ґрунт словник
Тлумачення, значення слова «ґрунт»: ҐРУНТ, у, чол. 1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин.
Як грунти впливають на екосистеми?
Ґрунт (едафотоп) є найважливішою складовою екосистеми: в ньому відбувається замикання циклів речовини і енергії, здійснюється перетворення мертвих органічних сполук на мінеральні речовини та їх залучення в живу біомасу.
Як правильно писати ґрунт чи ґрунт?
За Правописом (§15) слова ґрунт, ґрунтовний, ґрунтуватися та однокореневі пишуться з літерою ґ. SHIFT + ПРАВИЙ ALT + Г. А ВИ ЗНАЛИ, ЩО..? OnlineCorrector – це не тільки сайт із правилами.
Що таке ґрунт?
Ґрунт (значення)Редагувати Ґрунт — поверхневий шар літосфери Землі, що володіє родючістю, як природне тіло, засіб виробництва і предмет праці.
ҐРУНТ – Академічний тлумачний словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) в означеннях. Тлумачення, значення слова « ґрунт »: ҐРУНТ, у, чол. 1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки ...Грунт
Грунт: 1. Верхній шар земної кори, придатний для життя рослин. Є сторона — Гесперійською греки її прозивають, — Давня країна, прославлена військом та ґрунтом родючим (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236); Для утеплення чи для здешевлення хату будували, підкопавши ґрунт (Ле і Левада, Південний захід, 1950, 148); // Верхній шар землі щодо його складу. Друге місце за площею серед ґрунтів Полісся належить болотяним, торфово-болотяним ґрунтам та торфовищам (Нариси про природу.. Українського Полісся, 1955, 224); Менші врожаї вона [яра пшениця] дає на піщаних і супіщаних ґрунтах Полісся (Колгоспник України, 2, 1958, 15).
2. Морське, річкове і т. ін. дно. Підводний човен лежав на ґрунті (Микола Трублаїні, II, 1955, 316).
3. заст. Земельний наділ. Послужив він рік, а на другий уже ґрунт і хату купив (Панас Мирний, II, 1954, 39); Коли б вона, Катерина, мала свій родючий ґрунт, то шанувала б його і пестила (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 37); * У порівняннях. Без батьків, як без ґрунту, без дітей, як без крил (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 294); // Двір з усіма прилеглими будівлями, угіддями. У тій балці, на крутому косогорі, неначе притулилось зелене гніздо з високих верб. То був ґрунт.. Івана Михалчевського (Нечуй-Левицький, II, 1956, 125).
4. перен. Те, що становить основу чого-небудь, є вихідним матеріалом для створення, виникнення чогось. Дружба народів — ґрунт, на якому росте й квітне радянська поезія (Радянське літературознавство, 10, 1949, 10); Партійність і народність є тим ґрунтом, на якому формувалось і зростало соціалістичне мистецтво (Мистецтво, 1, 1966, 4).
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
ГРУНТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ґрунт «верхній шар землі; ( заст. ) земельний наділ; тверде дно; гірська порода; основа»
свн. Grunt «дно; земля; фундамент» споріднене з днн. дангл. grund «дно, прірва; земля, рівнина; глибина, море», гот. afgrundiþa «прірва», нвн. Grind «висип, струп», дангл. grindan «терти», лит. gréndžiu «тру», лат. frendere «дробити, молоти», гр. χραίνω «торкаюсь, намазую», χόνδρος «крупа, зерно», можливо, також псл. grǫz-, grǫęz ( укр. гру́знути , гря́знути );
р. бр. грунт , п. grunt «земля; дно; фундамент», ч. слц. нл. grunt «фундамент; садиба», болг. грунд «фон при фарбуванні», грунт « тс. », схв. грунт «земельний наділ; фон при фарбуванні», слн. grùnt «земля, маєток»;



