Яка глибина оранки має бути?

Глибина оранки залежить від ґрунтово-кліматичних умов, біологічних особливостей вирощуваних культур, ступеня забур'яненості ґрунту тощо. Оранка на глибину до 20 см називається мілкою, 20-22 - звичайною, понад 22 - глибокою, а понад 40 см - плантажною.

Коли треба орати землю?

Оранку потрібно проводити крайней восени, після збирання врожаю, коли стає холодно. У південних районах оранку можна і в грудні проводити. Ось ще приклад того, що потрібно орати город саме в кінці осені, перед заморозками. Якщо зорати город раніше , то деякі бур'яни все одно зростуть до настання холодів. Кеш

Як проводять першу борозну під час оранки?

Оранку проводять з боронуванням, потім нарізують глибокі борозни з відстанню між ними 90‑100 см, слідом за ними нарізують вивідні борозни, а потім тимчасові зрошувачі.

Як правильно орати

Здавалось би, що може бути простіше від оранки. Трактор чи коні тягнуть плуга, і леміш підрізує, а полиця перевертає скибу. Слідом іде борона. Задоволений господар… потирає руки. Та, виявляється, не все так просто. Земля родить тоді, коли орють добре, сіють вчасно, доглядають старанно.

Колись у с. Яришеві на Вінниччині було насінницьке господарство. На деградованому чорноземі добре родили всі культури. Елітне насіння було високоякісне, про нього знали за межами району й області.

А зараз з гектара посіву навіть мішка кукурудзи не збирають. Чому? А тому, що добре орють лише обабіч дороги. А далі — подряпають землю, візьмуть гроші, і, як кажуть, бувайте здорові… На полях, де колись вирощували по 56 ц пшениці з гектара, земля затверділа, що й лопату в неї не встромиш. Словом, догосподарювались…

І таке не тільки в Яришеві. В інших колективних і фермерських господарствах також не краще. Техніку розтягли, пальне дороге, а одним коником багато не і зробиш. От і твердне земля на всю глибину.

Тому-то хочу зосередити увагу саме на оранці, як і одній з передумов поліпшення родючості грунту. Адже І так погано родить земля не тільки у колективних чи фермерських господарствах. Низька віддача й на тих наділах, які віддали в особисте користування городникам та дачникам. У перерахунку на гектар посіву картоплі та овочів тут збирають втричі менше, ніж земля могла б дати.

Головна причина цього — мілка, а то й поверхнева оранка. Придивіться, як орють заробітчани ті наділи. Перший прохід ще так-сяк. А далі — підняв плужки і на 3—4-й швидкості снує, що й не наздогнати. Борозна мілка. А відтак і родить стільки, що не лише в мішок, а й у торбу нічого взяти.
Трапляються й такі господарі, що зорють ділянку потужним трактором, великим плугом, на чималу глибину, а тоді дивуються, коли нічого не вродило. І не вродить за такої оранки, якщо орний шар перемістити на велику глибину, а натомість вивернути пісну, так звану дику землю.

Орний шар треба поглиблювати поступово, методично, заглиблюючи плуга не більш як на 4—5 см щороку. А коли орний шар досягне ЗО—35 см, можна ще застосувати різаки, пустивши їх попереду плуга.

Колись у колгоспах, крім комбайнів, були бурякопідіймачі. Кмітливі господарі нерідко використовували їх для щілювання грунту. Причому, якщо на підкопуванні буряків підіймачі заглиблювалися на 25—ЗО см, то тут — на 50—60 см. Дещо вигнуті лемеші-різаки розпушують грунт, роблять його проникним для вологи і повітря. Родить на таких ділянках, де проведене щілювання грунту, та ще й у двох напрямках, досить добре.

Щілювання — це по суті спосіб безполицевого обробітку землі. Але щілювання проводять значно глибше, а оранку — з оборотом орного шару чи пласта трав. У системі землеробства глибока оранка застосовується під технічні та інші культури і в сівозміні повторюється через три—п’ять років. Глибина такої оранки ЗО—35 см залежно від стану грунту, культур-попередників тощо.
Крім глибокого розпушування грунту, за глибокої оранки краще загортається зрізаний передплужниками верхній шар землі, засмічений насінням бур’янів і післяжнивними рештками, у грунті активізується анаеробний процес, земля збагачується на органічні речовини, а, відтак, поліпшується її родючість. На невеликих городніх і дачних ділянках, польових наділах зробити це цілком можливо. Праці й коштів доведеться затратити дещо більше, ніж звичайно, але затрати окупляться.

Непогано родять городні та овочеві культури і за звичайної, так званої культурної оранки. Агротехнічний стандарт її глибини — 20—22 см, але його не скрізь дотримуються. Орють здебільшого на 10—12 см. І те, кажуть, добре. Тож краще, на мій погляд, перекопати ділянку лопатою, аніж толочити її трактором.

Колись у передових господарствах існувало таке неписане правило: ділянку не орють, поки вона не встелена гноєм або іншими добривами. -Цього правила можна і треба додержувати на присадибних та дачних ділянках. Хай хоч небагато, скільки є, гною, перегною, компостів, але вносити, приорювати чи прикопувати і тим поліпшувати родючість грунту.

А тепер дещо про літню, осінню зяблеву та веснооранку. Влітку орють стерньові попередники й площі, звільнені від ранніх культур і трав під озимі, а восени всі звільнені площі орють на зяб. Веснооранку раніше допускали лише як виняток, а зараз — навпаки, їй віддають перевагу.
Це негативно позначається на врожайності як польових, так і городніх культур. Слід максимально використовувати для оранки і перекопування непогожі осінні дні, навіть з легкими заморозками. Хоч кращий — ранній зяб. А щоб грунт не запливав, треба вносити добрива, компости, сидерати, розпушувачі грунту. Орати на зяб без боронування чи культивації. 1 проводити ці роботи в ранні строки.

Щодо веснооранки, то тут важливо не прогаяти оптимальних строків, коли земля прогріється, стане розсипчастою, легко розроблятиметься. Це триває недовго, тому з веснооранкою слід максимально поспішати. Але орати якісно, на певну глибину, щоб приорані рештки не витягувалися бороною та сапою під час обробітку посівів.

Орати ділянку чи город можна як врозгін, так і всклад. Конструкція будь-якого плуга така, що полиця перекидає скибу зліва-направо. Отже, під час оранки всклад посередині ділянки утворюється гребінь, а врозгін — борозна, які слід зарівняти. Невеликі городні чи дачні ділянки орють здебільшого в одному напрямку, хоч переганяння трактора чи коней недоцільне.
Важливо також чергувати напрямок оранки. Одного року ділянку орють уздовж, а наступного — упоперек, у крайньому разі по діагоналі. Коли орють уздовж, усі наступні грунтообробні процеси (сівба, культивація тощо) роблять упоперек оранки, і навпаки.

Певні особливості має оранка схилів та крутосхилів. Тут плуг повинен йти лише в одному напрямку і обов’язково упоперек схилу. Поздовжні борозни розмиватиме вода, поглибиться ерозія грунту. Крутосхили терасують і орють у такий же спосіб.

Отже, оранка, як і перекопування грунту, — обов’язковий агротехнічний захід у землеробстві, який поліпшує структуру грунту, його водний та повітряний режим, є засобом боротьби з бур’янами та шкідниками, створює сприятливі умови для росту й розвитку культурних рослин. Тому виконувати цю операцію слід на високому агротехнічному : рівні і в оптимальні для кожної природно-кліматичної зони строки.

13 людей відзначили цю статтю корисною Відзначити статтю як корисну

Відзначити статтю як корисну

13 людей відзначили цю статтю корисною

Блог

Оранка - це технологічний процес обробки грунту з переворотом пласта в поперечній площині на певний кут відносно горизонту. Оранку проводять плугом. На сьогоднішній день існує кілька різновидів оранки. Зазвичай оранка проводиться восени, після повного збору врожаю. Навесні, коли верхній шар грунту трохи просохне, застосовують культивацію грунту. Основними критеріями вибору способу оранки є: кліматичні умови, склад грунту, тип ґрунту і її стан.

Залежно від цих параметрів серед основних різновидів оранки можна виділити кілька найважливіших типів:

1. Оранка з повним оборотом пласта

Оранка з повним оборотом пласта забезпечує його повний переворот щодо напаханного масиву. Пласт, зрізаний плугом, перевертається на 180 ° щодо горизонту. Такий тип оранки часто застосовують при обробці болотистих і задернелих (цілинних) ділянок. Його перевага для такого типу грунту полягає в тому, що насіння, бур'яни, збудники хвороб, які перебували зверху, перевертаються вниз і накриваються шаром грунту. Збудники хвороб гинуть, насіння позбавляються можливості проростання, однорічні рослини перегнивають. Глибина зрізаного і перевернутого шару регулюється рівнем заглиблення плуга.

Мал.1 Повний оборот пласта

2. Оранка зі здійманням пласта

Оранка із здійманням пласта - це такий тип оранки, який забезпечує переворот шару грунту в поперечній площині на 135 ° щодо горизонту. Таким чином між пластами грунту виникають повітряні пазухи на рівні заглиблення плуга, що дозволяє накопичувати в них вологу. Завдяки тому що пазухи закриті, волога в них довше зберігається. Крім цього, на поверхні формується гребенеподібна структура, яка сприяє затриманню снігу та вологи. Такий тип оранки застосовують на грунтах, які раніше оброблялися. Недоліком оранки із здійманням пласта є той факт, що частина рослин не накривається шаром грунту і проростає. Здіймання пласта - це найпопулярніший і поширений спосіб оранки в нашому кліматі.

Культурна оранка займає проміжне положення між оранкою із здійманням пласта і з повним оборотом. Оранка проводиться з передплужником. В даному випадку за рахунок предплужника засипається повітряна пазуха, яка утворилася між пластами грунту, а самий верхній шар грунту виходить рівний. Таким чином, цей спосіб оранки значно краще заглушає сходи бур'янів, ніж оранка із здійманням пласта.

Мал.3 Культурна оранка. Червоним кольором виділено передплужник

Існує кілька схем руху по оброблюваного плугом ділянці: загородне, фігурна і гладка. Найдосконаліша - гладка, виконується за допомогою оборотних плугів. Фігурна оранка використовується на ділянках нерівної форми. Особливість цього типу оранки в тому, що плуг під час роботи не піднімається з грунту навіть на поворотах. Під час оранки таким способом залишається багато огріх - непроораних ділянок. Тому в даний час він мало поширений. Найбільш поширена загородна оранка. Це оптимальна схема оранки для невеликих ділянок. Невеликі ділянки, їх ще називають - загони, можна орати всвал і врозвал.

Мал.4 Схема руху по загону. Зліва (1) - врозвал. Справа (2) - всвал

Відмінність цих двох способів оранки полягає в тому, що при оранці всвал перший прохід плугом роблять по центральній частині ділянки. Всі інші проходи роблять навколо обробленого грунту. В результаті в центрі утворюється звальний гребінь. При оранці врозвал роботу починають з краю ділянки і рухаються до центру. Після останнього проходу залишається борозна. Оранку всвал і врозвал потрібно чергувати через рік, щоб на ділянці не утворювалися нерівності. Якщо ділянка велика, його ділять на кілька загонів, кратних по ширині захоплення плуга. Ділянки що утворилися - орють, чергуючи схеми всвал і врозвал.