Як врятувати герань в домашніх умовах?

Помістіть оброблену герань в світле місце без протягів. До сонця після всіх проведених маніпуляцій ця кімнатна рослина має звикати поступово. Перший тиждень рослину бажано залишити в спокої і взагалі не поливати. Надалі виконуйте помірний полив, уникаючи заливання і попадання води на надземні пагони.

Коли краще Черенкувати герань?

Розмножити герань живцями в домашніх умовах можна з кінця лютого по кінець березня – саме в цей період активізується ріст рослини. Також осінній варіант живцювання - це кінець вересня та перша декада жовтня. Головне, зробити це до зимової сплячки квітки.

Як посадити герань з гілочки?

Розмноження герані живцями Запасатися живцями можна цілий рік, але краще робити це навесні. Живці герані повинні бути завдовжки 5-7 см і мати 2-3 листочки. Свіжозрізаний живець протягом доби підв'ялюють, потім присипають місце зрізу товченим вугіллям і висаджують у невеликий горщик з пухким ґрунтом.

Пеларгонія та герань — рідні сестрички. Докладно про вирощування, догляд та розмноження

Пеларгонія, що була улюбленою квіткою наших бабусь, знову на піку популярності. А все завдяки тому, що вона невибаглива у вирощуванні, а головне — селекціонери подарували нам дуже багато нових і шалено гарних сортів. Березень — найкраща пора для розмноження пеларгонії. Спробуємо?

Про рослину пеларгонію

Назва пеларгонія перекладається з грецької, як «журавель», адже плід її схожий на дзьоб журавля. Рід Пеларгонія входить до складу сімейства Геранієві, що налічує 250 видів.

Порівняння. Зліва герань, праворуч пеларгонія Автор: resources.stuff.co.nz

Цікаво, що лише наприкінці ХХ сторіччя сімейство Геранієвих ботаніки розділили на 5 родів, 2 з котрих — Пеларгонія (Pelargonium), рослини родом із південної Африки, і Герань (Geranium) — зимостійкі рослини, що ростуть по всій Європі, в тому числі і у нас, в Україні, і на Первомайщині по берегам річок, утворюючи гарні квітучі галявинки.

Пеларгонія полонила серця наших бабусь не тільки своїм частим красивим цвітінням, але й невибагливістю у догляді, що й дозволило пеларгонії рости навіть у тих, хто не багато часу приділяв турботі про домашні рослини. Квітникарів зачарував свіжий запах її листочків, обумовлений ефірними маслами, який має благотворний вплив на організм людини.

У рослині містяться: фітонциди, ефірне масло, пектини, флавоноїди, глюкозиди, мінеральні речовини, органічні кислоти, дубильні речовини, сапоніни, кумарини, гераніол (речовина з протимікробною дією). Ефірна олія пеларгонії використовується в промисловості для приготування мазей, кремів, лосьйонів.

Про популярні види пеларгонії

Найчастіше вирощують в кімнатних умовах Пеларгонію зональну — найневибагливіші кущові форми. Вирощують також Пеларгонію запашну, найчастіше — лимонну: рослину висотою 50-70 см з соковитими зеленими стеблами та попарно розташованими листями серцевидної форми або з розрізними краями. Поверхня листа покрита маленькими ворсинками. Листя має яскравий аромат цитрусових.

Автор: stuff.co.nz

Також популярними є ампельні пеларгонії — теж доволі невибагливі; королівські пеларгонії — найшикарніші і найпримхливіші, що потребують постійної уваги.

Суттєво відрізняється і місце, де пеларгонії різних видів почуватимуться найкраще. Для пеларгонії зональної, яка отримала таку назву через те, що на її листях є полоса більш темного кольору, краще сонячне підвіконня, вона там найрясніше квітне.

Ампельна пеларгонія, як і зональна, може рости на яскравому сонячному освітленні або в легкій напівтіні. Для їх вирощування підійде південне (з притіненням опівдні), східне чи західне підвіконня.

Королівська пеларгонія не переносить прямих сонячних променів, їй категорично не підходять південні вікна.

Умови вирощування пеларгоній

Під час росту комфортна температура для всіх пеларгоній 20-25 градусів тепла, але пеларгонія зональна і ампельна влітку на вулиці добре перенесуть і 30-35 градусів. І все ж пекуче полуденне сонце з температурою понад 40 градусів їм не до снаги. Взимку оптимальна температура для всіх пеларгоній 10-12 градусів тепла.

