чабер інша назва

Чабер інша назва

Чабер і чебрець - це дві різні спеції. Чабер - це однорічна трав'яниста рослина, яка має ще такі назви як кондари і сатурея. Чебрець - це багаторічний напівчагарник, який по-іншому називають чебрець.

Як по іншому називають чебрець?

Чебрець повзучий, або чебрець плазкий, або чебрець звичайний (Thymus serpyllum L.) — вид напівчагарничків з родини глухокропивові (Lamiaceae). Місцеві назви — чепчик, чабрець, тим'ян тощо.

Як використовують чабер?

Приправа чабер відмінно підкреслить смак картоплі, бобів, гороху, салатів, супів (наприклад, гарбузового), свійської птиці, блюд з яєць, тушкованого м'яса або сиру. Чабер також використовується у виробництві салямі і входить до складу прованських трав.

Де росте чебрець?

Чебрець (Thymus) — рід чагарничків і напівчагарничків з родини губоцвітих. Батьківщиною є помірні регіони Ґренландії, Європи, Північної Африки, Азії.

Чабер садовий

Чабе́р садови́й, або чабе́р горо́дній, або чабе́р запашни́й [1] (Satureja hortensis) — однорічна рослина родини глухокропивових.

Зміст

Опис [ ред. | ред. код ]

Стебла прямостоячі, 15–35 см, в екземплярів, що перезимували, до 60 см заввишки, галузисті, запушені короткими, але багатоклітинними, вниз відігнутими волосками, при основі часто здерев'янілі. Листки супротивні, майже сидячі, лінійно-ланцетні, клиноподібно звужені до основи, цілокраї, здебільшого тупі, з обох боків або лише зісподу розсіянокоротковолосисті, крапчастозалозисті. Квітки двостатеві, неправильні, утворюють 3–5-квіткові пазушні несправжні кільця, верхні з яких зближені на кінці стебла та гілок; чашечка дзвоникоподібна, зовні розсіяноволосиста, зелена або лілувата, з 10 жилками і 5 ланцетними загостреними зубцями, що майже дорівнюють трубочці; віночок світло-ліловий, рожевий або білий, зовні розсіянокоротковолосистий, двогубий, з плоскою, виїмчастою верхньою губою і трилопатевою нижньою, середня лопать якої виїмчаста. Цвіте із липня до пізньої осені, бджоли збирають нектар [2] . Плід складається з чотирьох однонасінних горішкоподібних часток. Цвіте у липні й серпні.

Поширення [ ред. | ред. код ]

Батьківщина чабру садового — Середземномор'я. В Україні культивується як ефіроолійна, пряносмакова та декоративна рослина.

Практичне використання [ ред. | ред. код ]

У харчуванні [ ред. | ред. код ]

Під час цвітіння трава і корені мають сильний приємний ароматичний запах. Смак дещо гоструватий, пряний - у сухої трави виразніший, ніж у свіжої. У країнах Європи культивують нарівні з кропом. Слугує приправою для страв з кабачків, огірків, помідорів, квасолі, гороху тощо. Використовується під час соління овочів. [3]

У медицині [ ред. | ред. код ]

Ефірна олія чабру має бактерицидні й гіпотензивні властивості. У народній медицині чабер використовують як засіб, що має в'яжучі, бактерицидні, спазмолітичні, слабкі сечогінні, потогінні, протигнильні й глистогінні властивості. Великі дози чабру діють абортивно. Особливо ефективним є застосування чабру при проносах, катарах шлунково-кишкового тракту, розладах травлення, Практичне використання при блюванні та глистяній інвазії. Зовнішньо чабер використовують при дерматитах від укусів комах (місця укусів змащують свіжим соком).

Заготівля [ ред. | ред. код ]

Заготовляють в період цвітіння рослини, зрізуючи всю надземну частину на висоті 10–12 см від поверхні ґрунту. Сушать сировину в чистих, добре провітрюваних приміщеннях або під укриттям на відкритому повітрі. Сухої трави виходить 16–17 %. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках. Рослина неофіцинальна.

Примітки [ ред. | ред. код ]

↑ Гнатюк, Н. О. (2017). Особливості організації наукової діяльності на навчально-дослідній земельній ділянці в загальноосвітньому навчальному просторі. Вісник Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Екологія (2): 41. ISSN2519-8955. Архів оригіналу за 20 квітня 2019 . Процитовано 20 квітня 2019 .
↑ Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай». с. 471.
↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.147

Посилання [ ред. | ред. код ]

Чабер садовий // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 455. — ISBN 5-88500-055-7.
Чабер садовий // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 48, 147.
Чабер садовий[Архівовано 26 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Чабер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К . : Тека, 2006.

Чабер гірський

Чабер гірський (Satureja montana) — напівчагарник, вид роду чабер (Satureja) у дикому вигляді росте в Південній Європі.

Зміст

Поширення [ ред. | ред. код ]

Опис [ ред. | ред. код ]

Стебла пухнасті, прямі, чотиригранні або майже округлі, заввишки 20-40 (до 80) см, зі світлою корою, китицеподібно гіллясті у верхній частині, голі або шорстко опушені.

Листя обернено-ланцетні або лінійно-ланцетні, довжиною до 3 см, цілокраї, загострені, шкірясті, голі, шорсткі, покриті крапковими залозами.

Квітки у пазушних 3-7-квіткових несправжніх мутовках, на коротких квітконіжках, зібрані у верхній частині стебла, майже однобокі суцвіття. Чашечка трубчасто-ворончата; віночок довжиною до 11 мм, білуватий, з рожевою верхньою губою і пурпуровими плямами в зіві і при основі нижньої губи.

Плід — округло-яйцеподібної форми, світло-бурий, горішок довжиною 1-1,3 мм.

Лікарська сировина [ ред. | ред. код ]

Надземну частину чабера збирають перед цвітінням, під час цвітіння або після нього (від травня до вересня). Сушать у затінку чи в сушарці при температурі до 35 °C. Висушена трава чаберу має зелений відтінок, приємний запах і гостра на смак. Зберігають у темному, провітрюваному і сухому місці.

Дія і застосування [ ред. | ред. код ]

Трава чаберу діє болезаспокійливо, газогінно і адстригентно при гострих і хронічних гастритах, колітах з діареєю, ентеритах, порушеннях травлення з блюванням. Вона ж стимулює шлункову і кишкову діяльність. Окрім того, виявляє й діуретичну, потогінну, глистогінну й бактерицидну дію та її прописують в деяких випадках при серцевих хворобах, гіпертонії, хворобах нирок, печінкових і жовчних хворобах, літній діареї і проти глистів.

Народна медицина радить траву чаберу і при запамороченні, головному болю, серцебитті, нервових припадках, грипі, кашлі, для збудження апетиту, у великих дозах як абортивний засіб тощо.