Який тип плоду у томатів?

Квітки двостатеві, дрібні, жовті, на довгих ніжках, зібрані півзонтиками. Плід — велика куляста або видовжена, соковита, м'ясиста, дво- чи багатокамерна ягода.

Який тип плоду у яблуні?

Яблуко — соковитий плід, всередині якого є плівчасті насінні камери. В утворенні цього плоду, крім зав'язі, беруть участь нижні частини тичинок, пелюсток, чашолистиків і квітколоже. Такі плоди мають яблуня, груша, айва.

Який тип плоду у Вишні?

Вишня — плід рослин підроду cerasus роду Prunus. Плід типу кістянка.

Шовковиця — Вікіпедія Шовковиця біла — дерева до 15—20 м заввишки з густою округлою кроною, однодомні, квітки роздільностатеві; посухостійкі, зимостійкіші, ніж шовковиця чорна — витримують морози до 30—35 °С. See more

Плід, його будова, класифікація плодів: прості та складні, однонасінні та багатонасінні, сухі та соковиті, розкривні та нерозкривні

ПЛІД - це генеративний орган квіткових рослин, який утворюється після процесів запліднення (видозмінена у процесі запліднення квітка).

Кількість плодів залежить від кількості маточок у квітці.

Кількість насіння в плодах залежить від кількості насінних зачатків у зав'язі маточки.

Значення плоду:

• захищає насінини від несприятливих впливів довкілля.

Різноманітність плодів пов'язана з різними способами поширення рослин.

БУДОВА ПЛОДУ.

До рослини плід кріпиться за допомогою плодоніжки.

Плід складається з однієї чи кількох насінин, оточених стінкою плода – оплоднем, або перикарпієм (від грец. пери - біля, навколо і карпос - плід).

Оплодень, або перикарпій, складається з трьох шарів:

Стінка плода утворюється насамперед зі стінок зав'язі (плоди вишні, персика, сливи). У формуванні стінки плода можуть брати участь й інші частини квітки: квітколоже, основи тичинок, чашолистків і пелюсток (плоди яблуні, суниць, помідорів).

Ознаки класифікації плодів:

1) за розвитком із простої маточки (прості) або складної маточки (складні);

2) за будовою стінки (сухі або соковиті);

3) за кількістю насінин у плоді (однонасінні або багатонасінні);

4) за здатністю розкриватися (розкривні) або розпадатися (нерозкривні).

Плід з квітки з одною простою маточкою: біб, горішок, зернівка, кістянка.

Плід з кількома плодиками з квітки з кількома простими маточками: багатолистянка (іорлики, калюжниця), багатогорішок (жовтець, суниця, шипшина), багатокістянка (ожина, малина).

Плід з квітки зі складною маточкою: коробочка, стручок, ягода, померанець, яблуко, гарбузина, кістянка, горіх крилатка, сім'янка, кістянка.

Супліддя – щільне зібрання плодів, що утворились з окремої квітки суцвіття та зрослися між собою (шовковиця, ананас, буряк, інжир).

Плоди за кількістю насінин: однонасінні (горіх, крилатка, сім'янка, кістянка) та багатонасінні (коробочка, стручок, ягода, померанець, яблуко, гарбузина, кістянка).

Особливості будови шарів оплодня (стінки плоду) зумовлюють різноманітність плодів.

СОКОВИТІ ПЛОДИ.

Стінка дозрілого плода залишається соковитою і може містити цукри, що надають плоду солодкого смаку.

Кістянка (однонасінна, з простої маточки)

Шкірястий зовнішній, м'ясистий середній, дерев'янистий внутрішній, який утворює кісточку

Вишня, слива, абрикос, персик, алича, черешня, мигдаль, кокосова пальма

Кістянка (багатонасінна, зі складної маточки)

Шкірястий зовнішній, м'ясистий середній, дерев'янистий внутрішній, який утворює кісточку

Багатокістянка (багатонасінна, збірна кістянка з простих маточок)

Щільне зібрання плодів, що утворились з окремої квітки суцвіття та зрослися між собою.

