Чем полезна соя для организма?

Очищает организм, выводит соли тяжелых металлов. Улучшает функционирование поджелудочной железы, помогает вырабатывать инсулин. Полезна для употребления при сахарном диабете. Фитиновая кислота, входящая в состав сои, помогает расщеплять и усваивать белок.

Как правильно готовить сою?

тщательно промыть сою и замочить на 10–12 часов в холодной воде; слить отстоянную воду, прополоскать бобы и залить свежей так, чтобы она покрывала сою; варить при закрытой крышке на умеренном огне, систематически помешивая и убирая всплывшие оболочки при помощи шумовки; как только соя станет мягкой, слить воду.

Что такое соя соя?

Соя культурная Соя — самая распространённая среди зернобобовых и масличных культур. Она служит сырьем для широкого спектра пищевых продуктов, а высокое содержание белка и ценных пищевых компонентов позволяет использовать её в качестве недорогого заменителя мяса и молочных продуктов.

Від чого «чхає» соя: 7 найпоширеніших хвороб бобової культури

Невдовзі стартуватиме збирання сої, а поки культура ще у процесі вегетації, розкажемо про хвороби, які супроводжують її протягом вирощування.

Соя — культура, яка так популярна на півночі країни й така нелегка для вирощування на півдні. Вона потребує багато вологи, та водночас піддається ураженню різноманітних інфекцій, котрі також у вогкому ґрунті почувають себе як удома.

В Україні на різних етапах розвитку культури її можуть вражати понад 20 хвороб. Деякі з них інтенсивніші, інші зустрічаються рідше, але для кожної є свої методи боротьби. Тому залишайтеся з нами, адже «поінформований – значить озброєний».

Аскохітоз сої

Як і більшість хвороб, аскохітоз найактивніше розвивається в умовах підвищеної вологості ґрунту та повітря.

• На насінні — зморшкуватість, світло-жовті плями;



• На сім’ядолях — темно-бурі плями, з країв їхній колір майже чорний;



• На стеблах — довгаста плямистість темного кольору;



• На листі — світло-бурі плями з темнішою облямівкою;



• У результаті прояву хвороби, боби інфікованих рослин недорозвинені, за забарвленням світліші та покриваються добре помітними пікнідами.

За літо може спостерігатися розвиток декількох спалахів хвороби.

Джерелами інфекції можуть бути пожнивні залишки, а також неякісний посівний матеріал. У зв’язку з цим, основним прийомом захисту є протруювання насіння фунгіцидами групи триазолів. Також не варто забувати про очищення та своєчасне сушіння бобів у разі підвищеної вологості.

Нещодавно ми писали про важливість сівозміни для здорових рослин і в даному випадку про неї також забувати не слід, адже для того, щоб соя почувалася комфортно, варто її повертати на площі не раніше, ніж раз на 4 роки.

«У нас рідко трапляються хвороби, тим більше, сильного зараження не відбувається через те, що профілактично застосовуємо фунгіциди. Обов’язково перед посівом також протруюємо насіння. Стараємось і сівозміни дотримуватися, не повертаємо культуру на площі через 4-5 років», — поділився досвідом Микола Шандрук, головний агроном АФ «Горинь».

Що ж до безпосереднього хімічного захисту, то застосовувати варто препарати на основі тебуконазолу та пропіконазолу 0,4-0,6 л/га.

Склеротиніоз або біла гниль

Досить підступна хвороба, котра може уражувати близько 200 видів рослин.

Проявляється вона здебільшого в фазу наливу бобів, у формі передчасного старіння окремих гілок або всієї рослини.

Близько до кореневої шийки та біля основи гілок утворюється білий наліт у вигляді щільної плівочки. Тканина уражених органів знебарвлюється, загниває та руйнується. Рослина втрачає міцність і стає схильною до надломлювання. Нормальна циркуляція води й поживних речовин при цьому припиняється, і рослина поступово засихає.

На уражених органах у вигляді білого, схожого на вату нальоту, з'являється грибниця. Пізніше вона ущільнюється в чорні склероції різної величини та форми. Склероції можуть утворюватися й усередині уражених бобів і стебел.

Кількість уражених рослин досягає 20-30%. Недобір урожаю з однієї рослини сої може сягати від 10 до 100%.

Щоб убезпечити свої посіви від даної хвороби, варто обирати стійкі сорти та дотримуватися чіткої сівозміни.

Важливе також протруювання насіння препаратами на основі тебуконазолу й обробіток фунгіцидом із діючими речовинами флутриафол та тіофанат-метил у нормі 0,5 л/га.

