моногібридне схрещування -- це
Як це моногібридне схрещування?
Моногібридне схрещування — схрещування за однією парою ознак: Закон одноманітності першого покоління (1-й закон Менделя). При схрещуванні двох гомозиготних особин з альтернативними ознаками у першому поколінні всі гібриди однакові за фенотипом і схожі на одного з батьків.
Як відбувається успадкування ознак при моногібридному схрещуванні особин?
Під час моногібридного схрещування батьківських особин, що відрізняються проявами однієї ознаки, в потомстві спостерігаються лише домінантні прояви ознаки, й усі нащадки будуть одноманітними як за генотипом, так і за фенотипом.
Який характер розщеплення за фенотипом при моногібридному схрещуванні між собою гібридів першого покоління?
Другий закон Менделя, або закон розщеплення, говорить: При схрещуванні гібридів першого покоління у нащадків спостерігається розщеплення фенотипових класів у співвідношенні 3:1.
Моногібридне схрещування — Вікіпедія
Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки. Є ще дигібридне схрещування — схрещування двох ознак і полігібридне трьох ознак і більше. Основні закономірності спадковості були відкриті Грегором Менделем (1865). Метод, що використовував Мендель при виведенні законів, називається гібридологічним. Гібриди — …
Аналізуюче схрещування
Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини. Вперше аналізуючі схрещування проводив Грегор Мендель для підтвердження своєї моделі спадковості. Такий тип гібридизації може використовуватись як інструмент у селекційній роботі і генетичних дослідженнях.
Моногібридні схрещування [ ред. | ред. код ]
У схемах схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом записують у вигляді так званого фенотипвого радикала A_. Таке позначення означає, що в організму точно є один алель, що визначає домінантний стан ознаки, а другий алель є невідомим. При гібридизації такої особини із рецесивною гомозиготою можливі два результати:
Ди- і полігібридні схрещування [ ред. | ред. код ]
Схрещування із рецесивними ди- (або полі-) гомозиготами можуть бути використані і в тих випадках, коли аналізується кілька генів одночасно і потрібно з'ясувати генотип домінантної за всіма ознаками особинами. Наприклад, для дигібридних аналізуючих схерщувань Мендель використовував таку схему:
| AABB | Обидві домінантні ознаки зберігаються у всього потомства |
| AABb | У всього потомства проявляється домінантна ознака, що визначається алелем A, за ознакою B спостерігається розщеплення |
| AaBB | За ознакою A спостерігається розщеплення, у всього потомства проявляється домінантна ознака, що визначається алелем B |
| AaBb | Жодна із домінантних ознак не зберігається у всього потомства |
Джерела [ ред. | ред. код ]
- Campbell NA, Reece JB (2008). Biology (вид. 8th). Benjamin Cammings. с. 267. ISBN978-0321543257. Архів оригіналу за 3 березня 2011 . Процитовано 18 серпня 2013 .
- Griffiths A.J.F., Wessler S.R., et al (2004). An Introduction to Genetic Analysis (вид. 8th). W. H. Freeman. с. 33. ISBN978-0716749394. Архів оригіналу за 26 лютого 2015 . Процитовано 18 серпня 2013 .
- Raven P, Johnson G, Singer S, Losos J (2004). Biology (вид. 7th). McGraw-Hill. с. 250. ISBN978-0072921649.
- Tamarin RH (2001). Principles of Genetics (вид. 7th). Mcgraw-Hill. с. 22. ISBN0072334193.
- Сиволоб А.В., Рушковський С.Р., Кир’яченко С.С. та ін. Генетика: підручник. — Київ : ВПЦ "Київський університет", 2008. — С. 92—93. — ISBN 975-966-439-108-2.
| Це незавершена стаття з генетики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
2. Закономірності моногібридного схрещування. Перший і другий закони Менделя
Моногібридне схрещування — це схрещування організмів, що відрізняються один від одного однією парою альтернативних ознак.
Мендель вивчав закономірності моногибридного схрещування гороху.
Він розглядав сім добре помітних альтернативних властивостей (білі і пурпурні квітки, зелене і жовте забарвлення насіння, зморшкувата і гладка поверхня насіння, тощо).
В одному з дослідів Мендель досліджував успадкування забарвлення насіння гороху при схрещуванні рослин, що мають жовте і зелене насіння. Виявилося, що у першому поколінні ( F 1 ) усе гібридні рослини мали жовте насіння.
Такі самі результати Мендель отримав по кожній із семи ознак. Так було виведено перший закон Менделя , або закон одноманітності першого покоління .
При схрещуванні двох особин чистих ліній, що відрізняються однією парою альтернативних ознак, спостерігається одноманітність гібридів першого покоління.
Мендель самозапилив вирощені гібриди першого покоління. Сформовані в них насіння учений висіяв знову. У результаті він отримав наступне, друге покоління ( F 2 ) гібридів. Мендель досліджував \(8023\) горошини. Серед них жовтих було \(6022\), а зелених — \(2001\), що є дуже близьким до співвідношення \(3\)\(:\)\(1\).
За іншими ознаками були отримані подібні результати — у другому поколінні спостерігалося розщеплення за альтернативним ознаками у співвідношенні \(3\)\(:\)\(1\), тобто три чверті особин другого покоління мали домінантні ознаки, а одна чверть — рецесивні.
Таким чином було встановлено другий закон Менделя — закон розщеплення .
При схрещуванні гібридів першого покоління між собою у другому поколінні спостерігається розщеплення за альтернативними ознаками у співвідношенні \(3\)\(:\)\(1\).
Подальше схрещування вчений проводив з метою виявити, як буде відбуватися успадкування в третьому, четвертому і наступних поколіннях. Він вирощував зразки, використовуючи самозапилення.
Було встановлено, що рослини з рецесивними ознаками у наступних поколіннях дають потомство лише з рецесивними властивостями.
По іншому вели себе рослини другого покоління з домінантними ознаками. Серед них Мендель виявив дві групи: частина особин давала потомство виключно з домінантною ознакою; у потомстві іншої частини спостерігалося розщеплення: з'являлися особини і з домінантними, і з рецесивними ознаками у співвідношенні \(3\)\(:\)\(1\).