Коли краще збирати лікарські трави?

Коли збирати й заготовляти лікарські рослини Листя – у період цвітіння рослин. Квіти – у період повного цвітіння, окрім квітів безсмертника. Трави (надземна частина рослини повністю) – у період цвітіння рослин. Коріння – навесні або ж восени (по в'яненні надземної частини рослин).

Як збирати трави?

Трави збирають в період повного цвітіння або бутонізації, зрізуючи всю надземну частину на рівні нижніх листків, у рослини з жорсткими стеблами (полин, череда) збирають окремо листя і квітучі верхівки.

Як правильно збирати трави для чаю?

Зрізати квіти можна звичайними ножицями або невеликим секатором, а потім розкласти на підносі чи газеті для висушування. Розкладайте квіти в сухому провітрюваному місці, куди не потрапляють сонячні промені і періодично перемішуйте. Кеш

Що потрібно посадити в квітні - УНІАН

У квітні на городі вже можна висівати: 1. цибулю-чорнушку; 2. моркву; 3. цибулю-сівок; 4. горох; 5. петрушку; 6. кріп; 7. … See more

Які трави збирати в квітні

Найдорожчим надбанням людини є здоров'я, а тому наш обов'язок берегти та зміцнювати його. Бути молодим та здоровим допоможуть лікарські рослини. При самостійному збиранні лікарських рослин необхідно дотримуватися певних термінів та правил збору, так як, тільки в певний час рослина володіє всіма необхідними для лікування властивостями, а зберегти їх можна лише при правильному збиранні та зберіганні.

Збір — народна традиція

До збору лікарських рослин варто готуватися й спостерігати за фазами місяця. А ще пам’ятати правило: коли трапляється галявина з лікарськими рослинами, то на кожен квадратний метр обов’язково потрібно лишити три-п’ять рослин. Збір лікарських рослин — прадавня українська народна традиція. У давнину на їх заготівлю виходили, керуючись положенням планет на небі, наші пращури були кращими астрономами. Коли місяць росте — збирають усе, що йде уверх, тобто наземну частину рослини, траву. Коли місяць старий, збирають коріння лікарських рослин. Слід пам’ятати, що рослини, які ростуть у тій місцевості, де проживає хворий, — найкращі для його лікування.

При збиранні рослин необхідно знати:

Які частини того чи іншого виду лікарської рослини мають застосування в народній медицині;

В який час повинен проводитися збір і як саме технічно він виконується;

Як повинна сушитися рослина;

Які заходи повинні бути прийняті для кращого збереження заготовленого матеріалу.

• Бруньки збирають ранньою весною, в період набухання, до їх розпускання. Соснові бруньки зрізують з гілок ножем, дрібні (наприклад, березові) зрізують разом з гілками. Сушать їх розстеляючи тонким шаром, у добре провітрюваних приміщеннях. Висушені гілки обмелюють або бруньки обривають руками.



• Кору збирають у період посиленого весняного сокоруху, до розпускання листя. Роблять два півкільцевих надрізи ножем на відстані 20-30 см, з'єднують двома повздовжніми надрізами і знімають кору частинами у вигляді жолобків. Кора знімається зі стовбурів і гілок (крушини), а у дуба - тільки з гілок. Кору сушать на сонці, під навісами або в закритих провітрюваних приміщеннях.



• Листя збирають у період бутонізації, цвітіння рослин, іноді у фазі плодоношення. Товсті соковиті черешки, які не містять корисних речовин (мати-й-мачуха), видаляють, оскільки вони ускладнюють сушку. Дрібне шкірясте листя (брусниця) зрізують разом з гілочками, а потім відділяють листя. Сушать в тіні під навісами, в закритих приміщеннях, на горищах, розклавши тонким шаром.



• Квіти збирають в період повного розпускання, іноді в стадії бутонізації. Сушать в тіні, іноді в затемненому приміщенні (волошки).



• Трави збирають в період повного цвітіння або бутонізації, зрізуючи всю надземну частину на рівні нижніх листків, у рослини з жорсткими стеблами (полин, череда) збирають окремо листя і квітучі верхівки. Сушать у тонких пучках, підвішуючи їх на протязі, або розкладають тонким шаром у затінку на добре провітрюваному місці, наприклад, на горищі.