Ягода (багатонасінний, зі складної маточки)

Шкірястий зовнішній шар утворює захисну шкірку, а соковиті внутрішній та середній шари.

Журав­лина, аґрус, смородина, чорниці, брусниця, картопля, помідор

Яблуко (багатонасінний, зі складної маточки)

Соковитий лише середній шар плода, а внутрішній - ущільнюєть­ся

яблуня, груша, айва, горобина

Гарбузина (багатонасінний, зі складної маточки)

Середній і внутрішній шари стінки соковиті, а зовнішній – твердий .

Гарбуз, диня, кавун, огірок, кабачок

Суничина (багатонасінний, зі складної маточки)

Утворена соковитим квітколожем, в якому заховані сухі го­рішки

Померанець (багатонасінний, зі складної маточки)

Шкірястий зовнішній, соковитий середній шар плода, внутрішній ущільнений

Під час дозрівання стінка плода висихає, і вміст води в ній значно зменшується (всі шари шкірясті або дерев'янисті і щільно зростаються між собою).

Сухі плоди за особливістю його відкриття:

• розкривні плоди переважно багатонасінні (біб, стручок, стручечок, коробочка);

• нерозкривні містять здебільшого лише одну насінину (горіх, сім'янка, зернівка).

Сухі плоди: багатолистянка, багатогорішок, листянка, біб, стручок, стручечок, сім'янка, зернівка, горіх, коробочка тощо.

Біб (багатонасінний, розкривний, з простої маточки)

Розкривається двома стулками, до яких прикріплені насінини

горох, квасоля, соя, жовта акація, золотий дощ, люцерна, конюшина

Стручок (багатонасінна, розкривний, зі складної маточки)

Розкривається двома стулками, насінини кріпляться до плівчастої перетинки, яка поділяє порожнину плода на дві частини.

капуста, гірчиця, редь­ка, ріпак, рапс, матіола

Стручечок (багатонасінний, розкривний, зі складної маточки)

Коротший та ширший стручок

грицики, рижій, талабан, хріниця, лунарія

Коробочка (багатонасінний, розкривний, зі складної маточки)

Нагадує коробочку (буває одно-, дво- та багатогніздою) усередині якої міститься багато насінин

мак, бавовник, петунія, лілія, дзвоники

Горіх (однонасінний, нерозкривний, зі складної маточки)

Тверда здерев'яніла стінка пло­да, усередині якої вільно лежить одна насінина, - це горіх.

Жолудь (однонасінний, нерозкривний, зі складної маточки)

Сім'янка (однонасінний, нерозкривний, зі складної маточки)

яка лише прилягає до насінини, про­те не зростається з нею

соняшни­к, волошка, нагідка, жоржина, айстри, череда, кульбаба

Зернівка (однонасінний, нерозкривний, зі складної маточки)

Шкіряста стінка плода міцно зроста­ється з насіниною

Крилатка (однонасінний, нерозкривний, зі складної маточки)

Кістянка (однонасінний, нерозкривний, зі складної маточки)

Мигдаль, кокосова пальма, волоський горіх

Листянка (багатонасінний, розкривний – розгортається подібну листку, з простої маточки)

Утворюється з апокарпного гінецея і розкрива­ється з одного боку

Шовковиця чорна

Шовковиця чорна (Mórus nígra L.) — листопадне дерево, відоме в культурі, широко розповсюджене на Кавказі, в Центральній Азії, Молдові та Україні. Вирощують заради смачних плодів та деревини.

Зміст

Місце походження [ ред. | ред. код ]

Походить з Південно-Східної Азії (Корея, Китай), де й досі зустрічається дика форма. Давно введена в культуру, відома з часів європейської античності. Про тутову ягоду писали поети Вергілій та Овідій Назон, науковець Пліній Старший.

