Як виникли ялинкові прикраси?

За легендою, перша скляна ялинкова кулька була видута в Тюрингії (Саксонія) в XVI столітті через неврожай яблук, які тоді були головною прикрасою ялинок. За часів Київської Русі перші новорічні прикраси робили із соломи, дерева, тканини, кольорових стрічок, згодом із паперу, текстури та фольги.

Яка країна почала першу робити в'язані ялинкові іграшки?

Ялинкові кульки вперше почали вішати в Німеччині, але дозволити їх собі могла тільки знать, адже коштували такі іграшки досить дорого. Скляні кульки були дуже важкими, тому що всередині їх покривали свинцем.

Еволюція ялинкових прикрас, або Якою є … Dec 16, 2009 · Тому серед радянських ялинкових прикрас так багато червоних зірок (вони прийшли на зміну різдвяній вифлиємській зірці), були і ляльки-символи усіх соціалістичних республік, а в часи ...

21. Історія новорічних іграшок. Виготовлення ялинкових прикрас

Історія ялинкових іграшок почалася в Німеччині та Прибалтиці на початку 17 століття. Спочатку прикраси були досить простими та вторили християнській символіці: всім відома зірка на вершині ялинки є не що інше, як Віфлеємська зірка; яблука, розвішані на гілках – символ плодів з Древа пізнання Добра та Зла; Свічки запалені – символ ангельської чистоти. З роками вбрані ялинки ставали традицією, прикраси ускладнювалися і вдосконалювалися, на ялинку почали вішати штучні іграшки, а також солодощі та горіхи.

Згідно з однією з версій, перші звичні нам скляні ялинкові іграшки з'явилися в Саксонії ще в 16 столітті, тобто навіть раніше від першого документованого різдвяного дерева. За іншою, більш правдоподібною версією, поява іграшок пов'язана з неврожаєм яблук у Німеччині 1848 року. Саме цього року склодуви з містечка Лауша у Тюрингії створили штучні скляні «яблука», які згодом успішно продали і започаткували регулярного виробництва ялинкових іграшок.

Інша традиція – прикрашати ялинку вогнями – почалася з воскових свічок, що було вкрай непрактично та пожежонебезпечно, проте люди йшли на ризик заради дотримання традиції природності прикрас.

У Російській імперії виробництво ялинкових іграшок було незначним, але вони масово поставлялися до свят з Європи, здебільшого з Німеччини. Першим виробництвом прикрас став займатися склодувний завод у Клину. За часів Революції різдвяна ялинка зазнавала гонінь у зв'язку з релігійним підґрунтям цієї традиції.

У 1929 році вийшла офіційна заборона на свято та влаштування ялинки. Проте громадяни не змінили традиції – вони таємно прикрашали ялинки та робили іграшки самі. Саме до цього періоду прийнято відносити рідкісні колекційні радянські ялинкові прикраси. Лише напередодні 1935 року ситуація почала прояснюватись, коли П. П. Постишев запропонував у «Правді» повернути свято радянським дітям. Звісно ж, йшлося не про Різдво, а про святкування Нового року.

Всі традиції ретельно шліфувалися відповідно до жорсткої радянської ідеології та очищалися від будь-якого релігійного відтінку. Це відбилося і на відновленому в країні виробництві ялинкових іграшок. У результаті зміни зазнала зірка на вершині ялинки – на зміну Віфлеємській прийшла п'ятикутна червона зірка, символ Червоної армії, а також декоративні наверши, так звані «піки»; місце куль та ангелів зайняли всілякі фігурки людей та тварин, фруктів та овочів. Така різноманітність форм була суттєвою відмінністю від європейської традиції прикраси ялинки, де іграшки могли бути різнокольоровими, але переважно єдиної форми.

Також виготовляли різні фігурки зі скла. З'явилися прикраси зі стеклярусу, з'єднаного мідним або сталевим дротом. Так монтували іграшки геометричної форми – зірки, абстрактні конструкції, навіть літаки.

До середини п'ятдесятих робили ватяні іграшки. Багато зразків, що збереглися до сьогоднішнього часу, були випущені в Москві, де працювали дві фабрики, точніше артілі – це «Мистецька іграшка» і артіль «Все для дитини». Їх виготовляли з пресованої бавовни, якій надавали потрібної форми.

Після війни СРСР став закуповувати в Німеччині набори ялинкових прикрас, до яких входили: наверші, 16 різнокольорових кульок та 5 прикрас іншої форми. Варіанти останніх змінювалися щороку разом із розфарбуванням куль. Ці набори були в СРСР дефіцитом і однією з найбажаніших покупок на новорічному базарі, незважаючи на досить високу на той час вартість (бл. 9 рублів).

У 50-х з'явилися набори іграшок-малюток. Цими мініатюрними іграшками можна було прикрасити іграшкову ялинку, створивши собі затишок на журнальному чи робочому столі. Іграшки були виготовлені зі скла, пластмаси, паперу. "Моделі" різноманітні - огірки з лимонами, сніговики з ведмедиками і навіть мініатюрні стеклярусні намисто.

У 50-60 роки до моди увійшли іграшки на сільськогосподарську тему: хліб, помідори, моркви, снопи пшениці та інші продукти. Особливою популярністю користувалися качани кукурудзи. "Цариця полів" - це єдина іграшка, яка беззмінно випускалася на підмосковній фабриці "Ялинка" і в радянські роки, і наприкінці 90-х.

У сучасній Україні асортимент ялинкових іграшок майже однаковий з європейським, тому що вони виробляються переважно на підприємствах Китаю. Сьогодні новорічна іграшка – це не лише святкова прикраса ялинки, а й предмет гордості колекціонерів, також з'явилася традиція подавати незвичайні та дорогі ялинкові кулі як новорічний подарунок на Новий рік.

На фото польська іграшка, яка зараз коштує 3200 грн.

Ялинкові прикраси з паперу