Який гриб утворює мікоризу з коренями дерев?

Білі гриби, підосичники утворюють мікоризу з деревами (дубами, осикою), тому вони живуть у лісах, їх не можна виростити штучно поза деревами.

Хто утворює мікоризу?

μύκης — гриб і ρίζα — корінь) — симбіотичне співжиття гриба з рослиною. Зазвичай таке співжиття реалізується через корінь, але в деяких випадках мікориза утворюється і з іншими частинами рослини. У мікоризній взаємодії міцелій гриба колонізує корені чи інші органи рослини-хазяїна внутрішньо або зовнішньоклітинно.

Чому Шапинкові гриби утворюють мікоризу з дерева?

Грибниця поглинає з ґрунту воду і розчинені в ній мінеральні речовини, які надходять через неї до коріння дерев. Від дерева гриб отримує органічні речовини, необхідні йому для харчування та утворення плодових тіл із коріння дерев. Кеш

Як гриби утворюють мікоризу з деревами - Школьные … Гриб, у свою чергу, харчується вуглеводами, фітогормонами, амінокислотами, які отримуються з кореня вищої рослини.Існує три види мікоризи: ендотрофна, ектотрофна, ектоендотрофна.

Відповіді робочий зошит 28 Мікоризоутворюючі гриби та лишайники сторінка 66 – 67 Задорожний

Завдання 4 Установіть відповідність між зображеннями дерев та шапинковими грибами, з якими вони утворюють мікоризу.

В підберезник Г маслюк осінній

Завдання 5 Виберіть із запропонованих термінів зайвий та обґрунтуйте свій вибір: білий гриб, глива, опеньок осінній, печериця, трутовик сливовий.

Зайвим є термін трутовик сливовий .

Його можна вважати зайвим тому, що білий гриб, глива, опеньок осінній, печериця – це шапинкові гриби, трутовик – паразитичний гриб.

Завдання 6 Порівняйте між собою гриби та лишайник

Завдання 7 Структурні елементи тіла лишайника

6 — гіфи гриба

5 — клітини водорості

1 — верхній корковий шар

4 — нижній корковий шар

2 — шар водоростей

3 — серцевина

7 — ризоїди

Завдання 8 Деякі гриби, наприклад печериці, широко вирощують штучно. А от вирощування білих грибів або підосичників налагодити не вдається. Із чим це може бути пов'язано? Білі гриби, підосичники утворюють мікоризу з деревами (дубами, осикою), тому вони живуть у лісах, їх не можна виростити штучно поза деревами.

До програми 2014 року

5. Виберіть із запропонованих термінів зайвий та обґрунтуйте свій вибір: підосичник, підберезник, опеньок осінній, маслюк осінній.

Зайвим є термін опеньок осінній.

Його можна вважати зайвим тому, що підосичник, підберезник, маслюк осінній відносяться до їстівних грибів 2-ї категорії, утворюють мікоризу з осикою, березою, сосною , а опеньок осінній – 3-ї категорії, не утворює мікоризи.

6. Порівняйте білий гриб та підосичник

Мікориза-годувальниця рослин

З ким дружать дерева й кущі, городина і трави? Із сонцем, повітрям, водою й поживними речовинами, скажете ви й помилитеся, а точніше, перелічите не всіх. Більшість вищих рослин також дружать із грибами й для цих відносин навіть придумане особливе слово.

Мікориза – це симбіоз коріння вищих рослин і міцелію грибів. За роки еволюції ця взаємодія стала такою сильною, що тепер рослини й гриби життєво необхідні один одному. Коріння давало грибам амінокислоти, гормони й прості вуглеводи, а самі натомість одержують воду, фосфор, макро- і мікроелементи. Коріння самої рослини в тисячі раз менше, чим нитки мікоризи, що контактують з ними, а це означає, що завдяки цьому симбіозу рослина може одержувати набагато більше поживних речовин і краще себе почувати. Значення мікоризи особливо велике на бідних ґрунтах.

Мікоризу утворюють як вищі, так і нижчі гриби, причому й ті, і інші здатні виділяти білок гломалін, який безпосередньо впливає на родючість ґрунту. Не здатні до утворення мікоризи тільки опеньки, гнойовики, печериці, гливи й парасольки.

Утворення мікоризи – природний процес, однак досвідчені городники можуть стимулювати його, щоб поліпшити стан ґрунту й рослин на ділянці. Гриби утворюють мікоризу з рослинами безупинно, для цього потрібно тільки, щоб їх спори потрапили в ґрунт. Можна довго чекати подарунка від природи, а можна внести все необхідне самостійно.

Усього існують три типии мікоризи рослин і грибів: ектотрофна – міцелій грибів обгортає коріння рослини-хазяїна зовні (характерна для берези, бука, ялини, липи, модрини, горіха-пекан і фундука, а також для чорниці, журавлини, брусниці, лохини й рододендронів); ендотрофна – міцелій грибів проникає в тканину коренів (характерна для 80% рослин, у тому числі абрикоси, арахісу, артишоку, банана, бамбука, баклажана, бегонії, винограду, вишні, гороху, груші, ожини, конюшини, суниці, цибулі, лілій, малини, перцю, томатів, гарбуза, сливи, смородини і т.д.); ектоендотрофна – змішана взаємодія.

