Як визначити кратність повітрообміну?

Насамперед необхідно дізнатися об'єм кімнати, використовуючи формулу: V = S * h. Таким чином, V = 70*3 = 210 м3. Щоб дізнатися кількість повітрообміну для вітальні, використовуємо формулу щодо кратності: L = Vп * Kр [м3/год]. Кеш

Яка кратність повітрообміну?

Таблиця кратності повітрообміну:

Як визначається кратність повітрообміну в приміщенні?

Кратність повітрообміну (год-1) – відношення кількості повітря, що подається в приміщення впродовж однієї години (QB, м3/год) до внутрішнього об'єму цього приміщення (V, м3): Для певних приміщень кратність повітрообміну – нормована величина (табл. 3). Кеш

Страница 5: ДБН В.2.2-28:2010. Будинки адміністративного та побутового призначення (32404)

При чисельності працюючих у зміну більше 200 осіб слід передбачати їдальню, що працює, як правило, на напівфабрикатах; до 200 осіб -їдальню-роздавальну.

Примітка 1. При чисельності працюючих у зміну менше ЗО осіб замість їдальні-роздавальної, допускається передбачати кімнату для приймання їжі.

Примітка 2. У разі обґрунтування допускається передбачати їдальні, що працюють на сировині, які повинні проектуватися з дотриманням вимог ДБН В.2.2.-25.

1. При їдальні, яка обслуговує відвідувачів у вуличному одязі, слід передбачати для цього спеціальний вестибюль із гардеробною вуличного одягу, кількість місць у їдальні повинна дорівнювати 120 % чисельності відвідувачів у вуличному одязі.



2. Кількість місць в їдальні сдід приймати з розрахунку одне місце на чотирьох працюючих у зміні або найбільш численній частині зміни (5.2.4.2). Залежно від вимог технологічних процесів’ і організації праці на підприємстві кількість місць в їдальнях допускається змінювати.



3. Площу кімнати для приймання їжі слід визначати з розрахунку не менше 1,35 м2 на кожного відвідувача або не менше 1,65 м2 на інваліда, що користується кріслом-коляскою, але не менше 12 м2. Кімната для приймання їжі повинна бути обладнана умивальником, стаціонарним кип'ятильником, електричною плитою, холодильником. За кількості працюючих до 10 осіб у зміні замість кімнати для приймання їжі допускається передбачати у гардеробній додаткове місце площею не менше 6 м2 для встановлення столу для приймання їжі.

6 ІНЖЕНЕРНЕ ОБЛАДНАННЯ 6.1 Водопостачання і каналізація

1. Адміністративні та побутові будинки повинні обладнуватися системами господарсько- питного (холодного і гарячого) і протипожежного водопостачання, каналізації відповідно до вимог СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.02, СНиП 3.05.01, ДержСанПіН 136/1940.



2. Системи гарячого водопостачання будинків за кількості душів 10 і більше проектують, як правило, з баками-акумуляторами або ємними водопідігрівачами. У будинках із кондиціонуванням повітря слід при обґрунтуванні застосовувати пристрої, що використовують у літній час теплоту конденсації холодильного агента для'підігрівання води, що подається у душі та умивальники. Пруї цьому температуру води в системі гарячого водопостачання допускається приймати 37°С.



3. Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря



4. При проектуванні систем;опалення, вентиляції і кондиціонування повітря будинків і приміщень слід дотримувати вимоги ДБН В.2.6-31, СНиП 2.04.05, СНиП 2.04.07, СНиП ІІ-35.;

Розрахункову температуру повітря і кратність повітрообміну в приміщеннях у холодний період року слід приймати згідно з таблицею 9.

Оптимальні параметри повітря в окремих приміщеннях допускається приймати відповідно до завдання на проектування.

1. У холодний період року подавання підігрітого припливного повітря слід передбачати у верхню зону приміщень і, за необхідності, в коридор для відшкодування об'єму повітря, що видаляється з приміщень, повітрообмін в яких встановлений за об'ємом витяжки.