Фузаріоз

Хвороба, яка може супроводжувати культуру на всіх етапах розвитку, уражує як сходи, так і дорослі рослини, після чого вони швидко гинуть. Фузаріоз вважають найбільш небезпечною хворобою для посівів сої.

Прояви хвороби на різних фазах розвитку:

• На насінні з’являється біло-рожевий наліт, внаслідок чого воно не дає сходів.



• Якщо уражені сходи, то вони стають нерівномірними та деформуються. На сім'ядолях з усіх боків спостерігаються темні округлі виразки, котрі покриваються у вологу погоду рожевим нальотом.



• Під час цвітіння з’являється пожовтіння, скручування, засихання та опадання листя, стебло кореневої шийки набуває темно-коричневого забарвлення, уся рослина в'яне.



• Незадовго до дозрівання культури фузаріоз може викликати знебарвлення бобів з утворенням на них оранжевого нальоту. У результаті чого зерно в уражених бобах сухе, зморшкувате й недорозвинене.

Сівба в оптимальні строки та дотримання сівозміни, де найкращим попередником для сої є зернові культури — стануть на захист посівів бобової культури. У разі, якщо хвороба вже з’явилася, варто обробити посіви фунгіцидом із діючими речовинами карбендазим та флутріафол з нормами 0,8 л/га.

«Щоб захистити сою від бактеріозу і фузаріозу на стадії сходів, протруювали насіння препаратами на основі тираму. Більше фунгіцидів не застосовували, бо немає потреби. Нещодавно метеостанція повідомляла про ймовірне поширення іржі на посівах сої, але поки надмірного пошкодження не помічали», — зауважив Денис Ведмідь, агроном ФГ «Агросвіт-СВ».

Септоріоз або іржава плямистість

Вказана хвороба спричиняє завчасне опадання листя, через що суттєво знижується кількість зеленої маси культури.

Візуально її можна розпізнати так: листки рослини покриваються невеликими іржаво-бурими плямами, які з часом темнішають.

Інфекція проявляється спочатку на нижніх, а потім на верхніх листкових пластинках, пересуваючись поступово доверху рослини. На уражених стеблах також з’являються плями, але вони відрізняються тим, що мають більш продовгувату форму та дещо темніші від листкових.

Засоби захисту майже від всіх хвороб однакові, а саме: дотримання сівозміни, зяблева оранка із закладенням рослинних залишків та застосування стійких сортів. Фунгіциди на основі тебуконазолу та пропіконазолу також допоможуть у боротьбі з септоріозом.

Альтернаріоз

Хвороба здебільшого розвивається під кінець літа й найбільш комфортно себе почуває там, де нерідко йдуть довготривалі дощі.

На верхній стороні листя з'являються білясті плями пізніше з темно-зеленим нальотом. На стеблах хвороба проявляється у вигляді продовгуватих смужок. Якщо плями швидко поширюються, то вкривають всю рослину і та швидко гине. Часто, під час ураження кошику сої, в рослині може бути повністю відсутнє насіння.

Основні засоби захисту: підбір витривалих до хвороби сортів і гібридів, а також протруювання посівного матеріалу та внесення фунгіцидів на основі карбендазиму та флутріафол, з нормою витрати 0,8 л/га.

Пероноспороз або несправжня борошниста роса

На листі рослин утворюються жовтувато-зелені плями округлої форми, розміром 2-3 мм, які пізніше збільшуються і стають буро-коричневими. На нижньому боці листків розвивається характерний сірувато-фіолетовий пушок конідій.

За сильного ураження листя знебарвлюються й обпадають. Зазвичай сильний розвиток гриба відбувається в період масового цвітіння рослин, але в окремі роки та значно раніше.

Поширенню пероноспорозу сої сприяє висока вологість повітря. Сильніше пошкоджуються пізні посіви. тому, щоб убезпечити культуру, важливо притримуватись оптимальних строків сівби.

«Зіштовхуємося із різноманітними хворобами, такими, як аскохітоз, бактеріози тощо. Найважче приходиться із пероноспорозом, адже тільки профілактичні дії здатні попередити це захворювання. Для цього застосовуємо струбірулінові препарати. А перед посівом протруюємо насіння флудіоксонілом», — розповів Максим Бернацький, керівник підприємства «Рост Агро».

Крім цього, потрібно знищувати післяжнивні рештки, а в разі сильного ураження потрібно проводити обприскування посівів фунгіцидами на основі азоксістробіну та ципроконазолу з нормами 0,5-0,75 л/га.

