Як позбутися борщівника в домашніх умовах?

Індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати — рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки (на 10-15 см нижче рівня поверхні грунту). Якщо зрубати вище — на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням.

Як виглядає опік від борщівника?

Якщо ви отримали опік борщівником, симптоми будуть залежати від ступеня впливу отрути на шкіру: легке почервоніння, пухирі, глибокі виразки.

Борщівник Сосновського (Борщевик Сосновского)

Борщівник Сосновського — реліктова та добре пристосована до виживання але чужа для України рослина, що походить із Кавказу, де місцеві жителі використовували для овочевих супів та борщів молоде листя до появи квітконоса, звідки його назва.

Містить фотоактивні сполуки, небезпечні для шкіри людини при сонячному опроміненні. У молодому листі ці речовини можуть розкладатися при термічній обробці.

Рослина в перші роки не вибиває пагона, росте в вигляді листя в кущі та збільшує кореневище, на 2—3 рік з’являється трубчатий пагін із декількома суцвіттями. Перецвівши, рослина гине. Скошена рослина, яка не відцвіла, дає пагін на наступний рік, і може жити протягом багатьох років допоки не відцвіте. Якщо стовбур перебитий, за умови теплої погоди квітне повторно через 1—2 тижні, на вцілілих пагонах в прилистових розетках розвиваються квіти, причому інколи в більшій кількості. Нові квіти можуть зростати навіть майже біля землі, тому скошування є малоефективним.

Зростає до 3—5 метрів в висоту, товщина стебла — до 10 сантиметрів. Основними місцями його поширення є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища і покинуті поля. Насіння борщівника Сосновського дозріває навіть тоді, коли стовбур рослини зрізано. Насіння розсівається в діаметрі 5—6 метрів навколо рослини, проте сухостій з насінням переносить зимові хуртовини, знаходячись над сніговим покривом, сприяючи рознесенню насіння на великі відстані. Насіння зберігає здатність до проростання протягом декількох років. Є медоносом, проте активно витісняє в своїх заростях всі квіткові культури, із врожайністю до 300кг/га, мед має темний колір та виражену спазмолітичну та заспокійливу дію.

Незважаючи на те, що не всі борщівники містять фотосенсибілізуючі речовини, склад та дія їх може різнитись, борщівник Сосновського має токсичну дію на шкіру та часто його складно відрізнити від схожих представників суміжних видів.

Прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки ( фуранокумарини ), при контакті зі шкірою викликає малопомітне подразнення, як від кропиви, але під дією ультрафіолетового (зокрема сонячного) випромінювання, в сокові активуються токсичні властивості, підвищуючи чутливість шкіри до ультрафіолету в сотні разів. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1—3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні. Для них характерна гіперемія (почервоніння), водянисті пухирі. Опіки з'являються на вражених ділянках тіла не одразу після контакту, що б могло попередити подальший контакт з рослиною, а через 1—2 дні, розвиваючись поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань.

Заходи боротьби

Методом Allium test виявлено, що водний екстракт соку борщівника Сосновського (при відсутності фотоактивації) може проявляти генотоксичну активність для еукаріотів (по Allium test) — як для рослин так і для людини. Рівень мутагенного ефекту класифікується як сильний, ступінь мутагенного еффекту прямо пропорційний його дозі .

При роботі з рослиною потрібно дотримуватись ряду настанов:

• Попередження контакту шкіри з будь-якою частиною рослини, особливо тими частинами, що пустили на зламі сік. Він спричиняє опіки навіть на тильній поверхні долонь, де шкіра порівняно товста.
• Робота з рослиною (особливо при викошуванні) передбачає використання щільного водовідштовхуючого одягу, окулярів та щільних гумових рукавиць.
• Попередження дітей про небезпечність рослини. Велике листя та трубчасті стебла цікаві дітям для зламування.
• Попередження використовування листя борщівника як серветок, для витирання рук чи ніг.
• Розміщення інформаційних бюлетенів у школах, базах відпочинку та в місцях значної вегетації борщівника.

Станом на 2011р. універсальних методів боротьби не розроблено. В Україні боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Хімічні методи боротьби включають використання гербіцидів. Для боротьби з борщівником рекомендується використовувати гліфосат . Достатня концентрація — 5л/100м 2 стандартного розчину раундапу, тобто 360 г/л гліфосату. Необхідно обробити 70-80% листкової поверхні рослин борщівника. Першу обробку слід проводити навесні, коли висота рослин не перевищує 50 см, що дозволяє безпечно проникнути в центр його заростей, з повторною обробкою після відростання рослин. Односезонна обробка не приносить результату, на наступний рік виникають масові сходи, а ще через 2 роки результати роботи нівелюються. Ерозія ґрунту є побічним ефектом від використання, ґрунт потребує повторного заселення, найкращим варіантом якого є глибоке зорювання ґрунту та взяття очищених земель під сільськогосподарські угіддя.

