Як війна в Україні впливає на довкілля?

Однією з найважливіших екологічних проблем в Україні під час війни стало забруднення повітря, води та ґрунту. Постійні бомбардування та обстріли міст і населених пунктів призвели до викиду великої кількості токсичних хімічних речовин у навколишнє середовище.

Який екологічний стан в Україні?

Екологи оцінюють стан довкілля в Україні вкрай песимістично. Надмірно забрудненими є вода, атмосферне повітря, ґрунти тощо. Загалом лише 6% території України вважають екологічно чистою.

Яка екологічна проблема в Україні?

Найважливішими серед них є забруднення повітря, погіршення якості водних ресурсів, деградація земель, утилізація твердих побутових відходів, зміни клімату, втрата біологічного різноманіття, проблеми здоров'я людини, пов'язані з чинниками екологічного ризику. Кеш

Екологічний стан України

Екологічний стан України — це набір відомостей щодо екологічної ситуації у всіх регіонах держави, в тому числі — інформація стосовно її актуальних екологічних проблем.

Зміст

Екологічна ситуація в Україні на кінець XX ст [ ред. | ред. код ]

Основними центрами зосередження екологічних проблем наприкінці XX ст. в Україні були високоурбанізовані райони, міські агломерації та великі промислові центри. Питома вага забруднених стічних вод у загальному їх обсязі становить в цілому по Україні 28%, в тому числі у Харківській та Луганській областях — більш ніж 70%, у Чернівецькій, Одеській, Донецькій областях — понад 50%. Майже 1/4 частина шкідливих викидів промислових підприємств не уловлювалася і потрапляла в атмосферу без очищення. Найбільші викиди цих шкідливих речовин в атмосферу також характерні для високо урбанізованих областей. Так, на Донецьку область припадало майже 1/3 всіх викидів по Україні, до 30% — на Дніпропетровську і майже 15% — на Луганську область. Основні обсяги скидів у воду та викидів у повітря локалізовані у містах та міських агломераціях. Основними забруднювачами були промислові підприємства. В УРСР було зосереджено 1200 шкідливих виробництв союзного підпорядкування. У 78 містах республіки шкідливі речовини в атмосфері перевищували гранично припустимі норми в 60 разів, у 76 містах забрудненість питної води перевищувала норми в 12 разів. Надмірно забрудненими стали Дніпро, Сіверський Донець, Дністер, Південний Буг. Екологічно тривожний стан склався в акваторії Чорного та Азовського морів.

Ядерні та промислові проблеми [ ред. | ред. код ]

В Україні на середину 1980-х років було зосереджено до 40% потужностей атомних електростанцій СРСР. Найбільші викиди речовин в атмосферу спостерігалися в великих індустріальних центрах: Кривому Розі, Маріуполі, Запоріжжі, Дніпропетровську, Єнакієвому, Донецьку, Дебальцевому, Макіївці та ін.

Екологія довкілля [ ред. | ред. код ]

Величезна сільськогосподарська освоєність та невиправдана розореність земель, концентрація промислового виробництва та його застаріла технологія, хижацьке ставлення людини до природи унеможливлюють стабільний розвиток на нашій Землі. Варто лише зауважити, що забруднення проявляється через надмірну концентрацію тих чи інших хімічних елементів або енергії вище фонових або допустимих норм. Воно може бути природного й техногенного походження, і може викликати якісні зміни характеристик основних компонентів природи та їх складових і негативно впливати на живі організми.

Рівень екологічних змін [ ред. | ред. код ]

Масштаби змін природного середовища залежать від двох основних факторів: інтенсивності прояву речового складу забруднювачів та здатності природи до самоочищення. Остання властивість лежить в основі поняття стійкості окремих компонентів природи до антропогенного навантаження на основі відмінностей у поширенні забруднювачів у різних середовищах. Тверді, рідкі й газоподібні викиди забруднюючих речовин поступають у всі компоненти природи: води, ґрунти, атмосферне повітря. Найбільше викидів здійснюється в атмосферне повітря, через яке небезпечні речовини поширюються в інші компоненти природи, підвищуючи тим самим уже існуючий у них рівень забруднення. У процесі довготривалої дії забруднювачів погіршуються чи порушуються основні природні, соціально-економічні функції природного середовища. Це ускладнює життя всіх живих організмів, а особливо людини. Слід зважити також на явище синергізму (сукупної дії чинників, яке характерне як для самого процесу забруднення, так і для викликаних ним наслідків). Важливо відмітити властивість деяких хімічних елементів поступово накопичуватися в об'єктах середовища, що призводить до посилення пагубної дії при їх проходженні біологічними ланцюгами.

