Часті питання: Патенти

Патент - це виключне право, що надається на винахід. Іншими словами, патент – це виключне право на виріб або процес, який, як правило, є новим способом виконання тієї чи іншої дії або пропонує нове технічне рішення того чи іншого завдання. Для отримання патенту потрібно, щоб технічна інформація про винахід була розкрита публіці заявці на патент.

Патентовласник може дати дозвіл або видати ліцензію іншим сторонам використання винаходу на взаємоузгоджених умовах. Патентовласник може також продати своє право на винахід якійсь іншій особі, яка після цього стає новим власником патенту. Після закінчення терміну дії патенту охорона винаходу припиняється, і винахід стає суспільним надбанням; це означає, що будь-яка особа може використовувати винахід у комерційних цілях, і таке використання не буде порушенням патенту.

Патентовласник має право вирішувати, хто може або не може використовувати запатентований винахід у період, коли винахід користується охороною. Іншими словами, патентна охорона означає, що винахід не може виготовлятися, використовуватися, поширюватися, ввозитися чи продаватися іншими особами в комерційних масштабах без згоди власника патенту.

Патенти можуть надаватися на винаходи в будь-якій галузі технології - від щоденного кухонного начиння до нанотехнологічного чіпа. Винахід може бути виріб - наприклад, таке як хімічна сполука або процес - або процес для виробництва тієї чи іншої конкретної хімічної сполуки. Багато виробів, по суті, містять ряд винаходів.Наприклад, портативний комп'ютер може бути пов'язаний із сотнями винаходів, що працюють спільно.

Патентна охорона надається на обмежений термін, що зазвичай становить 20 років з дати подання заявки.

Патенти – це територіальні права. Загалом виняткові права застосовні лише в тій країні або регіоні, де було подано заявку на патент і видано патент, відповідно до законодавства цієї країни або цього регіону.

Зазвичай захист патентних прав відбувається у суді з ініціативи патентовласника. У більшості систем суд має право припинити порушення патенту. Однак основний обов'язок щодо відстеження ситуації, виявлення фактів порушення та притягнення порушників патенту до відповідальності покладається на патентовласника.

Ліцензування патенту означає просто те, що власник патенту надає якійсь іншій особі/іншій організації дозвіл виробляти, використовувати, продавати і т.д. його/її запатентований винахід. Це відбувається відповідно до узгоджених положень та умов (наприклад, визначальних розмір та вид платежу, який ліцензіат повинен зробити ліцензіару), з певною метою, на певній території та протягом узгодженого періоду часу.

Патентовласник може надати ліцензію третій стороні з багатьох причин. Патентовласник, можливо, не має необхідних виробничих потужностей і тому вирішує дозволити іншим виробляти і продавати його запатентований винахід в обмін на виплату «роялті». Як варіант, патентовласник, можливо, має виробничі потужності, однак вони, можливо, не є достатніми для задоволення ринкового попиту.У цьому випадку він/вона може бути зацікавлений/зацікавлена ​​у ліцензуванні патенту іншому виробнику, щоб скористатися іншим потоком доходів. Ще одна можлива ситуація зводиться до того, що власник патенту хоче зосередитися на одному географічному ринку; тому патентовласник може віддати перевагу ліцензії іншій особі/іншій організації, зацікавленій/заінтересованій в інших географічних ринках. Укладання ліцензійної угоди допоможе налагодженню взаємовигідних ділових відносин.

На відміну від продажу або передачі патенту іншій стороні, ліцензіар, як і раніше, має право власності на запатентований винахід.

Запатентовані винаходи проникли фактично у всі сфери життя людини - від електричного освітлення (патенти, що належать Едісону і Суону) і пластмаси (патенти, що належать Бакеланду) до кулькових ручок (патенти, що належать Біро) і мікропроцесорів (патенти, що належать, наприклад, компанії Intel).

Запатентовані винаходи проникли фактично у всі сфери життя людини - від електричного освітлення (патенти, що належать Едісону і Суону) і пластмаси (патенти, що належать Бакеланду) до кулькових ручок (патенти, що належать Біро) і мікропроцесорів (патенти, що належать, наприклад, компанії Intel).

Як тільки знання стають доступними для широкого загалу, сама природа знань передбачає, що вони можуть використовуватися необмеженою кількістю людей одночасно. Хоча це, безсумнівно, абсолютно прийнятним щодо загальних знань, це створює дилему з погляду комерційного використання технічних знань.Без охорони такого роду знань «халявщики» можуть з легкістю користуватися технічними знаннями, закладеними у винаходи, без будь-якого визнання творчих заслуг винахідника або вкладу в інвестиції, вироблені винахідником. Як наслідок, у винахідників зі зрозумілих причин зникне бажання виносити на ринок нові винаходи, і вони вважають за краще зберігати в таємниці свої винаходи, що мають комерційну цінність. Патентна система призначена для виправлення такого недостатнього забезпечення інноваційної діяльності через надання винахідникам обмежених виняткових прав, тим самим даючи винахідникам можливість отримувати відповідні доходи від їх інноваційної діяльності.

У більш широкому сенсі публічне розкриття технічних знань, що містяться в патенті, поряд з винятковим правом, що надається патентом, стимулюють конкурентів до пошуку альтернативних рішень та подальшої винахідницької діяльності на основі першого винаходу. Ці стимули та поширення знань про нові винаходи сприяють подальшій інноваційній діяльності, яка забезпечує постійне підвищення якості життя людини та зростання добробуту суспільства.

Подання заявки на патентну охорону

Є багато умов, які мають бути виконані для придбання патенту, і не можна скласти всеосяжний, застосовний список. Однак до деяких з головних умов належать такі:

• Винахід має володіти елементом новизни, тобто якоюсь новою особливістю, не відомою в сукупності існуючих знань у відповідній галузі техніки. Ця сукупність існуючих знань називається «рівнем техніки».



• Винахід повинен припускати «винахідницький рівень» або бути «неочевидним», а це означає, що воно не може бути явно виведене особою, яка має звичайні знання у відповідній галузі техніки.



• Винахід має бути промислово застосовним, що означає можливість його застосування в промислових та ділових цілях, крім чисто теоретичного феномену, або корисним.



• Його об'єкт має бути визнаний «патентоспроможним» відповідно до законодавства. У багатьох країнах, як правило, до патентоспроможних об'єктів не належать наукові теорії, рішення, спрямовані на задоволення естетичних потреб, математичні методи, сорти рослин або породи тварин, відкриття речовин, що вже існують у природі, методи виконання комерційних операцій, методи медичного лікування на відміну від лікарських препаратів) чи комп'ютерні програми.



• Винахід має бути розкрито у заявці досить ясним та повним чином, щоб дозволити його відтворення особою зі звичайним рівнем знань у відповідній технічній галузі.

Видачею патентів займається національне патентне відомство чи регіональне відомство, яке виконує це завдання у низці країн. Нині діють такі регіональні патентні відомства:

У рамках таких регіональних систем заявник запитує охорону винаходу в одній або кількох державах-членах відповідної регіональної організації. Регіональне відомство приймає ці патентні заявки, які мають ту саму дію, що й національні заявки або видає патенти за умови виконання всіх критеріїв для надання такого регіонального патенту.

Нині універсальної, міжнародної системи з видачі патентів немає.

Взагалі кажучи, заявники можуть готувати та подавати свої патентні заявки без допомоги патентного повіреного. Однак, враховуючи складний характер патентних документів та потребу у спеціальних юридичних знаннях, зокрема, для складання формули винаходу, настійно рекомендується звернутися до патентного повіреного/агента за юридичною допомогою у підготовці заявки на патент.

