Як виглядає Щипавка?

ЩИПАВКА, и, ж. Комаха, що має видовжене плоске тіло з недорозвиненими придатками у вигляді кліщів на задній частині черевця.

Як виглядає Щіпалка?

Як виглядає комаха Їх тіло витягнуте, зазвичай на 6-55 мм в довжину. Цих комах відрізняють їх «хвости-щупальця», які являють собою пару кліщів на задній частині живота. У самців кліщі вигнуті, а у самок прямі. Ці кліщі використовуються для захоплення здобичі і захисту.

Що їдять Щіпавки?

Вночі, особливо у шлюбний сезон, щипавки розпускають свої широкі гарні крила і літають десь над кущами троянд, грядками полуниці, або в інших подібних місцях. Вуховертки годуються в основному пелюстками квітів, за що їх не люблять садоводи. Їдять і фрукти, але зазвичай вже надкусані осами, або так чи інакше ушкоджені.

Чим небезпечна двухвостка для людини і укуси комах

Це комаха має довгасте, сегментоване черевце червоно-коричневого забарвлення. Пересувається двухвостка на шести лапках, її вусики досягають довжини в половину тіла. Для проживання воно вибирає прохолодну і вологу середу, особливо любить земляні ями. Вдень шкідник не покидає своє укриття, воліючи виповзати вночі.

Якої шкоди може завдати людині комаха

В людських оселях шилохвостки, як правило, ховаються під плінтусами, в тріщинах на стінах чи підлозі, в підпіллі. Люблять комахи селитися у ванній і інших вологих приміщеннях з поганою вентиляцією. При цьому, помітити особин вдається вкрай рідко, оскільки зі своїх укриттів вони виходять переважно ночами. Поселяючись в будинку, небажані гості псують продукти харчування, кімнатні квіти, їдять навіть шпалерний клей. Проникаючи в стінні щілини, двухвостки поступово руйнують будівельні матеріали.

Укус двухвостки небезпечний для людини зараженням вірусами й патогенними бактеріями. Після контакту з комахою інфекція потрапляє в кров і починається запальний процес. При ненавмисному зачіпанні шилохвостки вона боляче щипає шкіру людини клешнями, після чого на тілі залишаються маленькі, сверблячі ранки, тканини навколо яких злегка опухають і червоніють.

Увага! Інформація, представлена в статті, носить ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Рівненський центр контролю та профілактики хвороб

Влітку нам щастить на цікаві комашині зустрічі, досить часто результатом однієї з таких для багатьох людей є раптове повернення у дитячі страхи, а інколи й дорослим пригадуються тривожні історії, пов’язані з вуховерткою — представником шкірястокрилих комах, яка з часу палеозою майже не змінила свій вигляд. Це дуже рухлива істота, порівняно невеликого розміру, від 0,5 до 4 см в довжину, з циліндричним тілом, яке вкрите міцним хітиновим панциром, кінець її черевця оснащений кліщеподібними виростами, які життєво необхідні їй при спарюванні, допомагають утримати впольовану здобич, а також виконують функцію захисту і нападу, зокрема це створіння може вколоти й необережну чи настирливу людину, завдяки чому ця комаха має ще й українську народну назву “щипавка”.

Ми часто чуємо побоювання, що вуховертка, назва якої у перекладі з німецької мови означає “вушний черв’як”, а з французької — “проткни вухо” має таку улюблену розвагу, як заповзти людині у вухо, відкласти там яйця, а ще проштрикнути своїми клешнями барабанну перетинку, добратись до головного мозку та спричинити мученицьку загибель своєї жертви.

Насправді ж це несправедливий наклеп, вуховертка є безневинною комахою, вона полюбляє тепло та вологу, є прихильником нічного способу життя. Вдень зазвичай ховається у різних шпаринах, під листям, камінням чи корою дерев. Вночі ж полює, адже полюбляє поїсти, при цьому живиться рослинною і тваринною їжею та ґрунтовим детритом. А ще у нічний же час вуховертки літають, особливо у шлюбний період, розправляючи свої широкі гарні крила та обираючи для цього процесу романтичні кущі троянд чи грядки полуниці. У рослин їм подобається солодкий нектар та ніжні пелюстки квітів, то ж інколи щипавки можуть їх понадгризати, за що цих комах трішки недолюблюють садівники та городники. Однак такі маленькі слабкості варто вуховерткам пробачати, адже вони знищують багатьох шкідників плодового саду — гусінь метеликів, попелиць, листоїдів, павутинного кліща, слимаків, полюбляють цвілеві гриби.

Інколи у погоні за вподобаним хробачком, який вже встиг зіпсувати якийсь гарний фрукт, щипавки можуть зануритись у саму середину продукту, де ми можемо їх знайти та несправедливо звинуватити в ушкодженні врожаю. А ще, через велику любов до вологих місць, ці комахи можуть прогулюватись на мокрій білизні, яка сушиться на подвір’ї й таким чином потрапити до нас в оселю. Взагалі в наших домівках вуховертки почувають себе дуже добре, особливо раді такому переселенню у холодну пору року та якщо їм пощастить з мікрокліматом — буде багато сирості та прохолодно. Через їх жвавість, потаємність та помірковане харчування — цілком підійдуть органічні рештки — про їх присутність у себе в гостях ми інколи й не здогадуємось, щоправда, у разі масового розмноження щипавка таки може вчинити шкоду декоративним рослинам.

Здоров’ю ж людини вуховертка шкоди не заподіє, так званих укусів не завдасть, адже її ротовий апарат призначений для іншого, він гризучого типу, однак, інколи інциденти таки трапляються — якщо у комаху наполегливо тицяти пальцем, або ж необачно притиснути, для самозахисту вона може вколоти людину своїми щипцями, не передаючи при цьому жодних отрут чи збудників інфекційних захворювань та не викликаючи алергічних реакцій. Такий контакт з самичкою, зазвичай, залишається непомітним, а ось після зустрічі з дорослим та сильним самцем вуховертки на шкірі може залишитись невеличка ранка, яку можна обробити антисептиком, а ще несподіваний переляк, котрий викликає більший дискомфорт.

А ще ця цікава комаха володіє особливою м’язевою силою і здатна утримувати вантаж, який у 200 раз більший її власної ваги, самички вуховертки виявляють надзвичайну материнську турботу про своїх нащадків, якою мало хто у комашиному світі може похвалитись, та загалом є безневинними й корисними істотами, спостерігати за якими досить захопливо та пізнавально.