Чому весна називається весною?

Багато хто асоціює слово “весна” із близькозвучним “веселий”. Історично обидва слова спільнокореневі, походять від давнього індоєвропейського слова “ves” із первинним значенням “живий, світлий”. Бо в уявленні наших предків календарна весна асоціювалась зі світлом, з відродженням життя. Кеш

Чому весна чудова пора року?

Весну часто називають улюбленою порою, адже після зимових холодів природа починає пробуджуватися, дні стають довшими, а сонечко – сильніше гріє землю. Кеш

Що означає слово весна?

Тлумачення, значення слова «весна»: ВЕСНА́, и, жін. 1. Пора року між зимою і літом, яка характеризується подовженням дня, потеплінням, появою перелітних птахів, розквітом рослин і т.

Цікаві українські легенди про весну для дітей Jan 26, 2020 · Як виникло свято Стрітення. Як Зима біла Весну-красну стрічала. Як Весна зустрічала Літо. Цікава розповідь для дітей, як весна приходить на наші землі.

Весна

Ще лютує зима хуртовинами, ще стоять тріскучі морози і лежать великі сніги, а в повітрі вже пахне весною. Здається, що зима хоче надолужити прогаяний час, а тому й лютує; але дарма, бо вже йде не до Різдва, а до Великодня .

— Лютий — це той місяць, що каже до людей: «Ех, якби я такий дужий, як мій батько, то я б бику-третяку роги скрутив!»

— А хто ж місяця лютого батько?

— Січень! — той був ще в повній силі; крутив, кріпив морозами, як хотів, а цей пнеться, дметься; а пройде «Громиця», — водою розіллється. 1

«Як, лютий, не лютий, а на весну брів не хмар!»

«Вночі тріщить, а вдень плющить».

«Весна днем красна, а на хліб тісна» 2

«Весною сій, осінню збереш» 3

1 Записано на Уманщині — О. В.

3 Ів. Франко, Льв. 1901, стор. 151.

Чому весну назвали весною легенда

Шуліка Ірина Іванівна
керівник зразкового художнього колективу

системи Міністерства освіти і науки України

гуртка «Студія сольного співу»

Мета: ознайомити вихованців із народними звичаями, традиціями, та легендами, що пов’язані з початком весняного календарно-обрядового циклу, розширити уявлення дітей про різноманітний і багатий світ природи і довкілля.

Завдання: виховувати пізнавальний інтерес до давніх традицій та звичаїв українського народу, любов до української пісні.

Обладнання: картки із зображенням перших весняних квітів (пролісок,фіалка,конвалія, первоцвіт, мати-мачуха), музичний центр.

Зійшли сніги, шумить вода, буяє травка молода,

Все мертве оживає. Коли це буває ? (Навесні)

Діти,саме про весну ми й говоритимемо сьогодні, як зустрічали весну колись, про що співа­ли, на що сподівалися, чим займалися наші пращури.

Вед.1: У різні пори року приваблива земля та весною вона найчарівніша, запашна, квітуча та молода. Весна пробуджує природу від зимового сну. Вона підіймає ярову пшеницю, шовкову травицю, в зелену сукню дерева вдягає та квіти розкидає. Всі куточки обходить, все до порядку приводить, пташок з вирію викликає, сонячним теплом всіх зігріває. У цей час неможна бути сумним, байдужим, невдоволеним ! У душі виникає щось ніжне і радісне.

(Звучить пісня «А вже красне сонечко» )

А вже красне сонечко припекло, припекло,

Ясно щире золото розлило, розлило.

На вулиці струмені воркотять, воркотять,

Журавлі курликають та летять, та летять.

Засиніли проліски у ліску, у ліску.

Швидко буде земленька вся в вінку, вся в вінку.

Ой сонечко-батечку, догоди, догоди!

А ти, земле-матінко, уроди, уроди!

