Як правильно сушити лікарські трави?

Як правильно сушити лікарські рослини Сушити трави потрібно в темному, сухому місці, при температурі від +30°С до +40°С. Кеш

Як правильно збирати лікарські трави?

Не варто збирати сильно запилені рослини, роз'їдені комахами, пожовклі. Зібрані рослини або їх частини (квіти, листя) слід укладати в чисті корзини, ящики, вистелені папером. Якщо збираєте в мішки, то не можна їх туго наповнювати, щоб уникнути самозігрівання рослин.

Коли заготовляють листки?

Листки збирають перед початком або під час цвітіння рослин, коли вони повністю сформувалися. Роблять це в суху погоду, зриваючи листя руками рухом зверху вниз разом з черешками або без них. Кеш

Правила збирання, заготівлі та зберігання трав - народні засоби

Презентація "ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЗАГОТІВЛІ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН, ЯКІ НАС ОТОЧУЮТЬ."

- це рослини, які містять біологічно активні речовини та використовуються для заготівлі лікарської рослинної сировини з лікувальною метою Лікарська рослинна сировина (ЛРС)- це цілі лікарські рослини або їх частини, які використовують у висушеному, рідше в свіжому вигляді як лікарський засіб.

Лікарська рослинна сировина ягоди трава пагони бруньки бутони кора квіти плоди насіння бульбоцибулини корені кореневища бульби цибулини листя

* Джерела постачання лікарської рослинної сировини

* Лаванда Ехінацея Нагідки Дослідницька ділянка

* - це рослини, які не ростуть у дикому вигляді на території України евкаліпт наперстянка м'ята перцева аніс фенхель софора

* - це рослини дикорослих видів, сировини яких не вистачає для потреб аптек та хіміко-фармацевтичної промисловості. валеріана алтея лікарська беладона ромашка лікарська

* … Земля, її надра та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами відповідно до закону. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству… Стаття 13 Конституції України

* у період накопичення найбільшої кількості біологічно активних речовин; коли маса сировини максимальна; дана заготівля не викликає знищення заростей. Сировину збирають

* добре розвинуті, здорові, екологічно чисті рослини; удалині від промислових підприємств, автомобільних доріг та залізниць, поза населеними пунктами Збирають

* Збирають лікарську рослинну сировину у суху погоду після висихання роси тільки відомі рослини і ті частини рослин, які мають лікувальне значення Сировина, що вміщує ефірну олію Соковиті плоди Плоди селерових

* Збирають у простору тару з вентильованими отворами невеликої ємності. Термін між збором і сушінням не більше 2 годин

* Рослини Сировина Місяць 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Алтей лікарський корені листя * * * * * * * Арніка гірська квіти * Аїр звичайний кореневище * * * * * Барвінок малий трава * * * Береза бородавчаста бруньки * * Брусниця звичайна листя плоди * * * * * * Валеріана лікарська кореневище з коренями * * * Волошка синя квіти * * * * Вільха чорна супліддя * * * * Глід криваво-червоний квіти плоди * * * * Горицвіт весниний трава * * * * Горобина звичайна плоди * * * * Календар збору лікарських рослин

* Особливість заготівлі: взимку у фазі спокою рослини. Способи збору: зрізують ножем, зривають руками з верхівок гілок, обтрушують гілки при заготівлі березових віників. Сосна

* Особливість заготівлі: з бічних молодих гілок під час сокоруху. Метод заготівлі: знімають смуги кори за допомогою ножа

* Особливість заготівлі: у фазі цвітіння рослин Методи заготівлі: - обривають або общипують розвинуті листки; - зрізують ножем або ножицями.

* - обривають руками або спеціальним совком; зрізують ножицями, серпами. У волошки обривають тільки крайові лійкоподібні квіти. Особливість заготівлі: на початку або у фазі повного цвітіння. Методи заготівлі:

* Особливість заготівлі у фазі цвітіння зрізують ножем, ножицями, серпами, косами, сінокосарками. Методи заготівлі:

* соковиті плоди збирають руками на початку їхньої повної стиглості Особливість заготівлі: Методи заготівлі: у фазі дозрівання добре розвинуті плоди без домішок.

* викопують підземні частини рослин лопатами, на культивованих плантаціях виорюють тракторами. Особливість заготівлі: Методи заготівлі: восени до відмирання надземної частини або ранньою весною до початку вегетації.

* Беладона Блекота Дурман Багно Конвалія Чистотіл Папороть Рицина

* тільки повнолітні заготівельники ставати спиною до вітру, не торкатися руками очей та слизової, не можна їсти. Після завершення роботи ретельно помити руки і обличчя, вичистити одяг.

