Скільки експортується меду з України?

тонн меду Україна за першу третину 2023 року продала за кордон майже 16 тис. т меду вартістю $41 млн переважно до європейських країн – Німеччини, Польщі та Бельгії.

Куди Україна експортує мед?

«Україна є провідним гравцем на ринку меду. Ми залежимо від експорту меду. І основним ринком збуту українського меду є саме країни ЄС (орієнтовно 80%), зокрема Польща та Німеччина. Є спроби постачати наш мед в Америку, але це не більше 12%», — зазначила Тетяна Гетьман.

Що потрібно для експорту меду?

Розглянемо основні етапи:

• Підготовка партії меду до експорту ...
• Акредитація підприємства на митниці ...
• Укладання договору з транспортно-експедиторською компанією ...
• Отримання міжнародного ветеринарного сертифіката ...
• Митне оформлення меду ...
• Митні перевірки на кордоні

Кеш

Експорт меду з України: хто і скільки купляє

У січні – жовтні 2021 року експорт меду з України склав 40,9 тисяч тонн, тоді як за аналогічний період-2020 сягнув рекордної цифри – понад 80 тисяч тонн.

Найбільше через блокування українського імпорту постраждають виробники меду — Гетьман

Заборона на ввезення української агропродукції до Польщі стосується також меду, основну частину якого Україна експортує саме до ЄС, зокрема до Польщі. Про це розповіла директорка департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної адміністрації Тетяна Гетьман, пише zahid.espreso.

«Україна є провідним гравцем на ринку меду. Ми залежимо від експорту меду. І основним ринком збуту українського меду є саме країни ЄС (орієнтовно 80%), зокрема Польща та Німеччина. Є спроби постачати наш мед в Америку, але це не більше 12%», — зазначила Тетяна Гетьман.

За її словами, заборона на експорт меду з України може призвести до зростання ціни на світовому ринку, і цим обов’язково скористається Китай, адже саме він є найбільшим нашим конкурентом на ринку меду.

Як додала Тетяна Гетьман, найбільший негативний наслідок рішення Польщі заборонити ввезення агропродукції з України — це втрата ланцюжків постачання, які напрацьовувались роками. Основними споживачами українського зерна є країни Азії та Африки, тому важливо вивезти зерно не у Польщу, а через територію Польщі довезти до стабільних покупців. Натомість для пасічників важливий саме польський ринок.

Нагадаємо, 15 квітня уряд Польщі ухвалив рішення заборонити імпорт сільськогосподарської продукції, яка походить із території України або імпортується з неї. Йшлося про заборону імпорту навіть транзитом. Ця постанова набрала чинності з дня опублікування і діятиме, як зазначається, до 30 червня.

Водночас вже 18 квітня транзит було розблоковано. Імпорт залишається під забороною.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Кому смакує мед з України — огляд експортних можливостей

Бджільництво – важлива складова аграрної галузі України. Ринок меду має особливий інтерес для економіки нашої країни, адже вона є провідним гравцем на європейському ринку. Український мед користується стабільним попитом і традиційно з роками нарощує свій потенціал. Kurkul.com вирішив проаналізувати обсяг експорту продукції бджільництва за останню декаду та розглянути перспективу цієї галузі. За основу взято дані з профільної аналітичної презентації «Аграрне портфоліо 2021», яку представила Українська асоціація бізнесу й торгівлі (UBTA) за підтримки Мінагро та Мінекономіки.

Експорт

За даними UBTA, мед займає друге місце за об’ємами у товарній структурі експорту продуктової групи цукру, меду та кондитерських виробів із цукру. Україна увійшла у шістку лідерів країн-експортерів меду в світовому рейтингу, посівши 5 місце.

За підсумками 2020 року, вона експортувала товарів цієї групи на $139 млн, що на $38 млн більше, ніж у 2019 р. Першість в експорті отримала Нова Зеландія з результатом $329 млн, наступними були Китай ($254 млн), Аргентина ($170 млн) та ЄС ($157 млн).

Загалом світовий ринок меду невеликий і складає $1,68 млрд. Українська частка у світовому експорті — 8,25%. Маючи 108 експортерів, Україна демонструє позитивне сальдо торговельного балансу товарів цієї групи, відповідно, імпорт даного продукту є мізерним.

За останні 10 років експорт меду поступово збільшувався. Зокрема, в 2011 р. Україна поставила майже 10 тис. т продукції, а в 2020 р. цей показник перевищив позначку 80 тис. т. Таким чином обсяги зросли у 8 разів.

Виручка від експорту меду в 2011 році становила $28 млн, а в 2020 році зросла до $139 млн. Незважаючи на низку торішніх проблем, таких як складні погодні умови, пандемія, масове отруєння та загибель бджіл, Україна все ж встановила абсолютний рекорд.

Динаміка експорту у світі змінювалася не синхронно із українським трендом торгівлі. У період 2011-2020 рр. її сукупний середньорічний темп зростання (CAGR) становить 3,2%.