Важливо пам’ятати, що прохолодна зимівля — залог рясного цвітіння зональної і ампельної пеларгоній, а для королівської пеларгонії це взагалі обов’язкова вимога, бо інакше вона зовсім не цвістиме.

Якщо пеларгонії взимку залишаються в теплій кімнаті, то полив не зменшують, але виключають підживлення.

Пеларгонії — посухостійкі рослини, вони добре переносять сухе повітря, а перезволоження ґрунту для них згубне. У період активного росту і цвітіння полив помірний, у період спокою — обмежений (2-3 рази на місяць).

З весни до осені пеларгонії підгодовують 2 рази на місяць водорозчинним добривом для квітучих рослин. Оскільки у нас природна зона з дефіцитом йоду, то 2-3 краплі йоду при поливі добре насичують цим мікроелементом рослину і сприяють покращенню її вигляду.

Щоб королівські пеларгонії краще цвіли, фахівці рекомендують підживити їх сірчано-кислим магнієм. Це добриво покращує цвітіння також інших видів пеларгоній.

Увага! Всі види пеларгоній погано переносять свіжі органічні добрива.

Обрізку пеларгоній проводять щорічно. У слаборослих сортів проводять розріджуючу обрізку та вкорочують стебла. Можна зробити омолоджуючу обрізку, залишивши по 2-5 бруньок із листям на кущику від приросту минулого року.

Якщо рослина зимуватиме в прохолодному приміщенні (у мене — в неопалювальній веранді), то практикують осінню обрізку, якщо в теплому приміщенні, то її обрізають ранньою весною після пересадки.

Молоді рослини пересаджують щороку в березні-квітні. Старі — коли горщик став для них тісний, але щовесни їм міняють верхній шар землі.

Посадка та розмноження пеларгоній

Для посадки пеларгоній годиться універсальна землесуміш або саморобний субстрат із городньої, листової землі, торфу і піску з додаванням невеликої кількості попелу або деревного вугілля. Після пересадки рослини удобрюють лише через місяць.

Автор: gardenia.net

Розмножують пеларгонії насінням, але найчастіше — живцюванням. Проводять живцювання ранньої весни, користуючись пагонами, що залишились після обрізки, або наприкінці літа. Живці нарізають з верхівки пагону, відраховуючи 2-5 листочків (2-3 міжвузля). Якщо розмножується пеларгонія карликових сортів, то живець не перевищує 3 см.

Нижні листки і бутони з верхівки видаляють, а зрізи притрушують порошком активованого вугілля і злегка підсушують. Можна використовувати спеціальні засоби для вкорінення рослин, наприклад «Корневін». Звичайно, можна нічим не користуватися, але це подовжить процес вкорінення.

Грунт для вкорінення живців готують із суміші піску з торфом (2:1). Ним заповнюють розсадні горщики ємністю 0,2-0,3 л або пластикові стакани з отворами для стоку води. Живці занурюють у вологий ґрунт на 2-3 см і приминають землю навколо.

Під час вкорінення живці тримають в теплому (22-25 градусів), світлому місті, без попадання прямих сонячних променів. Поливають помірно, теплою водою, зливаючи залишки води з піддону

Залежно від сорту пеларгонії, укорінення живців відбувається:

• Королівські пеларгонії — чотири тижні.
• Плющелистні пеларгонії — два тижні.
• Зональні герані — два тижні.
• Запашні пеларгонії — шість тижнів.

Пеларгонія непогано вкорінюється навіть у звичайній воді. Але не бажано, щоб у воді виростали великі корінці. При появі корінців довжиною 1,5-2 см живці висаджують і невеличкий горщик (0,5 л) з легкою землею і поливають.

Після того як пеларгонія вкоренилася і почала рости, роблять першу прищіпку стовбура над 5-6-м листком, щоб стимулювати ріст бокових гілочок. Після прищипування кущик пересаджують по одному в ємність з легким ґрунтом або по дві в горщик (таким чином отримуємо більш пухнастий квітучий кущик). Як правило, після березневого живцювання молоді кущики зацвітають у червні.

Автор: stuff.co.nz

Не так і важко виростити декілька молодих кущиків пеларгонії власноруч. Вони прикрасять не тільки домівку, а й стануть гарною прикрасою контейнеру з квітами на лоджії чи балконі, декілька різнокольорових сортів прекрасно виглядатимуть в садовій вазі.

