будова тіла коня
Кінь – струнке, граціозна тварина, з сильно розвиненою мускулатурою і міцною конституцією. Тулуб округлої форми з довгими стрункими ногами, на зап'ястях яких з внутрішньої сторони є мозолясті ороговілі шишки-потовщення. На витонченої мускулистої шиї знаходиться велика, витягнута голова.1 черв. 2018 р.
Як описати коня?
Голова і тіло довжиною від 200 до 300 сантиметрів, хвіст від 30 до 60 см у довжину, висота в плечах становить від 100 до 160 сантиметрів, вага дорослих тварин 175—450 кілограмів. Хутро щільне і в основному коротке, більшість видів мають більш довге волосся на шиї (грива) і довге волосся на хвості.
Яка форма профілю голови у коней?
Характеристики породи Характерною особливістю голови є довгий прямий або злегка горбоносий профіль, довгі вуха, доволі часто косий розріз очей. Середнє значення промірів для жеребців: висота в холці 157 см, коса довжина тулуба 154,2 см, обхват грудей 167 см, обхват п'ястка 19 см.
Де живе кінь?
Кі́нь сві́йський (Equus ferus caballus або Equus caballus) — підвид ссавців виду кінь дикий роду кінь (Equus) родини Коневих (Equidae) ряду Конеподібних (Equiformes), або непарнопалих (Perissodactyla). Поширений на всіх континентах, крім Антарктиди, в більшості країн світу.
Статі коня — Вікіпедія
Ста́ті коня́ — частини тіла коня, що виконують певну функцію і складають зовнішню форму статури коня. Вони можуть мати особливі прикмети і є одними з основних індивідуальних ознак тварини. За статями коня визначають його роботоздатність, здоров’я, вік, тип, породу та племінну … See more
Статі коня
Ста́ті коня́ — частини тіла коня, що виконують певну функцію і складають зовнішню форму статури коня. Вони можуть мати особливі прикмети і є одними з основних індивідуальних ознак тварини. За статями коня визначають його роботоздатність, здоров’я, вік, тип, породу та племінну цінність. [1]

Статура коня тісно пов'язана з характером її продуктивності. Бажаною якістю статей коня вважається їх відповідність за розвитком та формою своїм функціям, а також вимогам правильної і гармонійної статури, здоров'я, сили, витривалості тварини. При оцінці екстер'єру коня мають значення найменші деталі будови, що не враховуються зазвичай при оцінці екстер'єру інших тварин.
Вивчаючи окремі статі, прийняті у конярстві, слід знати їх назву, анатомо-фізіологічну основу, форму, функцію та особливості будови, еволюційний та індивідуальний розвиток, позитивні риси, недоліки (небажані відхилення у їх розвитку чи формі) й вади (патологічні зміни органів, тканин і статей). [1] Назви статей коня не завжди збігаються з анатомічними назвами тієї чи іншої частини тіла (наприклад, круп, ганаш, холка тощо). [1]
Статі коня поділяють на п'ять груп: статі голови, шиї, тулуба, передніх і задніх кінцівок.
Зміст
Перелік частин тіла коня [ ред. | ред. код ]
| ГОЛОВА | ШИЯ | ТУЛУБ | ПЕРЕДНІ КІНЦІВКИ | ЗАДНІ КІНЦІВКИ |
|---|---|---|---|---|
| 1. Лоб | 13. Потилиця | 19. Холка | 30. Лопатка | 43. Стегно |
| 2. Перенісся | 14. Гребінь шиї з гривою | 20. Спина | 31. Плечелопатковий суглоб | 44. Сідничний горб |
| 3. Ніздря | 15. Бік шиї | 21. Поперек | 32. Плече | 45. Сідниця |
| 4. Чубок | 16. Горло | 22. Круп | 33. Лікоть | 46. Коліно |
| 5. Верхня губа | 17. Нижній край шиї | 23. Ребра | 34. Передпліччя | 47. Гомілка |
| 6. Нижня губа | 18. Яремний жолоб | 24. Груди | 35. Зап’ястя | 48. Скакальний суглоб |
| 7. Підборіддя | 25. Піддих | 36. П’ястка | 49. Плесно | |
| 8. Око | 26. Маклак | 37. Сухожилля | 50. Путовий суглоб | |
| 9. Очна орбіта | 27. Ріпиця | 38. Путовий суглоб | 51. Каштан | |
| 10. Надочна ямка | 28. Хвіст | 39. Путо | 41. П’ятка | |
| 11. Вухо | 29. Підпруга | 40.Вінчик | 42. Копито | |
| 12. Щока |
Голова [ ред. | ред. код ]
| Завиток | Подовжена зірка | Вузька проточина | Звивиста проточина |
| Сивина | Несиметрична зірка | Широка проточина | Облямівка |
| Зірочка | Серпоподібна зірка | Проточина зі змішаним волоссям | Біла смужка |
| Мала зірка | - правовідкрита | Несиметрична проточина | Тільна пляма |
| Зірка | - лівовідкрита | Проточина, що розширюється | Більмо |
| Велика зірка | Зірка зі змішаним волоссям | Переривиста проточина |
Див. також [ ред. | ред. код ]
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ абв Гопка Б. М., Хоменко М. П., Павленко П. М. Конярство: Підручник. — К.: Вища освіта, 2004. — 320 с.: іл. ISBN 966-8081-19-6
- ↑Статі коня. Інструкція з опису відмітин і прикмет коней. N 0242, 24.03.2008 ВР України
Посилання [ ред. | ред. код ]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Horse markings |
- (укр.) Наказ Міністерства аграрної політики України № 496 «Про запровадження ідентифікації і реєстрації коней» від 31 грудня 2004 року
| Це незавершена стаття про коней. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |