Як називається пташка з жовтою грудкою?

Плиска жовтаРедагувати Пли́ска жо́вта (Motacilla flava) — невеликий птах з родини плискових. В Україні гніздовий, перелітний.

Що за пташка з жовтим животиком?

Зверніть увагу на відмінності двох сестер - велика синиця більша, має жовтий живіт і чорну шапочку; блакитна синиця дрібніша, більше блакитної, ніж зеленої барви.

Що за пташка щиглик?

Щиглик – невеликий, завбільшки з горобця, строкатий птах, що легко впізнається за забарвленням. Птах має червоне “обличчя” (лоб і горло навколо дзьоба), а також яскраво-жовті смуги на чорних крилах. Спина коричнева. Коричневий відтінок (плями) помітний також на білих грудях. КешСхожі

Презентація:"Щиглик-осілий птах"

Презентація на тему "Щиглик - осілий птах." —Зовнішній вигляд птаха. Біологічна класифікація. Середовище існування . —Спосіб життя . Розмноження . Харчування . Охорона .

ЩИГЛИК – ОСІЛИЙ ПТАХЛавринович В. Ю.

Зміст. Зовнішній вигляд птаха. Біологічна класифікація. Середовище існування. Спосіб життя. Розмноження. Харчування. Охорона. Висновок. Використана література. Лавринович В. Ю.

Домен. Еукаріоти. Царство. Тварини. Тип. ХордовіКлас. Птахи. Ряд. ГоробцеподібніРодина. В’юрковіРід. Щиглик. Вид. Щиглик. Біологічна класифікація. Лавринович В. Ю.

Зовнішній вигляд птаха. Птах розміром з горобця, яскраво забарвлений, неначе тропічний вид. Навколо дзьоба аж до очей – червона “маска”, за якою виділяться білі “щоки”. Верх крил та хвіст чорні, спина коричнева, а черево біло-буре. На кінчиках чорних крил – дрібні білі “дзеркальця”. Довжина тіла – близько 12 см. Розмах крил – 21 – 25,5 см. Вага - 14-18 г. Тривалість життя у природі – до 9 років, у неволі – до 27 років. Лавринович В. Ю.

Молоді птахи помітно відрізняються від дорослих: вони брунатно-бурі, з чорними крилами, ще не мають характерної червоної “маски” та чорно-білої облямівки навколо неї. Лавринович В. Ю.

Молодий птах. Доросла особина. Лавринович В. Ю.

Середовище існування. Осілий птах, поширений по всій Україні. Тримається відкритих місць ізвисокими бур’янами, тому часто зустрічається в садах, парках, перелісках, на узбіччі доріг. Лавринович В. Ю.

Спосіб життя. Причепившись до колючої головки реп’яху, щиглик запускає дзьоб серед колючок і дістає насіння. Швидко розкусивши її, він виїдає серцевину, а шкірку викидає. Зимові кочівлі щигликів цілком залежать від врожаю насіння і від снігопадів, що іноді засипають місця їх годівлі. Морозів птахи не бояться. Цікаво спостерігати співаючого щиглика весною. Вигукуючи свої різноманітні поклики, він жваво повертається то в один, то в інший бік, присідає і вертить хвостом. Постійні сварки, що супроводжуються голосним тріскотінням, ще більше пожвавлюють картину. В квітні зграї щигликів вже не зустрічаються. Проте вже в кінці літа птахи знову збираються докупи. Серед них переважають молоді птахи, що об`єднаються разом в осінні зграї по 100-200 особин. Лавринович В. Ю.

Розмноження. У кінці березня зграйки розбиваються на пари і займають гніздові ділянки. Самець приносить будівельний матеріал, а самичка мостить гніздо високо на дереві, подалі від стовбура. Гніздо будується з травинок, моху, вистеляється пір’ям, кінським волоссям та шерстю тварин. Лавринович В. Ю.

У травні самичка щиглика відкладає 4-5 зеленувато-білих із фіолетовими плямами яєць, які насиджує одна 12-13 днів. Через два тижні вилуплюються пташенята, яких вигодовують обидва птахи. Лавринович В. Ю.

Харчування. Дорослі птахи живляться переважно насінням бур’янів та комахами-шкідниками, насінням смітних трав. Лавринович В. Ю.

Охорона. Для збереження виду необхідне впровадження природовідповідних методів сільського господарства, які дали б змогу зростати острівкам рослин, насінням яких живляться щиглики. Важлива також підгодівля птахів в небезпечні для них зими в період снігу з дощем та інею, коли важко щигликам знайти достатньо насіння в сухих рослинах, що стирчать з-під снігу. Вид занесено до Бернської конвенції. Лавринович В. Ю.

Як янгол розмалював щиглика. Коли Господь творив світ, то подбав і про те, щоб на ньому були пташки. Кожній пташці дав ніжки, щоб ходила, крила, щоб літала, дзьобика, щоб їла, і горло, щоб співала. А тоді покликав янгола, дав йому кошик з порожніми черепашками, до кожної налив іншої фарби і сказав: — Помалюй їм пір’я! От і став янгол малювати пташок. Першим підійшов до нього голуб. Янгол помалював йому шийку білим, а крила попелястим. Канарка стала жовта, мов цитрина, горобчик - сірий з темними смужками, синиця — синя з темним фартухом на грудях. І так янгол розмалював пташок, кожного по-різному. Ще тільки один щиглик залишився не помальований, бо стояв позаду інших і не міг протиснутись вперед. Коли ж і він нарешті опинився перед янголом, той сказав стурбовано: — Ой, у мене вже не стало фарб! Усі черепашки порожні. Заплакав сердешний щиглик, що не буде мати такої гарної кольорової одежі, як його побратими. Але добрий янгол заспокоїв його: — Не журись! У кожній черепашці ще залишилася дрібка фарби. Я виберу їх дочиста пензликом і помалюю твоє пір’ячко. І так янгол помалював щиглика трішки в червоний, трішки в синій, трішки в зелений, трішки в чорний, узявши з кожної черепашки по останній краплині фарби. І став щиглик найстрокатішим із усіх пташок. Він дуже пишався своїм різноперим одягом і защебетав — подякував янголу за те, що зробив його таким гарним. Лавринович В. Ю.

ВИСНОВОКЩиглик – невеликий, завбільшки з горобця, строкатий птах, що легко впізнається за забарвленням. Дуже рухливий, довго не перебуває на одному місці. На землю сідати не любить, а полюбляє літати. Улюблені місця - сади, парки, полезахисні смуги, острівні переліски в степовій зоні, заплавні ліси, але завжди на узліссі, на галявинах, де є зарості бур'янів, насінням яких щиглики живляться. Птахи корисні і декоративні. Щиглики винищують шкідників, особливо, тлю, а також насіння бур'янів, що приносить незаперечну користь. Лавринович В. Ю.