Крім того, законодавство багатьох країн вимагає, щоб заявник, якщо його звичайне місце проживання або основне місце комерційної діяльності перебувають за межами країни, був представлений повіреним або агентом, допущеним до практики в цій країні (зазвичай це означає, що повірений або агент проживають або здійснюють діяльність у відповідній країні). Інформацію про юридично правочинних повірених та агентів можна отримати безпосередньо від національних та регіональних відомств ІВ.

Витрати суттєво відрізняються у різних країнах (і навіть усередині тієї чи іншої країни). Оскільки офіційні мита значно відрізняються від країни до країни, прохання звертатися до відповідного національного або регіонального патентного відомства, яке зможе надати вам детальну інформацію про структуру мит. Ознайомтеся із нашим переліком національних та регіональних відомств інтелектуальної власності.

Вартість патентування винаходу залежить від таких факторів, як характер винаходу, його складність, гонорари патентного повіреного, обсяг заявки та можливі заперечення, що висуваються в ході експертизи патентним відомством. У деяких країнах передбачені знижки для малих та середніх підприємств, а також для заявників, які подають заявки в онлайновому режимі. Крім того, деякі країни допускають прискорену експертизу за умови сплати додаткових мит.

Крім офіційних національних мит за подання заявки, після того, як патентне відомство видає патент, ви повинні сплачувати, зазвичай на щорічній основі, мита за підтримку та продовження, щоб патент залишався чинним.

У випадку, якщо ви вирішите запатентувати ваш винахід за кордоном, ви також повинні враховувати відповідні офіційні мита за подання заявок у кожній з таких країн, витрати на переклад та витрати на використання місцевих патентних агентів, що в багатьох країнах є однією з вимог для іноземних заявників.

В даний час не можна отримати універсальний, всесвітній патент або міжнародний патент. Патенти – це територіальні права. Як правило, подання заявки на патент, видача патенту та захист патентних прав повинні відбуватися у кожній країні, в якій ви запитуєте патентну охорону вашого винаходу, відповідно до закону цієї країни. Тому один із способів отримання патентів у низці країн полягає в подання національної патентної заявки у кожне відповідне національне патентне відомство.

У деяких регіонах регіональне патентне відомство, як, наприклад, Європейське патентне відомство (АПВ) та Африканська регіональна організація інтелектуальної власності (АРОІС), приймає регіональні заявки на патенти або видає патенти. Вони мають таку саму дію, як і заявки, подані в державах цього регіону, та видані там патенти. Це означає, що у деяких регіонах ви можете отримати від регіонального патентного відомства регіональний патент, що діє у деяких чи всіх державах-членах цього відомства.

Якщо ви запитуєте патентну охорону в низці країн по всьому світу, то хорошим варіантом є подання міжнародної заявки за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ), адміністративні функції якого виконує ВОІВ. Будь-який резидент або громадянин держави-учасниці PCT (Договірної держави) подати одну єдину міжнародну заявку, яка має таку саму дію, що й національні патентні заявки (і певні регіональні патентні заявки), що подаються в деяких або у всіх Договірних державах РСТ. У деяких випадках це може бути більш прямим варіантом, ніж спроби подати індивідуальні заявки в кожній країні, де ви домагаєтеся охорони. Докладніше прочитайте систему PCT.

Першим кроком на шляху отримання патенту є подача патентної заявки. Багато патентних відомств передбачають заповнення спеціального формуляра. У деяких патентних відомствах можна подати патентну заявку в онлайновому режимі.

У патентній заявці, як правило, ви повинні вказати назву винаходу, а також технічну область, до якої належить. Ви також повинні включити історію створення та опис винаходу, викладені ясним мовою і досить докладно, щоб особа, яка має середні знання в даній галузі, могла використовувати або відтворити винахід. Такі описи, як правило, супроводжуються візуальними матеріалами, такими як креслення, схеми або діаграми, щоб краще розкрити сутність винаходу, і рефератом, який є коротким викладом винаходу. Ви також повинні чітко і стисло визначити об'єкт, на який вимагається охорона, в тій частині патентної заявки, в якій викладаються «пункти формули винаходу».