* Громадяни України зобов'язані берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища… стаття 12 закону України «Про охорону навколишнього середовища»

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 1. Бобкова І.А. Фармакогнозія : Підручник / І.А. Бобкова, Л.В. Варлахова, М.М. Маньковська. – К. : Медицина, 2006 - сс. 35 - 43. Середа П.І., Максютіна Н.П., Давтян Л.Л. Фармакогнозія. Лікарська рослинна сировина та фітозасоби.– Вінниця : НОВА КНИГА, 2006. сс. 16 - 22. Муравєва Д.А. Фармакогнозія : Підручник – Москва : Медицина, 2004. сс. 30 – 58. Івашин Д.С., Катіна З.Ф., Рибачук І.З. та ін. Довідник по заготівлі лікарських рослин України. - К.: Урожай, 1989. *

Основні правила збору лікарських рослин

З незапам'ятних часів для лікування різних захворювань людина використовувала лікарські рослини, а їхні цілющі властивості неодноразово вражали і в різні часи згадувалися у працях філософів та лікарів.

Для того щоб збирати лікарські рослини, необхідно вміти їх розпізнавати, відрізняти від інших подібних, але, які не мають лікувальних властивостей рослин і знати, в яких місцях вони зустрічаються. Рослини збирають заради активно діючих речовин, тобто речовин, які здатні проявляти в організмі людини і тварини ті чи інші цілющі властивості, інформує UkrMedia.

Ці діючі речовини іноді бувають розподілені по всій рослині. Частіше ж зосереджуються лише в певних органах (листках, квітках, плодах, насінні, нирках, корі, кореневищах, бульбах або коріння) і тому для лікувальних потреб вживається або вся рослина цілком, або тільки її певні частини. Накопичення лікарських речовин в надземних частинах найбільш інтенсивно відбувається в період від початку цвітіння до утворення плодів, а в підземних органах цей процес збігається з часом відкладення запасних поживних речовин до кінця вегетаційного періоду.

Збирають лікарську сировину саме тоді, коли вона містить максимальну кількість активних речовин. Так, якщо в справу йде вся рослина, її збирають на початку цвітіння; у цей же час збираються і рослини, від яких вживаються всі надземні частини - трава. Збір листя проводиться, як правило, перед цвітінням. Коріння, кореневища і бульби заготовляються восени, після припинення в рослині сокоруху або ранньою весною до його початку. Насіння і плоди - у період їхнього повного дозрівання. Кора збирається весною під час сокоруху в рослинах. Час збору одних і тих же видів лікарських рослин може бути неоднаковим.

На "готовність" рослин до збирання впливає район зростання, умови (кліматичні та інші) того чи іншого року. Час збору іноді може відрізнятися від вказаного на 10 і більше днів. Тим не менш, деяке уявлення про час заготівлі лікарської сировини може дати календар збору. Надземні органи рослин (особливо квіти) зазвичай збирають в суху погоду, причому рослини, не повинні бути зволожені росою або дощем. Тільки при дотриманні цієї умови вдається при сушінні зберегти у частин рослини їх природний колір і вберегти від самонагрівання (процесів бактеріального і грибкового розкладання), результатом якого часто є втрата рослиною діючої речовини.

Виняток становлять плоди деяких рослин (зонтичних), в зрілому стані, які легко обсипаються. Їх краще заготовляти зволоженими. Коріння, кореневища і бульби можна викопувати в будь-яку погоду, бо перед сушінням їх необхідно мити. При заготівлі отруйних рослин слід дотримуватись обережності: не можна пробувати їх "на смак" і класти разом з неотруйними лікарськими рослинами. Після їх збору необхідно ретельно вимити руки. Способи заготівлі відрізняються залежно від групи лікарської сировини.

Бруньки дерев і чагарників збирають, коли вони набрякли, але ще не почали розпускатися, в березні-квітні. В цей час у них міститься найбільша кількість активних лікувальних речовин. Великі бруньки (сосни та інших рослин) зрізають з гілок ножем, а дрібні, наприклад берези, зрізають разом з гілками, сушать і обмолочують або обривають руками, надягнувши брезентові рукавиці. Заготівлю бруньок бажано проводити тільки з дерев, призначених для рубки.

Кору заготовляють в період інтенсивного руху соку, в квітні - травні. Така кора багата діючими речовинами та легко відшаровується. Збирають кору з одно-, дворічних гілок і молодих стовбурів. Стара кора містить багато пробки і бідна активними речовинами. Не слід також збирати кору, покриту лишайниками ("мохом") або наростами. Для відшаровування кори ножем роблять два або кілька кільцевих надрізів до деревини на відстані 20-30 см одна від одної і з'єднують їх 1-3 поздовжніми надрізами. Потім повністю відокремлюють смуги кори або відшаровують її вручну по напрямку зверху вниз, трохи не доводячи до нижнього поперечного розрізу, і залишають на гілках у вигляді стрічок на кілька днів для підв'ялювання. Підв'ялену кору пізніше знімають і сушать.

