Як називається український правопис?

Куліші́вка також правопис Куліша чи система Куліша — український фонетичний правопис винайдений та застосований Пантелеймоном Кулішем наприкінці 1850-х років. Всі подальші українські правописи базуються саме на правописі Куліша.

Як змінювався український правопис?

«Український правопис не змінювався з 1989 року, а скільки всього з тих пір відбулося! Розпад Радянського Союзу, поява приватної власності, бізнесу. Інтернет, смартфони, месенджери і соцмережі, убер, коворкінг і каршерінг. Однак правил, що регулюють те, як писати слова, пов'язані з усіма цими явищами, не було.

Коли було затверджено український правопис?

22 травня 2019 року Кабінет Міністрів України схвалив нову редакцію правопису, а 30 травня 2019 року цей документ набув чинності. Склад Української національної комісії, що підготував проєкт правопису, був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року.

Український правопис

2015 року

Якщо ви помітили помилку, або результат пошуку не справдив ваших сподівань, напишіть нам про це, будь ласка.

Правопис основи слова

Правопис закінчень відмінюваних слів

Правопис слів іншомовного походження

Правопис власних прізвищ

Найголовніші правила пунктуації

Для розвитку сайту й оплати хостингів ми вирішили додати рекламу на сайт:( Перепрошуємо за незручності.

Пошук працює за редакцією правопису 2015 року Інституту мовознавств ім. О. О. Потебні та Інституту української мови

Український правопис. 14 нових правил, які варто запам’ятати

Одна з найобговорюваніших тем тижня, що минає, – зміни українського правопису. 22 травня уряд ухвалив новації і попередній правопис від 1992 року втратив чинність.

Нові правила, над якими спеціальна комісія працювала майже п’ять років, схожі на Харківський правопис 1928 року. Згодом совєти його скасували: у 1930-х роках почалася хвиля тотального зросійщення, і в 33-му оголосили цей правопис «націоналістичним», таким, що «ставив бар'єр між українською та російською мовою і гальмував вивчення грамоти широкими трудящими масами». Автори найсвіжішого варіанту стверджують, що він «розроблений на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ» та зможе захистити українську мову від русифікації.

Повний текст редакції Українського правопису можна прочитати тут.

Думки щодо доцільності нових мовних правил розділилися. Головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН Наталія Богданець-Білоскаленко впевнена, що це позитивні зміни. «На початку здається, що буде плутанина. Але, якщо подивитися історично, то у (19)28 році була прийнята «скрипниківка» (за іменем народного комісара Миколи Скрипника, який затвердив цей правопис – «Главком»). Він об'єднав усіх українців у світі. Однаково писали у газеті «Канадійський фармер», діаспора у Чехії, однаково писали у Львові, Харкові, на Запоріжжі. А вже з часом сталінський тоталітарний режим знівелював і наблизив українську мову до російської. Тому ми повертаємо свій автентичний правопис», – стверджує Богданець-Білоскаленко.

Інші фахівці налаштовані критично. «Цей правопис суперечить сам собі. У ньому може бути правило, згідно з яким ми пишемо категорію слів певним чином, а до нього — десять винятків… У кількох моментах правопис усе спростив. Але на кожне правило, яке вирішило певну проблему, з’явилося ще тупіше правило, яке створює нову або взагалі уневажнює попередні правила», – стверджує філолог, письменник і перекладач Остап Українець.

На думку мовознавця, екс-нардепа від партії «Свобода» Ірини Фаріон, це такий самий гібридний правопис, як і гібридний нещодавно ухвалений закон про українську мову. «Та яка то нова редакція? Совки зібралися, замутили той самий радянський правопис і видали це за нову редакцію… Цей правопис – абсолютна безпорадність сучасної так званої мовознавчої еліти, яка і досі перебуває у сталінсько-постишевській облуді», – обурюється націоналістка.

Доктор філологічних наук Олександр Пономарів нарікає, що члени комісії не погодилися на відмінювання слів кіно, метро і депо. Тож, як і раніше, відмінювати можна лише ситро і пальто.

За великим рахунком зовсім кардинальних змін, що потребують перенавчання, у цьому правописі немає. Однак плутанина таки може виникнути, адже збільшилася кількість варіантів написання одних і тих же слів. На провадження нових правил дається 3-5 років. Час потрібен і для того, аби оновити Microsoft Office, адже, наприклад, наявні версії програми Word нові варіанти слів сприймають як граматично неправильні.

Поки ж у соцмережах обголюють окремі новації: і критикують, і схвалюють, «Главком» зібрав усі з них докупи. Ознайомлюйтесь і запам’ятовуйте.

1. Фемінітиви

Утворення жіночих форм іменників, які раніше існували в чоловічому роді, тепер правило, а не просто забаганки феміністок. Нові слова утворюють за допомогою суфіксів -к, -иц(я), -ин(я) та -ес.