Вед.2: З давніх давен у слов ’ ян перше свято року – зустріч весни. Святкування проходило пишно і радісно. Раділи весні дорослі і малі. Свою радість вони передавали в танцях, піснях, хороводах. На честь приходу весни співали здавна відомі багатьом народам ліричні веснянки та бадьорі частівки, в яких люди оспівували красу природи, дівочу вроду, весняні роботи. В піснях та хороводах гнали сувору зиму та закликали ладну весну.

(Звучить пісня «Благослови, мати» )

Благослови, мати, весну накликати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Весну закликати, зиму проводжати!

Зимочка – в возочку, літечко – в човничку.

Веснонька-цариця землиці сказала,

Щоб ураз красонька повсюди настала.

Щоб зазеленіли трави шовковиті,

Щоб розквітли квіти, красою повиті.

Веснонька Землицю вдягає в обнову

І дарує людям красу кольорову.

А серед весняних квітів першими розцвітають пролісок, фіалка, первоцвіт.

Пролісок - багаторічна рослина. Ніжні дзвоникоподібні квітки з’являються у лютому-березні. Це похилена біла квіточка на стебельці, яка в поклоні весну закликає і нас з її приходом вітає.

(Звучить пісня «Пролісок» )

В зимовій хатинці на білій перинці

Пролісок маленький очка розкриває,

Весну зустрічає, сам себе питає:

Чом джерельце дзюркотить, весело співає?

Чом у синій висоті пташечка літає?

Бо весна знов прийшла, знову завітала,

Щиро сонечко її в небі зустрічало.

Виходить з хатинки, стає він навшпиньки -

Пролісок біленький радо розквітає,

Весну зустрічає, сонечко вітає.

Бо джерельце дзюркотить, весело співає,

А у синій висоті пташечка літає!

То весна знов прийшла, знову завітала,

Щиро сонечко її в небі зустрічало.

Щиро сонечко її в небі зустрічало.

Вед.2: А я про проліски легенду знаю. Ця легенда мені розтривожила душу, і я вам її розказати мушу:

- Коли Єву, вигнану з Раю, сніг застав у гаю, - вона, стривожена і засмучена, йшла гаєм змучена. А тут ще сніжок пролітає й холод дошкуляє. Чорний ворон над нею кряче, а вона ось-ось заплаче. Щоб Єву розвеселити і надію подати, вирішили декілька милосердних сніжинок її зігріти й красою зачарувати. Вони з легеньких сніжинок-пушинок у ніжні квіточки перетворилися. Єва на них дивилася, милувала­ся ними, і від того їй ставало тепло і затишно. Квіти-проліски нагадували, що скоро сонечко засяє, всіх теплом приласкає. Тільки треба сподіватися та чекати. Відтоді пролісок - це символ надії, нового та неповторного.

Вед.1: Первоцвіт , весняний квіт. Невисокий він на зріст. Жовті квітки в парасолько­подібному суцвітті називають ключами володарки весни Фреї.

Я знаю легенду про Фрею. У неї було намисто з багатобарвної веселки. Коли Фрея нахилялася, то намистинки землі торкалися. Щоразу вони випадали - Землю відкривали, а на ній квіточки виростали. їх первоцвітами назвали.

Первоцвіт здавна використовують у медицині, він має цілющі властивості - допомагає людині.

Вед.2: Конвалія - королева лісу весняного!

Її білі квіти неповторні своєю красою. Квітки на початку травня розцвітають. Вони не лишень око втішають, а й серденько оздоровляють.

Її чарівні квіти у медицині використовують та в парфумерії застосовують.

Це – найшляхетніша квітка весни. Конвалія - багаторічна рослина. Про неї у давньогрецькому міфі розповідається, що вона виросла з краплини поту богині мис­ливства Діани.

Якось на Діану під час полювання Фавни напали, які давно за нею спостері­гали. Вони були закохані в неї й хотіли її силою в полон узяти. Діана від них уті­кала, і з неї почав рясний піт стікати, який перетворився на чарівну конвалію.

