Що належить до балету?

– balletto; від лат. – hallo – танцую) – вид музично-театрального мистецтва, зміст якого висловлюється у хореографічних образах. Балет включає в себе драматургію, музику, хореографію, образотворче мистецтво. Кеш

Як називається чоловік у балеті?

БАЛЕРУ́Н, ~а, чоловічий рід, розмовне Артист балету; танцівник. На гастролі поїде ціла трупа – 120 осіб, серед яких балерини, балеруни, симфонічний оркестр, художники і технічні працівники (з газ.); Стрункий балерун; У порівнянні. А вишибала цілує ручки нареченій, розкланюється, як балерун (А.

Що є основою сюжету у балетній виставі?

В основі драматургії дійового танцю лежить конфлікт почуттів. Кеш

Балет це

Балет ( фр., з іт., від бал ): вид сценічного мистецтва, в якому зміст вистави розкривається засобами класичного танцю, міміки й музики; твір, призначений для втілення в музично-хореографічних образах.

Балет мейстер: постановник балету, хореографічних сцен і композицій.

Адажіо: 1. Музичний темп, повільніший від анданте і швидший від ларго; п'єса або частина її, написана в характері А. 2. Назва музичного твору або його частин, що виконуються повільно, протяжно. 3. В балет і — повільні вправи для набуття стійкості; помірний сольний або дуетний танець.

Антраша: легкий стрибок у класичному балет ному танці з швидким схрещуванням ніг у повітрі.

Арабеск: поза в класичному балет і.

Ар балет : 1. Старовинна зброя, що має форму лука для метання стріл, каменів і т. ін.; балестра, самостріл. Базовою частиною А. є ложе, усередині якого кріпиться спусковий механізм. На верхній поверхні ложа знаходиться направляючий паз для стріл, а на кінці ложа встановлювалися стремено і хрестовина із закріпленими на ній пружними елементами (плечима), які зазвичай виготовляються зі сталі, дерева або рогу. Для стрільби з А. використовувалися особливі стріли (болти), які зазвичай були товщі і коротше лучних, а, іноді, кулі 2. мисл. Рушниця для полювання під водою.

Аркебуза: 1. Ар балет , призначений для метання свинцевих куль. Мав залізний чи мідний ствол із щілинами з боків, в котрі виходили вушка циліндра, що рухався у каналі ствола; до вушок прив'язувалась тятива лука. 2. Гладкоствольна гнотова рушниця, яку заряджали з дула і стріляли круглими кам'яними й свинцевими кулями; пороховий заряд підпалювався через запалювальний отвір у казенній частині ствола. Була поширена в 14 — 16 ст. в Західній Європі. В 16 ст. А. називали легку вогнепальну зброю калібром від 12,5 до 18,5 мм, із стволом довжиною від 60 см і загальною довжиною від 1,2 до 2,4 м, з різними типами замків. У 17 ст. всі зразки легкої багато декорованої вогнепальної зброї, для того, щоб відрізнити їх від важких бойових мушкетів, називали А. Вони мали як правило колісцевий замок, приклади німецького типу, а їхній калібр дорівнював 10 мм. У 18 ст. А. називали різні типи ручної вогнепальної зброї.

Батман: 1. У балет і — особливий вид па, при якому нога витягується в будь-якому напрямку від опорної і повертається до неї. 2. У фехтуванні — удар зброєю по зброї противника.

Болт: 1. Боєприпас для стрільби з ар балет а — коротка і часто товста стріла завдовжки 30-40 см без вирізу на торці для тятиви. Наконечники Б. у перерізі можуть бути квадратні, ромбічні або круглі. 2. Металевий стрижень з різьбою, на яку накручується гайка для закріплення чогось.

Варіація: 1. Видозміна музичної теми, мелодії або її супроводу. 2. В балет і — невеликий сольний класичний танець, звичайно технічно складний. 3. біол. Таксономічна категорія. 4. Основне поняття варіаційного числення.

Гран па: розгорнута хореографічна композиція в балет і за участю солістів і корде балет у.

Дивертисмент: 1. Концертна програма в естрадних театрах. 2. Вставні танцювальні номери у балет і та опері. 3. Легка віртуозна музична п'єса.

Диригент: особа, що керує колективним виконанням музичного твору (оркестром, хором, ансамблем, оперною або балет ною трупою тощо) і дає власне трактування творові.

Елевація: великі й плавні стрибки танцюриста в класичному балет і, коли він немовби завмирає в повітрі.

Інтродукція: 1. Вступ до великого музичного твору (симфонії, сонати тощо) 2. В опері, балет і — вид увертюри. 3. Вокальний ансамбль або хорова сцена на початку опери. 4. Вирощування завезеної рослини у нових для неї кліматичних умовах.

Карака: велике вітрильне судно XV — XVI століть. Типова трищоглова К. мала 50 метрів у довжину, 12 у ширину і до 9 метрів висоти по борту і мала водотонажність до 1400 тон. На борт могла взяти від 200 до 1200 чоловік (кінець XVI ст.). Особливістю К. є високі надбудови на баці і юті — до розвитку корабельної артилерії на цих надбудовах, захищених щитами, розміщувалися озброєні воїни, лучники і ар балет ники. З 1500 року, з розвитком артелерії, на К. з'являються артилерійські порти і до кінця XVI ст. кількість гармат на борту могла становити до 40 одиниць.

Корде балет : колектив танцюристів, що виконують групові танці в балет них виставах.

Лібрето: 1. Словесний текст музично-драматичного твору (опери, оперети тощо). 2. Короткий виклад змісту п'єси, балет у, драми, кінофільму з зазначенням акторів, які виконують ролі.

Мюзик-хол: вид естрадного театру, вистава якого побудована на поєднанні музично-естрадних і балет них номерів.

Па-де-де: парний танок, що є однією з основних балет них танцювальних форм, а також музика для нього.

Па-де-труа: балет ний танок для трьох виконавців, а також музика для нього.

Па: 1. Танцювальний крок (хід); ритмічний рух з певною поставою ніг. 2. Танцювальний елемент у балет і.