Стебло: до 3—5 метрів в висоту, товщ ина стебла — до 10 сантиметрів

Листки: в еликі і широкі листки борщівника розпускаються навесні раніше за інші рослини (трави), затінюючи поверхню ґрунту, на якій після його заселення рослини інших видів більше не ростуть

Суцвіття: Дводомні квітки, зібрані в суцвіття , запилюються комахами

Корінь: листя, коріння і плоди борщівника багаті ефірними маслами , які послаблюють стійкість шкіри проти ультрафіолетового випромінювання . Після контакту з рослиною, особливо в сонячні дні, на шкірі може з'явитися сильний опік 1 - 3 ступеня. Особлива небезпека полягає в тому, що дотик до рослини перший час не викликає ніяких неприємних відчуттів.

Плід: насіння борщівника здатні поширюватися на великі відстані, але більша частина насіння знаходиться у районі материнських рослин. Поширення насіння відбувається як природним шляхом, так і за допомогою людини.
Плоди борщівника складаються з двох частин, кожна з яких містить одне насіння. Майже все насіння, що з'явилися в кінці літа, знаходяться в стані спокою і не проростає восени. Проростання передує період зростання ембріона і вихід зі стану спокою. Обов'язковою умовою проростання є вплив протягом одного-двох місяців низьких середньодобових температур 2-4 ° C у період перебування їх у вологому стані.

Борщівник Сосновського: чим небезпечна ця рослина і як лікувати опіки

На території міста поширився бур’ян, так званий борщовик Сосновського. Росте він обабіч річок, доріг, лісосмуг та полів, поблизу дачних ділянок. Листя та інші частини стебла борщовика Сосновського можуть викликати небезпечні опіки.Борщовик - отруйна рослина висотою до двох метрів, а то й більше. Коли сік потрапляє на шкіру, то через декілька годин, а то й днів вона червоніє. При сильних опіках піднімається температура, починається лихоманка, з’являються виразки. Після лікування на їх місці залишаються темні плями.

Особливо небезпечно, якщо уражені рот чи гортань. Найчастіше від борщовика страждають діти. Кущі борщовика можуть довго рости на одному місці. Отруйна рослина має круглий і товстий корінь, який важко висмикнути або викопати. Важливо "квітку-шапку" скосити, намагаючись триматися якомога далі від рослини. Щоб сік не потрапив на руки, необхідно натягнути гумові рукавички. Найкращий результат можна отримати, якщо обробити бур’ян при формуванні першої розетки листя раундапом. Якщо ж взялися за боротьбу з цією рослиною в середині вегетації, то краще її скосити, а гербіцидом обробити листя та стебла, що залишилися.

При опіках борщовиком рекомендується густо намилити уражене місце господарським милом і змити лосьйоном, що містить спирт. У жодному випадку не розтирайте уражене місце. Так ви можете рознести подразнюючу речовину буквально по всьому тілу. Особливо важливо не доторкатися до обличчя та очей. До того ж розтирання стимулює кровоток, а значить, надходження до ураженого місця нових і нових речовин, що підтримують запалення. Як при будь-якому запаленні, полегшення принесуть холодні компреси або прикладання льоду до уражених місць.

Відріжте лист алое, вийміть з нього ложкою м'якуш і нанесіть її на уражене місце. Протизапальні і антибактеріальні властивості алое роблять його досить ефективним засобом. Готові препарати алое у вигляді гелів придатні для цієї мети тільки в тому випадку, якщо вони виготовлені з натуральної м'якоті рослини.

Зірвіть декілька листків звичайного садового бур'яну — подорожнику, промийте їх, пропарте і, дещо остудивши, нанесіть припарку на уражену ділянку шкіри. В подорожнику міститься аллантоїн — сполучення з протизапальними і антибактеріальними властивостями.

У пральній машині при помірній температурі періть одяг, в якому ви гуляли по чагарниках борщовику. Це убереже вас від поширювання висипу, що зудить, по всьому тілу. Обполосніть водою взуття. Якщо ви «спілкувалися» з борщовиком у взутті, що виготовлено з тканини, його також варто прати.

Щоб підсушити пухирі, що проступили на шкірі, і угамувати свербіння, зробіть оцтовий компрес. Змішайте півстакана столового оцту і півтори склянки води. Остудіть суміш в холодильнику. Коли свербіння стане нестерпним, змочіть клаптик тканини цим розчином і прикладіть його до місця, що зудить.

