як розпізнати печериці
Свіжі гриби відрізняються сухим, приємним на дотик капелюшком, який має однорідний колір. Печериці найчастіше білі або кремові, в залежності від виду. Якщо на ньому з'являється блиск — отже, почався процес розкладання. Зупинити його не можливо навіть за високої температури, тому краще такі гриби не їсти.
Як виглядають справжні печериці?
Звичайна печериця це гриб, висота якого рідко перевищує 10 см. Капелюшок, пофарбований в білий колір, іноді з бурим відтінком, може досягати 8-15 см в діаметрі. У молодого гриба вона має напівкулясту форму з сильно загнутими всередину краями. Кеш
Як виглядають польові печериці?
Пластинки густі, тонкі, вільні, спочатку білуваті, сірувато-червоні, пізніше темно-коричневі, з світлим, стерильним краєм. Споровий порошок темно-коричневий. Спори 6,3-9,5 * 4,5-5,5 мкм, яйцевидної або еліпсовидної форми, з гладкою поверхнею, з однією або двома флуоресціюючими каплями, коричневі.
Як відрізнити бліду поганку від печериці?
Розрізнити ці гриби можна і за запахом. Усі ви знаєте, як пахнуть сирі печериці, причому і в лісових, і в магазинних грибів запах однаковий – трохи солодкуватий. Поганка ж пахне огидно, і її запах ви не сплутаєте з жодним іншим.
Печериця звичайна — Вікіпедія Печериця звичайна, печериця степова (Agaricus campestris L. ex Fr. Psalliota campestris (L. ex Fr.) Quél.) — вид грибів із родини агарикових (Agaricaceae). Місцеві назви — стернівка, печірка. Шапка 4-8 (12) см у діаметрі, товстоніжном'ясиста, куляста, згодом опукло- або … See moreПечериця рудіюча отруйна
Печериця рудіюча отруйна (Agaricus xanthodermus Gen.) — отруйний гриб з родини агарикових — Agaricaceae.
Зміст
Будова [ ред. | ред. код ]
Плодове тіло біле, брудно-біле, від дотику одразу жовтіє, м'якуш гриба має запах карболової кислоти. Шапинка 5—8(12) см у діаметрі, напівсферична, згодом опукло- або плоскорозпростерта, гладенька, до краю луската, часто тріщинувата; при підсиханні коричнювато- або бурувато-сіра з білуватими плямами. Пластинки рожеві, з віком коричневі. Спорова маса коричнева. Спори 5—6(7—9) X (3)3—4,5(6) мкм. Ніжка дорівнює діаметру шапки або коротша, порожня, кольору шапки, біля основи жовта, гладенька. Кільце вузьке, товсте, повисле, біле, по краю жовтувате, нестійке. М'якуш шапки білий, бруднувато-білий, м'якуш ніжки — біля основи жовтуватий із запахом карболової кислоти, у сухих плодових тілах сіруватий з легким фіолетовим відтінком, при розрізанні на повітрі м'якуш ніжки жовтіє, а біля основи — стає помаранчевим.
Поширення та середовище існування [ ред. | ред. код ]
Росте печериця рудіюча у липні — жовтні в садах, парках, на луках, в лісах на галявинах. Поширена по всій Україні.І поширена в Німеччині.
Практичне використання [ ред. | ред. код ]
Отруйний гриб, при вживанні спричиняє тяжке шлунково-кишкове захворювання. Природа отрути, властивої грибу, не з'ясована.
Використовують у народній медицині як джерело лікарських речовин.
Джерела [ ред. | ред. код ]
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: Урожай, 1979.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 196–197.
| Це незавершена стаття з мікології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її . |
