Як швидко сходить овес?

Насіння починає проростати при температурі 2—3°С, сходи витримують приморозки до −4,-5°С. Вегетаційний період від 80 до 110 днів, в залежності від умов вирощування та сорту. Насіння вівса при проростанні зазвичай розвиває 3 зародкових корінців.

Що можна сіяти після овса?

Овес посівний є найкращим попередником для таких культур, як: кукурудза, соняшник, льон, вика, горох, люпин. Для цукрового буряка та картоплі овес являється допустимим попередником.

Коли треба сіяти овес?

Чим раніше висіяли овес, тим стабільнішою буде його врожайність і якість. Чим пізніше його висіяли, тим нижчий показник натури зерна. Перше ж весняне тепло слід використовувати для сівби вівса, навіть якщо це лютий, оскільки в цей період, як правило, складаються найкращі умови. Кеш

Через скільки днів після посіву сходить овес? 1 +/- Зернові сходять швидко, овес не виняток. Якщо після посіву пройшли дощі або ви сіяли у вологу землю, поливали, то паростки можуть здатися вже на третій-п'ятий день і потім овес активно почне рости, а якщо погода суха і земля відповідно така ж, то …

Агрофірма "Ольгопіль"

Овес – культура помірного клімату, не вибаглива до тепла . Насіння починає проростати при температурі 2-3°C . Сходи в польових умовах можна одержати при 6-7°C . Оптимальні для одержання сходів і процесу кущення температури – 15-18°C. Сходи витримують заморозки до мінус 4-5°C. У фазі цвітіння і молочної стиглості терпить від заморозків мінус 2°C. Оптимальні температури під час цвітіння і достигання: 20-25°C.

Має добре розвинену і фізіологічно активну кореневу систему. Засвоює фосфор із важкорозчинних сполук. Тому менш вибагливий до ґрунтів. У фазі кущення на чорноземах корені заглиблюються до 50-80 см, а на час формування зерна досягають глибини 1,5-2м. Добре росте на піщаних, суглинкових, глинистих, торфових грунтах. Можна висівати першою культурою при освоєнні осушених земель, цілини. Але кращими для нього є структурні чорноземні, темно-сірі опідзолені ґрунти із слабко кислою реакцією, рН5-6. Погано росте на засолених землях. Має розтягнутий період споживання елементів живлення. Краще інших хлібних культур відкликається на азотні добрива.

Період достигання зернівок у волоті розтягнутий. Рослина самозапильна, довгого світового дня. При ранньому скошуванні добре відростає. Вегетаційний період складає 95-120 днів.

Овес добре розміщати у сівозміні після удобрених просапних (кукурудзи, картоплі) зернобобових, баштанних, льону. Не рекомендується сіяти після вівса, цукрових буряків у зоні поширення нематоди. За високої культури землеробства можна висівати після пшениці.

Добре використовує післядію органічних добрив. Тому його висівають другою або третьою культурою після його внесення. На всіх грунтах добре реагує на внесення мінеральних добрив. На фоні фосфорно-калійних добрив азотні завжди забезпечують високий приріст врожаю. Вносити краще під основний обробіток ґрунту.

Обробіток грунту повинен бути спрямованим на очищення поля від бур`янів, нагромадження вологи. Кращою є система зяблевого обробітку ґрунту. Вона така, як і при вирощуванні ярого ячменю та пшениці.

Вирощувати слід районовані сорти відповідного цільового призначення. В Україні зареєстровані такі зернові сорти як «Буг», «Деснянський», «Комес», «Райдужний», «Славутич», «Факір», «Чернігівський 27». Цінні сорти: «Абель», «Грамена», «Львівський 1», «Полонез», «Ранньостиглий»; кормові: «Карпатський кормовий», «Чернігівський 28». Для товарних цілей потрібно використовувати насіння категорії РН-1-3 із схожістю не нижче 92% і чистотою не нижче 98%.

Готуючи насіння до сівби, сортувати його треба так, щоб у посівний матеріал увійшли зернівки з перших квіток у колосках. Вони крупніші, на 20-30% ваговитіші. Після зими насіння слід прогріти проти сонця або в струмені підігрітого до 35-40°C повітря. За 5-10 днів до сівби насіння протруюють від летючої сажки, твердої сажки, пліснявіння насіння, фузаріозної кореневої гнилі бенлатом (2-3кг/т), вінцитом (2л/т), раксилом (1.5кг/т), фундазолом (2-3кг/т) або іншим протруйником за методом інкрустування.

Висівати овес треба в перші дні польових робіт, коли земля досягне фізичної стиглості, одночасно або зразу після сівби ярої пшениці, яриці і ячменю. Кращі способи сівби – вузькорядний і звичайний рядковий. Норми висіву насіння диференціюють залежно від ґрунтово-кліматичних умов сортових особливостей. Орієнтовні норми висіву в Поліссі – 5,5-6, в Лісостепу – 4.5-5.5, в Степу – 4-5 млн схожих насінин на 1 га.

