Де можна здати відпрацьовані батарейки?

Пункти збору (до 50 батарейок за візит) Батарейки можна здати в мережі-партнери нашого проєкту Сільпо, Епіцентр, JYSK, Novus, Comfy та WOG, а також інші надійні пункти на нашій мапі.

Як правильно утилізувати батарейки?

Куди ж подіти використані батарейки ? Правильніше за все відправляти їх на переробку до центру утилізації. Це стосується не лише батарейок: всі продукти, які марковано значком перекресленої урни, варто було б здавати у відповідні пункти збору.

Куди здати лампочки Івано Франківськ?

Тому вироби з її вмістом не можна викидати у звичайні контейнери. В Івано-Франківську ртутні термометри й лампочки можна здати в управлінні з питань надзвичайних ситуацій міськради, що на Дністровській, 30. «Люди телефонують або просто приходять і приносять небезпечні відходи, – каже Ігор Влізло, начальник управління. Кеш

У смітник не викинеш. Куди у Франківську можна здати термометри, лампочки, батарейки

Але є небезпечні відходи, які з усім сміттям викидати точно не можна. То куди їх здавати?

З ртуттю не жартують

Небезпечні відходи – це речі, які є шкідливими для здоров’я людини чи навколишнього середовища. Поводження з ними регулює Закон України «Про відходи». У побуті найчастіше люди стикаються з термометрами, ртутновмісними лампочками й батарейками. Ртуть виділяє пари, отруйні для орга­нізму. Тому вироби з її вмістом не можна викидати у звичайні контейнери.

В Івано-Франківську ртутні термометри й лампочки можна здати в управлінні з питань надзвичайних ситуацій міськради, що на Дністровській, 30.

«Люди телефонують або просто приходять і приносять небезпечні відходи, – каже Ігор Влізло, начальник управління. – Там цілодобово є черговий. Приймають і термомет­ри, і ртутновмісні лампи, і навіть пальчикові батарейки. Потім їх відвозять на утилізацію у фірму, яка має відповідну ліцензію».

Якщо термометр все ж розбився, на сайті ДСНС нагадують порядок дій. Спочатку треба вивести всіх з кімнати, особливо дітей, потім відчинити вікно. Але протягів краще уникати, бо тоді випари можуть осісти на меблях і стінах. Щоб захисти свої органи дихання, краще скористатися вологою марлевою пов’язкою.

Потім треба підсвітити ртуть, яка розлилася, і краще так, щоб світло падало збоку. Збирати її потрібно щіточкою або пензликом, але не пилососом – від теплого повітря рідкий метал випаровуватиметься швидше. З килима ртуть рекомендують збирати за допомогою медичної клізми, а краще – взагалі його викинути. Із щілин паркету ртуть також можна витягнути за допомогою клізми або засипати отвори піском, щоб легше було збирати кульки щіткою. Складати потрібно у скляну банку з розчином двох грамів пермангату калію на один літр води.

Потім вимити забруднені місця мильно-содовим розчином (400 г мила і 500 г кальцинованої соди на 10 л води) або розчином перманганату калію (20 г на 10 літрів води). Протягом трьох діб ретельно провітрювати приміщення.

Все ж краще зателефонувати 101, особливо, якщо ртуті вилилося багато. Тоді приїдуть рятувальники і зроблять демеркуризацію.

Для профілактики отруєння, радять пити більше рідини. Якщо через якийсь час з’явився сильний головний біль, біль при ковтанні, підвищення температури, шлункові розлади – викликати швидку.

Здавайтеся!

Батарейки також містять небезпечні речовини – свинець, ртуть, кадмій. На сміттє­звалищах вони розкладаються та отруюють ґрунт, повітря, воду. Звідти важкі метали потрапляють в організм людини і можуть накопичуватися там роками, впливаючи на різні органи.

За інформацією міськвиконкому, у Франківську є 15 місць, де можна здати використані батарейки. На вході розміщені спеціаль­ні скриньки:

• виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради (Грушевського, 21)
• Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу (Карпатська, 15)
• Івано-Франківський медичний університет, гуртожиток № 1, № 2 (Тролейбусна, 10)
• Прикарпатський університет (Шевченка, 57)
• ПНУ, гуртожиток № 4 (Чорновола, 49а)
• ПНУ, гуртожиток № 5 (Сухомлинського, 2)
• Ліцей № 10 (Вовчинецька, 196Б)
• Ліцей № 11 (Лепкого, 9)
• Ліцей № 15 (Незалежності, 207)
• Ліцей № 23 імені Романа Гурика (Мазепи, 90)
• Ліцей № 25 (24 Серпня, 13)
• Ліцей імені Романа Шухевича (Шухевичів, 35)
• Дитсадок № 10 (Миколайчука, 5)
• Дитсадок № 12 (Довга, 4)
• Дитсадок № 15 (Нова, 19)
• Дитсадок № 17 (Вовчинецька, 210)

Крім того, ще є менші точки, де також приймають батарейки. Потім їх теж відвозять на утилізацію. Зокрема, збором батарейок в Україні займається ініціатива «Батарейки, здавайтеся!». Волонтери розміщують свої пункти прийому цих відходів, а потім їх безпечно утилізують.

