Як відбувається запилення рослин?

Види запилення Розрізняють самозапилення, коли пилок потрапляє на приймочку тієї самої квітки, й перехресне запилення, при якому пилок із однієї квітки потрапляє на приймочку маточки іншої в межах однієї рослини (гейтоногамія) або на іншу рослину того ж виду (ксеногамія).

Яким способом розмножуються покритонасінні рослини?

Насінна репродукція покритонасінних рослин здійснюється за допомогою звичайного статевого процесу – амфіміксису, етапи якого включають мейоз, запліднення і генетичну рекомбінацію.

Де утворюється насіння у покритонасінних рослин?

Квіткові рослини формують свої насінні зачатки в порожнині зав'язі, яка утворена зрощенням колись відкритого плодолистка. Стінки зав'язі після запліднення розростаються і видозмінюються, даючи структуру під назвою плід.

Покритонасінні рослини загальна хар…

Подвійне запліднення

Запліднення - процес злиття двостатевих клітин, різних за своїми фізіологічними функціями, але подібних за природою. Тобто у цьому процесі беруть участь дві статі. У покритонасінних рослин чоловічі статеві клітини без джгутиків називають сперміями, жіночі - яйцеклітинами. [1]

Подвійне запліднення - запліднення, при якому у покритонасінних запліднюється не лише яйцеклітина, а й центральна клітина із утворенням зиготи та ендосперму.

Історія відкриття [ ред. | ред. код ]

Працюючи в Києві, С. Г. Навашин досліджував запліднення однодольних і дводольних рослин і встановив подвійне запліднення у покритонасінних рослин (1898). Це відкриття стало сенсацією в ботанічній науці, а його лабораторію почали відвідувати вчені з різних країн світу. [2]

У 1998 р. вчені-ботаніки всього світу відзначали сторіччя відкриття подвійного запліднення у покритонасінних рослин. Особливо урочисто святкування відбулось у Київському університеті, де С.Г. Навашин здійснив відкриття, що уславило українську науку. [2]

Про відкриття подвійного запліднення вчений повідомив 5 вересня 1898 р. на Х з’їзді російських природодослідників та лікарів у Києві в доповіді „Нові спостереження запліднення у Lilium Martagon i Fritillaria Tenella”. Більш детально результати цих досліджень учений виклав у статті „Результати перегляду процесів запліднення у Lilium Martagon i Fritillaria Tenella”. Щоразу, коли пилкова трубка стикається з зародковим мішком, обидва чоловічі статеві ядра також спостерігаються в його вмісті. — писав він. — Потім вони віддаляються одне від одного, причому одне проникає в яйцеклітину, а інше тісно прилягає до сестринського ядра яйцеклітини”. Унаслідок такого подвійного запліднення утворюється зародок рослини та ендосперм (запас поживних речовин для зародка). У праці „Дослідження структурного зображення властивостей статевих ядер” С.Г. Навашин вказував, що до відкриття подвійного запліднення участь другого спермію в процесі запліднення видавалася аномалією, однак виявилося, що саме за його участю утворюється ендосперм. „Функція спермію при утворенні ендосперму не відмінна від його функції при утворенні зародка, як з генетичної, так і з морфологічної точки зору”, — зазначав учений. [2]

Підготовчий період [ ред. | ред. код ]

Перед заплідненням відбувається відповідний підготовчий період. Розпочинається він після того, як сформувався пилок і зародковий мішок. Мітотичний поділ ядра пилку з наступною диферинціацією вмісту на дві клітини і є початком проростання мікроспори. З утворених клітин маленька є репродуктивною, велика - вегетативною (сифоногенною). Пилок, потрапивши на приймочку матки, набрякає. При цьому вегетативна клітина починає рухатися до зав'язі, утворючи вегетативну трубку (пилкову трубку). Розвиток пилкової трубки називають чоловічою гаметофазою. [1]

Запліднення [ ред. | ред. код ]

Перш, ніж зустрітися із зародком мішком, на шляху пилкової трубки стають клітини нуцелуса. Щоб їх пройти, пилкова трубка виділяє ензими. Зустрівшись з яйцеклітиною, кінець пилкової трубки розривається і вміст (цитоплазма і 2 спермії) виливаються у цитоплазму. Сама вегетативна клітина дегенерує. [1]

Після цього відбуваються наступні процеси: [1]

• синергіди починають руйнуватися;
• один із сперміїв зливається з яйцеклітиною (утворюється зигота 2n);
• другий спермій зливається із вторинним ядром (центральна клітина) (утворюється ендосперм 3n)

Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її .

1. ↑ абвг Барна, Іван (2016). Біологія: довідник школяра та абітурієнта (українською). Тернопіль: Тернопіль: Підручники і посібники. с. 768. ISBN978-966-07-2756-4.
2. ↑ абв Романець, Олександр (2013). Наукова школа С. Г. Навашина в галузі цитогенетики (українська). с. 11.

Запилення. Самозапилення. Перехресне запилення

Мета . Р озширити знання про квітку як орган розмноження, сформувати поняття про запилення, ознайомити учнів з різними способами запилення у квіткових рослин та їх пристосуванням до різних способів запилення; розкрити значення запилення в житті рослин; продовжити формування вмінь і навичок роботи з підручником, знаходити відповіді на поставлені запитання, порівнювати, робити висновки; виховувати комунікативні здібності, бережливе ставлення до природи, почуття прекрасного.

Обладнання. Підручник, ноут, таблиці

І. Організація уроку

Позитивне налаштування на урок

Вправа – етюд із рухами «Квітка» (під час виконання етюду на обличчі посмішка, м’язи розслаблені)

Теплий сонячний промінь упав на землю й зігрів насіннячко, що лежало в ній (сісти навпочіпки, голову й руки опустити). Із насіннячка проклюнувся паросток, а з нього виросла чудова квітка (голову підняти, розправити тулуб, руки підняти). Радіє квітка на сонці, тягнеться до тепла і світла кожною своєю пелюсткою, повертає голівку за сонцем.

Я бажаю вам позитивних емоцій, як у квітки від тепла і сонця.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

- на які групи поділяються суцвіття за характером галуження головної осі й розташуванням квіток?

- які суцвіття належать до простих, а які до - складних?

- яке значення суцвіть у житті рослин?

Виконати завдання за посиланням

ІІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяьності учнів.

Перегляд відеоролика “Як розпускаються квіти” за посиланням

• Які почуття у вас виникли під час перегляду?
• Чому? Ви милувались квітами?
• Які вони?
• Чому вони незвичайні, різнокольорові, різної форми і т.д.?

Мабуть, це має певне значення в природі. Адже природа мудра, в природі немає нічого зайвого.

- Як ви думаєте для кого або для чого ця краса? (Комах, для запилення).

Отже , тема нашого уроку: Запилення. Самозапилення. Типи запилення

ІV. Вивчення нового матеріалу

Статеве розмноження покритонасінних рослин пов'язано із квіткою . Її найважливіші частини — тичинки і маточки . В них відбуваються складні процеси статевого розмноження — запилення і запліднення .

Запилення — процес, під час якого пилок із пиляків тичинок рослини переноситься на приймочку маточки.

Існують два способи запилення: перехресне і самозапилення.

При самозапиленні відбувається переніс пилку з тичинок квітки на приймочку маточки тієї ж квітки.
Таким чином запилюються овес, пшениця, ячмінь, квасоля, горох, бавовник.
Самозапилення найчастіше відбувається до розпускання квітки (у бутоні). Є рослини, у яких квіти взагалі не розпускаються.

При перехресному запиленні пилок із тичинок однієї квітки переноситься на приймочку маточки іншої квітки. Перехресне запилення може відбуватися між різними квітками однієї рослини або різних рослин. Перехресне запилення відбувається за допомогою вітру, комах, води, птахів.

Заповнення таблиці “Ознаки вітрозапильних та комахозапильних рослин” ( самсотійна робота з підручником с. 132,133

Ознаки вітрозапильних рослин

Ознаки комахозапильних рослин

- Вітром запилюються тополя, вільха, дуб, береза, ліщина, жито, кукурудза, подорожник, кропива та інші рослини.

Вітрозапильні рослини частіше ростуть великими скупченнями, наприклад, зарості ліщини, березові гаї, діброви. Більшість дерев, квітки яких запилює вітер, цвітуть навесні, до розпускання листя.

- Квітки не мають яскраво забарвленої оцвітини і запаху.

- Квітки дрібні, з невеликою оцвітиною або голі, зібрані в суцвіття.

- Пиляки на довгих звисаючих нитках

- Пилок сухий, гладенький, дрібний і легкий, добре розлітається.

-Приймочки маточок широкі або довгі, далеко висунуті з квіток.

-Часто на них розташовані волоски, які вловлюють пилкові зер на.

Запилення за допомогою комах є найпоширенішим у природі способом запилення. Комахи, які харчуються рослинним нектаром і пилком, облітаючи багато рослин, щоб забезпечити себе їжею, одночасно переносять на своєму тілі пилок від однієї квітки до іншої.
Щоб залучити комах, у рослин утворились особливі пристосування: великі поодиноки квіти або квітки дрібні, зібрані у суцвіття, яскраве забарвлення пелюсток або листочків простої оцвітини, наявність нектару і аромату.

- Квітки зазвичай великі з яскраво забарвленою оцвітиною.

-Пилок великий, липкий, з горбкуватою поверхнею, що сприяє прикріпленню його до тіла комах.

-На дні віночка в багатьох квіток утворюються нектарники, в яких виробляється запашний солодкий сік — нектар.

-Комахозапильними рослинами є яблуня, груша, лимон, апельсин, слива, абрикос, акація, липа, огірок, айстри, соняшник, суниця та інші рослини.

V. Закрпілення вивченого матеріалу.

1.Перегляд та обговорення відеоролика за посиланням

2.Знайти і виправити біологічні помилки в реченнях з учнівських творів.

1. Поодинока квітка кульбаби безтурботно тремтить на вітрі. ( У кульбаби суцвіття кошик. )

2. Там у полі береза стояла, і її бджоли запилювали. ( Береза запилюється вітром. )

3. Дзвіночки мої, квіточки, навесні разом з конвалією цвіли в полі за річкою. ( Дзвіночки цвітуть улітку , конвалії — у травні , крім того , ростуть у лісі. )

4. На нашій грядці розцвів горошок солодкий. Бджілки налетять — будемо на врожай чекати. ( Горох — рослина , що самозапилюється. )

5. Знають усі, і старий, і малий, що плід картоплі смачний, зелений і круглий такий. ( Плід картоплі — ягода — отруйний. У їжу вживають видозмінені пагони — бульби. )

VІ. Підсумок

Наповніть символічні рюкзаки враженнями за урок, побажаннями.

VІ. Д/з. Опрацювати параграф 35, скласти сенкан “Запилення”, підготувати коротке повідомлення про життя С.Г. Навашина