Листя зазвичай збирають під час цвітіння або незадовго до цвітіння рослин. Виняток становлять листя мати-й-мачухи, які з'являються тільки після цвітіння рослини. Щоб не пошкодити цвітіння і плодоносіння рослини, прикореневі, нижні і середні стеблові листки потрібно обрізати ножицями, а не обривати руками. Товсті соковиті черешки листя (вахти, мати-й-мачухи, соняшнику тощо), що уповільнюють сушку і містять мало діючих лікувальних речовин, видаляють. При зборі листя кропиви рослини спочатку скошують, а коли листя зів'яне і втратить пекучість, його обривають. Дрібне шкірясте листя (мучниці, брусниці тощо) обривати руками непродуктивно, тому спочатку зрізують гілки рослини, сушать їх, потім листя відокремлюють від стебел, прочісуючи гілки, і видаляють стеблові частини. Остаточна очистка проводиться на решеті.

Квітки збирають на початку їх розпускання. Після відцвітання вони зазвичай стають непридатними для лікувальних цілей. Терміном "квітки" у медицині позначаються не тільки окремі квітки, але також частини квітки (віночки, пелюстки) і цілі суцвіття (кошики складноцвітих, суцвіття липи з листом тощо). При заготівлі квітки обривають зазвичай без квітконіжок, кошики складноцвітих збирають, прочісуючи рослини між пальцями, а потім обривають квітконіжки. Квітки ромашки збирають спеціальними гребенями-совками. Кошики складноцвітих (крім арніки гірської) заготовляють у фазі горизонтального розміщення язичкових квіток.

Арніку необхідно збирати в більш ранній фазі, коли ще язичкові квітки розташовані вертикально. Кошики складноцвітих, які не мають язичкових квіток, збирають на початку розпускання крайових трубчастих квіток. Такі вимоги пояснюються тим, що кошики складноцвітих продовжують цвісти під час сушіння і при запізнілому зборі розсипаються на окремі квітки. У дуже подрібнених квіток знижується якість лікарської сировини або робить їх непридатними до вживання. При зборі квіток з дерев і високих чагарників для пригинання гілок користуються палицею з гачком на кінці, для зрізання гілок - садовими ножами, секаторами або ножицями. Робити це треба обережно, щоб не пошкодити рослини. Квітки - найбільш ніжні частини рослин, тому під час заготівлі їх слід пухко укладати в кошики, а не в закриту тару і не зволікати з сушкою.

Травами в фармакогнозії називають листяні і квітконосні стебла трав'янистих рослин, а іноді і сировину, що складається з усієї рослини разом з її підземними органами. Цим терміном позначається також суміш листків і квіток напівчагарників. Збирають трави на початку цвітіння, зрізуючи ножем, секатором або серпом їх надземну частину на рівні нижніх листків (оголені стебла не заготовляють). Якщо та чи інша лікарська рослина утворює порівняно чисту заросль, її скошують і перед сушінням видаляють домішки. У рослин з жорсткими стеблами (полин, череда, буркун тощо) збирають окремо великі листя і квітучі верхівки. У напівчагарників зрізають надземну частину, сушать, обривають листя і квіти, а стебла відкидають. Обмолочування пагонів рослин для видалення стебел після сушіння неприйнятно, так як при цьому виходить дуже подрібнена сировина.

Плоди і насіння

Плоди і насіння зазвичай збирають цілком зрілими, оскільки в цей час вони найбільш багаті лікарськими речовинами. Після досушки їх відсівають від пилу та сторонніх речовин. Остаточне очищення роблять на віялках. У рослин, у яких розпускання суцвіттями відбувається поступово (кмин, коріандр і ін), дозрівання плодів відбувається не одночасно (по мірі дозрівання плоди осипаються). У цих випадках верхівки рослин зрізають в той момент, коли половина плодів дозріє, потім зрізані частини зв'язують у пучки і підвішують у сухому приміщенні, щоб всі плоди дозрівали.

Дозріваючи, плоди осипаються, їх збирають, а сухі снопики обмолочують, плоди відсіюють. Щоб уникнути втрат, збір плодів зонтичних рекомендується проводити рано вранці, коли рослини зволожені росою, або в сиру погоду, Соковиті плоди знімають абсолютно зрілими (крім шипшини), обережно, щоб не поламати і не розчавити. Складають їх в невеликі кошики (перекладаючи шари гілочками для запобігання злежуванню) і швидко доставляють до місця сушіння. Не можна збирати незрілі, забруднені або зіпсовані плоди з домішками листя, так як все це призводить до загнивання та псування лікарської сировини.

