Що таке оберіг які є обереги?

Обері́г — предмет, якому приписують надприродну здатність відвертати від його власника хвороби, біду, приносити щастя і гаразди, чарівний предмет, що призначений захищати свого власника. Також вважають, що він може принести удачу, запобігти небезпеці, поліпшити стан здоров'я.

Чому українці вважають писанку оберегом?

Писанка Здавна яйце вважалось символом Сонця та життя. Візерунки нанесені на писанки символізували Всесвіт, Сонце та безкінечність життєвого циклу (народження та умирання природи). Кеш

Що для українців є оберегом людини від лихого ока та злих духів?

Давні узори мали оберігати людину "від лихого ока" та чорних і злих духів. Цій меті слугували й мережки на кінцях рукавів та горловині. Широко побутують у народі такі прислів'я: "Тоді в домі Великдень, як сорочка біла", "Як неділя то і сорочка біла". Кеш

Цікаве про українські народні обереги

Лялька-мотанка– найвідоміший український оберіг. Її вважають символом жіночої мудрості та берегинею роду. В давнину люди створювали такі ляльки для дітей, а згодом цей предмет перетворився в сакральну річ, адже жінки вкладали в них свою любов, енергію та натхнення. Одним зі … See more

Обереги – символи України

Українські національні обереги – безцінна спадщина минулих часів, наші прадавні символи-захисники. Їх втілювали у побутових речах, їх шанували, про них складали легенди. Батьківська хата, вишитий рушник, бабусина вишиванка, лялька-мотанка, віночок, писанки – це наша родовідна пам’ять. На перший погляд ці прості й дивовижні предмети, родинні реліквії – обереги здаються якоюсь дрібничкою, яких дуже багато. Але це не так! Це – наші талісмани, які ми цінуємо поряд із душевними якостями – добром, милосердям, любов’ю. А найдорожче – наші корені, минуле родини.

Традиційна українська хата – колиска нашого народу, бо Батьківщина починається з рідного порогу, а значить з батьківської домівки. Стародавній оберіг української родини – це вишитий рушник, що супроводжував усі знакові події життя людини. Вишита сорочка – символ родової пам’яті. Їх передавали із роду в рід і нізащо не віддавали з рідної хати. Вінок – один із найсильніших традиційних оберегів, його використовували не лише як елемент одягу, а й прикрашали ним оселю. Вінок із 12 різних живих квітів був найсильнішим оберегом для молодої дівчини. Квіти символізували чистоту, велич, любов, відданість; до вінка вплітали різнокольорові стрічки; кожен колір ніс у собі окремий символ.

У домівці повинна бути лялька-мотанка, яка є оберегом душі людської. Наші предки клали її у колиску для новонародженої дитини, лялька забавляла дитину, допомагала їй пізнавати світ. Мати повинна була зробити мотанку своїй доньці та подарувати на весілля, тим благословляючи її на щасливе заміжжя та народження здорових діточок. Оберіг викидати не можна – треба передати його вже своїм дітям. Лялька-мотанка – це не просто дитяча іграшка, це – витвір мистецтва. Народна лялька екологічна, духовно чиста, образна і символічна. Символ життя – це писанки, які були в кожній хаті. За традицією їх розписували дівчата та жінки. Розмальовувати писанки – це вже своєрідний ритуал. За законами писанкарства оберіг повинен зберігатися рік до чергового Великодня, а потім пишеться нове яйце, адже протягом року в людини щось змінюється в житті, вона прагне чогось нового. Писанки писали різними символами, які несуть у собі певне значення, своє значення мали і кольори. На відміну від крашанок, їх можна зберігати скільки завгодно, бо писанка – це оберіг життя. Прикрашали оселю також витинанки, які були не лише елементом, що прикрашає оселю, але й потужним оберегом. Їх виготовляли у вигляді хреста, дерева життя, янгола, барвінку. Всі ці символи несли свої обереги. Витинанками прикрашали божники та мисники, використовували замість фіранок на вікнах. Обжинковий або зажинковий сніп дідух був також у кожній оселі. Зроблений він з пучків жита, який напередодні Різдва ставлять на покуті. Вважається, що в ньому перебувають душі предків. Дідух сприяє гарному врожаю та добробуту родини. Його ставили під час хрещення дитини, на весіллі, оскільки він був символом роду і ніби вітав нових членів родини, пов’язував їх з родовими традиціями та родовою пам’яттю.