• Плоди та насіння збирають у період повної зрілості, а іноді трохи недозрівшими (шипшина) в тому випадку, якщо при повному дозріванні плоди осипаються, або, стають м'якими, мнуться при зборі. Соковиті плоди збирають вранці або ввечері, так як при денному зборі в сильну спеку вони швидко псуються. Перед сушінням їх вялять на сонці протягом 1-2 днів, а потім сушать при температурі 70-90° в печах. Мити плоди перед сушінням не можна.

Перед сушінням сировину сортують, видаляючи частини інших рослин. Розкладають рослини тонким шаром, перемішують 3-4 рази на день (крім квіток). Сировина повинна зберігати зелений колір, не пересихати. Сушку закінчують, коли листя і квіти легко розтираються в порошок, стебла ламаються з характерним тріском, коріння ламаються, але не гнуться, ягоди при стисканні в руці розсипаються.
Суху сировину зберігають в мішечках з тканини, паперових пакетах, коробках, банках. Пахучі лікарські рослини потрібно зберігати окремо від непахучих. Сухі ягоди гігроскопічні, тому їх краще тримати в сухому місці на протязі в паперових пакетах. Сировина повинна перебувати окремо від речовин зі специфічними запахами - гасу, нафталіну і т. п. Зазвичай термін зберігання квітів, трави та листя не перевищують 1-2 років, а коренів, кореневищ, кори - 2-3 років.

Календар збирання лікарських рослин

Святкуємо Трійцю і вчимося заготовляти цілющі трави

На початку червня українці традиційно відзначають Трійцю — велике християнське свято, яке вшановує Отця, Сина і Святого Духа. У народі свято має назву Зелені свята.

Віряни прикрашають будинки зеленими гілками дерев і запашними травами, які символізують відродження всього живого на землі. У цей день ходять до церкви на богослужіння. Храми також прикрашають квітами та рослинами, а на підлогу кладуть свіжоскошену траву.

Здавна на Трійцю збирали трави, адже вірили, що вони мають цілющу силу. Вважається, що принесена додому освячена зелень захищає від пожежі, недугів та злиднів. Збирають пижмо, чебрець, м’яту, аїр, мелісу. Стебла аїру розкидають на підлогу. Полин вішають над дверима, щоб темні сили не заходили в оселю. Від злих сил та наврочення оберігають пижма та любисток. Чебрець — оберіг щасливого та міцного шлюбу.

Поповнюємо свою зелену аптеку. Поради знавця лікарських рослин

Недарма саме на початок літа припадає це велике свято, бо, як казали у народі, червень — це місяць білих ночей, квітучих трав, співочих птахів. Він радує нас цвітінням і яскравою зеленню, не опаленою сонцем, а ще це найкращий час збирати лікарські рослини, які допоможуть бути молодими і здоровими.

Ось і я вирішила зустрітися із жителькою Первомайська, знавцем цілющих трав Наталією Казаку, яка не одне десятиліття займається їх збиранням та заготівлею. А ще — разом із нею вирушити на пошуки лікарських трав.

Наталія Казаку та Тетяна Дуплик

До полудня, бо це найкращий час для нашої справи, озброївшись торбинками та ножицями, ми вирушили заготовляти трави для нашої зеленої аптеки.

Під час нашої подорожі Наталія Григорівна розповіла, що збиранням трав займається давно, сама родом із мальовничого села, тож непогано знається на рослинах.

Навчає Наталія Казаку

«Був час, коли залишилася без роботи, тож лікарські рослини допомагали мені покращити матеріальне становище, поки не знайшла нову роботу. З радістю поділюся деякими секретами з читачами. По-перше, слід запам’ятати основні правила. Не можна збирати лікарські рослини біля трас та у екологічно небезпечних зонах, наприклад, біля смітників, відстійників, а також біля полів, тому що вони обробляються хімікатами. Трави потрібно збирати сухими, без роси і не після дощу. І не рвати з корінням, а зрізати ножицями.

До збору лікарських рослин слід приступати в той час, коли вони містять найбільшу кількість діючих речовин. Зібрані рослини слід укладати в чисті корзини або ящики, вистелені папером. Зібрані для сушіння рослини потрібно швидко розкласти тонким шаром на чистому горищі, або під навісом в тіні на дошках, тканині, але ні в якому разі не на поліетилені. Сушити на відкритому сонці рослини не можна, лише плоди і коріння. Ознакою того, що трави висушені, служить їх ламкість: вони повинні ламатися з тріском, а не гнутися. Висушену сировину потрібно подрібнити і розкласти на зберігання в матерчаті мішечки або картонні коробки. Трави зберігають в сухому провітрюваному місці.

Якщо для лікування потрібна вся рослина, її збирають на початку цвітіння, у цей же час збираються і рослини, від яких вживаються всі надземні частини — трава. Збір листя проводиться, зазвичай, перед цвітінням. Коріння, кореневища і бульби заготовляються восени, після припинення в рослині сокоруху, або ранньою весною до його початку. Насіння і плоди — у період їхнього повного дозрівання.

Старі люди казали, що, збираючи рослини, обов’язково потрібно попросити у Бога благословення: «Отець-небо, Земля-мати, благословіть цю рослину брати!»

У цей час я традиційно збираю цвіт ромашки, липи, акації, м’яту, чебрець, листя мати-мачухи, подорожник, хвощ польовий, листя малини, грицики, череду, деревій та інші. Сьогодні будемо збирати м’яту перцеву та чебрець. Ці рослини є улюбленими серед травників, тому що, крім цілющих властивостей, із них дуже смачний та запашний чай. А ще їх додають у кулінарні страви, використовують як приправи. До речі, багато лікарських рослин використовують також у трав’яних ваннах. Фітованну можна приготувати з найрізноманітніших рослин та їхніх комбінацій: м’яти, меліси, шавлії, чебрецю, лаванди, ромашки, евкаліпта».

Поки спілкувалися із співрозмовницею, вже й прийшли на місце. П’янке свіже повітря, неймовірний аромат трав і море різнобарвних квітів. Хвилин із десять я просто насолоджувалася побаченим і відпочивала. Потім взялися за роботу. Із м’ятно-чебрецевого раю я повернулася з повними оберемками рослин. Наталія допомогла мені їх розкласти для сушіння, потім ми приготували запашний чай, а ще вона навчила мене готувати м’ятний сироп. Готується він легко й швидко. Потрібно 200 грамів м’яти, половина лимона, 250 мл води, 200 грамів цукру. Лимон із шкіркою і м’яту порізати мілко. Воду з цукром закип’ятити, додати суміш м’яти і лимону, кип’ятити 3-4 хвилини, залишити настоюватися 3-4 години. Процідити через марлю, перелити у банку і зберігати у холодильнику. Сироп можна додавати у чай, прохолодні напої, випічку.

Про властивості лікарських рослин

А ось про властивості лікарських рослин я дізнавалася у вчителя біології з багаторічним досвідом із школи №16 Ірини Бикової.

Ірина Анатоліївна розповіла, що цілющі трави й ягоди — джерело корисних речовин та вітамінів. Та все ж слід бути обережними при їх вживанні і обов’язково порадитися із лікарем, перш ніж вдаватися до самолікування.

«На сьогодні відомо близько 500 000 видів рослин, однак лише невелика частина, близько 10% з них широко застосовується в медицині. Більше 30% усіх лікарських препаратів отримують саме з рослинної сировини.

У нашій місцевості, на півдні України, багато лікарських рослин, найпоширенішою і економічно вигідною, яку здавна у промислових масштабах вирощують українські фермери, є ромашка лікарська. Вона найбільш затребувана на даний час на світовому та вітчизняному ринку фармацевтики, ветеринарної медицини. Це одна з найцінніших лікарських рослин, яку використовують при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, сечовивідних шляхів, органів дихальної та репродуктивної системи. Квітки ромашки заготовляють тоді, коли пелюстки рослини повністю розкрилися і зайняли горизонтальне положення. Коли квітки ще не відкрилися, у ромашки недостатньо цілющих властивостей і низька концентрація ефірних олій, а коли опустилися — при сушінні можуть обсипатися.

Коли квітки ромашки розпустилися, їх треба встигнути заготовити протягом 3-5 днів. Збір проводять у суху погоду. Зривати квітки потрібно максимально при основі, або в такий спосіб, щоб довжина залишків квітконосів становила не більше 3 см.

