Неон

Неон - хімічний елемент, що знаходиться під атомним номером 10 в періодичній системі Менделєєва. Неон був відкритий в Англії у 1898 році. Тоді провели експеримент: з рідкого повітря вивели вуглекислий газ, кисень, аргон та водень. Залишився легкий неон.

За поширеністю неон стоїть на 5 місці, поступаючись водню, гелію, кисню та вуглецю. Як одноатомний газ неон не має ні запаху, ні кольору. Він погано розчиняється у воді і має низьку абсорбцію.

Місце проживання

У невеликих кількостях неон знаходиться на Сонці, деяких зірках і навіть в атмосфері таких планет, як Нептун, Сатурн, Юпітер, Уран.

На Землі неон мало поширений сам собою. Даний елемент міститься в земній корі і атмосфері. Неон отримують з повітря за допомогою таких способів, як адсорбція та конденсація.

Хімічні властивості

Неон – інертний газ. Це означає, що він практично ні з чим не входить у активну хімічну реакцію. Але при цьому елемент має високу електропровідність. Неон стає яскраво-червоним, коли через нього пропускають струм.

Неон має 3 стабільні ізотопи і 16 нестабільних: 20 Ne (ізотопна поширеність 90,48 %), 21 Ne (0,27 %) і 22 Ne (9,25 %).

Де застосовується

Неону знайшли широке застосування у промисловій сфері. Даний елемент виступає як охолоджувач у кріогенних установках. Рідкий неон ідеально підходить для створення температури зберігання ракетного палива або для імітації космічних умов.

Завдяки хорошій електропровідності неон використовується в рекламі. Багато людей помилково сприймають написи будь-якого кольору, що світяться, за неонові. Насправді це не так, тому що неон світиться виключно оранжево-червоним або яскраво-червоним.Цей колір добре видно на великій відстані у темну пору доби та під час туману. З цієї причини в лампочках на маяках та аеродромах використовується неон.

Цей інертний газ змішують із гелієм. В результаті виходить суміш, придатна для дихання людей, які працюють за умов підвищеного тиску. Наприклад, океанавти та водолази. Також легке неоново-гелієве повітря допомагає полегшити стан хворих, які страждають на проблеми з дихальними шляхами.

Чистий неон у надто високій концентрації небезпечний для людини. При передозуванні цим газом може виникнути запаморочення, сильний головний біль, нудота, ядуха або втрата свідомості. У гіршому випадку смерть може наступити через асфіксії.

Неонові вивіски: як це працює?

‌Неонове світло, що стало символом міського нічного життя, вперше з'явилося у 1912 році завдяки французькому інженеру Жоржу Клоду. Його перша вивіска для перукарні Palais Coiffeur у Парижі дала початок популярності неонових знаків у всьому світі. Але що стоїть за цим яскравим свіченням?

Неон - це інертний газ, який у звичайних умовах не світиться. Однак, коли електричний струм проходить через трубку, заповнену неоном, електрони газу збуджуються, вивільняючи енергію у вигляді світла. Цей процес відбувається миттєво та створює характерне червоне свічення. Цікаво, що колір може змінюватись в залежності від газу, що використовується: аргон світиться фіолетовим, гелій - рожевим, а ксенон - синім.

Створення неонової вивіски включає кілька етапів: формування дизайну трубки зі скла, видалення повітря з неї та заповнення. Після подачі напруги вивіска починає світитись.

Термін служби неонових ламп може досягати 30–40 років за ідеальних умов, хоча сучасні вироби зазвичай слугують від 10 до 15 років.

Як зауважив фахівець Девід Еблон, зазвичай неонова вивіска існує довше за ресторан, який вона рекламує. Так чи інакше, неонове світло залишається невід'ємною частиною міської естетики.