Крім того, залежно від застосовного патентного права, вам, можливо, потрібно буде подати до патентного відомства різноманітні заяви, декларації та підтверджуючі документи. Зважаючи на складність цієї процедури, вам рекомендується проконсультуватися з патентним повіреним або патентним агентом з метою підготовки патентної заявки.

Процедури суттєво відрізняються в різних країнах, тому неможливо дати повний поетапний огляд. Якщо ви хочете самостійно провести дослідження щодо законодавства тієї чи іншої країни в галузі патентів, ви можете переглянути базу даних WIPO Lex, присвячену законодавству в галузі інтелектуальної власності (ІС) по всьому світу.

присвячену законодавству в галузі інтелектуальної власності (ІВ) по всьому світу довідником національних та регіональних відомств ІВ.

Заперечити видачу патенту можна або через патентне відомство або в суді. Після успішного заперечення третьою стороною суд може визнати патент недійсним або анулювати його. Крім того, багато патентних відомств передбачають адміністративні процедури, що дозволяють третім особам висловитися проти видачі патенту (у тому числі так звані «системи заперечення»), наприклад, на тій підставі, що заявлений винахід не є новим або не містить винахідницького рівня.

Процедури оскарження патентів від країни до країни. Ознайомтеся докладніше із системами заперечення.

У деяких країнах патентна охорона може бути продовжена понад 20-річний термін, а в особливих випадках може бути видано свідоцтво додаткової охорони (СДО). Строк охорони продовжується з метою компенсувати час, що витрачається на адміністративну процедуру затвердження, що передує надходженню продукції на ринок.Час, який займає ця процедура, означає, що власник патентів іноді не може скористатися своїм правом протягом значного періоду часу після видачі патенту.

Можливо, але закони та практика в цьому відношенні можуть змінюватись по країнах та регіонах. Наприклад, у деяких країнах «винаходи» за змістом патентного права повинні мати «технічний характер». В інших країнах таких вимог немає, а це означає, що в цих країнах програмне забезпечення зазвичай є патентоспроможним об'єктом.

Однак це не означає, що все програмне забезпечення може користуватися патентною охороною. Щоб отримати патент, пов'язаний з комп'ютерними програмами, винахід не повинен ставитися до інших категорій непатентоспроможних об'єктів (наприклад, таких як абстрактні ідеї або математичні теорії) і повинен відповідати іншим суттєвим критеріям патентоспроможності (наприклад, таким як новизна, винахідницький рівень [неочевидність] та промислова застосовність) [Корисність]).

Тому вам рекомендується проконсультуватися з практикуючим юристом, який спеціалізується на питаннях інтелектуальної власності, або з відомствами інтелектуальної власності тих країн, у яких ви зацікавлені в отриманні охорони. Ознайомтеся з нашим Тому вам рекомендується проконсультуватися з практикуючим юристом, який спеціалізується на питаннях інтелектуальної власності, або з відомствами інтелектуальної власності тих країн, де ви зацікавлені в отриманні охорони. Ознайомтеся з нашим, щоб вступити в контакт з місцевим фахівцем у галузі ІС, або перегляньте базу даних WIPO Lex, присвячену законодавству в галузі інтелектуальної власності по всьому світу.

Якщо виявиться, що патент не є доцільним варіантом для вашого винаходу, пов'язаного з комп'ютерним програмним забезпеченням, у цьому випадку альтернативою може стати використання авторського права як засіб охорони. Як правило, комп'ютерні програми охороняються авторським правом як і, як літературні твори. Дія охорони починається з моменту створення або фіксації твору, наприклад комп'ютерної програми або веб-сторінки. Більше того, як правило, вам не потрібно реєструвати чи здавати на зберігання копії твору, щоб отримати авторсько-правову охорону.