Опис рослини [ ред. | ред. код ]

Дерево з крислатою кроною, до 5 — 10 м заввишки. Листя більш жорсткі і менш придатні для годування шовкопряда, ніж листя шовковиці білої. Оцвітина проста, чотирироздільна, дзвоникувата. Дерево цвіте в травні. Перші зрілі ягоди — у червні. Приємна ботанічна особливість — нерівномірність визрівання ягід. Це дає змогу збирати зрілі ягоди довгий термін, залишаючи при цьому на дереві зелені. Збори полегшені тим, що зрілі ягоди добре осипаються, не потребуючи зусиль.

Термін життя дерева — в середньому 250 років, зрідка — більше. Найстаріше дерево шовковиці, випадково збережене в Україні, шовковиця з саду колишнього Видубицького монастиря в Києві, нині Національний ботанічний сад імені Миколи Гришка НАН України. За переказами, насіння шовковиці привезли ченці з країн Центральної Азії. З попередніх насаджень і походить шовковиця-довгожитель.

Шкідники [ ред. | ред. код ]

Склад ягід [ ред. | ред. код ]

В 100 г ягід шовковиці чорної міститься:

• 43 ккал, вуглеводів 10 г (з них простих цукрів 2 г, клітковини 8 г), жирів 0.4 г, білків 1 г.
• Вітамін С 36 мг, що складає 61% від добової потреби
• Солі заліза — 1,9 мг, що більше, ніж в білій. Хоча солі заліза при цьому знаходяться в сприятливішій формі для всмоктування в організмі людини, проте одна добова доза цього мікроелементу міститься аж в 1 кг плодів [1] .

Лікарські властивості [ ред. | ред. код ]

Шовковиця чорна — давня лікувальна рослина в народній медицині Кореї, Китаю, В'єтнаму, Індії, Кавказу. Традиційно використовували кору як глистогінне, листя, квіти, ягоди при захворюваннях серця, нирок, підшлункової залози, застуді. Також зрілі ягоди настоювали на воді і приймали при застуді та болю у горлі.

Проте досі в сучасній доказовій медицині не було доведено її ефективності при цих перелічених захворюваннях, і вищезазначена інформація має виключно історичний інтерес.

Страви [ ред. | ред. код ]

Ягоди чорної шовковиці добре сушаться і добре зберігаються у висушеній формі. В добу до промислового вироблення білого цукру — ягоди шовковиці поряд з курагою, родзинками та сушеною динею використовувались як природні замінники цукру. До того ж, вони були і залишились значно кориснішими через вміст пектинових речовин та мікроелементів, яких позбавлені промислові форми цукру. Сушена форма дає змогу подовжити лікувально-оздоровчу дію натуральної речовини в зимовий період.

На відміну від України, де вжиток ягід чорної шовковиці не набув поширення, кулінарія країн Кавказу використовує їх дуже широко.

Замішують тісто на холодному цукровому сиропі та яйцем, додають прянощі чи трохи меду, ягоди шовковиці чорної. Випікають до готовності.

З ягід витискають сік. До нього додають у борошно з яйцем, трохи цукру, меду та вершкового масла. Добре вимішують тісто та випікають з нього нетовстий корж. Готовий виріб — темного кольору. Страву можна їсти як свіжоспечену, так і черству, бо тоді це різновид пряників.

• З ягід виробляють варення (краще з додатками гомогенізованих яблук), соки, патоку, бекмес (темний замінник меду), компоти (краще з додаванням інших фруктів).

Сорти та форми [ ред. | ред. код ]

Маємо досягнення як народної, так і наукової селекції. Приклади народної селекції є на півдні України, де шовковицю вирощують не одне століття.

Найкращі сорти наукової селекції, районовані в Україні, це:

Окрім плодових сортів, виведено декілька декоративних форм. Переважають форми з білими чи рожевими ягодами, але є й із чорними.

Шовковиця має посухостійкі якості, добре відновлює гілки та крону після вистригання.

Галерея [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Шовковиця чорна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 480. — ISBN 5-88500-055-7.
• http://www.pamjatky.org.ua//DetailedNews.aspx?NewsID=5954 [недоступне посилання з серпня 2019]

Джерела [ ред. | ред. код ]