Вивчаємо французьку

В основі французької писемності лежить латинський алфавіт, Що включає з 26 пар літер (рядкових та великих). Крім цього, у французькій мові використовуються діакритичні (надрядкові) знаки та 2 лігатури (Сплетення букв). Особливістю французької орфографії є ​​використання буквосполучень, що виконують функцію однієї літери, а також наявність діакритичних літер, які самі по собі не вимовляються, а вказують на читання сусідньої літери або виконують роздільну функцію.

Французький алфавіт

Французька мова використовує латинську абетку, до якої входять 26 літер для позначення 35 фонем.

Літери k і w використовуються лише у словах іноземного походження.

Літера h сама по собі не вимовляється, але може вказувати на читання сусідніх букв. При вживанні літери h на початку слова у французькій мові розрізняють h німе (h muet) та h придихальне (h aspiré). Зі словами, які починаються на h придихальне, заборонено зв'язування. Крім того, перед такими словами не відбувається усічення артикля. У словнику h придихальне, як правило, позначається зірочкою (*).

Діакритичні знаки та лігатури

Особливістю графічної системи французької є застосування наступних діакритичних знаків:

• accent aigu або акут (´) ставиться над літерою е для позначення [e] закритого: l'été



• accent grave або гравіс (`) ставиться над літерою е для позначення [ɛ] відкритого ( mère ), а також над іншими літерами для розрізнення омонімів (слів з однаковим звучанням): la – là, ou – où.



• accent circonflexe або циркумфлекс (ˆ) ставиться над різними голосними і вказує, що цей звук є довгим: fête , ôter



• tréma або трема (¨) ставиться над голосними і означає, що їх треба вимовляти окремо від попереднього голосного звуку: Citroën



• cédille або седиль (¸) ставиться під літерою з означає вимову [s], а не [k], перед голосними, крім i та e : garçon



• apostrophe або апостроф (') позначає опущення кінцевої голосної перед словом, що починається з голосної або h німого: l'arbre (le => l'), j'habite (je => j’)

Нижче представлені французькі літери з діакритичними знаками:

У французькій мові використовуються дві лігатури: Æ æ і Œ œ.

Лігатура œ зустрічається як у як у запозичених, так і в споконвічних словах, і може позначати звуки [e], [ɛ], [œ] і [ø], наприклад

- [e]: œdème (набряк)
- [ɛ]: œstrogène (естроген)
- [œ]: cœur (серце)
- [ø]: nœud (вузол)

Лігатура æ вимовляється як [e] і зустрічається в словах, запозичених з латині, наприклад, nævus (невус), cæcum (сліпа кишка)

Буквосполучення

У зв'язку з невідповідністю числа літер та звуків використовуються певні графічні принципи. У французькій мові використовується позиційний принцип, що полягає в тому, що значення даної літери уточнюється по її зв'язку з сусідніми літерами (у російській мові - складовий принцип: єдине позначення отримує поєднання згодного з гласним). Таким чином, деякі літери в різних поєднаннях можуть означати звуки, що не відповідають їхньому алфавітному значенню.

Можливі 3 типи буквосполучень, всі з яких представлені у французькій мові:

• Прогресивна (x + A): читання літери залежить від наступної літери (літери з , g)



• Регресивна (A + x): залежність читання літери від попередньої (ill перед голосною або приголосною)



• Двостороння (A + x + B): s між двома приголосними

Принципи орфографії

Французька мова ширше використовує принципи, менш тісно пов'язані зі звучанням слова чи живими фонетичними чергуваннями. Це, наприклад, етимологічний принцип (зберігається написання, властиве мові, з якого запозичене слово), традиційний принцип (відбивається колишня вимова чи застарілі орфографічні прийоми). Ця обставина збільшує розбіжність між звучанням та написанням у тексті.

Літери, які не читаються французькою

Більшість написаних букв у французьких словах часто не читаються.

І зазвичай це не виняток, а правило.

Як читати французькі літери e, s, t, d, z, x

Наприкінці слів не читаються букви: e, s, t, d, z, x.

îl e, pi e, min e, prim e, Mari e, livr e, maladi e, il attir e, il limit e, primitiv e
pri s, mi s, me s, te s, se s, le s, de s, pas, tas, ba s, ami s
li t, écri t, offer t, il di t, il me t, ra t, solda t, spor t, peti t
ni d, renar d
ri z, ne z, ave z
pri x

У числівниках six (шість) і dix (десять) буква х читається як російська з.

Як читати h у французькій мові

Літера h не читається ніколи.

h isse, h ippie, il h abite, tra h i, h arpe, h ybride, h ydrate, h arpiste, h erbe

Як читати -ent, -es

Наприкінці дієслів не читається -ent, -es.

Tu parl es, tu habit es, ils donn ent, ils lav ent, tu aval es, ils bavard ent.
Visite z ce musé e à Paris.
Tu h abit es à Rom e?

Як читати

est читається як один звук е.

Не читаються

• Наприкінці слів не читаються літери: e, s, t, d, z, x:
  Mari e, ami s, spor t, renar d, ave z, pri x.



• Літера h не читається ніколи:
  h ybride, tra h i.



• Наприкінці дієслів не читається -ent, -es:
  Tu parl es, ils lav ent.

Фонетика

Фонетика французької мови – це фундамент, щоб навчитися читати французькою.Справедливо помітити, що французька фонетика далеко ще не легка вивчення. Вона включає правила читання і такі аспекти, як вимова, артикуляція та інтонація, що роблять французьку мову мелодійною і ллється.

З особливостями французької вимови допоможуть розібратися статті рубрики "Фонетика". У них ви знайдете опис та пояснення таких фонетичних явищ, як зв'язування та зчеплення, а також за їх допомогою ви навчитеся вимовляти правильно носові звуки, звук «r» та інші звуки, характерні виключно для французької мови.

Відео та аудіо матеріали дозволять відпрацювати вимову і досягти потрібної інтонації під час читання або розмови.

Пам'ятайте: те, що звучить не зрозуміло, це не французькою.