Ринок меду в Україні має експортну орієнтацію. Основними імпортерами нашої продукції стали країни-члени Європейського Союзу. Вони купують 82,5% меду, що свідчить про значний потенціал для України. Найактивніше імпортують Польща, Німеччина та Бельгія. На другому місці серед імпортерів українського меду — США (9,7%), на третьому — Туреччина (3,7%). Цікаво, що Сполучені Штати самі є четвертою країною-експортером меду у світі.

Зростання попиту на мед має декілька причин: складна епідеміологічна ситуація у світі, формування нових споживацьких звичок та тренд на органічне харчування з користю для здоров’я. Значному збільшенню обсягів експорту меду за кордон сприяло підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Згідно з нею, квота на безмитний експорт українського меду спершу складала 5 тис. т, а з 2020 року зросла до 6 тис. т. Однак українські експортери доволі швидко їх використовують.

Наприклад, минулого року українські компанії ще у січні повністю вичерпали тарифну квоту на мед. Зазначимо, що тарифні квоти дозволяють українським виробникам експортувати продукцію в країни Євросоюзу за пільговою або нульовою ставкою мита. Тому експортери можуть заощаджувати певну частину коштів, продаючи товари в країни ЄС. Експортувати можна і без використання квот, але тоді потрібно сплачувати мито у повному обсязі. Тому Україна давно прагне до збільшення цих квот.

Структура виробництва

Ринок меду України належить до таких, де пропозиція майже повністю формується господарствами населення, тоді як частка підприємств у виробництві зовсім незначна. Основними постачальниками товарного меду є Степова і Лісостепова зони, які одержують високоякісну продукцію різного ботанічного складу.

Всередині країни відсоток виробництва меду розподілився нерівномірно. Основне пасічництво зосереджене у Кіровоградській, Запорізькій, Вінницькій, Миколаївській, Одеській, Дніпропетровській та Сумській областях.

Оціночний обсяг річного виробництва меду в Україні за різними підрахунками складає 70-110 тис. т. Але реальні цифри виробленого меду на сьогодні точно не відомі — кількість значно перевищує ту, що вивозиться на продаж, і така ситуація склалася через те, що в Україні відсутній обов’язковий статистичний облік у галузі виробництва меду.

Частина бджільницьких господарств знаходяться «в тіні» або, простіше кажучи, не є зареєстрованими. Отож, точна інформація з приводу кількості пасік, вуликів та бджолярів в Україні відсутня, до того ж щороку цей відсоток варіюється.

Зараз левову частку українського меду на експорт складає соняшниковий (70–80%), який є одним із найдешевших, оскільки швидко кристалізується. Щоправда, за кордоном його здебільшого використовують, як сировину. З чого виникає питання: навіщо продавати дешеву сировину, коли можна продавати готову продукцію з високою доданою вартістю.

Але, за словами бджолярів, потрапити на міжнародний ринок із фасованою продукцією непросто. Тому український мед продовжують розливати під іноземними брендами, що, відповідно, грає в мінус для іміджу нашого меду. Частка гречаного і ріпакового меду на експорт — до 10-20%. Решта — це різнотрав’я, дикороси та акацієвий мед. Останнього найменше вдається отримати пасічникам, хоча він є найбільш затребуваним як в Україні, так і за кордоном.

Читати ще: Обличчям до українського бджільництва – що обговорювали за круглим столом UBTA

Попит динамічно зростає не тільки на мед, а й на продукти бджільництва, як-от пилок, перга, прополіс, маточне молочко, а також забрус. На жаль, переважна їх більшість реалізується лише на внутрішньому ринку. І хоча за кордоном на такий товар попит також є, але проблема полягає у формуванні великих товарних партій. Варто зазначити, що обсяг виробництва такої продукції обмежений, відповідно, це призводить до зростання цін.

Ціни

На фоні зростання попиту на мед прослідковується загальний тренд на зростання вартості продукції. Мед в Україні протягом року подорожчав на 15-25%. Зокрема тиск на ціни здійснює експорт. Оскільки майже 90% вітчизняного меду експортується, то пасічники орієнтуються на європейські ринкові ціни. Також є декілька інших причин, які, безумовно, внесли свої корективи у ціну: витрати на людську працю, енергоносії, обслуговування пасік, складні кліматичні умови вже другий рік поспіль, а також подорожчання бджолопакетів та інвентарю.

Куркуль — фермерський канал про агробізнес

Підписуйтесь та дізнавайтесь про тонкощі вирощування сільгоспкультур, посівну та збиральну кампанії, аграрні реформи, переробку та збут продукції

Український мед завдяки своїм властивостям та високій якості швидко увірвався до числа світових лідерів. Проте у нас досі не сформувався ринок меду, як стабільний бізнес із чіткими правилами гри. Загалом, ця галузь розвивається, зростає та має хорошу перспективу.

Експорт меду з кожним роком стає все помітнішою статтею економіки України. Щорічні поставки товару українського виробництва на зовнішні ринки збільшуються, що говорить про конкурентоспроможність продукту. Але задля того, щоб повторити успіх новозеландського меду манука, необхідно будувати свій власний бренд, інвестувати в його імідж та маркетинг.