Змочіть водою звичайний пакетик чаю (чорного або зеленого) і прикладіть його до шкіри, що зудить. Дубильна кислота, що міститься в листі чаю, полегшить свербіння та зменшить запалення тканин.

Збираючись на прогулянку в ліс або поле, де можуть рости отруйні рослини, надягайте штани і сорочку з довгими рукавами.

Борщівни́к Сосно́вського

Борщівни́к Сосно́вського (Heracleum sosnowskyi Manden.) — багаторічна рослина родини Apiaceae, до 3—5 метрів висоти, товщина стебла — до 10 сантиметрів, з 2-5-річним циклом розвитку. З центральної її бруньки на 3-5, рідше — на 2-3 році життя утворюється квітковий пагін. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується головним чином насінням. Квітка — складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Основними місцями його зростання є потічки, береги річок, узбіччя доріг, деградовані пасовища. Рослина багата на фітоактивні сполуки, тому навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків. Через 1—2 дні пошкоджена поверхня тіла досягає декількох сантиметрів, важко гоїться, загострює появу інших шкірних захворювань. Оскільки борщівник є небезпечним видом, то необхідно систематично проводити заходи по перешкоджанню його поширення: випас — молоді листки рослини поїдають вівці та корови; систематичне косіння; зрізування товстих коренів на глибині 8-12 сантиметрів, що забезпечує знищення рослини.

Батьківщиною борщівника Сосновського є Кавказ. Завезли його в Україну після Другої світової війни як одну із силосних культур, що давала таку кількість зеленої маси з гектара, як жодна з традиційних. Також борщівник Сосновського є прекрасним медоносом. Але виявилося, що він має токсичний сік, який викликає важкі опіки. Тваринам можна було його згодовувати лише як силос — після цього отрута розкладалася. Та все одно молоко від нього ставало гіркуватим. Тож від його розведення довелося відмовитися. Але було вже пізно. Борщівник Сосновського чудово почувався і без особливого догляду. Рослина легко дичавіла, розсівалась насінням. І нині її отруйні зарості стали звичним явищем в Україні.

Стебла, листя і квіти борщівника містять фуранокумарини. Ці речовини різко підвищують чутливість людського організму до ультрафіолетового випромінювання. Тобто досить торкнутися до рослини чи забризкати шкіру її соком, а потім уражене місце виставити на сонце — і опік вам гарантований. Реакція в результаті опіку починається не відразу, а через кілька годин. Спочатку шкіра червоніє, потім виникають біль, набряк. З’являються пухирі, наповнені світлою рідиною. Вони можуть збільшуватися кілька днів, захоплюючи все нові ділянки шкіри. Опіки, отримані від цієї рослини, доволі глибокі, заживають повільно, залишаючи темні пігментні плями. Найсильніші опіки борщівник спричиняє при контакті з вологою шкірою в сонячні дні.

При ураженні великої ділянки тіла людину морозить, нудить, піднімається температура. Борщівник Сосновського викликає і алергічні реакції. У хворих на астму він може спровокувати напад задухи.

Якщо на шкіру потрапив сік борщівника, слід серветкою чи хустинкою акуратно його увібрати й закрити уражене місце від світла щільною тканиною. Ушкоджене місце треба ретельно промити спиртом або водою з милом, не можна допускати контакту із сонячним світлом.

Зважаючи на те, що ця рослина таїть небезпеку для здоров’я людини, особливо дітей, які не можуть з усією відповідальністю оцінити ситуацію чи зорієнтуватися в ній, важливо систематично проводити заходи, які перешкоджали б поширенню борщівника, вести боротьбу з ним. У населених пунктах навесні на початку відростання рослин треба зрізувати основні корені на глибині 8-12 сантиметрів та багаторазово скошувати листя, що відростає, до початку цвітіння. Квітку (борщівник цвіте з липня і майже до вересня) обов’язково треба спалити, бо насіння дозріває навіть тоді, коли трава скошена.

Найефективніший засіб боротьби — хімічний, його слід застосовувати навесні. При появі першої розетки рослину належить обробити гербіцидами суцільної дії, а саме — препаратами гліфосатної групи: раундапом у суміші з дикамбою та його аналогами.

Боротьба у вегетаційний період полягає в скошуванні, після чого треба обробити гербіцидом листя, що лишилось, додатково залити рослини розчином препарату (в порожнину трубки стебла). Норма витрати рідини — 120 мл на 10 літрів води. Якщо треба знищити борщівник серед городу, подбайте, аби не пошкодити культурні рослини.

Зважаючи на те, що борщівник Сосновського спричиняє опіки при контакті з людиною, всі роботи з його знищення слід проводити в захисному одязі.