Який гриб належить до цвілевих?

Цвілеві гриби утворюють характерні нальоти, або цвіль на поверхні ґрунту, рослинних залишків, різних продуктів харчування — хліба, варених овочів, фруктів. До цвілевих грибів відносяться біла цвіль мукор (близько 60 видів) і сизі цвілі (250 видів).

Яка роль цвілевих грибів у природі та житті людини?

Цвілеві види грибів займають важливу нішу в природному кругообігу речовин. Вони мінералізують речовини, тим самим беручи участь в грунтоутворенні. Також цвілеві гриби сприяють розкладанню органічних речовин грунту до неорганічних елементів. Згодом вони засвоюються рослинами.

Що можуть цвілеві гриби?

Цвілеві гриби — це здебільшого мікроскопічні організми, які утворюють нальот — плісняву. Вони псують продукти харчування, виділяють токсичні для організму людини речовини.

Цвілеві гриби - ГРИБИ - ГРИБИ ТА ЛИШАЙНИКИ

До найпоширеніших цвілевих грибів належать пеніцил і аспергіл. Пеніцил — рід, види якого займають перше місце за поширенням серед ґрунтових грибів.

Загальні ознаки цвілевих грибів

Цвілеві гриби – це група мікроскопічних грибів, характерною ознакою яких добре розвинена повітряна грибниця. Цвілеві гриби поєднують види з різних систематичних груп. Сюди відносять нижчі одноклітинні гриби (наприклад, мукор) і вищі багатоклітинні (пеніцил, аспергіл) гриби.

Особливості цвілевих грибів. Найхарактернішою ознакою цвілевих грибів є утворення на живильних речовинах плісняви. Вона може бути павутинню, пухнастою або порошистою і мати різний колір. Із забарвленням цього нальоту часто пов'язані назви грибів: сіра цвіль, зелена цвіль, чорна цвіль, рожева цвіль тощо. Форма, розташування й забарвлення плісняви є ознаками, за якими визначають систематичну належність грибів. Однією з необхідних умов утворення плісняви є достатня вологість живильного субстрату і висока відносна вологість навколишнього повітря. Більшість цвілевих грибів – сапротрофи, але є і необов'язкові паразити рослин, тварин і людини. Вони мають дуже широкий набір ферментів, завдяки яким можуть жити на найрізноманітніших живильних речовинах. Цвілеві гриби здатні виділяти антибіотичні речовини (антибіотики, отрути, органічні кислоти), які захищають їх від конкурентів та створюють найкращі умови життя. Отже, загальними ознаками цвілевих грибів є утворення нальоту на субстратах, сапротрофний спосіб живлення та виділення захисних речовин-антибіотиків.

Різноманітність цвілевих грибів. Цвілеві гриби дуже поширені по всій земній кулі, оселяються в ґрунті, на поверхні плодів тощо. До найпоширеніших цвілевих грибів належать мукор, пеніцил та аспергіл. Мукор – рід нижчих цвілевих грибів- сапротрофів, які утворюють нальоти на поверхні ґрунту, органічних відходах травоїдних тварин, харчових продуктах тощо. Грибниця у цих грибів – одноклітинна, розгалужена, без перегородок. Пухнастий наліт з часом змінюється за кольором, бо від грибниці піднімаються вгору утвори з кулястими спорангіями, у яких утворюється велика кількість спор певного забарвлення. Першочергове значення у їх розселенні та поширенні має безстатеве спороутворення. Ці гриби можна знайти в різних місцях земної кулі у верхніх шарах ґрунту. Представниками роду є мукор китайський, мукор китицеподібний та ін. Пеніцил – рід вищих цвілевих грибів-сапротрофів, які займають перше місце за поширенням серед ґрунтових грибів. Вони часто оселяються і на продуктах харчування, утворюючи на них голубувату або зеленувату плісняву. Грибниця багатоклітинна, складається з розгалужених ниток, розділених перегородками. Від грибниці піднімаються плодоносні нитки із розгалуженими утворами у вигляді китичок, на верхівці яких з'являються спори. Поширені гриби цього роду по всій земній кулі, але більше пристосовані до ґрунтів північних широт. Представниками роду є пеніцил позначений, пеніцил із золотистим пігментом та ін. Аспергіл – рід вищих цвілевих грибів-сапротрофів, які найчастіше розвиваються в ґрунті і на рослинних продуктах. Ці мікроскопічні гриби відрізняються від попередніх тим, що плодоносні нитки на верхівці мають потовщення із паличкоподюними виростами, що загалом нагадує "кошлату голову". Від цих виростів відшнуровуються ланцюжки спор. Поширені ці гриби по всій земній кулі, але більше пристосовані до ґрунтів південних широт. Представниками роду є аспергіл чорний, аспергіл жовтий тощо.

Значення цвілевих грибів. У природі цвілеві гриби відіграють важливу роль. Вони беруть участь у ґрунтоутворенні, оскільки є сапротрофними організмами, руйнують органічні рештки та мінералізують речовини. У цьому вони виконують майже ту ж саму ґрунтоутворювальну роботу, що й ґрунтові бактерії. Багато видів грибів знищують у ґрунті збудників хвороб.

З багатьох цвілевих грибів отримують ферменти, вітаміни, а також лікарські речовини – антибіотики, які вибірково діють на паразитичних бактерій та гриби, не зашкоджуючи клітинам хазяїна. Прославилися у цій галузі гриби роду Пеніцил. Першим відкритим антибіотиком став пеніцилін. У 1929 році шотландський мікробіолог А. Флемінг виявив антибактеріальну дію гриба – пеніцила позначеного – і виділив з нього речовину, якій дав назву "пеніцилін". Цвілеві гриби можуть бути і збудниками важких захворювань у рослин (наприклад, пеніцил італійський викликає гниль плодів цитрусових), тварин і людини (аспергільоз легень). Велике значення мають цвілеві гриби в харчовій промисловості. Гриби роду Пеніцил використовують у виробництві різних незвичних для нас сирів. Це французькі сири "Рокфор", "Камамбер", "Брі", сир "Горгонцола" з Італії, сир "Стілтон" із Англії та ін. Гриби роду Пеніцил та Аспергіл продукують ферменти, які людина використовує для освітлення соків та вин. У багатьох країнах є фабрики, де спеціально вирощують цвілеві гриби (аспергіл чорний) і отримують лимонну кислоту, вітаміни. На Сході аспергіл жовтий, мукор китайський використовують для приготування соєвого тіста та соєвих соусів. Один із видів, аспергіл чорний, є чи не найвідомішим лабораторним об'єктом для багатьох вчених: мікробіологів, біохіміків, генетиків. Цвілеві гриби відіграють значну роль і в сільському господарстві. З деяких (наприклад, фузаріум) виділяють речовини-гібереліни, які посилюють ріст рослин. Такі речовини використовують, зокрема, для збільшення розмірів ягід безнасінних сортів винограду, з яких виготовляють родзинки.

Цвілеві гриби викликають псування продуктів (хліба, овочів, ягід, фруктів), руйнують багато різних промислових матеріалів (тканини, шкіру). Серед цвілевих грибів є і паразити рослин. Наприклад, пеніцил розпростертий викликає м'яку коричневу гниль яблук. Втрати від цього гриба при зберіганні яблук складають деколи до 85-90%.

Отже, цвілеві гриби поширені по всій земній кулі і їх природним місцем існування є верхні шари ґрунту. У природі цвілеві гриби є найважливішим компонентом ґрунту, а людина найчастіше використовує їх у медицині, харчовій промисловості та сільському господарстві.