ЗБАГАЧЕННЯ МІКОРИЗОЮ. Вироблено чотири способи збагачення рослин мікоризою. Причому, зробити це можна на будь-якому етапі існування й розвитку рослини, а також майже з будь-якою культурою. Капустяні (капуста, катран, редька, гірчиця і т.д.), лободові й амарантові несприйнятливі до внесення грибного міцелію й мікоризу не утворюють.

ОБРОБКА НАСІННЯ ПІД ЧАС СТРАТИФІКАЦІЇ. Щоб рослина починала свій життєвий шлях з максимальними силами й можливостями, варто обробити мікоризою насіння в період його підготовки до посіву. При цьому спосіб обробки залежить від того, чи потребує насіння в стратифікації або може обходитися без неї.

У першому випадку насіння на весь термін стратифікації загортають у папір або тканину, просочену живильною бовтанкою. Готують її в такий спосіб: у п’яти ст. л. води розчиняють 1 г білої глини й 1 г порошку мікоризи. Цієї кількості достатньо, щоб спори ендомікорізи поширилися по 10 сотках площі.

У другому випадку насіння просто занурюють у бовтанку й відразу сіють, неодмінно присипаючи землею. До речі, перед цим непогано протруїти насіння 3%-им перекисом водню або горілкою протягом п’яти хвилин, а потім промити в проточній воді.

Дражоване, інкрустоване й оброблене фунгіцидами насіння інокулювати мікоризою не має сенсу – спори загинуть при контакті.

ОБРОБКА САДЖАНЦІВ У МОМЕНТ ВИСАДЖЕННЯ В ҐРУНТ. Мікориза для розсади багаторічних квітів, свіжепересаджених, живцьованих або поділених рослин – це справжнє джерело сил і можливостей. Доведено, що коріння рослини, обробленого мікоризою, набагато активніше ростуть і розбудовуються, покриваються мережею вбираючих волокон, а значить, забезпечують своєму господарю стабільний приплив поживних речовин.

Бовтанка мікоризи для молодих саджанців готується так само, як і для насіння, тільки води береться більше. Потім у неї послідовно занурюється все коріння посадкового матеріалу, який відразу після цього відправляється в ґрунт на постійне місце.

ВНЕСЕННЯ МІКОРИЗИ ПІД КУЩІ Й ДЕРЕВА, ЩО РОСТУТЬ. Якщо ви довідалися про мікоризу й вирішили її застосувати вже після того, як сад став дорослим і в ньому виросли досить великі дерева й чагарники – нічого страшного. Навіть дорослі рослини, що одержали доступ до підземної системи харчування, будуть вам вдячні.

Старі дерева, чия коренева система розташована дуже глибоко, слабкіше відреагують на внесення мікоризи або не відреагують зовсім, оскільки їх коріння просто не зможе контактувати із грибницею, що з’явилася.

Бовтанка для них готується так само, як і для обробки насіння або розсади. А от вноситься трохи інакше. Після сильного дощу або після рясного поливу по контуру крони дерева або куща в землі свердлять (викопують) вузькі отвори глибиною не більш 20 см. Дорослому плодовому дереву таких буде потрібно 5-7, кущу – 2-3. У ці отвори вливають розчин мікоризи, а потім їх засипають землею. Роблять це один раз за життя рослини.

Не можна готувати розчин мікоризи та й взагалі розпаковувати її на відкритому сонячному місціі в спеку, бажано робити це ввечері або під час хмарності. Справа в тому, що спори живі й дуже ніжні, вони швидко гинуть на відкритому повітрі, особливо під впливом ультрафіолету.

Уже зростаючі кущі, дерева й багатолітники бажано обробляти восени – за зиму гриби розтягнуть свою мережу під деревом, і навесні ви відразу помітите зміни. Якщо ж обробка відбудеться навесні, то результату доведеться якийсь час почекати.

ВНЕСЕННЯ МІКОРИЗИ В ҐРУНТ РОСЛИН В ГОРЩИКАХ. Навіть рослини в горщиках потребують інокуляції (процесс нанесення на насіння або у рядки препаратів, які містять ризобактерії). Це дозволяє їм наростити кореневу систему, якісно засвоювати воду й живлення, менше страждати від захворювань. Правда, внесення мікоризи під кімнатні рослини має ряд особливостей.

По-перше, у горщики бажано вносити розчини або гелі із часточками живого міцелію, а не порошки із спорами. Такі препарати дають більш швидкий результат і дозволяють грибам розвитися в умовах невеликого простору. По-друге, протягом двох місяців після внесення мікоризи рослини не можна обробляти хімічними препаратами або підгодовувати, оскільки будь-яка стороння речовина може порушити систему, що розбудовується. І нарешті, якщо ви вибрали порошковий препарат, то бажано вийняти рослину з горщика, насипати туди трохи свіжого ґрунту, зверху внести мікоризу, а після посадити й засипати рослину заново.

ВАЖЛИВО! Пам’ятайте, що різні види рослин потребують різних грибів, тому уважно читайте інструкцію до препарату мікоризи перед покупкою.

Тепер, коли ви знаєте, які рослини утворюють мікоризу, і що дає їм це «співробітництво», ви можете озброїтися ще одним засобом із тих, що дозволяють добитися родючого ґрунту, здорових рослин і багатих урожаїв на ділянці.

КОРИСНА ПОРАДА. Купити мікоризу можна в садових центрах або інтернет-магазинах. Звичайно вона продається пакетиками по 15-60 грамів, і цього цілком достатньо для забезпечення відразу декількох ділянок. Є в продажі й упаковки по 250 г, однак якщо у вас немає багатогектарного господарства, то такі вам ні до чого.