словник фразеологізмів
Що таке словник фразеологізмів?
Словник фразеологічних антонімів української мови — перше ґрунтовне видання, що відображає малодосліджену сторінку сучасної української мови — фразеологічну антонімію. У словникових статтях представлені не лише фразеологізми-антоніми, але й тлумачиться їх значення, наводяться синоніми кожного фразеологічного антоніма.
Що таке фразеологізми і їх приклади?
Фразеологічні сполучення – це такі стійкі словосполучення, загальне значення яких повністю випливає із значення тих слів, які входять до їх складу: порушити питання, здобути перемогу, приступити до роботи.
Скільки є фразеологізмів?
Розрізняють три типи фразеологізмів: Фразеологічні зрощення. Фразеологічні єдності. Фразеологічні сполучення.
Фразеологічний словник української мови
Фразеологічний словник української мови. а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ь ю я. аби.
Додаток : Список фразеологізмів української мови
Усі на сім світі —
І царята, і старчата —
Адамові діти.
Б
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| бабця надвоє сказала, бабця надвоє ворожила (або вмре, або буде жила діал. ) | невідомо, що трапиться | |
| багатіти думкою (думками) | потішати себе намірами, задумами, уявленнями | |
| багато (забагато) води сплило (спливло, упливло, утекло) | минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події; сталися значні зміни за якийсь час | |
| багато (забагато) честі | ірон. хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь | |
| баглаї напали (вкинулися) | хто-небудь не хоче працювати; став лінивим, млявим | |
| Ба де то! | уживається для вираження повного заперечення; ні | |
| байдики бити | нічого не робити, лінуватися | |
| баламутити голову | несхв. зваблювати, спокушати; підбурювати на погані вчинки, бунтувати | |
| баламутити світом | жити за своїми нормами, правилами; порушувати звичайний уклад життя; тривожити, бентежити | |
| баляндраси (ляси) точити | вести пусті розмови, розповідати що-небудь нецікаве, вигадане | |
| бачити смаленого вовка | потрапляти в небезпечні ситуації, бути досвідченим | |
| баш на баш | Здійснювати рівноцінний обмін; одне на одне. | баш — тюрк. голова. Початково йшлося про обмін великої рогатої худоби "голова на голову" |
| берегти як зіницю ока | пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь | |
| бити лихом об землю | не зважати на сумні обставини, не журитися | |
| бити у хвіст і в гриву | активно діяти | |
| битися як горлиця | тужити, побиватися, переживати | |
| битися як птах у клітці | жити в скрутних (матеріальних) умовах | |
| бісики в очах грають | про веселий, грайливий настрій у когось | |
| бісики пускати | дивитися на когось грайливо, залицятися | |
| блудити словами | говорити без потреби, говорити нісенітниці | |
| блукати потемки | збитися з правильного життєвого шляху | |
| брати бика за роги | діяти рішуче, енергійно | |
| брати на кпини | глузувати, кепкувати, насміхатись з когось | |
| бути на коні | мати успіх | |
| бути на сьомому небі | радіти, бути задоволеним |
В
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| вавилонське стовпотворіння | метушня, безладдя, сум'яття, галас | |
| ввести в оману | обдурити | |
| ведмежа послуга | дуже сумнівна,безглузда послуга | |
| веремію закрутити | затіяти щось неприємне, зчинити сум'яття | |
| взяти на баса | насміхатися, глузувати з кого-небудь | |
| вибивати з голови | позбутись якоїсь нав'язливої думки, перестати думати про кого-, що-небудь; примусити кого-небудь відмовитись від чогось | |
| вибити з колії | порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя; робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось | |
| вивести на чисту воду | викрити кого-небудь у нечесних діях | |
| викинути з голови | забути, не згадувати | |
| вилами по воді писано | невідомо, як буде | |
| вискочити як голий (козак, Кузьма, Пилип) з маку (конопель) | зневажл. недоречно, невчасно, зненацька сказати що-небудь або виступити з чимсь | |
| витрішки продавати | дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю | |
| від букви до букви | від початку до кінця, дуже уважно | |
| віддати пальму першості | визнати чиюсь перевагу в чомусь | |