Температура у холодний період року, °С

Кратність за 1 год або об'єм повітрообміну, м3/год

Не нижче ніж на 6°С розрахункової температури приміщень, які поєднуються опалюваним переходом

3. Гардеробні вуличного одягу

4. Гардеробні для сумісного зберігання всіх видів одягу з неповним переодяганням працюючих

3 розрахунку компенсації витяжки з душових, але не менше однократного повітрообміну за годину

5. Гардеробні при душових (пе- реддушових), а також з повним перевдяганням працюючих:

б)гардеробні домашнього (вуличного і домашнього) одягу

3 розрахунку компенсації витяжки з душових, але не менше однократного повітрообміну за годину

75 м3/год на одну душову сітку

50 м3/год на один унітаз і 25 м3/год на один пісуар

10. Приміщення для відпочинку, обігрівання або охолодження

11. Приміщення (кабіни) для особистої гігієни жінок

12. Приміщення для ремонту спецодягу

13. Приміщення для ремонту взуття

14. Приміщення управлінь, конструкторських бюро, громадських організацій площею:

15. Приміщення для сушіння спецодягу

За технологічними вимогами у межах 16-33°С

Температура у холодний період року, °С

Кратність за 1 год або об'єм повітрообміну, м3/год

16. Приміщення для знепилювання спецодягу

19. Комора прибирального інвентаря

Примітка. Розрахункова температура повітря в теплий період року і вологість у приміщеннях не нормуються, окрім вказаниху 10-13, 146, у яких розрахункову температуру приймають відповідно до СНиП 2.04.05, а повітрообмін визначають розрахунком.

1. Для відшкодування повітря, що видаляється з душових, приплив слід передбачати в приміщення гардеробних.

У верхній частині стін і перегородок, що розділяють душові, переддушові і гардеробні, слід передбачати встановлення жалюзійних ґрат.

1. У будинках загальною площею приміщень не більше 108 м2, в яких розміщено не більше двох туалетів, у холодний період року допускається передбачати природний приплив зовнішнього повітря через вікна.



2. У необладнані примусовим припливом приміщення слід передбачати природне надходження зовнішнього повітря через вікна, що відчиняються. Подавання зовнішнього повітря системами з механічним спонуканням слід передбачати для приміщень без вікон, а також за необхідності обробки зовнішнього повітря.



3. У районах із розрахунковою температурою зовнішнього повітря в теплий період року вище 25 °С (параметр А) у приміщеннях із постійним перебуванням людей слід передбачати встановлення стельових вентиляторів для підвищення швидкості руху повітря до 0,3-0,5 м/с.



4. Видаляння повітря слід передбачати, як правило, безпосередньо з приміщень системами з природним або механічним спонуканням. У душових і туалетах при трьох санітарних приладах і більше систему з природним спонуканням використовувати не допускається.



5. Видаляння повітря з гардеробних слід передбачати через душові. У випадках, коли повітрообмін гардеробних перевищує повітрообмін душової, видаляння повітря слід передбачати через душову у встановленому для неї об'ємі, а різницю - безпосередньо з гардеробної.



6. Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачати для приміщень фельдшерських і лікарських оздоровчих пунктів, душових, туалетів. Допускається обладнання суміщеної витяжної вентиляції для душових і туалетів при гардеробних за позиціями 4, 5а таблиці 9.



7. У гардеробних приміщеннях за позиціями 4, 5 таблиці 9 на 5 осіб і менше, які працюють в одній зміні, в холодний період допускається приймати однократний повітрообмін і передбачати природний приплив зовнішнього повітря через вікна.



8. Встановлення шаф для сушіння спецодягу у гардеробних слід проектувати відповідно до завдання на проектування. При цьому об'єм природної витяжки повинен складати 10 м3/год, а об'єм загальнообмінної витяжки з гардеробних повинен бути відповідно зменшений. Регістри обігріву шаф повинні приєднуватися до окремої гілки трубопроводів системи опалювання з можливістю відключення.



9. Розрахункову температуру повітря і повітрообмін у приміщеннях їдалень, кімнат приймання їжі - згідно з ДБН В.2.2-25, оздоровчих пунктів - ДБН В.2.2-10; копіювально-розмножувальних служб, пралень, хімчисток; радіовузлів, телефонних станцій, бібліотек, архівів, кіно- апаратних, студій, обчислювальної техніки, торгового і побутового обслуговування, залів зборів і нарад, конференц-залів слід приймати згідно з ДБН щодо проектування відповідних будинків.