Глибина загортання насіння на важких глинистих грунтах – 2-3см, на середніх за механічним складом Лісостепу – 4-5, легких і при недостачі вологи – 5-6см. Слід враховувати, що загортання глибше 5 см веде до зниження польової схожості насіння.

За посушливої погоди після сівби поле коткують кільчасто-шпоровими котками, за достатньої вологості боронують. Якщо після сівби випадають інтенсивні дощі і утворюється щільна ґрунтова кірка її до появи сходів руйнують боронуванням зубовими боронами або голчастими ротаційними знаряддями.

Збирання вівса проводять тими комбайнами, що й пшеницю і інші зернові прямим комбайнуванням або роздільним способом. Період достигання зерна в волоті досить розтягнутий. Зерно спочатку дозріває у верхній частині волоті. Якщо чекати, поки дозріють всі зернівки у волоті, найрозвиненіші зернівки верхівки волоті почнуть осипатися. Тому кращим строком роздільного збирання вважається час, коли повної стиглості досягне зерно верхньої половини волоті. Прямим комбайнуванням збирають у фазі повної стиглості. Для цього слід вирощувати стійкі до осипання сорти.

Технология выращивания овса

Біологічні особливості. Овес не вибагливий до тепла. Насіння проростає при температурі грунту 1-2 °С. Сходи добре переносять приморозки 3-4 °С. У період від цвітіння до наливання зерна оптимальна температура повітря становить 15-22 °С.

Серед інших хлібних злаків овес найбільш вологолюбний, транспіраційний коефіцієнт його 431. Найбільше рослини використовують вологу в період виходу у трубку — викидання волотей.

Тривалість вегетаційного періоду різних сортів коливається від 85 до 130 днів.

До грунтів овес не вибагливий. Росте на важких глинистих та піщаних грунтах, краще, ніж інші зернові переносить кислі грунти, а солонцюваті мало придатні для нього.

Місце в сівозміні. В усіх зонах овес розміщують після озимих, кукурудзи на силос і зерно, кормових коренеплодів, а на Поліссі, крім того, після гречки й картоплі.

Обробіток грунту. У північних районах Степу після стерньових попередників лущать стерню, а в кінці вересня — на початку жовтня орють на глибину 20-22 см. Кращі результати одержують, якщо перед оранкою грунт розпушують плоскорізними знаряддями.

У Лісостепу, на Поліссі та в передгірних і гірських районах Карпат після стерньових попередників основний обробіток складається із різноглибинного розпушування грунту дисковими чи плоскорізними знаряддями та зяблевої оранки.

В усіх зонах навесні грунт боронують, культивують та вирівнюють поверхню, щоб забезпечити рівномірне загортання насіння.

Удобрення. Овес підвищує урожай зерна як від безпосереднього внесення добрив, так і від їх післядії. Залежно від грунтів і попередника восени під зяблеву оранку вносять N_40-60P_30-60K_30-90. При недостатній кількості складні добрива амофос, нітрофос, діамофос, нітрофоски застосовують у рядки при сівбі. Ці добрива, внесені у рядки в нормах по фосфору 10 кг/га, підвищують на неудобрених полях урожай вівса на 3-4 ц/га або більше на 1-2 ц/га, ніж суперфосфат у такій же нормі.

Сівба. Сіють у перші дні весняних польових робіт. У південному Степу норма висіву становить 4-4,5 млн./га, У північному і центральному — 4,5-5, в Лісостепу — 5-6, на Поліссі — 4-6, а в передгірних і гірських районах Карпат— 5-6,5, млн./га схожих насінин. Спосіб сівби звичайний рядковий. Глибина загортання насіння на важких глинистих грунтах 3-4 см, на легких піщаних — 5-6, а в південних районах за посушливої погоди 6-7 см.

Догляд за посівами складається, насамперед, з післяпосівного боронування легкими боронами слідом за сівалкою. При утворенні ґрунтової кірки до з`явлення сходів її руйнують легкими боронами, ротаційними мотиками або ребристими котками. Ротаційні мотики можна застосовувати і після сходів до кущіння. Не слід боронувати, якщо грунт зволожений, посіви розміщені на легких грунтах, при підсіві багаторічних трав та мілкому загортанні насіння.

Збирання врожаю. У вівса дуже нерівномірно достигає зерно в межах волоті — спочатку у верхній частині, потім у середній і нижній. В зв`язку з цим його краще збирати двофазним способом. Скошувати у валки починають, коли зерно у верхній частині волоті досягне повної стиглості, а в середній — воскової.