| вітер у голові | несерйозний, легковажний | |
| вмочити в молоці | посивіти | |
| воду решетом носити | даремно витрачати сили | |
| ворон воронові око не виклює | кажуть про людей, що об'єднані спільним походженням та інтересами і тому покривають одне одного, а отже, ніколи не завдадуть шкоди один одному. | |
| воскреснути як Фенікс з попелу | воскреснути з мертвих | |
| впадати (упадати) в око | зацікавлювати, подобатись | |
| вставляти палиці в колеса | перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось | |
| втерти маку (часнику) | побити, суворо покарати кого-небудь | |
| вхопити шилом патоки | зазнати невдачі |
Г
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| годувати жданиками | обіцяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати обіцяного | |
| гордіїв вузол | складне переплетіння різних обставин; заплутані питання; заплутана справа із несподівано простим розв'язком | |
| горобина ніч | темна, дуже буряна ніч із дощем, градом, блискавицями | |
| грати очима | кокетувати | |
| грати чуба | виконувати важку роботу, докладати великих зусиль |
Д
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| давати відкоша | виявляти рішучу протидію, гостро заперечувати, різко відповідати | |
| дай Боже ноги, а чорт колеса | втекти | |
| дамоклів меч | постійна небезпека, неприємність | |
| дати гарбуза | відмовити під час сватання | |
| дати лад | впорядкувати, розібратись | |
| де Макар телят не пас | далеко | |
| десята вода на киселі | про дуже далеку рідню | |
| десята спиця в колесі | той, хто відіграє незначну роль у чомусь | |
| дивитися вовком | дивитися неприязно, сердитися | |
| ділити шкуру невбитого крокодила | розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим | |
| дірка без бублика | нічого | |
| до гробу; до самої смерті | до кінця | |
| до живця проймає | дуже хвилює, турбує, дошкуляє | |
| до певної міри (якоїсь, деякої) | частково; трохи; все-таки | |
| дрижаки хапати | мерзнути; перебувати в стані нервового збудження | |
| дрож сіпає | хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження тощо | |
| дуля з маком | уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні | |
| думки колесом заходили | заплутатися | |
| душа в душу | жити дружно |
З
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| забивати баки | розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь | |
| забивати голову | обтяжувати себе піклуванням, турботою про когось-щось; перевантажувати думки, пам'ять, свідомість чимось зайвим, непотрібним | |
| забивати дух | заважати вільно дихати (про вітер, запахи); спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан) | |
| забивати козла | грати в доміно | |
| забивати памороки | позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось, вводити в оману; док. , безос. хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось; завдаючи ударів, побоїв, позбавляти кого-небудь розуму, притомності | |
| задати перцю з маком | Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту. | |
| з дорогою душею | із задоволенням | |
| за мить (За якусь (одну, коротку) мить) | дуже швидко; Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; безпосередньо перед чим-небудь | |
| з ма́ком і з та́ком | і краще, і гірше; всіляко, по-різному | |
| закрутилося колесо | розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.) | |
| зупинити колесо історії | зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого | |
| за милу душу | охоче зробити | |
| заварити кашу | затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками | |
| збирати скрині | ||
| згущувати фарби | надзвичайно перебільшувати що-небудь | |
| зробити великі очі | здивуватися | |
| за холодну воду не братися | ||
| змором брати |
К
Л
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| лиха доля | невдача | |
| лебедя рубати | верзти дурниці, робити щось дурне | |
| ловити ґав | байдикувати, бути неуважним, марно витрачати час, втрачати слушну нагоду |
М
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| мати голову на плечах | Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. | |
| мастити салом п'яти | Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. | |