Однак відповідно до принципу, що міцно встановився, авторсько-правова охорона поширюється тільки на висловлювання, але не на ідеї, процеси, методи ведення операцій або математичні концепції як такі. Таким чином, багато компаній охороняють авторським правом об'єктний код комп'ютерних програм, тоді як вихідний код охороняється як комерційна таємниця. Докладніше ознайомтеся з авторським правом.

Чи можете ви отримати патентну охорону для програми, це залежить від того, який елемент вашої програми ви хочете охороняти. Якщо ви хочете охороняти технічну ідею або характеристику, що стосується програми, патентна охорона є потенційним варіантом. Залежно від застосовного національного права програмне забезпечення, яке визначає функціонування вашої програми, може охоронятися патентами, якщо вона має певні технічні характеристики. Ви повинні пам'ятати, однак, про те, що ваша технічна ідея повинна відповідати всім вимогам патентоспроможності, щоб отримати патентну охорону, і для придбання патенту можуть знадобитися роки.

Крім того, важливо поставити питання про те, який елемент (які елементи) вашої програми слід охороняти від безкоштовного використання конкурентами. Програмне забезпечення, що визначає функціонування вашої програми, може охоронятися авторським правом (потенційно також і патентами, про що йшлося вище). Якщо, однак, ви зацікавлені в охороні логотипів або знаків, що містяться у вашому додатку, вам слід подумати про їхню охорону з використанням товарних знаків. Літературні та художні твори, включені до вашої програми, такі як оригінальні бази даних, музичні твори, аудіовізуальні твори, твори образотворчого мистецтва та фотографії, охороняються авторським правом. Графічні об'єкти та схеми можуть охоронятися з використанням промислових зразків.

Прохання ознайомитись з питаннями та відповідями у розділі “Патентна інформація”, зокрема з відповіддю на запитання “Де я можу знайти патентну інформацію?”.

База даних WIPO Lex надає легкий доступ до законодавства в галузі інтелектуальної власності по цілій низці країн та регіонів, а також до договорів у галузі інтелектуальної власності.

Багато національних чи регіональних патентних відомств також розміщують інформацію про національне або регіональне законодавство на своїх веб-сайтах. Ознайомтеся із нашим переліком національних та регіональних відомств інтелектуальної власності.

Конфіденційність

Ні. Патентні відомства видають патенти в обмін на повне розкриття винаходу. Як правило, докладні відомості про винахід потім публікуються і стають доступними для широкого загалу.

Слід зазначити, що публікація може відбуватися на різних етапах процедури.У деяких країнах патентний документ публікується лише після видачі патенту. В інших країнах заявки на патенти зазвичай публікуються через 18 місяців з дати подання або, у разі домагання пріоритету, з дати пріоритету (для отримання більш детальної інформації просимо звернутися до веб-сайту вашого національного відомства ІС).

Важливо, щоб заявку на патент було подано до публічного розкриття докладних відомостей про винахід. Як правило, будь-який винахід, який оприлюднюється до подання заявки, буде вважатися “попереднім рівнем техніки” (хоча на міжнародному рівні одноманітного визначення поняття “попередній рівень техніки” не існує, у багатьох країнах воно означає будь-яку інформацію, яка стала доступною публіці в будь-якій точці миру шляхом усного чи письмового розкриття до дати подання заявки).

У країнах, в яких застосовується вищевказане визначення поняття «попередній рівень техніки», публічне розкриття заявником свого винаходу до моменту подання заявки на патент не дозволить йому отримати дійсний патент на свій винахід, оскільки воно не буде відповідати вимогі новизни. Однак у деяких країнах допускається пільговий період - зазвичай терміном від 6 до 12 місяців, - який є гарантією для заявників, які розкрили свої винаходи до подачі патентної заявки. Крім того, критерій новизни може тлумачитися по-різному залежно від права, що застосовується.