Мозаїка сої

Вірусна хвороба, яка з’являється на посівах сої з травня по липень і може знижувати урожайність до 40%.

Інфекція проявляється на листі рослин, його жилки стають світлішими. Пізніше стає помітним чергування на листках здутих світло-зелених і яскраво зелених ділянок, різних за формою та розмірами.

Нерідко, за ураження сої вірусом, спостерігається карликовість рослини, укорочення міжвузлів і черешків, причому такі рослини в порівнянні зі здоровими значно довше залишаються зеленими.

Передається мозаїка через насіння, або ж може переноситися попелицями.

Основними засобами захисту від хвороби є використання безвірусного насіння та обприскування посівів інсектицидами від попелиць.

Для того, щоб не мати справу зі всіма можливими хворобами, аграрії здебільшого працюють на випередження, застосовуючи агротехнічні та хімічні методи захисту. Та в разі появи інфекції, їхні описи та методи боротьби можна знайти на сайті SuperAgronom.com.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Азбука елеватора

Як сушити сою, особливості зберігання та сушіння сої. Очищення сої

Соя – це вигідно

Основними виробниками сої у світі є США, Бразилія, Аргентина і Китай. Останнім часом ця культура набула широкого поширення і в Україні. Наразі соя – в списку пріоритетних експортно-орієнтованих культур із високим рівнем економічного прибутку, і виробництво її в нашій країні щорічно збільшується.

Судіть самі: якщо порівняти з тією ж кукурудзою, то посівної площі тут потрібно в 2,5 раза менше, при грамотному підході вихід продукту з гектара буде той же, а ціна і затребуваність продукту на ринку в сої в кілька разів вище . Причому, вибравши цю культуру, виграють і ті, хто орієнтований на експорт, і ті, хто вирощує сою для комбікормової галузі, яка в Україні зараз розвивається досить активно. Крім того, кліматичні зміни в Україні з тенденцією до поступового підвищення температур сприяють вирощуванню сої в місцях із великою кількістю опадів, а отже, і зростанню її врожайності.

При цьому вимоги покупців, зокрема експортерів, до якості такої продукції високі, тому одним із важливих умов отримання прибутку є грамотне вирощування і післязбиральна обробка. І якщо технологічні елементи вирощування сої відпрацьовані досить детально, то питання, пов’язані із доробкою і зберіганням врожаю насіння, вимагають окремих роз’яснень.

Особливості сої, що впливають на процеси очищення та сушіння

1. Соя (як і більшість бобових) порівняно із зерном інших культур містить більше білка (38–40%) і жиру (вміст сирої олії в сої – до 18–22%). Ці показники в поєднанні з підвищеною гігроскопічністю насіння призводять до того, що за несприятливих умов (наявність органічних домішок, підвищена вологість) продукція дуже швидко псується.
   Навіть сухе насіння сої за наявності домішок самозігрівається. І вже тим більше небезпечно залишати необробленим зерно сої, зібране в дощову погоду: навіть одна ніч зберігання в буртах може призвести до розмноження цвілевих грибів і самозігрівання зерна і як наслідок – до зниження якості та втрати прибутку. Тому основне завдання післязбиральної доробки сої – якомога швидше очистити і посушити.



2. Що стосується особливостей сушіння. Зерно сої сухе, щільне, має структурно відособлені оболонки, а тому і меншу поверхню випаровування – а це знижує вологовіддачу.
   Вся теплота витрачається в основному на нагрівання насіння, а не на випаровування вологи. При цьому поверхня зерна швидко зневоднюється, а центральна частина зернівки залишається вологою. Тому при застосуванні інтенсивних режимів сушіння насіннєві оболонки розтріскуються.

Очищення сої

Отже, відразу ж після збирання врожаю насіння сої максимально очищують від необмолочених бобів, незрілого битого і плюсклого зерна.

• У зв’язку з тим, що насіннєва оболонка сої дуже ніжна, очищення слід проводити дуже дбайливо.



• Повноцінного насіння сої має бути не менше 95%, домішок насіння інших рослин – не більше 15 шт./кг, у тому числі бур’янів – не більше 5 шт./кг.



• Згідно з агротехнічними вимогами до післязбиральної доробки весь урожай сої ділиться по насіннєвому режиму на такі фракції:
  
  
  
  • непридатні для використання і фуражні відходи,
  
  
  
  • продовольче зерно,
  
  
  
  • посівний матеріал.
  