| мастити словами | Говорити ( перев. нещиро) приємні речі; улещувати. | |
| мозолити очі | Набридати | |
| мухи в носі | мати мухи в носі — бути неврівноваженим, вередливим і т. ін.; мухи в носі грають — хтоcь гордовитий, пихатий, задерикуватий і т. ін. |
Н
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| на всі заставки | Зі всіх боків | |
| на руку ковінька | Пощастило | |
| на свою голову | Мати проблеми | |
| не з маком | Тяжко, погано, сутужно і т. ін. | |
| не кує, не меле | Не реагувати, ні. чого не робити, не піддаватися на провокації [1] | |
| накивати п'ятами | Втекти швидко, поспішно | |
| недремне око | ||
| невсипуще око | ||
| нехтує добром | нехтує-зневажати,не надавати значення,iгнорувати | |
| нитка Аріадни | спосіб, що допомагає розв'язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок | |
| ні за цапову душу | Даремно, марно | |
| ні одвіту, ні привіту | Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічого | |
| ніде голці впасти | немає місця | |
| нема(немає) клепки в голові | Бути дуркуватим, несповна розуму. |
О
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| облизати макогона | Зазнати невдачі; мовчки зносити образу | |
| обіймати поглядом | Дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі |
П
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| пасти задніх | відставaти | |
| перегнути палицю | переборщити | |
| передати куті меду | переборщити | |
| про що мова, про що йдеться | Не варто подяки, дрібниця. | |
| порости травою (терном, биллям і т. ін.) | Давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися | |
| пошитися (записатися, убратися) в дурні | Зазнати невдачі | |
| просто неба опинитися | Надворі | |
| прикусити язика | замовкнути | |
| пекти раків | червоніти | |
| п'яте через десяте | як-небудь |
Р
С
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| свіжа кров | нове або молоде (якщо мова про людей) поповнення | |
| сім п'ятниць на неділю | не має ні про що сталої думки |
Х
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| хоч вовк траву їсть | Дуже голодний | |
| хоч трава не рости | Абсолютно байдуже. | |
| хоч мак сій | 1. Зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. 2. зі сл. ти́хо. Дуже. | |
| хоч греблю грести | дуже багато |
Ц
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| цвіт папороті | Легендарна "квітка щастя", яку шукають в ніч на Іван Купала. | |
| цирк на дроті | комічна, абсурдна ситуація або коментар до неї |
Щ
Я
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| як сніг на голову | несподівано, раптово | |
| як стій | Раптово. Негайно. | |
| як макогін на ночви | Зовсім не схожий | |
| як виросте трава на помості | Категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. | |
| як трава | несмачний. | |
| як за гріш ма́ку | Дуже багато. | |
| як мак начетверо | Уживається для підсилення зазначеного слова. | |
| як мак процвітає | Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). | |
| як ма́ку | Дуже багато. | |
| як після маку | Міцно, непробудно, дуже добре. | |
| як медом мастити | Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. | |
| яблуку ніде впасти | Людно | |
| як по писаному | Не збиваючись | |
| як грім з ясного неба | Несподівано | |
| як у воду дивився / дивитися | Коли стається те, що передбачалося. Ніби знати наперед, заздалегідь. Передбачати що-небудь, пророкувати. | У давнину чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. Дівчата, пускаючи вінки у купальську ніч ворожили на нареченого. |
| як в аптеці | Дуже точно. Дуже правильний, точний. Дуже велика (про точність і т. п.). | Від точного зважування компонентів для ліків у аптеках. |
Примітки
Посилання
- "Словники України" on-line. (Посилання Фразеологія)
- Словник фразеологізмів української мови. Київ. Наукова думка. 2003
- Словники он лайн on-line на www.rozum.org.ua (вибрати Словник фразеологічних синонімів)
- Фразеологізми на сайті Мова ДНК нації
- Фразеологізми та їх тлумачення
- Шкільна бібліотека / Фразеологізми
- Словник фразеологізмів
- Фразеологізми та їх тлумачення на сайті Горох
- Українські прислів'я, приказки, фрезеологізми