Чому тільки старий дідусь почув запитання пастушка?

Пастушок хотів розпитати, що це за місто, але на його питання ніхто не відповідав. Лише один дідусь сказав, що тут живуть самі яяни, які визнають лише своє "я" і запитань інших не чують. А він почув питання тому, що чужинець, що його здолали немощі і він не може поправити свою вежу. Кеш

Чому на вашу думку пастушок не став Яянином?

Пастушок не захотів стати яянином, бо він був добрим та чуйним, тому не зможе жити серед них. Не стане байдужим та самовпевненим, глухим до інших. Усі тут харчуються власним «я». Коли воно вичерпується, яянин умирає, проте «я» кожного з яян таке невичерпне, що всі тутешні мешканці майже вічні.

Що сталося з хлопчиком коли він погнався за козою?

Хлопець, випасаючи кіз, погнався за однією, яка відокремилася від решти, і, «посковзнувшись, упав у глибочезне провалля». Пастушок потрапив у місто яян. Мешканці цього міста не звертали на нього уваги, бо кожний з них жив своїм внутрішнім «я». Однак козопасу пощастило, він зустрів кволого діда.

Казка про яян — Вікіпедія Дідусь колись був юнгою на кораблі. Одного разу випав за борт і опинився в місті яян. Він почув запитання хлопчика тільки тому, що теж колись був чужинцем і його здолали немощі. See more

Українська література 6 клас. Авраменко Емма Андієвська «Казка про Яян» Стор. 111 – 120

1. Повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою мораллю називають (Г) притчею. Притча — це повчальне алегоричне оповідання з чітко висловленою мораллю.

2. Сутність яян найточніше можна означити словом (В) егоїзм.

3. Кволий дідусь, до того як опинився в місті яян, виконував обов'язки (Г) юнги.

4. Що стало поштовхом для Е. Андіевської полюбити українську мову й культуру в дитинстві?

Раннє дитинство Емми по­в'язане з м. Донецьком. Потім родина переїхала до Вишгорода. що під Києвом. Тут вона «вперше побачила жінок у білих вишиваних сорочках, які ступали босоніж по чорній весняній за­пашній ріллі, а якою колоритною, багатою мовою вони спілкувалися. Мене змалечку готували на росіянку. До шести років я взагалі не воло­діла українською мовою, для мене навіть добирали няньок із справж­нім російським акцентом, аби виховати панську дитину. Не виховали. Чому? Дуже просто. Кожна нормальна дитина гостро реагує на не­справедливість. »

Поштовхом любити українську мову й культуру стало побачені гарні українські традиції та почута солов’їна українська мова та пісня.

5. «Казка про Яян», на відміну від традиційної казки не має чарівних предметів чи перетворень, триразових повторень. Вона незвичайна, бо у ній є яскраво виражена мораль, повчання. Ця ознака наближає її до притчі. Тому її жанр можна визначити як казка-притча.

6. Пастушок не захотів стати яянином, бо він був добрим та чуйним, тому не зможе жити серед них. Не стане байдужим та самовпевненим, глухим до інших.

Усі тут харчуються власним «я». Коли воно вичерпується, яянин умирає, проте «я» кожного з яян таке невичерпне, що всі тутешні меш­канці майже вічні.

7. Пастушок мав такі риси вдачі. Він був добрим, справедливим, ввічливим, товариським. Думав не тільки про себе, але й про інших. На місці пастушка я б теж не хотіла жити у такій країні. Намагалася б звернути яянинів на правильний шлях. Переконувала б їх допомагати один одному, дослухатися до слушних порад.

8. На місці пастушка я б хотіла, щоб усі дізналися про цю пригоду. На великій глибі самоцвітами виклала цю цікаву історію про доброго дідуся. Він міг стати взірцем для інших.

9. Письменниця перетворила кволого дідуся саме на самоцвіти. Бо серед усіх яянинів, саме кволий дідусь може бути прикладом, як перестати бути самолюбивим та егоїстом. Тільки він світився серед усіх мешканцями добрими почуттями.

На мою думку, письменниця перетворила дідуся на самоцвіти не випадково. Ці камені дуже красиві. Читаючи цю казку, в образі самоцвітів я бачу внутрішній світ дідуся. Його доброта та дбайливість є дорогоцінними серед багатьох людських рис, як і самоцвіти серед інших каменів.

Дідусь був яскравим самоцвітом на відміну від інших яянинів, котрих можна порівняти з тусклим камінням.

11. Прочитавши статтю про Е. Андіевську й розглянувши її малярську роботу «Південь, 2000 рік», розкажіть, як ви її зрозуміли (образи, настрій, кольори, символи, назва картини, загальне враження).

На картині я бачу уявні форми. Круглі обриси – досконалість. Міста химерних форм – уявні міста майбутнього - прагнення до чогось нового та досконалого. Фарби різнокольорові, ні не яскраві, ні не темні, як золота середина. Картина називається «Південь», що символізує щастя.

12. Поділіть «Казку про яян» на частини, доберіть до кожної з них заго­ловок і запишіть у робочий зошит.

13.1. Прочитати «Казку про говорющу рибу» Е. Андієвської. Виписати в робочий зошит незрозумілі слова.

Пругка (пружна), помагай Біг (допомагай, Боже).

13.2. Проілюструвати один з епізодів «Казки про говорющу рибу» (за ба­жанням).