Де можна росте лохина?

Лохина дуже сонцелюбна рослина і не любить холодних вітрів, тому садити її найкраще на сонячному і захищеному від вітру місці. Якщо її садити в тіні, ягоди будуть кислими і їх буде мало. Ґрунтові води повинні залягати на глибині 40-70 см від поверхні землі. Лохина дуже вимоглива до ґрунту.

Як росте лохину?

Лохина — це багаторічна, морозостійка культурна рослина. Росте у вигляді куща, стебла міцні, з часом дерев'яніють і вимагають обрізки, листя продовгувате, восени набуває гарного багряного відтінку. По висоті буває середньоросла і високоросла (бл. 2м.). Кеш

Де збирати лохину?

Лохина найкраще росте на піщаних або торф'яних ґрунтах з нейтральною або слабокислою землею. Важливий добрий дренаж, щоб не затримував вологу в землі. Вона має свої терміни дозрівання. 24 Канал розповість, коли настає час збирати лохину.

Лохина: де росте, грунт під лохину, вибір посадкового місця, …

Лохина — рослина цікава в усіх відношеннях Де росте лохина? Це питання може мати двоякий сенс. Слово «де» стосовно до рослині може означати …

Вирощування лохини в Україні

Її смачні ягоди з цілющими властивостями набирають все більшої популярності в Україні.Цей чагарник висотою понад два метри завдяки роботі селекціонерів має сорти різних термінів дозрівання від початку серпня і до середини вересня. Ця культура дуже урожайна і до семи річного віку може давати урожай до 8 кілограмів ягід з куща. Лохина високоросла має дуже цінні, вітамінні ягоди з великим вмістом біологічно активних речовин. Тому мати її на своїй присадибній ділянці просто необхідно.

Лохина, в країнах колишнього СНД більше відома виключно як дикоростучий чагарник, увійшла в культуру відносно недавно і для багатьох садівників все ще залишається “темною конячкою». «Показна невибагливість», що дозволяє цій рослині виживати на сирих болотах, в суворій тундрі і в посушливому верхньому поясі гір, на садових ділянках часто обертається примхливістю, відмовою від плодоношення і слабким зростанням. Спонтанна посадка лохини – без попереднього вивчення її особливостей і підготовки грунту – в більшості випадків рано чи пізно призводить до загибелі рослини, проте розумний підхід до її агротехніці гарантує і нормальний ріст, і стабільне плодоношення. Адже в Америці саме лохина вважається однією з найперспективніших культур для промислового вирощування на абсолютно непридатних для сільського господарства ділянках, а в Канаді вона в популярності нерідко змагається навіть з кращими сортами смородини.ю від 1 до 2,5 грам, а деякі ягоди сягають і до 3 грам. Ягоди в гроні дозрівають неодночасно, тим самим продовжуючи можливість поласувати ними ще довше.

Найголовнішою «особливістю» лохини, мабуть, можна назвати її приналежність до сімейства Вересові. Як і інші його представники, лохина не виносить лужних грунтів і віддає перевагу відверто кислому середовищі (pH 3,8 – 5,5, не вище). Багато дослідників вважають, що це властивість вересові придбали виключно через наявність мікоризи (симбіозу коренів рослин з грибами): їх мочкувата коренева система не має тонких всмоктуючих волосків, зате тісно обплетена грибними нитками. Гриби не тільки підживлюються продуктами життєдіяльності чагарників, а й виконують для них роль переносника-постачальника поживних речовин із грунту, а в лужному середовищі і в добре обробленої (окультуреній) землі мікориза перестає повноцінно працювати і гине. Деякі садівники вважають, що роль грибів у вирощуванні лохини сильно перебільшена, і що рослина при регулярних підгодівлі просто зобов’язане нормально розвиватися і плодоносити. Однак практика показує, що саме наявність мікоризи робить цей чагарник більш стійким до кореневих гнилей і хвороб, і при правильній агротехніці (обов’язковому виконанні вимог до освітленості, складу грунту та його вологості) він менше потребує уваги.

Лохина високоросла – досить морозостійка культура і добре росте навіть там, де інші рослини не ростуть. Вона вважається культурою довголіття, так як її плоди мають унікальну дію на організм людини, очищаючи і омолоджуючи його на клітинному рівні. Крім того, лохина – єдина ягода, яка знімає алергічні реакції в організмі людини і сама їх ніколи не викликає. Тому ягоди лохини можна сміливо включати в дитяче харчування.

Технологія вирощування лохини, або чому ця ягода стає популярною

Нішеві культури останнім часом дедалі частіше зацікавлюють аграріїв. Здебільшого так відбувається через поступові кліматичні зміни. Це стосується не лише зернових чи овочевих культур — у боротьбі за виживання виробники також звертають увагу на ягоди та шукають конструктивних рішень. На підприємстві ТОВ «Агропроммаш» , що на Київщині, також вирішили спробувати себе й у ягідництві.