Регіональні екологічні проблеми [ ред. | ред. код ]

На екологічну ситуацію в регіонах України впливає також прояв еколого-географічних проблем. Серед них для України характерними є:

• зменшення запасів корисних копалин, вичерпання ресурсів, зниження їх якості й розмаїття,
• небезпека порушення середовища внаслідок добування корисних копалин тощо);
• зміна структури земельних ресурсів унаслідок вилучення земель під господарські потреби й забудови, а також через розвиток негативних процесів у ландшафтах (ерозії, абразії, карсту, суфозії та просідання ґрунтів, підтоплення і заболочення, тощо);
• зниження родючості ґрунтів унаслідок вимивання гумусу, засолення, підтоплення тощо;
• забруднення важкими металами, пестицидами й іншими речовинами;
• зменшення запасів і забруднення поверхневих та підземних вод унаслідок посиленого водозабору, * внесення забруднюючих речовин у водні об'єкти в процесі виробництва й ведення комунального господарства;
• забруднення повітря та зміна його складу внаслідок промислових та інших викидів у атмосферу;
• скорочення розмаїття рослинного й тваринного світу та зміни в його генофонді;
• зменшення біологічної продуктивності ландшафтів ;
• погіршення геогігієнічних та санітарно-епідеміологічних умов життєдіяльності людини та існування живих організмів.

Ці проблеми виникли тому, що структура господарства України, що розвивалося десятиліттями, не відповідала в багатьох регіонах їх інтегральному потенціалу. При цьому не враховувались об'єктивні потреби й інтереси людей, що тут проживали, та екологічні можливості конкретної території. Провідними галузями господарства є енергетика, гірнично- та вугледобувна, хімічна промисловість, машинобудування. Фізично й морально застаріле устаткування в цих галузях обумовило інтенсивне використання енергії, води, землі та інколи не контрольовані викиди забруднюючих речовин у всі компоненти природи. Щорічно в процес виробництва залучається близько 1,5 млрд т первинної сировини, а обсяг відходів цих галузей промисловості становить близько 15 млрд т. Таким чином, на сьогодні для України стан розвитку виробництва є головним еколого-формуючим фактором. Акцентуємо увагу, що стан природи в Україні — критичний, а в деяких її регіонах деградація має незворотний характер.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Екологічна безпека навколишнього природного середовища України. Контури проблеми / Г. І. Рудько, Б. Ю. Депутат // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. - 2003. - № 4. - С. 22-29. - Бібліогр.: 20 назв.
• Екологічна небезпека та геохімічна спеціалізація компонентів техногенних ландшафтів України / Т. М. Єгорова // Екологія довкілля та безпека життєдіяльн. - 2004. - № 1. - С. 57-65. - Бібліогр.: 12 назв.
• Екологія довкілля та безпека життєдіяльності населення у промислових регіонах України / А.М. Сердюк, В.П. Стусь, В.І. Ляшенко ; Ін-т гігієни та мед. екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України [та ін.]. - Д. : Пороги, 2011. - 486 с. : табл., іл. - Бібліогр.: с. 464-480. - ISBN 978-617-518-162-1
• Економічні проблеми екології в Україні / М. Чумаченко // Людина і політика. - 2000. - № 6. - С. 74-77. - Бібліогр.: 14 назв.
• Екологія Львівщини 2009 : бюлетень / Держ. упр. охорони навколиш. природн. середовища в Львів. обл. ; уклад.: О. Ковальчук, А. Захарків, Т. Кобак. - Л. : ЗУКЦ, 2010. - 122 с. : табл., іл. - ISBN 978-966-1518-67-3
• Екологія Північного Приазов'я / О. П. М'ягченко. - Бердянськ : ВПК "Запоріжжя", 1999. - 207 c. - Бібліогр.: 139 назв.
• Екологія Херсонщини : Навч. посіб. / М. Ф. Бойко, С. Г. Чорний; Херсон. держ. пед. ун-т. - Херсон, 2001. - 155 c.
• Київ як екологічна система: природа - людина - виробництво - екологія / В. В. Стецюк, С. П. Романчук, Ю. В. Щур, О. Ю. Дмитрук, В. О. Гуцал; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, Всеукр. екол. ліга. - К. : Центр екол. освіти та інформації, 2001. - 315 c.
• Показники здров'я та надання медичної допомоги потерпілим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (1991,1992,1993рр.) : довідник / МОЗ України, Центр мед. статистики. - К. : Вид-во "Техніка, медицина, екологія", 1994.