Внутрішньо приймають відвар, настій та настойку суцвіть ромашки. Зовнішньо квітки ромашки використовують у вигляді компресів, примочок, спринцювань і полоскань.

Ромашка є протизапальним, потогінним, заспокійливим, кровоспинним і знеболювальним засобом. Противірусні властивості ромашки аптечної допомагають при застудних захворюваннях. Ромашка застосовується для полоскання у випадку ангіни, ларингіту, тонзиліту і при запаленні ротової порожнини. При хронічних бронхолегеневих захворюваннях і бронхіальній астмі стануть у пригоді інгаляції з ромашкою. Настій або чай з ромашки служить заспокійливим засобом.

Науковці стверджують, що найбільш дієвою лікарською формою ромашки є відвар. Щоб приготувати відвар із ромашки, знадобиться 4 столові ложки сировини та 200 мл окропу. Суміш доводять до кипіння і витримують на маленькому вогні півгодини. Далі 40 хвилин настоюють, проціджують і віджимають сировину. Випивають ромашковий відвар протягом дня після їди, розділивши на 2-3 порції.

Звичайно, про всі цілющі рослини відразу розповісти просто неможливо, тож коротко згадаю ще про кілька всім відомих.

Мати-й-мачуха звичайна (підбіл звичайний) цвіте рано, у квітні, саме тоді й збирають квіти, а листя заготовляють саме у цю пору.

Трава мати-й-мачуха має протизапальні, відхаркувальні, пом’якшувальні, дезінфікуючі властивості. Використовується для лікування гострих і хронічних захворювань дихальних шляхів. Ефективна при бронхіті, ГРВІ та ГРЗ, грипі, пневмонії, плевриті, бронхіальній астмі тощо. Листя мати-й-мачухи вживають при циститах, захворюваннях нирок, печінки, жовчного міхура; при хворобах шлунково-кишкового тракту, пов'язаних із запальними процесами: гастриті, виразці і коліті.

Чебрець звичайний має потогінну, спазмолітичну, відхаркувальну і протизапальну дію. Служить протикашльовим, ранозагоювальним, дезінфекційним, антиревматичним засобом. Він заспокоює нервову систему, пригнічує кокову мікрофлору і патогенні гриби.

Препарати чебрецю покращують роботу підшлункової залози, стимулюють діяльність травної системи, підвищують апетит. Завдяки бактерицидній дії чебрець використовують у терапії легеневих хвороб і запалень верхніх дихальних шляхів — коклюшу, бронхіту, бронхіальної астми, госрих респіраторних захворюваннях. Призначається він також при тонзилітах і спазматичному кашлі.

Чебрецем лікуються при гіпертонії; також він чинить заспокійливу дію.

На основі чебрецю готуються і використовуються лосьйони, які сприяють вирішенню проблем, пов’язаних із жирним типом шкіри обличчя, оскільки вони підсушують, знімають запалення, нормалізують обмінні процеси, звужують пори.

Слід пам’ятати, що чебрець не рекомендується дітям до двох років.

М'ята перцева підвищує секрецію травних залоз, збуджує апетит, пригнічує процеси гниття і бродіння у травному каналі.

Для заготівлі використовують всю рослину. М'ята перцева входить до складу багатьох лікувальних препаратів різного спектру дії. Її приймають у вигляді настоїв при безсонні, призначають у кардіологічній практиці як стимулятор серцевої діяльності, для покращення кровообігу та як атеросклеротичний засіб. М'яту активно застосовують при захворюваннях верхніх дихальних шляхів та ОРЗ, використовують у лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту. М'ята в косметології використовується у вигляді настоянки і настою, а також у складі косметичних засобів.

Я хочу наголосити, що ця інформація надана з ознайомчою метою і не повинна бути використана для самолікування. Тому що ліками від природи не можна користуватися безконтрольно, обов’язково порадьтеся із своїм лікарем. Тож збирайте лікарські рослини, користуйтеся ними і будьте здоровими».

Читайте також: Не вшановуйте ганьбу — вшановуйте славу! Чи піддали тортурам гайдамаку Залізняка на березі Бугу