(Звучить пісня «Конвалія» )

В затінку холоднім голубім.

Про весну нам хоче розповісти,

Приспів: Пахне біла квіточка так ніжно

Мов після грози, вона ще свіжа,

І здається радісним все їй.

А коли дзвіночки всі озвуться

В довгому рядочку на стеблі

Непомітно дні весни минуться

Вед.1: Як лише сніг зійде, відразу на світ з’являється Мати - мачуха . На сонячних схилах золотими пелюстками розвивається.

Вона - корисна лікарська рослина, і від застуди зцілює людину.

Бо вона, як мати, оберіг свого дитяти: щоб діточок-квіточок не заморозило, надвечір в своє листячко їх згортає, а вдень до сонечка розкриває.

А коли листячко виростає, то два боки різні має. Один бік листочка гладень­кий і холодний, а другий - ніжним білим пухом густо вкритий, ніби теплом віддає. Холодний бік листочка - мачуха, тепленький - мати. Ось чому її так люди назвали.

Вед.2: А як про буйноквітий ряст не згадати? Між зелено-сизуватими листочками суцвіття китиць із білими, пурпурно-фіолетовими, бузковими, рожевими квітками розцвітають. Вони запах меду з ваніллю мають. Ряст ще в народі півниками називають.

Я про ряст таку легенду читала. В одному лісі відьма проживала. Вночі вона на мітлі гасала, а вдосвіта до своєї хатини поверталася - від людей ховалася. Як лягала спати, півень починав співати. Розсердилася відьма на півня, схопила та голову відкрутила. Голова по землі покотилася, і з півнячої голови квітка ряст зробилася.

Ряст ще називають «чубом жайворонка». Про це розповідає така легенда. Якось весною над лісом жайворонки пролітали. Між собою посварилися і стали битися. Та так одне одного били, що аж чуби погубили, які на родючий ґрунт упали і гарними весняними квітками повиростали.

Вед.1: Квіти - наші друзі. Пролісок, фіалка, конвалія, первоцвіт, мати- ма­чуха. Першими нам про весну сповіщають, рясно розквітають, усім око звеселяють.

Астрономічна весна припадає на 20 березня. Наші пращури зустрічали Новий рік 13 березня, коли пробуджувалася природа. Перший місяць весни березень має такі назви : «березіль», «март», «капельник», «прощальник», «зимобор», «соковик».

На 14 березня припадає свято Явдохи.

22 березня Сорок святих.За уявленням предків, весну приносили на крилах птахи, тому у цей день жінки випікають печиво у вигляді «жайворонків,голубів».

30 березня – теплого Олекси. Цей день вважається весняним.

Керівник: Ось такі чудові обряди у нашого народу. Пам’ятаймо наші давні традиції, бе­режімо народні звичаї. Нехай весняне тепле сонечко зігріває своїм теплом кожного з вас.

Звучить пісня: « Весна, веснонько,весна »

Прощавайте, заметілі, до побачення, зима!

Ваші вислови несмілі – часу слухати нема.

Маєм гарних справ багато. Світ прокинувся від сну.

Поспішаємо на свято – зустрічати йдем весну!

Вже біжать струмки веселі, швидко тануть всі сніги

І пташині каруселі, галасливі навкруги.

А зима у верболозі Заховалася одна,

А тим часом по дорозі в бричці мчить, сама весна!

Список використаної літератури :

Копцюх Б., Келемен Ю. «Мрії», Львів компанія «Аліот» 2002 р.

Круковська В. «Пори року», Львів, Євросвіт, 2004 р.

Кудіна Л.М. «Від роду до роду», Харків видавництво «Торсінг», 2003 р.

Петросян С. пісні, Львів, видавництво «Край» 2003 р.

«Стоїть явір над водою» збірка українських народних пісень, Київ «Музична Україна»1993 р.