болиголов плямистий медичне застосування
Болиголов плямистий застосовується для лікування простатитів, аденом. Так само ефективний для лікування жіночих захворювань мастопатії, міоми, ендометріозу, ерозії.
Що робить болиголов плямистий?
Болиголов плямистий особливо цілющий в період цвітіння. Завдяки великій кількості алкалоїдів, рослина володіє сильним імуномодулятором. Також надає антисептичну, спазмолітичну, сечогінну, заспокійливу, протисудомну і болезаспокійливу дію. Використовується в боротьбі з пухлинами, кістами і поліпами.
Як виглядає болиголов?
Як виглядає болиголов? Корінь у нього веретеноподібний; порожнисте та голе стебло, вкрите зовні тонкими борозенками та сизуватим нальотом, може сягати в висоту від 60 до 180 см. У нижній частині стебло вкривають червонувато-бурі плями, через що рослина й отримала видовий епітет «плямистий».
Коли збирати болиголов?
Збір і заготівля Заготівлю сировини починають на початку цвітіння — в травні і першій половині червня. Використовують всю трав'янисту частину рослини. Так, як болиголов отруйний, то збирати його рекомендується в рукавичках або інших захисних засобах.
Болиголов плямистий – властивості та лікувальні рецепти
БОЛИГОЛОВ ПЛЯМИСТИЙ
БОЛИГОЛОВ ПЛЯМИСТИЙ, Conium macula′tum L. (грец. koneion (Conium maculatum); лат. maculatus — плямистий від macula — пляма); син.: свистуля. Рос. назва: болиголов пятнистый, Б. крапчатый, омег. Рід Conіum нараховує 4 види у світовій флорі (Євразія і Африка), у країнах СНД — 1 вид. Дворічна трав’яниста рослина родини селерових (зонтичних) — Apiaceae (Umbelliferae), 60–250 см завв.; корінь стрижневий, веретеноподібний; стебло голе, пустотіле з численними червонувато-бурими плямами; нижні листки довгочерешкові, три–чотири рази пірчасторозсічені; верхні — дрібніші, менше розсічені, майже сидячі; квітки білі, утворюють складний зонтик; плід — вислоплідник, який розпадається на два широкояйцеподібних мерикарпії. Б.п. росте повсюди в Європі, у Західному Сибіру, Центральній Азії, Далекому Сході, Кавказі; частіше — на пасовищах, луках, пустирищах, смітниках, рідше — на лісових галявинах, заливних луках.
Усі частини рослини мають неприємний запах мишей, який зумовлюють леткі алкалоїди. Основні діючі речовини — алкалоїди групи піридину: коніїн, конгідрин, конгідрон N-метилконіїн, γ-конісеїн, ψ-конгідрин, 2-метилпіперидин, N-метилпсевдоконгідрин та ін.
Корені містять 0,02–0,04%, стебла — 0,01–0,024%; листя — 0,01–0,18%; плоди — 0,73–2% алкалоїдів. Б.п. містить: у коренях поліацетиленові сполуки: фалькаринон, дигідрофалькаринон, фалькаринолон; гідроксикоричну кислоту — кавову; кумарини 0,09–0,24%; у листі — ефірну олію 0,08%; вітаміни: аскорбінову кислоту, каротиноїди; флавоноїди: кверцетин, кемпферол, діосмін, гесперидин, лютеолін; у плодах — ефірну олію 0,017%; кумарини: бергаптен, ксантотоксин; флавоноїди: гесперидин, лютеолін-7-рутинозид, антоціани; жирну олію 11,3–17,5%, у її складі жирні кислоти: петрозелінова, петрозелідинова, лінолева, ліноленова, олеїнова, ліноленолова, пальмітинова, стеаринова.
Б.п. — одна з найбільш отруйних рослин. Особливо Б.п отруйний у період цвітіння — початок плодоносіння. В Україні застосування у медицині заборонено, проте Б.п. офіцинальний у багатьох країнах світу. Б.п. було внесено до фармакопей країн Західної Європи, Південної Америки. У народній медицині настойка і сік застосовуються всередину (має знеболювальну, седативну, протиастматичну, протисудомну, протиракову дію); при шлунково-кишкових коліках, анурії, анемії, дисменореї, полюціях, сифілісі; зовнішньо — при ревматизмі, подагрі та ін. У гомеопатії використовується есенція свіжої трави, яка входить до складу комплексних препаратів, у т.ч. ін’єкційних.
Пименова М.Е. Биоморфологическая характеристика и прогнозная оценка сырьевой фитомассы ценопопуляций Conium maculatum L. в горном Алтае (бассейн р. Маймы) / Растительные ресурсы. — 2002. — Т. 38, Вып. 3; Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование; Семейства Rutaceae — Eleagnaceae. — Л.: Наука, 1988; Laopez T.A., Cid M.S., Bianchini M.L. Byochemistry of hemlock (Conium maculatum L.) alkaloids and their acute chronic toxicity in livestock // A review. Toxicon. — 1999. — 37 (6).
Інші статті автора
Болиголов плямистий
Болиголо́в плями́стий (Conium maculatum) — отруйна рослина роду болиголов. Може також використовуватися як лікарська рослина.
Зміст
Народні назви [ ред. | ред. код ]
Блекіт, буглав, бугила, дегтярка, свиняча вош, свистульник, свистуля, сикавка, болиголова.
Морфологічна характеристика [ ред. | ред. код ]
Дворічна трав'яниста рослина. На першому році надземна частина болиголова складається тільки з пучків прикореневих листків. Стебло гіллясте, борозенчасте, цілком голе, виростає на другий рік, буває заввишки понад 3 м. Листки голі, перисті, на довгих черешках, з невеликими піхвами; листочки яйцевидно-овальні, розсічені. Квітки білі. Цвіте в травні — вересні. Медовий запах квіток приваблює бджіл, але нектар і пилок отруйні для них. Через отруйність рослини її рекомендується знищувати. [1]
Екологічна приуроченість [ ред. | ред. код ]
Росте як бур'ян у садах, на городах, по чагарниках, біля шляхів.
Болиголов у легендах [ ред. | ред. код ]
Раніше траву болиголова використовували для отруєння засуджених. Згідно з даними грецького філософа Платона, Сократ був отруєний болиголовом.
Медичне застосування [ ред. | ред. код ]
З лікувальною метою використовується трава (лат. Herba conii maculati). Вона містить в собі алкалоїди: коніїн, 7-коніцеїн, конгідрин [en] , псевдоконгідрин, н-метилконіїн [en] . Найважливіший з них коніїн. Також містить кверцетин (відноситься до групи вітамну вітамін P) і кемпферол.
Див. також [ ред. | ред. код ]
Примітки [ ред. | ред. код ]
- ↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 50.
Джерела [ ред. | ред. код ]
Посилання [ ред. | ред. код ]
- Болиголов плямистий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 65. — ISBN 5-88500-055-7.
- Болиголов плямистий (Conium maculatum L.)[Архівовано 11 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Аграрна енциклопедія
| Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |