будова кінцівок птахів боліт та узбереж водойм
Яка будова кінцівок у птахів?
В їхній скелет входять плечова (плече), ліктьова і променева кістки (передпліччя), одна складна кістка із зрослих кісток кисті та кістки лише трьох пальців. Скелет ноги птахів складають масивна стегнова кістка, дві зрослі кістки гомілки, цівка і кістки пальців. Цівка утворена зрослими кістками стопи.
Чому у птахів узбереж водойм і боліт довга шия?
Птахи боліт і узбереж (лелеки, чаплі, фламінго) мають довгі ноги і шию, завдяки яким при здобуванні корму тіло захищається від намокання. Довгий дзьоб дає їм можливість спритно хапати здобич — жаб, риб. Кеш
Що спільного в будові птахів та плазунів Які ознаки вказують на те що птахи походять від плазунів?
Ознаки подібності сучасних птахів і плазунів: на ногах птахів є лускатий покрив, подібний лусці плазунів; у птахів, як і у плазунів, є клоака; яйця, які відкладаються птахами є багаті жовтком, мають оболонки (як у крокодилів і черепах, яйця птахів покриті вапняною шкаралупою);
Водоплавні птахи — Вікіпедія
Водопла́вні птахи́ — позасистематична група птахів, що ведуть водний спосіб життя. До них належать птахи, що вміють триматися на поверхні води, а не лише полюють у водному середовищі. З погляду кладистики водоплавні птахи далеко не завжди є близькими родичами. До водоплавних птахів належать усі або деякі представники таких рядів:
Біологія - універсальний довідник
Основні екологічні групи птахів. У процесі історичного розвитку птахи заселили найрізноманітніші місця (біотопи): ліси, луки, болота, пустелі, степи). Довге перебування у певних умовах спричинило утворення у птахів різних систематичних груп подібних ознак у будові і поведінці, що відображають пристосування до даних умов існування. Внаслідок цього птахів об’єднують в екологічні групи: птахи лісу, птахи боліт, птахи прісних водойм та їхніх узбереж, птахи відкритих пустельно-степових просторів, птахи відкритих повітряних просторів, денні хижаки.
Птахи лісу живуть у просторах, обмежених деревами і чагарниками. У них виникли пристосування до швидкого злету і точної посадки на гілках, лавірування між деревами: короткі й тупі крила, довгий хвіст.
Птахи, що гніздяться і здобувають корм, в основному, у кронах дерев і чагарників (синиці, корольки), мають тонкі і гострі дзьоби, сильні лапи з гострими загнутими кігтями та добре розвиненим заднім пальцем, яким вони охоплюють гілку. У деяких видів (дятли, повзики) два пальці спрямовані вперед, два — назад. У дятлів та пищух хвіст служить опорою при переміщенні по стовбуру. Повзик може пересуватися не лише вгору, а й униз головою. Деякі птахи гніздяться на деревах, а корм добувають у повітрі — нальоту (мухоловки, соколи); інші — гніздяться на землі, а живляться і на землі, і на деревах (глухарі, тетереви, рябчики).
Птахи боліт, узбереж і відкритих ділянок прісних водойм. Деякі види (чаплі, лелеки, кулики) населяють болота, вологі луки або ж мілководні узбережжя водойм. Корм добувають з поверхні землі, з дна водойм або вологого ґрунту, тому у більшості з них невелика, з довгим, тонким дзьобом голова; довга, гнучка шия; довгі, тонкі, неоперені, з видовженими пальцями ноги; короткий хвіст. Птахи, що добувають їжу на відкритих ділянках водойм (качки, чирки, гуси, лебеді, пелікани), мають щільне оперення, добре розвинені пух і підшкірний шар жиру, куприкову залозу; короткі ноги з плавальними перетинками, широкий дзьоб з цідильним апаратом. Деякі птахи (чайки, буревісники) добре плавають, але більшу частину життя проводять у повітрі над водною поверхнею. Тіло у них легке, струнке; крила довгі, гострі; ноги короткі, пальці з’єднані плавальними перетинками.
Птахи степів і пустель населяють відкриті простори. Одні з них пристосовані до швидкого бігу (страуси, дрохва, стрепет), інші — до польоту на значні відстані (рябки, саджа). У бігаючих добре розвинені ноги; деякі з них (страуси) взагалі втратили здатність до польоту. Для цієї групи птахів властиві гострий зір, захисне забарвлення і здатність ховатися (затаюватися) від ворогів.
Птахи відкритих повітряних просторів більшу частину активного життя проводять у повітрі (ластівки, стрижі). У них довгі, вузькі, загострені крила; дзьоб короткий, широкий, що дає змогу схоплювати комах на льоту; лапки короткі, з чіпкими кігтями на пальцях.
Денні хижаки живуть у лісах, горах, на рівнинах. Пристосувалися до хижацького способу життя: мають міцний гачкуватий дзьоб, короткі чотирипалі лапи з міцними пальцями і гострими, загнутими кігтями; добре розвинені м’язи грудей і кінцівок, гострий зір; швидкий політ. Більшість з них (орли, соколи, яструби, шуліки) живляться переважно живими тваринами; стерв’ятники і грифи живляться падаллю.
Водоплавні птахи
Водопла́вні птахи́ — позасистематична група птахів, що ведуть водний спосіб життя. До них належать птахи, що вміють триматися на поверхні води, а не лише полюють у водному середовищі. З погляду кладистики водоплавні птахи далеко не завжди є близькими родичами.
До водоплавних птахів належать усі або деякі представники таких рядів:
- Гусеподібні (Anseriformes);
- Гагароподібні (Gaviiformes);
- Пірникозоподібні (Podicipitiformes);
- Пеліканоподібні (Pelecaniformes);
- Пінгвіноподібні (Sphenisciformes);
- Деякі Журавлеподібні (Gruiformes), наприклад лиска;
- Деякі Сивкоподібні (Charadriiformes), наприклад плавунці, мартини і крячки.
Хоча ці птахи і не є родичами, але схожий спосіб життя привів у багатьох з них до формування схожих рис завдяки конвергентній еволюції. Перш за все, це шкірна перетинка, натягнута між пальцями або лопаті, як у лиски. Далі — вельми щільне оперення. Оскільки саме лише пір'я не захищає від води, у водоплавних птахів вельми розвинена куприкова залоза. Вона є у більшості птахів і секрет, що виділяється нею, слугує для догляду за пір'ям. Для водоплавних птахів цей орган має особливе значення.
На одному місці можуть триматися різні види водоплавних птахів, не створюючи один одному трофічної конкуренції — кожен вид спеціалізується на своєму кормі. Звідси і різні способи добування їжі. Мартини і крячки, наприклад, хапають рибу прямо з літу, занурюючи у воду тільки дзьоб. Баклани пірнають за рибою, пікіруючи у воду. Ниркові качки теж пірнають, але з поверхні води. Інші види качок, перевернувшись, занурюють у воду верхню частину тіла, в той час як задня лишається «поплавком». Так само роблять і лебеді, довга шия яких дає їм змогу добувати корм з більшої глибини.
Див. також [ ред. | ред. код ]
Посилання [ ред. | ред. код ]
- Водоплаваючі птахи // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 42.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |