Як на українській мові буде сучок?

СУЧКА, и, ж . 1. Те саме, що сука 1. Знайомого він пана внучок, Добродій песиків і сучок І лошаків мінять охоч (Котл., І, 1952, 194); - Пхнула я дійницею двері у хлівок, аж звідти як не вискочить біла сучка, та мені між ноги... Кеш

5.1.2 Сучки

Сучки - основа живих або відмерлих при житті дерева гілок - є неминучим пороком, тому що обумовлені ростом дерева. Кількість, розміри та стан сучків впливають на якість деревини, призначеної для розпиляння. В залежності від розташування на стволі дерева та плоскості розпилу сучки можуть виходити на поверхню пиломатеріалу у вигляді кола, овалу, клину.

При попаданні розпилу вздовж зрослого сучка отримують зшивний сучок (рис. 5.2, а), поперек двох поряд розташованих сучків - лапчастий сучок (рис. 5.2, б).

Рис. 5.2. Сучки: а - зшивний сучок; б - лапчастий сучок

Розрізняють сучки наскрізні, тобто ті, що виходять на обидві сторони пиломатеріалу (дошки), та не наскрізні - виходять тільки на один бік дошки.

В залежності від стану деревини сучка та ступеню зростання його з деревиною стовбура розрізняють:

Зрослий твердий сучок - річні шари сучка складають одне ціле з навколишньою деревиною. Деревина сучка тверда і нормальної структури.

Розрізняють здорові, рогові і пофарбовані тверді сучки. У здоровому сучку немає ніяких ознак гнили. Він пофарбований у колір навколишньої деревини або злегка темніше неї.

Роговий сучок має здорову деревину, щільно просочений смолою, дубильними або іншими речовинами, пофарбований значно темніше, ніж навколишня деревина.

Незрослий сучок. До цієї категорії відносяться сучки, що утворюють у деревині отвори або гнилі ділянки. Ці сучки розділяються на ті, що випадають (тверді), пухкі і тютюнові.

Випадний (твердий) сучок зустрічається в пиломатеріалах і фанері. Має тверду деревину, але на всьому протязі безпосередньо не зв'язаний з навколишньою деревиною і легко випадає.

Пухкий сучок оточений здоровою деревиною, але сам знаходиться в такій стадії гниття, коли деревина частково втратила первісну структуру.

Тютюновий сучок - сучок, що розклався, що перетворився в коричневу масу.

5.1.3 Тріщини

Тріщини являють собою розриви деревини уздовж волокон, що утворюються при висиханні і при впливі інших факторів.

У залежності від часу появи і характеру ушкодження розрізняють наступні види тріщин: метик; відлуп; морозобоїна; вітрогонка; тріщини усушки.

Метик - внутрішня подовжня тріщина, що проходить через серцевину стовбура, але не доходить до його периферії. Метик йде уздовж стовбура нагору від окоренку, де він має найбільший розвиток.

Простий метик складається з двох або однієї тріщини, розташованих по одному діаметрі (рис. 5.3, а).

Хрестовий метик - утвориться двома або декількома тріщинами, розташованими під кутом одна до одної (рис. 5.3, б, в).

Розрізняють згодний метик, коли тріщина йде уздовж стовбура в одній площині, незгодний метик, коли тріщина йде уздовж стовбура гвинтоподібно, на верхньому торці стовбура її напрямок інший, ніж на нижньому.

Метик порушує цілісність деревини і знижує її сортність. Простий згодний метик не знижує сортності колод, що направляються на розпилювання.

Відлуп - внутрішня тріщина, що йде по річному шарі (рис. 5.3, г). Відлуп порушує цілісність деревини, псує пласт дошки і знижує сортність.

Морозобоїна - зовнішня подовжня тріщина, більш широка на зовнішній частині стовбура і зменшувана в напрямку до центра (рис. 5.3, д).

Морозобоїна називається відкритою, якщо тріщина відкрита, і закритої, якщо вона зовні заросла шаром деревини.

Морозобоїна може поширюватися на значну частину стовбура, а по глибині доходити до серцевини. Вона спотворює форму стовбура, порушує цілісність деревини, сприяє появі гнилизни і знижує сорт деревини.

Тріщини усушки - утворюються при висиханні деревини і поширюються від поверхні колоди всередину (рис. 5.3, е).

Розрізняють тріщини: торцеві без виходу на бічну поверхню; торцеві , що виходять на одну сторону; торцеві наскрізні, вихідні на обидві бічні поверхні.

Сучок дерева це

муж. сучок, сучец, сучочек; сучишка, сучища; мн. суки и сучья; боковая отрасль дерева, от пня, лесины, от голомени. От комля или корневища идет щегла, стрела, голомя дерева (от голый), до первой рассохи, где оно разбивается на сучья, от которых идут вторые рассохи, ветви, и третьи, ветки, а далее паветья; сучья и ветви с листвою, ком дерева.

| Сук, в бревне или в доске, прорость сучка внутрь лесины и поперечные слои его. Сучец в чужом глазу видишь, а в своем и бревна не видишь. Прятать суки, валить суки, новг., твер., пск. валки жечь, расчищать лес под пашню или покос, рубить и жечь лес под росчисть, подсеку, кулигу; говорят и сеять на суках. Лишние сучки в избе есть, лишние глаза, уши. Ни сучка, ни задоринки, гладко. Коровий глаз в стене? сучок. На сук его! повесить. Стоит дерево: два сука под комом, а рассохой в землю? человек. На крепкий сук - острый топор. Налетал острый топор да на крепкий сук. Плохое дерево в сук идет (растет). Либо в сук, либо в тетерю. В сук ли втетерил? какова удача. Правды в сучок не засунешь. В чужом глазу, порошинка велик сучец; в своем и бревна не видать. Только и посуды, что сучки в бревнах. По сучку дерево не тужит. Сказал бы словцо, да сучок в избе есть. Сучек в кулаке сожмет, так вода пойдет, силач. Зажать сучок в избе - кровь станет. Ни сучок, ни листок, а на дереве растет? губка.

| Валки, кулига, огнище, чащоба. Суковые дрова, - валежник, мелкие дрова и верхосушник. Суковатая доска не в цене, в которой много сучков; симб. сучлявая. Суковатак? ·стар. На грузила и на суковатики, среднего леса 90 деревьев семи сажень; стойка, подвязное дерево? Словарь Академии Суковатка, суковатая палка, или

| Финка, скорода, смык, смыка; борона из суковатого ельника. Сучистое дерево, сучлявое, богатое сучьями. Сучковый, сучечный, к сучку относящийся. Суковатня жен., моск., влад. срубленая ёлка, на которой покидаются с одной стороны подрубленные сучья, для соломенных крыш; не это ли суковатик?

Толковый словарь Даля . В.И. Даль. 1863-1866 .