10. В адміністративних та побутових будинках повинні виконуватися вимоги ДБН В.2.2-9 щодо енергозбереження.

6.3 Електропостачання та електрообладнання

1. Адміністративні та побутові будинки повинні забезпечуватися електроприймачами певної категорії надійності електропостачання згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ПУЕ залежно від загальної кількості робочих місць.



2. Електрообладнання адміністративних та побутових будинків слід проектувати згідно з вимогами ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.5-27, СНиП 3.05.06, ПУЕ, НПАОП 0.00-1.02, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32.

Освітленість приміщень слід приймати за вимогами ДБН В.2.5-28.

1. Автоматизація та диспетчеризація інженерного обладнання, контроль та сигналізація довибухонебезпечних концентрацій паливного газу виконується у відповідності з вимогами ДБН В.2.5-13, ДБН В.2.5-20, СНиП 2.04.01, СНиП 2.04.05, СНиП 3.05.06, СНиП 3.05.07, СНиП ІІ-35, ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32.



2. Системи зв'язку та сигналізації



3. Адміністративні та побутові будинки повинні обладнуватися мережами і пристроями, а за необхідності мати окремі приміщення-для організації телекомунікацій загального користування (зв'язку, телебачення, проводового мовлення).



4. Розрахунок ємності лінійних споруд мереж зв'язку адміністративних і побутових будинків слід виконувати згідно з ВБН В.2.2-45-1 із забезпеченням можливості обов'язкового встановлення абонентських кінцевих пристроїв у приміщеннях адміністрації та чергового персоналу, а також у приміщеннях інформаційних та технологічних служб.



5. Приєднувальні пристрої проводового мовлення встановлюються в адміністративних та приміщеннях чергового персоналу.



6. Вертикальне прокладання мереж зв'язку та сигналізації в адміністративних та побутових будинках, як правило, повинно передбачатися приховано в окремих трубах-стояках із влаштуванням окремих поверхових розподільних монтажних шаф систем зв'язку та сигналізації.



7. Прокладання мереж зв'язку та сигналізації від поверхових розподільних шаф і вводи їх до адміністративних та службових приміщень повинні виконуватися приховано.

Конструкції вводів повинні мати можливість вільного прокладання, доповнення і заміни кабелів і проводів абонентських мереж.

1. Проектом необхідно передбачати заходи, що захищають від несанкціонованого проникнення в монтажні розподільні шафи й інші споруди, приміщення та дб обладнання мереж зв'язку і сигналізації.



2. Блискавкозахист радіостояків ліній мережі проводового мовлення, щогл телеантен (у т.ч. і супутникових) виконується згідно з ДСТУ Б В.2.5-38.

Заходи щодо вирівнювання потенціалів металевих частин обладнання систем зв'язку та сигналізації згідно з НПАОП 40.1-1.32 визначаються комплексно для всього електрообладнання будинків та комплексів, а також інших металевих конструкцій.

1. Адміністративні та побутові будинки рекомендується обладнувати відомчою охоронною сигналізацією. Обсяги охоронної сигналізації визначаються завданням на проектування.



2. Ліфти та інші види механічного транспорту



3. Потреба в ліфтах залежно від поверховості адміністративно-побутових будинків, кількість, типи, швидкість та час очікування повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-9, ДСТУ ISO 4190-1, ДСТУ ISO 4190-2, ДСТУ ISO 4190-3, ДСТУ ISO 4190-6, ДСТУ EN 81-70, ДСТУ EN 81-1, ДСТУ EN 81-2, ДСТУ EN 115, НПАОП 0.00-1.02. Протипожежні вимоги до влаштування ліфтів слід виконувати згідно з вказівками ДСТУ EN 81-72, ДСТУ EN 81-73, НПАОП 0.00-1.02, ДБН В.1.1-7 і НАПБ Б.01.007.



4. У багатоповерхових будинках при різниці позначок підлоги вестибюля та верхнього поверху 12 м і більше, а також за наявності на другому поверсі і вище приміщень, призначених для інвалідів, що користуються кріслами-колясками, слід передбачати ліфти та підіймальні платформи згідно з вимогами ДСТУ EN 81-70, ДСТУ ISO 9386-1, ДСТУ ISO 9386-2.



