Коли краще збирати лікарські трави?

Коли збирати й заготовляти лікарські рослини Листя – у період цвітіння рослин. Квіти – у період повного цвітіння, окрім квітів безсмертника. Трави (надземна частина рослини повністю) – у період цвітіння рослин. Коріння – навесні або ж восени (по в'яненні надземної частини рослин).

Що збирають у червні?

У червні також збирають урожай зелені, редису, ревеню, салату, полуниці і суниці. Це дозволить насолоджуватися смачною та корисною їжею. В саду потрібно обприскувати дерева і кущі від яблучної мухи, плодожерки, борошнистої роси, парші, слимаків, моніліозу, мурах.

Коли збирати трави на чай?

Трави збирають в період повного цвітіння або бутонізації, зрізуючи всю надземну частину на рівні нижніх листків, у рослини з жорсткими стеблами (полин, череда) збирають окремо листя і квітучі верхівки. Кеш

Які трави збирати в травні

Найдорожчим надбанням людини є здоров'я, а тому наш обов'язок берегти та зміцнювати його. Бути молодим та здоровим допоможуть лікарські рослини. При самостійному збиранні лікарських рослин необхідно дотримуватися певних термінів та правил збору, так як, тільки в певний час рослина володіє всіма необхідними для лікування властивостями, а зберегти їх можна лише при правильному збиранні та зберіганні.

Збір — народна традиція

До збору лікарських рослин варто готуватися й спостерігати за фазами місяця. А ще пам’ятати правило: коли трапляється галявина з лікарськими рослинами, то на кожен квадратний метр обов’язково потрібно лишити три-п’ять рослин. Збір лікарських рослин — прадавня українська народна традиція. У давнину на їх заготівлю виходили, керуючись положенням планет на небі, наші пращури були кращими астрономами. Коли місяць росте — збирають усе, що йде уверх, тобто наземну частину рослини, траву. Коли місяць старий, збирають коріння лікарських рослин. Слід пам’ятати, що рослини, які ростуть у тій місцевості, де проживає хворий, — найкращі для його лікування.

При збиранні рослин необхідно знати:

• Бруньки збирають ранньою весною, в період набухання, до їх розпускання. Соснові бруньки зрізують з гілок ножем, дрібні (наприклад, березові) зрізують разом з гілками. Сушать їх розстеляючи тонким шаром, у добре провітрюваних приміщеннях. Висушені гілки обмелюють або бруньки обривають руками.
• Кору збирають у період посиленого весняного сокоруху, до розпускання листя. Роблять два півкільцевих надрізи ножем на відстані 20-30 см, з'єднують двома повздовжніми надрізами і знімають кору частинами у вигляді жолобків. Кора знімається зі стовбурів і гілок (крушини), а у дуба - тільки з гілок. Кору сушать на сонці, під навісами або в закритих провітрюваних приміщеннях.
• Листя збирають у період бутонізації, цвітіння рослин, іноді у фазі плодоношення. Товсті соковиті черешки, які не містять корисних речовин (мати-й-мачуха), видаляють, оскільки вони ускладнюють сушку. Дрібне шкірясте листя (брусниця) зрізують разом з гілочками, а потім відділяють листя. Сушать в тіні під навісами, в закритих приміщеннях, на горищах, розклавши тонким шаром.
• Квіти збирають в період повного розпускання, іноді в стадії бутонізації. Сушать в тіні, іноді в затемненому приміщенні (волошки).
• Трави збирають в період повного цвітіння або бутонізації, зрізуючи всю надземну частину на рівні нижніх листків, у рослини з жорсткими стеблами (полин, череда) збирають окремо листя і квітучі верхівки. Сушать у тонких пучках, підвішуючи їх на протязі, або розкладають тонким шаром у затінку на добре провітрюваному місці, наприклад, на горищі.
• Плоди та насіння збирають у період повної зрілості, а іноді трохи недозрівшими (шипшина) в тому випадку, якщо при повному дозріванні плоди осипаються, або, стають м'якими, мнуться при зборі. Соковиті плоди збирають вранці або ввечері, так як при денному зборі в сильну спеку вони швидко псуються. Перед сушінням їх вялять на сонці протягом 1-2 днів, а потім сушать при температурі 70-90° в печах. Мити плоди перед сушінням не можна.