Докладніше про вирощування зимостійкої герані та корисні властивості пеларгонії ми ще напишемо.

Вітаємо, ви переглянули матеріал Гард.City — незалежного первомайського інтернет-видання. Якщо вам сподобався цей текст, пропонуємо підтримати нас внеском. За ціною лише однієї чашки кави чи поїздки у таксі, ви підтримаєте роботу редакції та допоможете робити Первомайськ і район зрозумілішим для містян та привабливішим для гостей.

Читайте також: Городнику та садоводу: що обов'язково треба зробити у березні

Читайте також: Гумати в садівництві та городництві: користуймося грамотно

Черенкування герані

Ця стаття буде корисна квітникарям, які хочуть зайнятися розмноженням кімнатної герані черенками. У випадку з цією рослиною все досить просто, достатньо знати найбільш сприятливий для черенкування період і деякі тонкощі цього процесу. Ці знання виявляться в майбутньому дуже корисними, адже розведення герані черенками (на відміну від вирощування з насіння) - це єдиний спосіб зберегти ознаки сортової рослини.

Щоб ваша затія виявилася успішною, дуже важливий вибір часу для черенкування рослини. З цього приводу думки досвідчених квітникарів схожі - найкраще це робити наприкінці лютого - на початку березня. Найбільш невдалим, а тому і часто провальним, часом для посадки герані черенками вважається період з грудня по січень. Якщо ви маєте намір черенкувати рослину по весні, то краще восени не обрізати її занадто сильно. А ось навесні вже можна обрізати рослину підкорочу, а отримані при обрізці черенки вийде вкоренити з практично 100% шансом на успіх. Вся справа в тому, що на початку весни біологічний годинник рослини пробуджує його із зимової "сплячки". У квітки настає найактивніша фаза вегетативного росту, тому цей час якнайкраще підходить для того, щоб вкоренити череньки герані. Способів для вкорінення черенків цієї квітки всього дві. Перший - вкорінення у воді, а другий - у спеціальному субстраті. Ми коротко присвятимо вас у нюанси цих процесів.

Обрізка черенків і способи їх вкорінення

Дуже важливо правильно зрізати черенки, щоб не нашкодити материнській рослині, і не обрізати "порожню" палицю без нирок. Зрізати слід чорняво трохи нижче листового вузла, після чого необхідно видалити всі листя, крім двох, що ростуть на кінчику череня. Перед кожним зрізом слід обов 'язково дезінфікувати ваш садовий ніж, бажано протирати його медичним спиртом.

Першим розглянемо спосіб, як можна розсадити герань черенками в субстраті. Якщо ви плануєте розмножувати вашу герань саме ці методом, то зріз череня слід трохи підсушити перед посадкою. Найкращим чином для цих цілей підійде суміш з розім 'ятого торфу, змішаного з піском і вермікулітом в рівних частинах. Такий склад ґрунту дозволить часто поливати череня, але при цьому не призведе до застоювання води біля його основи. При вкоріненні даним методом в укритті рослини плівкою немає потреби, достатньо помістити його під фітолампу або виставляти під розсіяне сонячне світло.

При розмноженні герані черенками у воді ми також зрізаємо черенки методом, описаним вище, але цього разу в підсушці немає потреби. Підготовлене череня ставимо в склянку (найкраще підійде важке зі скла). Тепер найважливіша частина - це заготовлена заздалегідь вода. Вся справа в тому, що ця рослина ні за що не прийметься в ріст, якщо у воді буде навіть найменша примісь хлору. Та й у кип 'яченій або "мертвій" воді рослині незвично. Якнайкраще для того, щоб розмножити герань черенками цим методом підійде сира водопровідна вода, відстійна три дні і більше. Цією водою ми заливаємо череня на половину від його довжини. Важливо стежити, щоб рівень води не опускався більш ніж на третину, і не забувайте, що в склянку підливати можна тільки відстоєну воду. Після появи корінців (як правило, на 14-21 день) молоду герань пересаджують у горщик з субстратом, рецепт якого описаний вище.

І наостанок наведемо кілька корисних рекомендацій щодо догляду. Герань куди краще переносить посуху, ніж надлишок вологи. З цієї причини полив повинен бути завжди помірним. Герань віддає перевагу добриву з підвищеним вмістом фосфору і калію, але з низьким вмістом азоту.