Що лікує глід?

Поліпшення кровообігу, регуляція скорочення серцевого м'яза, очищення судин – це те, чим корисні плоди глоду. Плоди глоду допомагають при аритмії і тахікардії. Вони корисні як профілактичний засіб для попередження інсульту та інфаркту міокарда. Плоди глоду також рекомендовані до вживання гіпертонікам від тиску.

Як виглядає дерево глід?

Глід — чагарник або дерево з сімейства Рожевих, висота якого може досягати 4 м. Його пагони усіяні численними колючками. Листя глоду зелене, чергове, короткочерешкове, має прилистки. Воно відрізняється великими зубцями і має довгасту форму. Кеш

Як пити глід від тиску?

л подрібнених плодів глоду на 200 мл води, настояти 30 хв. Вживати по 1/3 склянки 3 рази на день. Після їди вживати при гіпертонічній хворобі. Тільки перед початком лікування уточніть дозування у свого лікаря, - каже травник.

Глід український

Глід украї́нський (Crataegus ucrainica) [1] — багаторічна рослина родини розових. Харчова, лікарська та декоративна культура.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Кущ або дерево заввишки 2-4 м. Пагони вишневі, в молодому віці запушені, з віком стають голими або майже голими. Кора коричнево-сіра. Бічні безплідні пагони перетворюються у тонкі, довгі (12-20 мм) колючки, частково вкриті листям. На плідних пагонах нижні листки клиноподібні або обернено-яйцеподібні, тричі розрізані або неглибоко тричілопатеві, верхні — обернено-яйцеподібні, ромбічні або заокруглені, неглибоко розсічені на 5-7 лопатей. Лопаті листкових пластинок рівномірно зазублені, зубці по нижньому краю бокових лопатей листка доходять майже до черешка. Квітки великі, блідо-рожеві. Суцвіття рідке, 10-20-квіткове, діаметром 7-9 см. Чашолистки квітів трикутно-ланцетні, загострені. Тичинки численні, стовпчиків 2 (рідше 1 або 3). плоди майже кулясті (8-12 мм завдовжки), темно-червоні, більш-менш запушені, звичайно з двома кісточками.

Квітне в червні, плоди дозрівають у серпні.

Хімічний склад [ ред. | ред. код ]

В квітках глоду українського містяться флавоноїди (гіперозид, кверцетрин і вітексин), ефірна олія, холін, ацетилхолін, кавова и хлорогенова кислоти, триметиламін. В плодах містяться сапоніни (уреолова та олеанолова кислоти), бета-фітостерин, хлорогенова і кавова кислоти, флавоноїд гіперозид, аскорбінова кислота, каротин, холін, ацетилхолін, ефірна олія, фруктоза, амигдалин, сорбіт; винна, лимонна, кратегова кислоти; жирна олія, гіперин, дубильні речовини.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Цей вид рослин зустрічається виключно в межах України. Ареал охоплює Прикарпаття, лісові і лісостепові райони в середній і верхній течії Дніпра. Глід український зростає у листяних і мішаних лісах, на узліссях, по берегах річок, в антропогенних ландшафтах таких як: придорожні лісосмуги, парки, кладовища. Нерідко утворює мішані зарості з іншими ягідними чагарниками (тереном, шипшиною), які можуть займати площу до кількох гектарів.

Застосування [ ред. | ред. код ]

Глід український використовують у медицині нарівні з глодом криваво-червоним. Сировиною слугують квітки і плоди. Препарати мають кардіотонічну, протиаритмічну дію, зменшують збудливість центральної нервової системи, знижують артеріальний тиск, розширюють мозгові судини, нормалізують рівень холестерину.

Заготівля сировини [ ред. | ред. код ]

Зібрані квітки швидко сушать при температурі не вище ніж 40°С. Пуп'янки і перезрілі квітки швидко буріють, тому їх не варто збирати. Також не можна збирати суцвіття, ушкоджені комахами. Зібрану сировину викладають тонким шаром не пізніше ніж за 1-2 години після зрізання, сушать протягом 2-3 діб. Сировина дуже гігроскопічна, тому її потрібно зберігати в сухому приміщенні.

Плоди збирають з кінця вересня до приморозків. Їх зрізають цілими китицями, складають в кошики, сушать в сушарках або пічках при температурі 50-70°С. Можлива сушка на сонці, в цьому випадку на 1 м² розкладають 4-5 кг плодів. Сухі плоди звільняють від домішок (чашолистків, плодоніжок) на решетах. [2]

Плоди глоду українського можна вживати в їжу [3] . Вони мають слабкий приємний запах і специфічний смак. Зазвичай з них готують компоти.