2. Вживання літери «и» на початку слова

Це, власне, компроміс із правописом 1928 року, який передбачав вживання літери «и» на початку слів. У проекті нового правопису надається перевага літері «і», однак перед приголосними «н» та «р» можливі два варіанти написання. У проекті правопису обговорювався варіант написання індика із початковою «и», але до остаточної редакції цей варіант написання не потрапив. «И» на початку слова вживаємо у деяких власних назвах і словах тюркського походження: ийбе́н, ир, Ич-оба́, Кім Чен Ин.

У художніх текстах допускатиметься заміна і на и в кінці слів під час відмінювання. Більше не помилка, казати як століття тому «нема совісти» або «забагато мужности».И вживатимуть на початку деяких вигуків і часток: ич який хитрий, слова икати , икання та похідних від цих слів.

3. «Т» замість «ф»

Пропонується кілька варіантів написання слів грецького походження, де зазвичай звук [th] передають літерою «ф». Тепер можна використовувати букву «т» замість «ф».

Кафедра, міфологія, ефір, Афіни, анафема

Катедра і кафедра, мітологія і міфологія, етер і ефір, Атени і Афіни, анатема і анафема

4. Більше «ґ» у словах

Новий правопис пропонує розширити застосування «ґ» в іноземних власних назвах і деяких іменах. Передавати звук [g] тепер можна двома способами: як через «г», так і завдяки «ґ».

Гуллівер, Гете, Гонгадзе, Гарсія

Ґуллівер і Гуллівер, Ґете і Гете, Ґонґадзе і Гонгадзе, Ґарсія і Гарсія

5. Йотування повертається

Звук [j] у сполученні з голосними буде передаватись тільки буквами «є», «ї», «ю», «я».

6. Зроби павзу

У словах, запозиченнях із давньогрецької мови, буквосполучення «au» тепер можна передавати не тільки через «ау», а і як «ав».

7. Ніяких апострофів і тире для «пів»

Числівник «пів» зі значенням «половина» з іменником у формі родового відмінка однини пишеться тільки окремо.

Разом з «пів» писатимуться лише ті слова у називному відмінку, що виражають єдине поняття: «півострів», «півзахист», «півкуля» або «півоберт».

8. Менше дефісів

Новий правопис пропонує слова з першими іноземними частками писати разом. Зараз частина з них пишеться разом, а частина через дефіс.

Користувачі соцмереж розповідають, що в школах декого вчили писати «будь ласка» через дефіс. Деякі вчителі так собі вирішили, «оскільки не було інтернету…».

9. Ніякої «Вкраїни»

У поезії, крім звичайної форми Україна, досить часто вживали Вкраїна: Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький).

Тепер правильна форма лише одна і це: Україна.

10. Більше демократії

Як і раніше, з великої букви пишуться офіційні назви найвищих державних посад України, міжнародних посад: Президент України, Генеральний прокурор України.

Але в неофіційних текстах ці назви пишуться з малої букви: вибори президента; генеральний прокурор України; приїзд королеви.

Ведуча Українського радіо Ірина Ткаченко також тримає руку на пульсі і ділиться корисними мовними лайфхаками

11. Заберіть від мене свої «лапки»

Складені назви інформаційних агентств тепер варто писати без лапок.

Інформаційне агентство Главком, агентство Франс Пресс

Щодо назв сайтів, якщо поруч із назвою є родове слово – тоді лапки використовуються і назва пишеться з великої літери: сайт «Вікіпедія», соціальна мережа «Фейсбук». Якщо ж родового слова немає – назва пишеться з маленької літери і без лапок: гугл, твітер. Як це мало писатися раніше – невідомо, адже попередній правопис був затверджений ще в 1992 році, коли таких проблем просто не існувало.

12. Правильне вживання «й», «і», «та»

Милозвучність української мови досягається за допомогою правильного вживання «й», «і», чи «та», зокрема і як сполучників. Коли слово закінчується на голосний, а наступне починається на голосний/приголосний, варто вживати «й»: Олена й Андрій; на траві й квітах роса, висока ймовірність, вона йде.

Водночас для зіставлення понять використовується «і»: дні і ночі, батьки і діти, правда і кривда, просте і складне речення.

Після букв й, я, ю, є, ї вживаємо єднальні сполучники «і» або «та»: зелений гай і широка долина / зелений гай та широка долина, теорія і практика перекладу / теорія та практика перекладу.

13. Вживання «архі-» «архи-» у назвах церковних звань

Архієрей і архиєрей,архімандрит і архимандрит, архістратиг і архистратиг

14. Назви українських свят

У назвах історичних подій, епох, календарних періодів і свят з великої букви пишемо перше (або єдине) слово і власні назви з великої букви. У назвах українських свят всі слова пишемо з великої літери .

День Незалежності України, День Соборності України