Тож, давайте відроджувати обереги разом, вони донесуть культуру та звичаї українців наступним поколінням та оберігатимуть наші домівки. Плетіть собі на долю віночки, робіть ляльки-мотанки, малюйте писанки, вишивайте рушники та сорочки. Нехай вони завжди оберігають вас.

Цей допис підготували працівники бібліотеки-філіалу №5.

Оберіг

Обері́г — предмет, якому приписують надприродну здатність відвертати від його власника хвороби, біду, приносити щастя і гаразди, чарівний предмет, що призначений захищати свого власника. Також вважають, що він може принести удачу, запобігти небезпеці, поліпшити стан здоров'я. Через це обереги зажили неабиякої популярності ще з давніх-давен.

Люди пов'язували віру в добро, успіх, щастя з певними символами в оберегах. Обереги завжди мали захищати людей і їх світ від негараздів: нечисті, нещастя, злиднів, захворювань, вроків, смерті худоби, псування харчів тощо. Оберіг призначений для того, щоб створити захисне поле між своїм власником і небезпекою, магічно захистити його, зробити невидимим і невразливим до неї. Або ж відстрашити небезпеку чи наділити те, що він охороняє, захисними властивостями, здатними чинити опір злу [1] .

Нині прикрашати свої будинки оберегами уже не тільки традиція, а й певна модна тенденція.

Зміст

Види [ ред. | ред. код ]

Оберегами слугують різні за жанром тексти: заговори (проти градових хмар, при першому вигоні худоби, для захисту посівів від горобців, тощо), вироки (поліський вирок «сіль тобі в очі, коцюбу в зуби, горщик між щік», вживаний проти пристріту), канонічні і апокрифічні молитви (наприклад, «Отче наш», «Сон Богородиці» і так далі), пісні (сербські колискові пісні, що захищають дитину від порчі, а також купальські пісні, що оберігають від відьом і русалок), оповідання про «житіє рослин», загадки, короткі ритуальні формули, діалоги, лайка.

Іншою формою оберегів є предмети: ключ і замок (покликані «замкнути» носія небезпеки); фартух, рушник, полотно (ними накривали корову, що розтелилася, щоб захистити її від пристріту); перевернутий горщик, під який поміщали камінчики за кількістю голів худоби, щоб зробити тварин невидимими для вовків.

Надзвичайно поширені (особливо в захисній магії південних слов'ян) гострі, різальні предмети, покликані знешкодити носія небезпеки або його знищити. До їх числа відносяться: коса, ніж, сокира, вила, голка та ін., чиї магічні властивості посилювалися за рахунок заліза, з якого вони виготовлені.

Також знищувати небезпеку могли предмети, пов'язані з вогнем (коцюба, рогач, сковорода, хлібна лопата); колючі, пекучі або їдкі рослини (глід, шипшина, кропива, часник, полин та ін.). Можна було знешкодити носія небезпеки, уподібнивши його покійникові, для цього застосовувалися предмети, пов'язані з похоронами (мірка від труни, одяг покійника, земля з могили).

Однією з основних форм оберегу є ритуальні дії:

• захист простору або об'єкту за допомогою створення навколо нього магічного кругу (обходи, оборювання, обперізування, окреслювання, наприклад, коцюбою, щоб нечиста сила не підійшла до людини);



• відгін небезпеки, видалення її за межі «свого» простору або переклад її на інший об'єкт (вимітання, відлякування за допомогою ритуального шуму (пострілів з рушниць, дзвону, музичної какофонії));



• знешкодження або символічне знищення носія небезпеки (наприклад, у південних слов'ян колють голкою камінь, щоб виколоти вовкам ока; зашивають поділ сукні, щоб зашити їм роти; замазують глиною кути будинку, щоб замазати хижакам очі і вуха);



• ритуальне очищення об'єкта (обмивання, кроплення, обкурювання освяченими травами).

Ряд захисних дій і обрядів має на меті задобрити носія небезпеки. Статус оберегу мають деякі жести, наприклад дуля [1] .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

Джерела [ ред. | ред. код ]

Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.