суцвіття овса
Суцвіття — різного типу волоть: стиснута або одногрива (гілки притиснуті до осі й спрямовані в один бік), напівстиснута (гілки відходять угору під кутом до осі 30-40°), розлога (гілки спрямовані угору під кутом 60-70°), горизонтальна (гілки відходять під прямим кутом) та поникла (гілки звисають униз).
Де найбільше вирощують овес?
Овес — культура помірного клімату, невибаглива до тепла, в Україні поширена більше на Поліссі і в Лісостепу. Насіння починає проростати при температурі 2-3 °C. Сходи в польових умовах можна одержати при 6-7 °C. Оптимальні для одержання сходів і процесу кущення температури — 15-18 °C.
Коли можна збирати овес?
Збирання вівса Овес достигає нерівномірно, починаючи з верхньої частини волоті. Якщо чекати, поки дозріють всі зернівки у волоті, найрозвиненіші зернівки верхівки волоті почнуть осипатися. Тому найкращим строком роздільного збирання вважається час, коли повної стиглості досягне зерно верхньої половини волоті.
Овес — Вікіпедія
Ове́с (Avena) — рід із 25 видів злаків родини тонконогові (Poaceae) . Види вівса мають аборигенне поширення в Євразії, північній і північно-східній Африці .… See more
Овес мохнатоквітковий
Овес мохнатоквітковий (Avena eriantha) — вид рослин із родини злакових (Poaceae).
Біоморфологічна характеристика [ ред. | ред. код ]
Однорічна рослина, стеблини поодинокі чи росте пучками. Стеблини прямовисні чи колінчасто висхідні, завдовжки 13–60 см, міжвузля сизі. Листові піхви на поверхні голі чи ворсисті. Листовий язичок завдовжки 1.8–3 мм, тупий. Листові пластинки завдовжки 3–10 см і 2–4 мм ушир; поверхні голі чи ворсисті. Суцвіття — відкрита еліптична волоть, завдовжки 6–15 см і 4–6 см ушир. Колосочки одиночні, складаються з 2–3 плідних квіточок, ланцетні, стиснуті збоку, завдовжки 18–25 мм. Колоскові луски стійкі, схожі, перевищують верхівки квіточок; нижня — ланцетна, завдовжки 11–15 мм, 0.5–0.66 довжини верхньої, без кілів, 3–5-жилкова, з загостреною верхівкою; верхня — еліптична, завдовжки 20–25 мм, 1–1.3 довжини суміжної родючої леми, без кілів, 7-жилкова, з загостреною верхівкою. Родюча лема ланцетна, завдовжки 20 мм, без кілів, 7-жилкова; поверхня гола чи ворсиста, верх волохатий, вершина зубчаста, 3-остюкова. У палеї кілі війчасті. Зернівка волохата [1] .
Середовище проживання [ ред. | ред. код ]
Вид поширений на півдні Європи (Греція, Болгарія, Крим, Північний Кавказ), у Північній Африці (пн. Алжир, Марокко, Алжир, Лівія, Туніс), західній і центральній Азії (Кіпр, пн. Іран, пн. Ірак, Ізраїль, Ліван, Сирія, Туреччина, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Киргизстан, Туркменістан, Узбекистан, Афганістан) [1] [2] .
В Україні вид поширений у Криму на околицях Гурзуфа [3] .
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ абAvena eriantha. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 15 березня 2022 . Процитовано 15.03.2022 . (англ.)
- ↑Avena eriantha. Catalogue of Life . Процитовано 15.03.2022 . (англ.)
- ↑ Рыфф, Л. Э. О распространении редких для Крыма видов рода Avena (Poaceae) // Каразинские естественнонаучные студии. Матер. междунар. научной конф. — 2011. — С. 67–69 .
| Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |
|