Якщо розкриття вашого винаходу до подання заявки на патент є неминучим - наприклад, потенційному інвестору або діловому партнеру, - будь-яке розкриття має супроводжуватися укладенням угоди про конфіденційність або нерозголошення інформації.Слід також пам'ятати, що рання подача заявки на патентну охорону буде, як правило, корисною при пошуку фінансової підтримки для комерціалізації винаходу.

Патенти та бізнес

Хоча, зрозуміло, вірно те, що не всі підприємства зайняті розробкою патентоспроможних винаходів, невірно вважати, що патенти застосовні тільки до складних фізичних або хімічних процесів і продуктів або вони корисні лише для великих корпорацій. Патенти можна отримати у будь-якій галузі техніки – від канцелярських скріпок до комп'ютерів.

Більше того, коли люди думають про патенти, зазвичай у них виникають асоціації з найважливішими науковими відкриттями, такими як перша електрична лампочка Едісона, або великими корпораціями, які вкладають кошти в наукові дослідження та розробки. Однак насправді більшість патентів не мають відношення до фундаментальних наукових відкриттів – вони видаються на винаходи, які вносять удосконалення вже винаходи. Наприклад, друге або третє покоління виробу або процесу, яке є більш рентабельним чи ефективним.

Крім того, в деяких країнах є конкретні правові положення, які забезпечують охорону інновацій, що поступово наростають. Вони називаються корисними моделями і зазвичай вони мають коротший термін дії, ніж патенти, і отримати їх, як правило, буває легше.

• Виняткові права: патенти надають виняткове право протягом двадцяти років з дати подання патентної заявки перешкоджати комерційному використанню винаходу або припиняти таке використання іншими;



• прибуток від інвестицій: вклавши чимало грошей та часу у розробку інноваційних продуктів, ви за допомогою виняткових патентних прав можете зайняти лідируюче становище на ринку та отримати більш високий прибуток від інвестицій;



• можливість ліцензувати або продати винахід:: якщо ви волієте не використовувати патент самостійно, ви можете продати його або надати іншому підприємству ліцензію на комерційне використання запатентованого винаходу, що може стати джерелом доходу для вашої компанії;



• зміцнення позицій компанії на переговорах: якщо ваша компанія перебуває в процесі придбання прав на використання патентів іншого підприємства шляхом укладання ліцензійного договору, ваш патентний портфель зміцнить ваші ринкові позиції. Іншими словами, можливо, що ваші патенти представляють чималий інтерес для підприємства, з яким ви ведете переговори, і ви зможете дійти згоди про перехресне ліцензування, згідно з якою, кажучи простою мовою, ваше підприємство та інше підприємство домовляються надавати один одному ліцензії на використання відповідних патентів;



• позитивний імідж вашого підприємства: в очах ділових партнерів, інвесторів та акціонерів наявність патентних портфелів може бути свідченням високого рівня експертних знань, спеціалізації та технічного потенціалу вашої компанії. Це може бути корисним з погляду залучення коштів, пошуку ділових партнерів та підвищення ринкової вартості вашої компанії.

Якщо ви не патентуєте ваш винахід, ним можуть скористатися конкуренти. Якщо виріб має успіх, у багатьох інших фірм-конкурентів з'явиться спокуса випустити такий же продукт, використовуючи ваш винахід без необхідності питати ваш дозвіл.Більші підприємства можуть скористатися «ефектом масштабу», щоб здешевити виробництво цього виробу та успішно конкурувати за рахунок вигіднішої ринкової ціни. Це може значно знизити частку вашої компанії на ринку щодо цього виробу. І навіть дрібні підприємства-конкуренти можуть бути здатними виробляти той самий виріб і нерідко продавати його за нижчою ціною, оскільки їм не потрібно буде окупати витрати на початкові наукові дослідження та розробки, понесені вашою компанією.