Маски не шкодять

Інші відходи, які не відносять до небезпечних, з точки зору екології теж треба сортувати. Наприклад, на Ботанічній, 10А можна здати ПЕТ-пляшки, склотару й макулатуру. Ще макулатуру приймають на Вовчинецькій, 90А. Стару побутову техніку зараз не беруть ніде, хіба окремі пристрої у різних майстернях.

З початку епідемії ширилася інформація, що у Франківську немає, як безпечно утилізувати маски чи рукавички. За словами директора департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Михайла Смушака, їх можна викидати у звичайний смітник.

«Коли почався карантин, ми цікавилися в епідеміологів, чи можна викидати маски і рукавички зі звичайним сміттям, чи не буде це небезпечно, зокрема для працівників, які його вивозять, – каже Смушак. – За словами лікарів, є дуже маленька імовірність заразитися від цих речей. Тому їх можна викидати разом з усім».

Крім того, роздільні відходи можна здавати активістам із SortSmart мобіль, який їздить містом і зупиняється у чотирьох мікро­районах: в Пасічній (позаду магазину «Плюс» на Тролейбусній), біля «Фуршету» на Володимира Великого, біля Comfy на Мазепи та біля «Арсену» на Миколайчука. У карантин мобіль не їздив, тому точну дату наступного виїзду повідомлять на Facebook-сторінці ініціативи SortSmart. Проте тут не приймають небезпечні відходи – такі, як батарейки чи лампочки. Сюди здавати можна лише маркований пластик, папір і картон, скло, метал, паперові горнятка, алюмінієві бляшанки.

На утилізацію небезпечних відходів в Івано-Франківську витрачають 100 тисяч гривень щороку

Приблизно 300 кг пальчикових батарейок вивезли на утилізацію з Івано-Франківська у 2020-му році. На це виділили кошти з резервного фонду бюджету міста. Про це Суспільному Карпати повідомив начальник міського управління з надзвичайних ситуацій Ігор Влізло.

"Наше управління відповідає за збір та утилізацію в Івано-Франківську небезпечних побутових відходів. Хочу сказати, що кількість жителів міста і підприємств, які дбають про екологію і здають використані батарейки, ртутні лампочки, термометри на утилізацію, постійно збільшується. Фактично в кожній школі є куточок з ємністю, куди діти складають використані батарейки", - розповідає Ігор Влізло.

Управління також співпрацює з громадськими організаціями та екоактивістами. Окрім того, батарейки збирають в кафе, магазинах, на заправках, на комунальних підприємствах.

"За минулий рік ми вивезли приблизно 300-350 кг пальчикових батарейок. Також маємо приблизно 15 кг ртутних виробів, - розповідає надзвичайник. - Спочатку усі небезпечні відходи зберігаються на складах, звідки не можуть потрапити зовні, а потім відправляються на утилізацію. Тричі на рік вивозимо зібрані батарейки до м. Бучач на спеціалізоване підприємство. Утилізація усіх небезпечних відходів оплачується з резервного фонду міського бюджету, тому що безкоштовно її не проводять. Щороку на це витрачається приблизно 100 тисяч гривень".

За словами Ігоря Влізла, небезпечні відходи від населення приймають безкоштовно. Батарейки можна залишити у пунктах прийому, а ртутні предмети можна принести до управління з надзвичайних ситуацій за адресою: вул. Дністровська, 30 або, у разі потреби, телефонувати на лінію "101".

Однак, в інших населених пунктах області систематичного збору та утилізації небезпечних відходів немає.

Як розповів Суспільному начальник відділу управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА Петро Кульба, у кожній територіальній громаді області збором та утилізацією небезпечних відходів повинні займатися органи місцевого самоврядування. І населення повинно вимагати у них проводити таку роботу.

"Українське законодавство зобов’язує органи місцевого самоврядування бути газдами на своїй території. Саме керівники територіальних громад повинні забезпечити наявність і контейнерів, і підписаних угод з ліцензійними підприємствами, які займаються збором небезпечних відходів. Те, що не зорганізують керівники, будемо знаходити просто викинутим у природу", - зазначає чиновник.

Позитивні зрушення у такому напрямку уже є. Зокрема, як розповіла ініціаторка екопроєкту "Верховина сортує сміття" Яніна Лучейко, громадські активісти Верховини упродовж року самотужки зібрали 130 кг використаних батарейок і звернулися до селищної ради з проханням виділити гроші на їхню утилізацію. Відтак у бюджеті Верховинської ОТГ заклали кошти на ці потреби. А в Коломиї учасники ГО "Екогвалт" ініціююють створення міської програми утилізації використаних батарейок і наразі очікують підтримки міської влади.