Як правильно бірка чи бирка?

😉 А ви знали? - Що правильно пишеться - бирка а не бірка.

Що таке бірка на одязі?

Бирка Бирка - це невід'ємна частина швейного виробу, яка містить інформацію про торгову марку, виробника, склад матеріалу швейного виробу, розмір, рекомендації по догляду. Бірки для одягу виконують дуже важливу функцію в процесі організації продажу, презентації і подальшої експлуатації швейних виробів.

Що означають знаки при пранні?

Зазвичай виробники вказують температуру цифрами, рідше — крапками. Якщо крапка одна — можна прати за температури до 30 градусів, дві крапки означають, що можна використовувати температуру 40 градусів, а три — 60 градусів. Якщо таз перекреслений — річ не рекомендовано прати.

вибір слова - Як правильно: бИрка чи бІрка? - Ukrainian …

Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання: Табірна бірка ― Табірна бирка. У Вікісловнику в порадах перекладу, також знаходимо варіант …

Бирка

1. Однорічна вівця; ярка. * У порівняннях. Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 168).

2. лайл. Про нікчемну, погану жінку. Вона буде мовчати, а він бігатиме по чужих, а він буде любитися з тою биркою, з тою слинявою Настею (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29).

3. Овеча шкура; смушок; // Смушева шапка. А ще на козаку, бідному летязі, шапка-бирка, Зверху дірка (Українські народні думи. 1955, 73); Будь-який козак волів радніше вийти поміж люди без штанів, ніж без бодай драної бирки на голові чи в руках. (Олександр Ільченко, Козацькому роду. 1958, 23); І припилила зір важка пилюка, На бирки випала, на кунтуші (Андрій Малишко, Звенигора, 1959, 85).

Зміст

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

бирка

1. іст. Паличка або дощечка, на якій робили нарізки для лічби, підрахунків у господарстві.

Очевидно, всі народи спочатку позначали числа зарубками на паличках, які на Русі називались бирками (з наук.-попул. літ.).

2. Невеличка дощечка або металева бляшка з номером або написом, яку прив'язують до шиї тваринам, а також пластикова або паперова етикетка, яку прикріплюють до різних товарів, тари, експонатів і т. ін.

Живці кожного сорту в'яжуть в окремі пучки і прив'язують до них бирки з назвою сорту (із журн.);

Усі, хто сидів у залі клубу, були з однаково поголеними головами, однаково одягнені в сіре “хебе” з розпізнавальною биркою (з газ.).

Значення в інших словниках

1. бирка — би́рка 1 іменник жіночого роду, істота вівця діал. би́рка 2 іменник жіночого роду, істота про погану жінку би́рка 3 іменник жіночого роду овеча шкура; смушок би́рка 4 іменник жіночого роду дощечка Орфографічний словник української мови



2. бирка — I -и, ж., діал. 1》 Однорічна вівця; ярка. 2》 лайл. Про нікчемну, погану жінку. 3》 Овеча шкура; смушок. || Смушева шапка. II -и, ж. 1》 Паличка або дощечка, на якій робили нарізки для лічби, підрахунків у господарстві. Великий тлумачний словник сучасної мови



3. бирка — би́рка шашка (фігура)(ст): Називано цю гру дамкою від того, що песик (бирка), який міг бити лиш вперед чи скосом вперед, пройшовши всю варцабницю до другого краю, ставав дамкою (її значено колись двома бирками, покладеними на собі). Лексикон львівський: поважно і на жарт



4. бирка — Я́РКА (молода вівця, яка ще не ягнилася), БИ́РКА діал. Оглядали (гості) все усюди: І який у полі колос, Чи тонкий у ярки волос (М. Стельмах); Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя (І. Ле). Словник синонімів української мови



5. бирка — Би́рка, -ки, -ці; би́рки, -рок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)



6. бирка — БИ́РКА¹, и, ж., діал. 1. Однорічна вівця; ярка. *У порівн. Мокра, як бирка, Параска з верещанням кинула кашкета Данилові в обличчя (Ле, Ю. Кудря, 1956, 168). 2. лайл. Про нікчемну, погану жінку. Словник української мови в 11 томах



7. бирка — Бирка и бирька, -ки ж. 1) Овца. 2) Шкура овечья, мерлушка. Гол. Од. 17. 3) шапка-бирка. Шапка изъ овчины. А ще на козаку бідному нетязі шапка-бирка, зверху дірка. Мет. 377. 4) Палочка, на которой нарѣзываютъ счетъ чего нибудь, бирка; то же, что карбіж. Словник української мови Грінченка