Але це ще не все. Якщо ви не запатентуєте ваш винахід, будуть утруднені можливості ліцензування, продажу або передачі технології; і дійсно, відсутність прав інтелектуальної власності (патентних прав) передача технології стане скрутною, а то й неможливою. Передача технології передбачає наявність в однієї чи кількох сторін юридично закріпленого права власності на технологію, яке можна повноцінним чином придбати лише за допомогою належної охорони інтелектуальної власності (ІВ). У відсутність охорони такої технології як об'єкта ІС всі сторони підозріло ставляться до розкриття своїх винаходів у ході переговорів з питань передачі технології, побоюючись, що інша сторона може втекти з їх винаходом.

Зрештою, ви повинні враховувати можливість того, що хтось інший може запатентувати ваш винахід першим. Право на патент отримає фізична особа або підприємство, яке першим подасть патентну заявку на винахід. По суті, це може означати, що, якщо ви не станете патентувати ваші власні винаходи або винаходи співробітників вашої компанії, хтось інший, хто, можливо, створив такий самий або аналогічний винахід пізніше, може це зробити.Таким чином, вони зможуть на законних підставах витіснити ваше підприємство з ринку, обмежити вашу діяльність правом користування (якщо в патентному законодавстві передбачено такий виняток) або вимагати від вашої компанії сплати ліцензійного збору за використання винаходу.

Однак для забезпечення того, щоб ніхто не міг запатентувати ваш винахід, замість подачі патентної заявки ви можете розкрити ваш винахід публіці, так що він стане відомим рівнем техніки стосовно будь-якої патентної заявки, яка буде подана після вашої публікації, і тим самим віднести його до сфери суспільного надбання (така практика загальновідома як «захисна публікація»). Внаслідок існування такого відомого рівня техніки, що подаються пізніше патентні заявки, що стосуються того ж чи аналогічного винаходу, будуть відхилятися патентним відомством через відсутність новизни або винахідницького рівня. У той же час, якщо ви розкриєте свій винахід до подання заявки на патент, ви жорстко обмежите можливість отримання патентної охорони цього винаходу.

Кожна ситуація є унікальною, і тому немає жодного «правильного» способу ліцензування патенту. У деяких країнах намір патентного заявника надати ліцензію третім сторонам може бути опублікований в офіційному бюлетені. Щоб отримати докладнішу інформацію, зв'яжіться з вашим національним відомством ІС.

Однак, як правило, можна сказати, що якщо ви хочете видати ліцензію на ваш патент, важлива ретельна підготовка. До початку переговорів із потенційним ліцензіатом ви повинні виявити нинішню ситуацію та майбутні перспективи відповідного ринку та технології.Більше того, ви повинні з'ясувати комерційне становище потенційного ліцензіата, відповідну фінансову вартість патенту і т.д. Ви повинні обдумати свої власні ділові цілі та ретельно проаналізувати те, як укладення ліцензійної угоди узгоджується з вашими короткостроковими та довгостроковими діловими стратегіями.

У багатьох випадках, коли підприємство лише удосконалило раніше існуючий виріб і таке вдосконалення не має достатнього винахідницького рівня для того, щоб вважатися патентоспроможним, корисні моделі можуть бути непоганою альтернативою патентуванню, якщо це передбачено цією країною. Іноді вашій компанії, можливо, буде доцільно зберігати свої інновації як комерційні таємниці, що, зокрема, вимагає вживання достатніх заходів для дотримання конфіденційності інформації.

Ще однією альтернативною стратегією, яка забезпечує, щоб ніхто не міг запатентувати ваш винахід, може бути розкриття винаходу (така практика загальновідома як захисна публікація), тим самим гарантуючи його місце у сфері суспільного надбання. Однак вам потрібно добре подумати про використання цієї стратегії, оскільки, якщо ви розкриєте свій винахід до подачі заявки на патент, ви жорстко обмежите можливість отримання патентної охорони.

