаних, і навіть у листяних лісах. Налічує рід близько 50 різновидів – від чагарників заввишки 50 см до дерев заввишки 80 м.

Ялівець козацький: вирощування в саду, опис сортів

Ялівець козацький (лат. Juniperus sabina) – хвойний чагарник, найпоширеніший вид роду Ялівець родини Кипарисові. У дикій природі цей вид зустрічається в лісах і гаях степової зони, на піщаних дюнах і скелястих схилах Малої і Південно-східної Азії, Центральної Європи, Кавказу, Примор'я, Уралу й Сибіру.

Ялівець: вирощування в саду, види і сорти

Рослина ялівець (лат. Juniperus), або верес, або арча, належить до роду вічнозелених хвойних дерев або чагарників родини Кипарисові, численні представники якого поширені в північній півкулі від субтропічних гірських районів до Арктики. Латинська назва, збережена Карлом Ліннеєм за ялівцем у класифікації, згадується ще у творах римського поета Вергілія. Налічує рід ялівців на сьогодні близько 70 видів. Сланкі види ялівцю ростуть переважно в горах, а дерево ялівець заввишки до 15 м і навіть вище можна зустріти в лісах Центральної Азії та Америки, а також Середземномор'я. Ця рослина, що нагадує кипарис, росте від 600 до 3000 років.