Перед сушінням сировину сортують, видаляючи частини інших рослин. Розкладають рослини тонким шаром, перемішують 3-4 рази на день (крім квіток). Сировина повинна зберігати зелений колір, не пересихати. Сушку закінчують, коли листя і квіти легко розтираються в порошок, стебла ламаються з характерним тріском, коріння ламаються, але не гнуться, ягоди при стисканні в руці розсипаються.
Суху сировину зберігають в мішечках з тканини, паперових пакетах, коробках, банках. Пахучі лікарські рослини потрібно зберігати окремо від непахучих. Сухі ягоди гігроскопічні, тому їх краще тримати в сухому місці на протязі в паперових пакетах. Сировина повинна перебувати окремо від речовин зі специфічними запахами - гасу, нафталіну і т. п. Зазвичай термін зберігання квітів, трави та листя не перевищують 1-2 років, а коренів, кореневищ, кори - 2-3 років.

Календар збирання лікарських рослин

Травень – багатий на трави: час збирати лікарські рослини! Поради травниці Зінаїди Пуховець

Первомайщина в травні «вибухає» зеленню: в садах, парках, в балках і лісових насадженнях – буяють трави і квіти. Місцеві жителі звикли до такого розкішного зеленого килима, навіть, мають справжній клопіт з викошуванням трави вздовж доріг та вулиць, в дворах та садках. Жителі деяких більш посушливих регіонів, навпаки, дивуються такому розмаїттю зелені, бо у них все росте тільки після щедрого поливу.

Втім, далеко не кожен житель нашого щедрого півдня, використовує дарунки природи. А марно! Бо… просто під ногами у нас – лежать десятки видів лікарських рослин!

Сьогодні деякі секрети про заготівлю рослин з лікувальними властивостями нам відкриває Зінаїда Пуховець, яка має невелике помешкання в затишному куточку природи над Синюхою! Щороку вона робить заготівлю сировини, благо, що навколо росте незліченна кількість цінних лікарських рослин. Від шипшини, гльодини, терену , калини, бузини, до десятків видів трав та квітів. Окрім дарунків природи, пані Зінаїда вирощує на своїй дачній ділянці смородину, малину, аґрус, саджає цілу плантацію гарбузів, тощо.

Отож, травниця повідала нам, що саме у травні починається пора збору сировини для багатьох запашних та лікувальних чаїв. Це чебрець, стевія (медова трава), смородина чорна, розторопша плямиста, меліса, подорожник, кропива, малина, материнка, ехінацея пурпурова, деревій, звіробій і ще багато інших рослин! Для сировини з них збирають у травні листя або траву.

Лопух, кульбаби і пирій ми пам’ятаємо з дитинства. Городники ведуть з ними нещадну боротьбу. А ось про те, що ці рослини мають унікальні властивості – знає далеко не кожен! Пирій – дуже сильний лікар практично від усіх хвороб. Відвар з його коренів приймають при водянці, артритах, подагрі, каменях у нирках і жовчному міхурі, циститі, нетриманні сечі, хворобах очей, хворобах шкіри, цукровому діабеті, тощо. А от збирати сировину рекомендують в кінці літа.

В листочках і квіточках ароматної рослини конвалії міститься велика кількість активних речовин, ефірних олій і кислот, які зцілюючи, діють на людський організм. А от ягоди конвалії – отруйні, їх використовувати не можна! Також важливо стежити за правильним дозуванням препаратів. Це стосується усіх народних рослинних ліків.

Багато цікаво травниця розповіла про лісову суницю! Вона росте у неї просто в садку! У суниці лісової для лікарських цілей використовуються всі частини, як надземна (ягоди і листя), так і підземна (коріння). Листя суниці, призначені для приготування вітамінних чаїв, необхідно піддати ферментації. Вони багаті аскорбіновою кислотою, тому популярні в якості замінника чаю. Їх доцільно заготовляти навесні, до цвітіння рослини. Квіти лісової суниці містять речовини, що сприяють зміцненню капілярів. Ягоди – це джерело вітамінів і мікроелементів.

Кількість діючих речовин, що містяться в лікарських рослинах, в різні періоди росту та розвитку буває неоднаковою, тому час збирання залежить від часу найвищої концентрації в них діючих речовин.

Збір лікарських рослин — прадавня українська народна традиція. У давнину при заготівлі керувалися положенням місяця на небі: Коли місяць росте — збирають усе, що йде уверх, тобто наземну частину рослини, траву. Коли місяць старий, збирають коріння лікарських рослин.

Пані Зінаїда сказала одну дуже важливу річ, про яку ми часто забуваємо. Слід пам’ятати, що рослини, які ростуть у тій місцевості, де ми проживаємо, — найкращі для нашого лікування! Тож не слід виписувати для терапевтичних цілей дорогі заморські рослини, бо свої діють ефективніше й надійніше!