Не слід відкладати сортування соковитих плодів до сушіння, так як вони легко деформуються і злегка зволожуються. Бажано збирати їх рано вранці або ввечері, тому що соковиті плоди, зірвані в сильну спеку, швидше псуються. Плоди шипшини заготовляють за кілька днів до повного дозрівання, В цей час вони більш пружні і не деформуються при транспортуванні, дозрівають при зберіганні. Соковиті плоди в побуті називають ягодами, що не завжди відповідає цьому ботанічному терміну. Наприклад, у малини плід - багатокістянка, у черемхи - кістянка, у суниці - суниця, у горобини - яблуко і т. д. Односім'яні сухі плоди заготівельники зазвичай називають насінням.

Підземні частини рослин

Кореневища, бульби та корені викопують восени в кінці вегетаційного періоду, коли в них міститься найбільша кількість діючих речовин. В цей час рослини можна ще досить легко знайти і розпізнати по зав'ялих надземних частинах, причому плоди і насіння зібраних рослин осипаються на грунт, що сприяє їх відновленню. Заготовляють кореневища, бульби та корені також ранньою весною, перш ніж рослини рушать в зростання. Проте до весни надземна частина зберігається далеко не завжди і тому потрібну для збору рослину важко розпізнати.

Якщо ж очікувати появи пагонів з листям, то лікарська цінність підземних органів знижується за рахунок відтоку з неї частини активних речовин, що витрачаються на ріст і розвиток надземних органів. У однорічних рослин коріння викопують у кінці вегетаційного періоду, у дворічних - восени другого року, у багаторічних (коріння, кореневища, бульби) - восени другого або третього року життя. Бульби любки дволистої збирають в липні, так як пізніше її листя відмирає, і знайти цю рослину неможливо.

Підземні органи багаторічних і дворічних рослин добувають з грунту разом з грудкою землі, обкопують їх звичайною або спеціальною лопатою на відстані 10-15 см від стебла, щоб не порізати коренів. Для заготівлі підземних частин болотних рослин (аїр тощо) користуються вилами. Потім коріння, кореневища або бульби обтрушують і очищають від великих грудок грунту і промивають (але не завжди) у холодній проточній воді. Підземні частини рослин зручно мити в плетених кошиках, періодично занурюючи їх у воду і виймаючи для того, щоб стікала брудна вода.

Товсті кореневища з коренями (валеріана тощо) легше відмити від землі, якщо розрізати вздовж на 2-4 частини. Не можна мити підземні органи рослин, що містять сапоніни (кореневища чоловічої папороті тощо) і слизисті речовини (бульби орхідних тощо). Іноді кореневища з коренями синюхи, бульби орхідних, коріння лопуха і ін. все ж миють, але швидко, інакше сапоніни вимиваються, а слизові речовини розбухають, і сировина темніє. Коріння, кореневища і бульби, які не слід промивати, очищають від землі з допомогою щіток і знімають верхню шкірку. При заготівлі підземних частин необхідно знати, у яких рослин лікарське застосування має лише коріння, у яких кореневища, кореневища і коріння або кореневища з не відокремленим корінням.

Бережіть природу нашу!

Під час збирання лікарських рослин не можна забувати про те, що ресурси природи далеко не безмежні. Людина повинна раціонально використовувати її багатства, а не нищити, не вбивати її запаси повністю, завдаючи цим непоправної шкоди. Навіть ті лікарські рослини, які зустрічаються часто і рясно, треба збирати так, щоб залишалося достатньо їх для відновлення в наступному році. При заготівлі надземних частин рослин їх слід зрізати, а не виривати з корінням, так як від коренів піднімуться нові пагони.

Повторні збори підземних органів рослин на місці їх заготівлі роблять через 1-2 роки. У лунку, що утворилася при їх викопуванні, струшують плоди або насіння та ґрунт розрівнюють. Зривати плоди треба таким чином, щоб не постраждали гілки чагарників. Ламання гілок і витоптування чагарників може призвести до їх повного зникнення. Слід подбати про те, щоб не завдати великої шкоди деревам і чагарникам при зборі кори. Перед її заготівлею необхідно дізнатися в органах лісового господарства, де це можна робити. Якщо ділянка збору не відведена під вирубку, то бажано знімати кору тільки з частини гілок, щоб не знищити дерева або чагарники. Заготівлю бруньок також бажано проводити тільки з дерев, призначених для рубки.