як називають запліднення у квіткових рослин

У квіткових рослин два спермії: один зливається з яйцеклітиною і утворюється зигота, другий — з центральною клітиною зародкового мішка. Таке запліднення отримало назву подвійного.
Що таке запліднення у квіткових рослин?
Запліднення — це злиття чоловічих та жіночих статевих клітин (гамет). - Що відбувається з пилком, коли він потрапляє на приймочку маточки? Пилкове зерно потрапляє на приймочку маточки і прикріплюється до нього завдяки особливостям будови оболонки, а також липким цукристим виділенням приймочки, до яких пилок прилипає. Кеш
Як називається запліднення у рослин?
У покритонасінних рослин чоловічі статеві клітини без джгутиків називають сперміями, жіночі - яйцеклітинами. Подвійне запліднення - запліднення, при якому у покритонасінних запліднюється не лише яйцеклітина, а й центральна клітина із утворенням зиготи та ендосперму.
Що розвивається із заплідненої яйцеклітини рослини?
Таким чином, із заплідненої диплоїдної яйцеклітини формується зародок насінини, а із триплоїдної клітини — поживна тканина (ендосперм), покриви насінного зачатка перетворюються в покриви насінини, а стінка зав'язі, розростаючись, утворює оплодень.
Запліднення — Вікіпедія
У квіткових рослин заплідненню передує запилення. У покритонасінних відбувається так зване подвійне запліднення, що забезпечує утворення зародка та запасу поживних речовин. See more
"Запліднення квіткових рослин"
Розробка уроку на тему : " Запилення квіткових рослин" у 6 класі до підручника Біологія. 6 клас. Костіков.
Тема: Запліднення.
Мета. Освітня. Дати учням поняття “запліднення”; ознайомити з процесом запліднення та його значенням для життєдіяльності рослин; показати, що утворення нового організму відбувається із заплідненої яйцеклітини; розкрити роль подвійного запліднення.
Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти та процеси у життєдіяльності квіткових рослин; уміння логічно мислити, робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, спостережливість, увагу.
Виховна. Виховувати бережливе ставлення до навколишнього середовища та любов до рослинності рідного краю.
Тип уроку: комбінований.
Методи і методичні прийоми: 1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання схем.
Обладнання: таблиці "Будова квітки", "Запилення квіток комахами", "Вітрозапильні рослини", "Запліднення квіткових рослин", "Будова насіння однодольних і дводольних рослин", "Штучне запилення кукурудзи", картки із зображенням рослин, картки із завданнями.
Вітаюся, за допомогою чергових відмічаю відсутніх. Налаштовую клас на робочу атмосферу, перевіряю готовність до уроку.
2. Превірка домашнього завдання.
- Генеративний органи рослин:
- Головні частини квітки – це …
- Спермії формуються у ……, а яйцеклітини – в …
- Процесу запліднення передує процес…
- Природні способи запилення:…
- Перехресне запилення може відбуватись за участю…
- Штучне запилення – це…
- Актуалізація та мотивація навчальної діяльності учнів.
Заповнити таблицю використовуючи слова: запилення, самозапилення, перехресне запилення, запилення вітром, комахами.
3. Повідомлення теми уроку.
Сьогодні на уроці ми розглянемо, як відбувається запліднення, як утворюється насінина і плід. Отже, темою нашого уроку є: «Запліднення у покритонасінних».
4. Вивчення нового матеріалу.
Запліднення.
Пояснення. Демонстрування таблиці "Запліднення квіткових рослин ". Пилок, потрапивши на приймочку маточки, набрякає, одна з клітин пилку витягується у довгу пилкову трубку. Проростанню сприяють різні речовини, що їх виділяє приймочка, а також відповідні температура, вологість та інші умови зовнішнього середовища. Пилкова трубка росте в напрямку до насінного зачатка, проходячи крізь пухку тканину стовпчика і пилковий вхід. Вміст пилкової трубки — вегетативне ядро і генеративна клітина — переходять у трубку ближче до її кінчика. Під час проростання трубки або, що значно рідше, до початку цього процесу генеративна клітина поділяється на дві чоловічі гамети — сперматозоїди. Пилкова трубка вводить сперматозоїди в зародковий мішок. Кінець трубки, зіткнувшись з яйцеклітиною, розчиняється, а весь її вміст виливається в зародковий мішок. З двох сперматозоонів, що звільнилися, один прямує до жіночої клітини — яйцеклітини і зливається з нею, утворюючи диплоїдну зиготу, а другий зливається з центральним (диплоїдним) ядром, у результаті чого утворюється триплоїдна клітина, яка дає початок ендосперму — запасу поживних речовин для зародка.