  
  
  
  
  

  Як сушити сою

  
  
  
  
  
  
  1. Насіння сої вважають сухим, коли його вологість не перевищує 12%, середньої сухості – 12–14%, вологим –15-16% і сирим – більше 16%. Тому вологу і сиру сою зазвичай досушують до вологості 12–14%.
  
  
  
  2. Особливість процесу сушіння зерна сої полягає в тому, що її зернівка повільно віддає вологу (0,5–0,8%/год) і дуже легко пошкоджується від механічного впливу. Крім того, оболонка зерна висихає швидше, ніж ядро ​​з сім’ядолями і зародком, починає збільшуватися і під тиском ядра розривається, в результаті чого сім’ядолі розходяться.
  
  
  
  3. Тому насіння сої необхідно сушити так, щоб швидкість випаровування вологи з поверхні зерна не перевищувала швидкість переміщення вологи з центру зерна до його поверхні. Інакше нерівномірне висушування різних частин зерна призведе до їх нерівномірного усаджування, за яким послідує розтріскування зерен.
  
  
  
  4. Для сушіння зерна бобових використовують шахтні сушарки. Допускається видалення за один пропуск 3-4% вологи.
  
  
  
  5. Насіння сої сушать в м’якому режимі за температури нагрівання 25–30 °С залежно від початкової вологості. Тому і температура агента сушіння в шахтних сушарках не повинна перевищувати рівня 50–70 °С (для початкової вологості більше 19%) або 60–80 °С (для початкової вологості до 19%).
  
  
  
  6. Товарне зерно сої можна сушити за температури, вищої на 5–10 °С, ніж температура насіння.
  
  
  
  7. Сою, як і всі бобові, обов’язково сушать з відлежуванням.
  
  
  
  8. Важливою умовою в кінці сушіння є охолодження насіння. Його температура не повинна перевищувати температуру навколишнього середовища більше ніж на 10 °С.
  
  
  
  9. Для сої з вологістю менше 15% ефективне також сушіння активним вентилюванням (повітря підігрівається до 30 °С при питомій подачі 400–600 м куб./т).
  
  
  
  
  
  

  Порада досвідченого елеваторника: Максимальну точність сушіння забезпечує автоматизована зерносушарка. Похибка вологомірів вхідної та вихідної вологості, якими вона оснащена, тут становить не більше 0,5%. Так ви убезпечите себе від недосушеної або пересушеної продукції і подальших наслідків таких помилок.

  
  
  

  Розміщення і зберігання насіння сої

  
  
  
  
  
  
  • Однією з основних умов зберігання насіння сої є контроль гідротермічного режиму і ретельне управління ним в процесі всього зберігання.
  
  
  
  • Силоси, в яких зберігається соя, обов’язково повинні бути обладнані системою термометрії. Причому із кроком термопари в 2 рази меншим, ніж для інших культур. Така система представляє собою сукупність термопідвісок із цифровими датчиками і програмне забезпечення для передачі і відображення даних в інтерфейсі. Завдання системи – безперервний моніторинг і попереджувальна сигналізація.
  
  
  
  • Використовуючи показники термометрії, гідротермічним режимом керують за допомогою активної системи вентилювання зернової маси. Останнє може бути організовано в режимах підсушування, охолодження або «оздоровлення» насіннєвої маси залежно від її стану.
  
  
  
  • Найбільш прийнятними є такі режими вологості сої при зберіганні:
    – протягом зими для товарних партій сої – вологість 13% або менше;
    – 12% або менше при зберіганні до одного року;
    – 11% або менше при зберіганні більше одного року.
  
  
  
  
  
  

  Порада досвідченого елеваторника: Базова вологість при покупці сої відрізняється у різних експортерів. Так, для прикладу, у японських покупців вона знаходиться на рівні 12%, а у корейських – 14%. Все визначається виключно вимогами контракту.

  
  
  

  Потрібно більше інформації? Ми підготували детальні статті:

  
  
  
  
  
  
  1. Тримайте зерно холодним! (читати статтю).
  
  
  
  2. Вентилювання силосу. Система вентиляції (читати статтю).
  
  
  
  3. Особливості сушіння різних культур (читати статтю).
  
  
  
  4. Шахтна комбінація (читати статтю).
  
  
  
  5. Зазираючи в «шахту» (читати статтю).
  
  
  
  
  
  

  Автор – Світлана Ларіонова, менеджер зі зв’язків з громадськістю KMZ Industries (Facebook, Linkedin)