У багатьох країн, якщо співробітник створює винахід у ході виконання свого трудового договору, тобто. зазвичай протягом свого робочого часу на підприємстві, винахід (і пов'язані з ним патентні права) належатиме підприємству. Щоб уникнути плутанини та можливих спорів, роботодавці часто обговорюють питання належності прав інтелектуальної власності у трудових договорах.Залежно від конкретних обставин справи працівник може однак мати право на справедливу винагороду відповідно до положень законодавства або договору про найм. Так чи інакше, за таким працівником завжди зберігатиметься право на те, щоб іменуватися автором винаходу, якщо тільки він/вона прямо не заявить про відмову від цього права.

Патентна інформація

Патентна інформація зазвичай означає інформацію, що міститься в патентних заявках та виданих патентах. Ця інформація може включати бібліографічні дані про винахідника та патентного заявника або патентовласника, опис заявленого винаходу та відповідних подій у галузі технології та перелік пунктів формули винаходу, що вказують на обсяг патентної охорони, яку запитує заявник.

Але навіщо патентним заявникам розкривати так багато інформації про свої винаходи? Причина полягає в тому, що патентна система балансує патентні права, що надаються патентовласнику щодо винаходу, з зобов'язанням публічно розкрити інформацію щодо нової розробленої технології.

Вимога про те, щоб патентний заявник розкривав інформацію про свій винахід (свої винаходи), вкрай важлива для безперервного розвитку технології. Ця інформація є основою, де інші винахідники можуть розробити нові технічні рішення. Без такої публікації публіка не матиме жодного методу отримання інформації про нові технічні розробки. Тому не дивно, що надання інформації публіці є одним із головних завдань відомств промислової власності.

У патентних документах міститься технічна інформація, яка часто не розкривається в жодних інших публікаціях і яка охоплює практично всі галузі технології. Вони мають відносно стандартизований формат і класифікуються за технічними областями, щоб ще більше спростити виявлення відповідних документів (детальнішу інформацію викладено в розділі «Загальні відомості про систему Міжнародної патентної класифікації»)

Патентні документи публікуються національними та регіональними патентними відомствами зазвичай через 18 місяців після того, як патентна заявка була вперше опублікована, або як тільки видається патент на винахід, заявлений патентним заявником. Деякі патентні відомства публікують патентні документи через безкоштовні онлайнові бази даних, полегшуючи, як ніколи раніше, доступ до патентної інформації.

Існуюча у ВОІВ база даних PATENTSCOPE забезпечує безкоштовний онлайновий доступ до мільйонів патентних заявок, поданих у рамках системи Договору про патентну кооперацію (PCT), а також до патентних документів, поданих у національних та регіональних патентних відомствах, таких як Європейське патентне відомство та Ведом. патентів та товарних знаків.

Хоча доступність патентної інформації зростає в міру того, як дедалі більше патентних відомств роблять свої патентні документи доступними через онлайнові бази даних, все ж таки потрібні певні навички для ефективного використання цієї інформації, включаючи проведення цільових патентних пошуків та здійснення змістовного аналізу результатів патентного пошуку.Як наслідок, можливо, доцільно зв'язатися з фахівцем у галузі патентної інформації щодо надання допомоги тоді, коли йдеться про рішення, що мають кардинальне значення для підприємства.

Служба патентної інформації ВОІВ (WPIS) надає безкоштовні послуги з патентного пошуку для фізичних осіб та установ у країнах, що розвиваються.

ВОІВ також надає підтримку створенню та розвитку центрів підтримки технології та інновацій (ЦПТІ), які надають патентну інформацію та надають суміжні послуги у багатьох країнах світу.

ВОІВ випустила низку безкоштовних публікацій на цю тему, включаючи Finding Technology Using Patents («Пошук технології за допомогою патентів») та «Довідник ВОІВ з використання патентної інформації» .