Цей процес відкрив у 1878 р. професор Київського університету Сергій Гаврилович Навашин, назвавши подвійним заплідненням. Воно характерне тільки для покритонасінних і є новим кроком в еволюційному розвитку рослин.

Утворення насіння
За рахунок чого зигота, а потім зародок може жити після запліднення ? Після запліднення відбувається інтенсивний поділ триплоїдного ядра, і тканина ендосперму швидко заповнює зародковий мішок. Нагромадивши певну частину поживних речовин в ендоспермі, починає свій розвиток зигота, даючи початок зародку насінини.
Формування зародка починається з ділення зиготи. Клітини діляться, їхня кількість збільшується.
Спочатку клітини більш-менш однорідні. В міру подальшого ділення відбувається диференціювання клітин на зародковий корінець, зародкове стебло, зародкові листки і зародкову брунечку, яка оточена сім'ядолями
Таким чином, із заплідненої диплоїдної яйцеклітини формується зародок насінини, а із триплоїдної клітини — поживна тканина (ендосперм), покриви насінного зачатка перетворюються в покриви насінини, а стінка зав'язі, розростаючись, утворює оплодень.
5. Закріплення знань.
Конкурс "Твори Незнайка"
До нас у школу надійшли два листи від жителів квіткового міста. Ви всі, напевно, пам'ятаєте одного з жителів цього міста — Незнайка, якого придумав письменник Ніколай Носов. Незнайко вирішив усерйоз зайнятися ботанікою, але, як завжди, все наплутав. Ваше завдання — знайти у віршах Незнайка біологічні помилки.
Поодинока квітка кульбаби безтурботно тремтить на вітрі. (У кульбаби суцвіття кошик).
Там у полі береза стояла, і її бджола запилювала. (Береза запилюється вітром).
Дзвіночки мої, квіточки, навесні разом з конвалією цвіли в полі, за річкою. (Дзвіночки цвітуть улітку, конвалії — у травні, крім того, ростуть у лісі).
Як на нашій грядці розцвів горошок солодкий. Мушки, бджілки налетять — будемо врожай чекать. (Горох — рослина, що самозапилюється).
Знають усі: і старий, і малий, що плід картоплі смачний, зелений і круглий такий. (Плід картоплі — ягода — отруйний. В їжу вживають видозмінені пагони — бульби).
А другий лист — від Знайка. Він також просить вас відповісти на свої запитання, які, на відміну від питань Незнайка, відрізняються Ґрунтовністю та правильністю.
- Чому рослини, що цвітуть ввечері та вночі, частіше мають віночки
білого і жовтого кольору? (Для залучення нічних комах). - Чому безвітряна погода під час цвітіння може стати причиною
зниження врожайності жита, а на врожай пшениці така погода не вплине? (Жито запилюється вітром, пшениця — рослина, що самозапилюється). - Чому, коли в Австралію завезли насіння конюшини і посіяли його, конюшина добре цвіла, але плодів і насіння не було? (Не було природних запильників — джмелів).
- Чому навесні мало хто з людей помічає цвітіння берези? (Суцвіття дрібні, непоказні).
- Пустоцвіти, розташовані на головному стеблі та бічних пагонах огірків, не утворюють плодів. "Оскільки пустоцвіти не утворять плодів, то вони зайві", — подумав недосвідчений городник і обірвав їх. Якої помилки він припустився? (Пустоцвіти — тичинкові квітки, у них утворюється пилок. Обірвавши їх, городник унеможливив запилення).
- З двох квіток яблуні одна утворила плід, а інша — ні. Чому так відбулося? (Одна квітка була запилена комахами, а інша —- ні).
- Квітка томата ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бугон розпустився, потім утворився плід. Яким шляхом відбулося запилення? (Самозапилення).
- Квітка вишні ще в бутоні була закрита марлевим мішечком. Бутон розпустився, цвітіння закінчилося, але плід не утворився. Чому? (Вишня — комахозапильна рослина, через марлевий мішечок квітка не могла запилитися комахами).
Після закінчення конкурсів підраховуються очки, зароблені командами. За кожну правильну відповідь — 1 бал. Називається команда-переможниця.
6. Домашнє завдання.
Опрацювати відповідний параграф підручника.
Підготувати лист до Незнайка.