Лохина — ягода, що кілька років тому була маловідома для більшості українців і далеко не кожен міг відрізнити її від чорниці – тепер вже заполоняє вітчизняні ринки і припала до смаку цінителям солоденького.

На сьогодні цю культуру вже вирощують майже в усіх регіонах України, де дозволяють природні умови, загальною площею близько 2 тис. га. І ця цифра з кожним роком збільшується. Основною причиною цього є ціна, адже лохина — найдорожча ягода серед тих, що вирощують в країні, середня вартість її становить 150-200 грн/кг.

Ще однією причиною є й те, що лохина має непогану врожайність. В середньому, в перші роки плодоношення ягода може давати до 1 т/га, набираючи обертів з кожним роком. Загалом рослини можуть давати врожай до 50 років.

Оцінити смакові якості цієї ягоди кожен зможе для себе сам, а SuperAgronom.com цікавить «темна сторона» — тобто вирощування. Про свій, поки й невеликий досвід у цій сфері розповіли керівник підприємства Євген Заквацький та агроном Тетяна Горицька .

«Розпочалось знайомство з культурою 3 роки тому, коли нам запропонували зайнятись її вирощуванням, у зв’язку з високою на неї ціною і майже повною відсутністю конкуренції», — розповів Євген Заквацький.

Наразі в господарстві насаджено трохи менше 1 га лохини, але, за словами керівника підприємства, площі можуть зрости.

Сьогодні ягідництво не є основною діяльністю господарства, тут займаються вирощуванням пшениці, соняшнику та сої, віднедавна ввели також картоплю.

Вирощуванням лохини на підприємстві займається агроном Тетяна Горицька, яка зауважує, що вони поки перебувають на стадії вивчення особливостей культури і всього, що може бути з нею пов’язане.

«Наша кліматична зона найкраще підходить для того, щоб садити лохину. І ґрунти выдповыдають, і погодні умови», — каже Тетяна Василівна.

Лохина досить морозостійка рослина, вона здебільшого вирощується в Канаді та Північній частині США, тому погодні умови українських зим не є для неї екстремальними. Наразі рослини почувають себе досить комфортно і чекають весни.

А що стосується сухих і спекотних літніх місяців, то питання можна вирішити збільшенням об’ємів поливу. До речі, щодо іригативних заходів, то в господарстві застосовують крапельне зрошення, адже дана культура достатньо вимоглива до кількості вологи. Поливають кущі здебільшого зранку, щоб зберегти максимальну продуктивність вологозабезпечення. Вода потрапляє безпосередньо на ґрунт або стебло, але бажано, щоб не була на листі, бо з’являється висока ймовірність розвитку хвороб, особливо сірої гнилі.

Усі, хто займається ягідництвом, а особливо лохиною, знають, що вона любить кислі ґрунти з рівнем pH 3,5-5,0. Площі, де розташовується культура, є достатньо кислими, але додатково перед посадкою на дно кожної лунки ще закладали кору сосни, тирсу і торф. Періодично, коли верхній шар просідає, під рослини знову досипають тирсу.

«Ця ягода схожа на чорницю, тому для неї потрібно максимально створити умови, схожі з лісовими. Через це, окрім того, що тирсу розкидали під кущ, нею лохину й покривали. До речі, тирса також затримує вологу на площах», — зауважує агроном.

Лохину потрібно садити так, щоб на неї добре потрапляло сонце. Лунку для рослин копали приблизно 70х70 см з глибиною до 0,5 м. Кущ від куща в рядку за технологією має бути приблизно на відстані 1 м, а міжряддя — 2,5 м.

Підживлення рослин відбувається двічі на рік: навесні, після відновлення вегетації вносять азотні добрива (сульфат амонію) та калійні (сульфат калію); восени, перед входом в зиму — ті ж речовини, але норми можуть змнюватись.

Із хворобами та шкідниками в господарстві поки не зіштовхувались. Загалом, природних ворогів у цієї культури майже немає, але, як запевняє агроном, варто бути готовими до всього.

Перший врожай в господарстві тільки збираються отримувати, але вже знають, куди збуватимуть. За словами керівника підприємства, їх цікавить виключно український споживач. У планах — придбання обладнання для заморозки і, залежно від того, «як піде», — для переробки.

Підприємство ТОВ «Агропроммаш» — ягідник-початківець, але з великим потенціалом і амбіціями, тому з представниками господарства домовились зв’язатись в кінці сезону, аби дізнатись, чого нового вдалось навчитись, із якими проблемами довелось боротись та чого змогли досягти у вирощуванні лохини.

Анастасія Аврамчук, SuperAgronom.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.