Що можна вколоти свині від температури?

Робимо це простим класичним методом — тваринам вводять суміш анальгіну з димедролом. На сьогодні це — найвдаліший та вигідний спосіб зниження температури за теплового стресу у свиней.

Як лікувати бешиху у свиней?

Диференціальна діагностика. Бешиху свиней слід диференціювати від чуми, пастерельозу, сальмонельозу, сибірки та лістеріозу. Лікування проводять гіперімунною сироваткою проти бешихи свиней та антибіотиками (пеніцилін, екмоновоцилін, еритроміцин, окситетрациклін), часто у поєднанні.

Що можна давати поросятам від проносу?

Лікування проносу у поросят Для ефективного лікування симптомів діареї у поросят вводять електроліти з антибіотиками (наприклад, амінокислотно-ізотонічний 3% розчин електроліта + Фарматіл 50 або Тримеразин Л).

Найнебезпечніші захворювання свиней: симптоми та діагностика

Свині більше за інших сільськогосподарських тварин схильні до захворювань, які без належного лікування закінчуються летально. Багато захворювань свиней відносяться до невиліковних, деякі є дуже небезпечними для людини. У свиней можуть розвиватися хвороби, характерні для людей. Досить часто інфекційні хвороби свиней виявляються у новонароджених, підсосних поросят.

Кожна патологія супроводжується суттєвими втратами у господарстві. Несвоєчасне виявлення та відсутність лікувальних заходів призводять до загибелі тварин. Щоб поголів’я виросло здоровим, за ним потрібен правильний догляд. Важливо дотримуватися ветеринарно-санітарних норм утримання поголів’я, правильно напувати, годувати.

Усі захворювання фахівці умовно поділяють на три групи. Хвороби свиней бувають інфекційними (вірусними, бактеріальними), паразитарними та незаразними (їхня природа різноманітна – травми, органічні та функціональні розлади, проблеми харчування тощо).

Інфекційні захворювання свиней

Це найбільша і найбільш небезпечна для тварин група захворювань. Багато інфекційних захворювань свиней важко піддаються лікуванню чи взагалі невиліковні.

Серед найпоширеніших хвороб цієї групи:

Африканська чума свиней (АЧС). Інфекційне вірусне геморагічне захворювання. Вірус стійко зберігається у навколишньому середовищі, у продуктах харчування без температурної обробки, субпродуктах. Для людини вірус АЧС є безпечним. А от для свиней – дуже. Від вірусу немає вакцини, і всі тварини, у яких лабораторно підтверджено наявність АЧС у крові, забиваються та спалюються. Біокор Текнолоджі пропонує набір діагностичний «Biocore® ВАЧС» для виявлення ДНК вірусу африканської чуми свиней методом ПЛР у реальному часі

Набір діагностичний «Biocore® ВАЧС» для виявлення ДНК вірусу африканської чуми свиней

Паразитарні захворювання свиней

Викликаються паразитами, зовнішніми чи внутрішніми, спровоковані тваринними організмами: найпростішими, павукоподібними, гельмінтами, комахами. Потрапляють паразити в організм через рот, контактно, а також внутрішньоутробно. Також можливим є зараження кровососними членистоногими. Виявляються у формі захворювань шлунково-кишкового тракту або шкірних захворювань свиней -уражень шкіри, дерматитів.

Найбільш поширені хвороби цієї групи:

• Аскаридоз . Збудник – гельмінт аскариду. Симптоми аскаридозу різноманітні: ознаки отруєння, кашель, втрата апетиту, підвищення температури тіла.



• Трихінельоз . Збудник – гельмінт трихінелла. Захворювання на трихінельоз небезпечне не тільки для свиней, але і для людини . Дуже часто збудники трихінельозу потрапляють в організм тварин через комах, що поїдаються разом із рослинною їжею. Люди можуть заразитися, поїдаючи м’ясо домашніх чи диких свиней, що містить інкапсульовані личинки паразита. Захворювання дає ускладнення на дихальні шляхи, серцево-судинну та центральну нервову системи. При дуже тяжкому перебігу трихінельозу розвиваються імунопатологічні реакції, що призводять до дифузно-вогнищевого міокардиту, пневмонії, менінгоенцефаліту. Деякі випадки трихінельозу завершуються летально.



• Цистицеркоз . Також небезпечне захворювання для людини . Збудник цистицеркозу свиней – Cysticercus cellulosa – личинкова стадія цистоди Taenia solium, статевозріла стадія якої паразитує тільки в кишківнику людини. Свині (та інші тварини) заражаються цистицеркозом тільки від людини. Людина заражається при вживанні сирої або недостатньо провареної свинини, ураженої цистицерками. Діагностика цистицеркозу за життя свиней є недостатньо розробленою. Іноді застосовують рентгеноскопію, при огляді язика, очей можуть бути виявлені цистицерки. Хвороба призводить до атрофії м’язів, набряків, епілепсії.



• Саркопто з. Збудник – кліщ. Вражаючи шкіру, призводить до утворення сверблячих, болючих ділянок, виразок, втрати апетиту у тварини. Сверблячки паразитують як на домашніх, так і на диких свинях. Ознаки саркоптозу : тварина постійно намагається почесатись, трясе вухами; на поверхні тіла з’являються дрібні червоні ранки, потім бульбашки, які згодом вкриваються струпами; суцільна тверда бура кірка; рідка випадаюча щетина; міцні «складки» на шкірі із западинами та рідиною.

Інші захворювання свиней (незаразні)

Це велика група захворювань, причини яких, а також перебіг та лікування суттєво відрізняються. Сюди можна віднести гастроентерит -розвивається внаслідок неправильного годування незбалансованим раціоном. Особливо часто хворіють на гастроентерит поросята на дорощуванні та відгодівлі, коли їм згодовують корми із пліснявою, прогорклі або із затхлим запахом. Симптоми гастроентериту : втрата апетиту у поросят та свиней, проноси, зниження приросту, тьмяна шерсть та каламутні очі; отруєння цвіллю – часто зустрічається в господарствах з низьким рівнем технології, цвіль потрапляє із зараженим кормом. Симптоми отруєння цвіллю : запори або проноси, відсутність апетиту, збудження або апатія тварини. При сильному отруєнні цвіллю можлива загибель молодняку, у свиноматок абортування плодів. Також до цієї групи захворювань можна віднести виразку, хвороби органів сечовиділення, орхіт, анемію, гінекологічні захворювання.

Профілактика захворювань свиней : санобробка приміщень; імунізація поголів’я вакциною; контроль за умовами утримання; правильна утилізація відходів ферми, бійні; боротьба із гризунами, паразитами; безвигульне утримання; регулярна дезинфекція приміщень.

Симптоми та діагностика захворювань свиней : встановити точний діагноз та оцінити стан здоров’я може лише ветеринар за допомогою лабораторних досліджень. Але кожного фермера мають стривожити такі зміни:

• відсутність інтересу до корму та води;



• швидке, поверхневе дихання у тварини;



• почервоніння шкіри свиней білих порід;



• тьмяні очі;



• виділення з очей та п’ятачка;



• опущений хвіст;



• тварина тримається осторонь від інших свиней;



• пронос – рідкий або з кров’ю.