Крім того, ця рослина може бути використана в декоративному садівництві.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

1. ↑The Plant List.[Архівовано 3 грудня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)



2. ↑ Лекарственные растения Украины. Ивашин Д. С., Катина 3. Ф., Рыбачук И. 3., Иванов В. С, Бутенко Л. Т. Киев, «Урожай», 1974, стр. 360. (рос.)



3. ↑
   
   
   
   • Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
   
   
   
   
   
   

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Вікідані: Q4095587



• Віківиди: Crataegus ucrainica



• EoL: 792487



• GBIF: 3014389



• iNaturalist: 876363



• IPNI: 724424-1



• IRMNG: 11010268



• Plant List: rjp-1757



• POWO: urn:lsid:ipni.org:names:724424-1



• Tropicos: 27804349

Глід плодовий

Глід плодовий (Crataegus azarolus) — багаторічна рослина роду глід родини розових. Інші назви «азароль», «шань-чжа», «мейхо», «середземноморська мушмула», «іспанський глід».

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Загальна висота досягає 6 м при діаметрі крони до 3 м. Колючки на прямостоячих, сірих, волосистих пагонах нечисленні (до 1,5 см в довжину), на деяких сортах взагалі відсутні.

Темно-зелене листя розташовуються по всій довжині стебла, можуть бути клиноподібні, ромбічні або яйцеподібні, в незалежності від форми все листя має на вершині 1-3 зубчасті лопаті. Розмір кожного листя коливається від 3 до 7 см завдовжки і від 2,5 до 6,5 см завширшки.

Суцвіття багатоквіткові, зібрані в щиток, розташовані на добре розвинених волосистих квітконіжках. Діаметр суцвіття — від 3 до 5 см; білі, п'ятипелюсткові квіти мають широкі, трикутні чашолистки і не перевищують в діаметрі 1,5 см.

Плоди кулясті, дрібні (до 15 мм), з 1 або 2 кісточками, дозрівання починається в липні і триває до вересня. М'якуш плоду жовтуватого відтінку, соковита, м'ясиста, кислувато-солодка на смак. Багаті на вітаміни А, С, флавоноїди.

Культивація [ ред. | ред. код ]

У дикій природі глід росте переважно на лісових галявинах. Є світлолюбним, легко переносить невеликий затінок. До родючості невимогливий, воліє ґрунт з вмістом вапна. Додаткового поливу потребує лише в посушливі сезони. Для розмноження висаджують насіння та пагони. Є посухостійкий, зимостійкий. Цвітіння починається в травні. Запах квіток неприємний. В рік з 1 дерева в середньому збирають 25 кг.

Середня тривалість життя становить 200 років, максимальна — 400 років.

Використання [ ред. | ред. код ]

З давніх-давен культивується в країнах західного Середземномор'я, насамперед у Франції та Італії. Плоди вживають в свіжому або сушеному вигляді, також використовують для приготування варення, компоту, джему меду, конфітюру, при заварюванні чаю.

Застосовується як засіб для профілактики серцево-судинних захворювань. Квіти використовуються в настою для лікування гіпертензії і порушення сну.

Внаслідок наявності в плодах ефірних олій, кверцетину, тріметіламіну його частково застосовують при виробництві препаратів у фармацевтичній та косметичній промисловості.

Широко застосовується в декоративному садівництві. Часто висаджують на присадибних ділянках і використовують для створення колючих огорож. Особливо привабливо виглядають кущі дикого глоду восени, коли достигають плоди, а листя забарвлюється в помаранчево-червоні тони. Застосовують для зміцнення схилів і ярів, часто висаджують на берегах водойм. Іноді даний вид використовують як підщепи для таких плодових дерев, як мушмула, яблуня, груша, айва.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Розповсюджено в Середземномор'ї (від Іспанії до Греції), Туреччині, Ірані, Середній Азії, Китаї. Натуралізовано на півдні Північної Америки.

Підвиди [ ред. | ред. код ]

• C. azarolus azarolus



• C. azarolus aronia



• C. azarolus chlorocarpa



• C. azarolus pontica

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Dericks-Tan, Vollbrecht: Auf den Spuren der Wildfrüchte in Europa, Abadi-Verlag, 2009, ISBN 978-3-00-021129-4, S. 290.



• Phipps, James B., Robert J. O'Kennon and Ron W. Lance (2003), Hawthorns and medlars, Cambridge, U.K.: Royal Horticultural Society. and Portland, Oregon: Timber Press



• Ljubuncic, P., et al. (2005). Antioxidant activity of Crataegus aronia aqueous extract used in traditional Arab medicine in Israel. Journal of Ethnopharmacology 101:1 153-61.