Коли і чим кропити пшеницю?

Навесні від початку до кінця фази кущіння (ВВСН 20–29) використовують гербіциди з діючими речовинами 2,4-Д, МЦПА, бентазон, дикамба, клопіралід, а в фазу кущіння (ВВСН 20–29) до початку появи прапорцевого листка (ВВСН 30–37) – тифенсульфурон-метил, трибенурон-метил, флорасулам, флуметсулам, сульфосульфурон, ...

Коли обробляти пшеницю від сажки?

З метою захисту озимої пшениці від усіх видів сажок, гельмінтоспоріозних і фузаріозних та інших кореневих гнилей, пліснявіння насіння, снігової плісені необхідно проводити протруювання насіння. Протруювати насіння необхідно не пізніше, як за 5 діб, або навіть за 2–3 тижні до сівби.

Передпосівна Обробка Насіння та Грунту | Від … 50% успіху— це правильна підготовка насіння перед сівбою. А це його очищення від полови та бур'янів, зрештою від сміття, … See more

Сучасні підходи до протруєння насіння

Якщо сіяти насіння, як є, без попередньої обробки, посіви в ході вегетації неприємно здивують цілою низкою проблем. Адже необроблене насіння може бути уражене хворобами, спорами грибків та личинками шкідників. Тож використання протруйників — це вже не просто тренд — це сувора необхідність, якщо господарство хоче досягти високих показників урожайності.

З нашого матеріалу ви дізнаєтеся, як відбувалася еволюція протруєння насіння, які протруйники доступні на ринку сьогодні, чим вони відрізняються та яких результатів дозволяють досягти на зернових культурах на прикладі ячменю.

Проблеми, які покликане вирішити протруєння

Хоча протруювання не може повністю замінити використання ЗЗР у вегетаційний період, воно визначає стан посівів та кількість подальших обробок, адже рослини будуть менш схильними до хвороб і їх менше потрібно буде обробляти.

Накопичення інфекцій на полі цілком достатньо для розвитку хвороб у посівах за відповідних погодних умов. Навіть здоровий посівний матеріал не убезпечить від хворих посівів. Тож фунгіцидний захист перед висівом — це важливий профілактичний захід, адже простіше хворобі запобігти, ніж лікувати.

Якщо говорити саме про ячмінь, то найбільшої шкоди продуктивності посівів завдають такі хвороби, як сітчаста , смугаста , темно-бура плямистості, ринхоспоріоз , борошниста роса та кореневі гнилі . Саме протруювання насіння дозволяє знизити потенційні втрати врожаю від цих хвороб до 50%.

Зрештою, протруювання насіння дозволяє отримати здоровий і якісний врожай та відтермінувати обприскування фунгіцидами зернових або ж, у деяких випадках, відмовитися від них.

Ключовим у боротьбі з хворобами ячменю є їх раннє виявлення та ідентифікація, а масштаб ураження патогеном залежить від погодних умов і толерантності сорту до збудника.

Історія технології

Ще 4 тисячі років тому у Стародавньому Єгипті та Греції насіння вимочували в соку цибулі або перекладали при зберіганні кипарисовою хвоєю.

У Середньовіччі зерно вимочували в кам’яній і калійній солі, мідному купоросі, солях миш’яку. У Німеччині популярні були найпростіші способи — витримування насіння у гарячій воді чи розчині гною.

На початку 16 ст. було помічено, що насіння, яке побувало в морській воді, дає посіви, які менше уражаються сажкою. Тож спосіб поливу насіння морською водою знайшов широке застосування.

Наприкінці ХІХ ст. для протруювання насіння зернових використовують формалін, з яким виникає і новий спосіб протруювання — напівсухий. На поверхню насіння наносять водні суспензії або ж розчини протруйників із подальшим морінням, провітрюванням і сушінням. Застосування формаліну також дозволило повернутися до старого методу, відомого з часів застосування морської води: зерно просто поливали речовиною.

У цьому матеріалі ми підбити підсумки та окреслити критерії, про які потрібно пам’ятати при обранні препарату для захисту зернових. Вибір правильного фунгіциду може мати вирішальне значення.

У ХХ ст. з’явився сухий метод, який полягає в рівномірному нанесенні на поверхню насіння сухих порошкоподібних препаратів. Основний його недолік на той час — низька біологічна ефективність через слабке прилипання та утримання протруйника на насінні — сьогодні усувається завдяки прилипачам.

У другій половині ХХ століття з’явився спосіб протруювання зі зволоженням, який полягає в нанесенні на поверхню насіння суспензій, розчинів та порошкоподібних протруйників з одночасним або наступним змочуванням водою. Застосування цього методу дозволило практично без зміни вологості зерна економніше використовувати хімічні препарати завдяки правильному дозуванню рідини. Перші ж системні фунгіциди для обробки насіння з’явилися в 60-х роках минулого століття і відразу стали активно застосовуватися в багатьох країнах світу.

Типи та види протруєння

Сьогодні використовують три основні способи протруєння насіння:

Сухий — насіння обробляють сухим препаратом, який покриває посадковий матеріал тонким шаром нальоту та захищає від негативного зовнішнього впливу. Так використовують протруйник для картоплі, часнику та насіння злакових культур.

Напівсухий — нанесення на насіннєвий матеріал водної суспензії захисно-стимулюючих речовин чи порошкоподібного препарату після зволоження водою без наступного просушування. Збільшує вагу насіння не більше ніж на 2%.

Мокрий спосіб обробки полягає в замочуванні насіння в розчині. Використовується для цибулі, часнику, бобових та злакових культур.

Найбільш широко застосовуються наступні види обробки насіння:

1. При інкрустуванні насіння покривається липкими речовинами, що забезпечують закріплення хімічних речовин на поверхні. Оброблене насіння може стати важчим у 5 разів, але форма не змінюється. Інкрустоване насіння має тонку, практично непомітну оболонку. Тому, щоб відрізнити його від звичайного насіння, до складу оболонки додають барвник. Оскільки інкрустоване насіння практично не змінюється в розмірі, такий спосіб обробки застосовують тільки для досить великих насінин.
2. Метод дражування покриває насіння товстим шаром суміші, в яку додають захисні органо-мінеральні поживні речовини, мікродобрива, бактеріальні добрива, протруювачі, активізуючі речовини. Дражоване насіння набуває зручної для висівання кулястої форми, але стає важчим майже у 25 разів. Завдяки зміненій формі та розміру оболонки забезпечується зручний та більш точний висів насіння. Найчастіше цю процедуру проводять із дрібнонасіннєвими культурами.