Дивовижний куточок природи - як створити ідеальне місце для розвитку дітей дошкільного віку

Живий куточок у дитячому садку – це не тільки гарна прикраса приміщення, а й унікальна можливість для дітей познайомитись із рослинами, тваринами та природними явищами. Створення живого куточка сприяє розвитку відповідальності, турботи та любові до природи у дітей.

Сьогодні ми поділимося цікавими ідеями для організації живого куточка у дитячому садку, який стане не лише окрасою, а й корисним освітнім інструментом для дітей. Крім рослин, у живому куточку можна розмістити акваріум з рибками, тераріум з ящірками чи навіть пташину клітину.

Ідеї ​​для створення живого куточка можуть бути різноманітними – від оформлення стін зеленими панелями до створення міні-парку з деревами та квітами. Головне, щоб живий куточок був безпечним для дітей та сприяв їх розвитку та вихованню.

Організація куточка природи у дитячих садках по ФГЗС

Дитина пізнає світ довкола себе, спираючись на яскравий практичний досвід. Величезний потенціал має куточок природи в дитячому садку. Саме завдяки такому елементу простору у дітей формується ціннісне ставлення до навколишнього світу.

Що таке куточок природи в ДОП

Кутник - частина розвиває предметно-просторового середовища. Він оформляється у кожній групі або розташовується в окремій кімнаті дитячого садка. Створюючи предметно-розвивальний простір екологічної спрямованості, педагог має врахувати, що СанПіН 2.4.1.3049-13 не дозволяє:

• розміщення у групах живих істот: птахів, тварин та риб;



• розміщувати рослини на підвіконнях та у спальні;



• живі істоти на території ДНЗ мають бути безпечними та здоровими.

Куточок природи в ДОП

Важливо! Перед створенням простору педагог має ознайомитися з вимогами ФГОС ДО до цієї діяльності, а також вивчити програми та методики екологічного виховання.

Значення екологічних та природних куточків у дитячому садку

Кут живої та неживої природи є важливим засобом екологічного виховання. Діяльність дітей та педагога в ньому спрямована не тільки на здобуття знань про предмети та явища навколишнього світу, а й на здобуття практичного досвіду.

• розвиток пізнавального інтересу: розширення знань дітей про природу, формування інтересу до пізнання нових природних явищ, підвищення рівня розвитку логічного мислення та уваги;



• розвиток еко-естетичного почуття: бачення краси довкілля, розвиток творчої уяви;



• виховне значення: формування дбайливого ставлення до природи, почуття патріотизму, любові до природи;



• практичне значення: набуття навичок догляду за мешканцями куточка, розвиток працьовитості, відповідальності, активності.

Рослини покращують якість повітря

Крім вищепереліченого можна відзначити, що рослини оздоровлюють атмосферу в приміщенні, зволожуючи та очищуючи її. Живий куточок у типовому ДОП є і засобом зниження захворюваності.

Що він повинен утримувати

Оскільки екологічні знання поділяються на дві частини: знання про живу та неживу природу, то й зміст куточка має відповідати освітнім запитам. За ФГОС ДО основними елементами є:

• безпечні однорічні та багаторічні рослини;



• інвентар для догляду за рослинами;



• календар природи;



• різноманітний матеріал неживої та живої природи: каміння, горіхи, жолуді, пісок, глина тощо;



• ємності для дослідів із неживою природою тощо.

Корисно! Знання і про живу, і про неживу природу важливі для майбутнього навчання в школі.

Оформлення куточка живої природи за ФГОС

ФГОС ДО передбачає низку вимог до оформлення. Це і відповідність віку дітей, і безпека, і полі насиченість. При оформленні педагог повинен спиратися на параметри карти предметно-просторового середовища, що розвиває, по ФГОС ДО.

У молодшій групі

Діти молодшого віку не вміють довго утримувати увагу одному предметі. Їм необхідна часта зміна діяльності (буквально кожні 5-10 хвилин), перерви на відпочинок, і головне використання ігрових прийомів і технік, яскравої наочності.

Куток молодшої групи може включати таке:

• рослини із чітко видимими частинами;



• яскраво та довгоквітучі рослини;



• рослини з строкатим листям.

З усього різноманіття педагог повинен вибрати 3-4 види та провести детальне вивчення із зазначенням частин рослини та їх короткою характеристикою. Бажано, щоб діти могли помацати частини рослин, квіти рукою.

Куток у молодшій групі

У середній

Середні дошкільнята мають вже стійкішу увагу, проте провідним видом діяльності, як і раніше, залишається гра. Педагог може розширити арсенал рослин, що вивчаються, а також залучати дітей до догляду за рослинами. Середнім дошкільникам вже доступні найпростіші дії:

• полив рослин;



• обприскування з пульверизатора;



• обтирання великих листів вологою ганчіркою;



• розпушування землі.

Діти середньої групи визначають 4-5 рослинних видів, і навіть самостійно вибирають інструменти для догляду.Для збагачення середовища можна активно залучати батьків.

У старшій

За допомогою організованого простору активно розвивають операції мислення: порівняння, узагальнення, класифікація за ознаками, а також формують уміння спостерігати за рослинами, їх зростанням та зміною за сезонами року. Необхідно включати таке:

• рослини з різними видами стебел (кучерявими, стеленими, прямими);



• цибулини та бульби;



• більше 9 різних видів (плющ, папороть, бегонія, амариліс та інше).

Зверніть увагу! Діти можуть підготувати вдома доповідь про конкретний вид рослин. Їх увага і мова вже розвиненіші, що дозволяє робити заняття тривалими і захоплюючими. У куточку обов'язково має бути наочність, а також книги з догляду за рослинами, які можна читати дітям.

У підготовчій

Підготовча група має на увазі значне розширення знань вихованців, тому основне завдання – формування системи елементарних знань:

• про види залежності рослин від пори року, а також від різних кліматичних умов;



• про способи розмноження рослин;



• про варіанти догляду за мешканцями.

Старші школярі здатні займатися по 20 хвилин, тому перед педагогом відкриваються широкі варіативні можливості побудови занять. У цій групі розміщують до 15 видів рослин, які діти вивчають протягом року: традесканція, сукуленти, бегонії тощо).

Що стосується матеріалів неживої природи, то вони мають бути у кожній групі. Також початковий арсенал матеріалів та прийомів роботи з ними розширюється від молодшої групи до підготовчої.

Матеріали неживої природи

Додаткова інформація! Серед методів вивчення явищ неживої природи основним є експериментування. Тому серед інструментів мають бути експериментальні, а також великий арсенал предметів для вивчення: вода, пісок, глина тощо.

Рекомендації та вимоги щодо підбору матеріалу

Вимоги щодо організації природного простору:

• яскраве та барвисте оформлення;



• безпечні меблі та обладнання;



• календар природи у кожній віковій групі;



• розташування експонатів лише на рівні очей дитини, у зоні доступної йому;



• інвентар розташовується у закритих контейнерах;



• природний матеріал групи має бути у достатній кількості;



• прикраси допустимі, але вони мають відповідати екологічній тематиці.

Вимоги до відбору мешканців:

Посадка рослин навесні

• лише типові представники конкретного регіону;



• для дітей догляд за жителями куточка має бути доступним (звісно, ​​за участю педагога), тому в основному підбираються невибагливі багаторічні рослини;



• необхідно відбирати цікаві рослини: яскраві, з незвичайним листям або квітками, щоб утримувати увагу дошкільнят;



• кожен вид рослин має бути представлений двома та більше представниками, щоб діти могли порівняти їх між собою та з іншими мешканцями;



• можливе розміщення лише безпечних рослин.

Необхідно проводити заняття по порах року:

• весна - посадка рослин, екологоподібна діяльність;



• літо - робота в городі на ділянці, спостереження за зростанням та цвітінням;



• зима — упор явища неживої природи, чи діяльність із кімнатними рослинами;



• осінь – проведення осінніх ярмарків, вивчення осінньої природи.

Корисно! Екологія - наука, яку дошкільник повинен осягати з початкового етапу навчання. І природний куточок грає у навчанні важливу роль.За правильно організованої діяльності можливо не тільки сформувати у вихованців систему понять, а й прищепити трудові навички.

Аналіз куточку природи в ДОП

Аналіз куточків має починатися з оцінки відповідності вимогам ФГОС ДО. Серед параметрів:

• безпека;



• доступність;



• поліфункціональність;



• відповідність віку дітей;



• різноманітність;



• дизайн.

Конкурс куточків природи

Після виставлення оцінок по карті предметного середовища можна перейти до оцінки зовнішніх параметрів куточка: наочність, естетичність, зручність розташування експонатів. Також слід продіагностувати наявність посібників для педагогів щодо влаштування куточків.

Велике значення мають конкурси, що проводяться багатьма дитсадками. Конкурс полягає в тому, що протягом місяця групи готують куточки до огляду: підбирають меблі, упорядковують рослини і т. д. Завідувач ДОП визначає членів журі, до яких обов'язково входять представники інших садів. За балами визначається клас переможця.

Корисно! Виграють, як правило, групи, які не тільки відповідають вимогам ФГОС, а й відрізняються унікальністю, особливим творчим підходом до презентації.

Дивлюся може передувати низка заходів — лекторій, семінар, обмін досвідом, де педагоги діляться досвідом організації куточка природи, шаблонами. Оформити куточок нескладно, але до конкурсу потрібна презентація для подання його комісії. Оформляти її можна як роздруківку.

Таким чином, екологічний куточок, створений у дитячому загальноосвітньому саду, є засобом формування ціннісного ставлення до природи. Це з головних цілей ФГОС ДО. Тому організація роботи у заданому напрямі має здійснюватися лише після ретельної підготовки педагогів.