5. Кількість ліфтів слід приймати за розрахунком і повинна бути не менше двох; при цьому один із ліфтів допускається приймати вантажним. Один із ліфтів повинен мати глибину кабіни не менше 2,1 м, ширину - не менше 1,1 м, ширину дверного прорізу - не менше 0,85 м.



6. Допускається не передбачати встановлення ліфтів при надбудові будинку мансардним поверхом при позначці його підлоги не більше 14 м і відсутності приміщень, що використовуються інвалідами на кріслах-колясках.



7. Ширина ліфтового холу при однорядному розташуванні ліфтів повинна бути не менше’ 1,3 найменшої глибини кабіни ліфта, при дворядному розташуванні - не менше подвійного значення найменшої глибини кабіни одного з ліфтів протилежного ряду. Перед ліфтами з глибиною кабіни



8. м і більше ширина холу повинна бути не менше 2,5 м.



9. Сміттєвидаляння та пилоприбирання



10. Система видаляння сміття, відходів і нечистот у адміністративно-побутових будинках повинна відповідати загальним вимогам до санітарно-гігієнічних приміщень і пристроїв, при цьому особлива увага приділяється запобіганню загрози забруднення повітря, води, ґрунтів та можливості розповсюдження паразитуючих комах, гризунів та інших шкідників.



11. В адміністративно-побутових будинках слід передбачати системи очищення від сміття та пилоприбирання, тимчасового (в межах санітарних норм) зберігання сміття та можливість його вивезення.

7.5. Повітрообмін загальної вентиляції для усунення запахів

Потрібна для розчинення запахів витрата притікального (зовнішнього) повітря зображена у вигляді графічної залежності на рис.7.8.

Маскування. У внутрішнє повітря з неприємним запахом впорскують речовину з вторинним (приємним) запахом.

Нейтралізація. Деякі запахи у відповідних пропорціях нейтралізують один одного, що спричиняє зниження загального рівня запаху.

Абсорбція. Забруднене запахом повітря пропускають через водяні скрубери або камери зрошення. Цей спосіб придатний тільки тоді, коли хімічна речовина, яка виділяє запах, розчиняється у воді.

Рис.7.8. Потрібна для боротьби з запахами витрата притікального (зовнішнього)

1 – запах відчутний; 2 – те ж, допускний; 3 – те ж, явновідчутний;4 – запах дуже неприємний

Адсорбція. Здатність твердої речовини, наприклад активованого вугілля, поглинати молекули деяких газів і пари. Для реактивації вугілля використовують високотемпературну водяну пару. Тривалість дії адсорбента 6…24 місяців. Активоване вугілля поглинає 95 % шкідливих хімічних та інших речовин.

7.6. Визначення повітрообміну загальної вентиляції

за кратностями і нормами

Більшість приміщень житлових, громадських і адміністративно-побутових будинків характеризуються сталими складом та інтенсивністю виділень забрудників, тому повітрообмін в них розраховують за кратностями (або нормами).

Кратність повітрообміну (число обмінів повітря) – величина інтенсивності вентиляції приміщення, яка визначає скільки разів протягом години перетікає через приміщення повітряний потік з витратою, що рівна внутрішньому об’єму приміщення

, 1/год, (7.49)

де – витрата притікального (або витікального) повітря, м 3 /год; – внутрішній об’єм приміщення, м 3 .

Якщо кратність повітрообміну загальної вентиляції приміщення відома, то його повітрообмін визначають за формулою

, кг/год , (7.50)

де – густина притікального (або витікального) повітря, кг/м 3 .

Величина кратності повітрообміну загальної вентиляції залежить не тільки від об’єму приміщення, але і його висоти, місця розташування в будинку, кількості і місця виділень забрудників тощо. Суттєвий вплив має також схема перетікання повітря через приміщення (“знизу-уверх”, чи “зверху-донизу” тощо). Дослідні величини кратностей повітрообміну різних приміщень змінюються в широких границях (табл.7.2, 7.3).

Дослідні дані кратностей повітрообміну загальної вентиляції

Кратність повітрообміну, год -1