• Проблеми екологізації розвитку України / О. С. Поступак // Стратегія розв. України: соціол., економіка, право. - 2008. - № 1/2. - С. 664-669. - Бібліогр.: 7 назв.
• Проблеми сталого природокористування в Карпатському регіоні (екологія, освіта, бізнес) : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 10-11 трав. 2006р. / Карпат. ін-т підприємництва, Карпат. біосфер. заповідник ; Редкол.: Гамор Ф.Д. (відп. ред.) та ін. - Хуст ; Рахів : [б. в.], 2006. - 322 с. - ISBN 966-7524-56-6
• Чорнобиль: екологія і здоров'я : науково-практичний збірник / за заг. ред. Ю.І. Бандажевського. - Іванків : Координац. аналіт. центр "Екологія і здоров"я", 2014 - .

• Сайт http://www.eco-live.com.ua[Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Стратегічний екологічний аналіз (СЕА)[Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.], здійснений для ЄБРР в рамках Програми фінансування альтернативної енергетики в Україні (USELF)

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Екологічний стан України. Інтерактивні карти[Архівовано 11 січня 2018 у Wayback Machine.]
• Зона надзвичайної екологічної ситуації[Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] . — К . : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана , 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.
• Где в Украине дышать легко. Экологический рейтинг областей[Архівовано 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] / Фокус, 30.01.17

До і після. Наслідки повномасштабної війни для екології України. Погляд з супутника

Спалені ліси та поля. Забруднені ріки та ґрунт. Затоплені міста та села. В Україні тільки починають підраховувати шкоду для екології внаслідок повномасштабного російського вторгнення. За даними Державної екологічної інспекції станом на січень 2023 року, за 11 місяців військової агресії РФ збитки для екології України складають вже понад 1 трильйон 743 мільярди гривень, або понад 47,6 мільярда доларів. І це тільки приблизні розрахунки, поки досі залишається окупованою частина українських територій.

Журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) зібрали супутникові знімки, які ілюструють, наскільки постраждала природа після 24 лютого 2022 року, і показали їх екологам, які спрогнозували, який в майбутньому це матиме вплив на довкілля та його відновлення.

«Наразі в Україні встигають підраховувати збитки тільки від прямої шкоди військової агресії: ракетні атаки на підприємства та цивільні об’єкти, масштабні обстріли, пожежі. Ми поки попередньо оцінюємо шкоду, завдану екології. Що стосується тимчасово окупованих територій, то це можливо поки лише за допомогою супутникових знімків, але фінально це буде розраховуватися тільки після доступу на ці території та відповідних досліджень. При належному фінансуванні ми зможемо повністю оцінити шкоду довкіллю за 10 років або навіть менше», – пояснив заступник начальника Державної екоінспекції столичного округу Андрій Вагін.

Дамба на річці Ірпінь, Київська область

Щоб ускладнити рух російських військ в напрямку Києва, ЗСУ навесні 2022 року підірвали дамбу на річці Ірпінь. Це дозволило зупинити наступ армії РФ. У подкасті Інституту сучасної війни (Modern War Institute) полковник Джон Спенсер, який очолює відділ досліджень міської війни в ІСВ (MWI), розповідав: «Тільки приїхавши на місце подій, ми зрозуміли, наскільки вигадливо українці використали свої річки для оборони Києва. Вони могли просто підірвати дамби і все затопити. Але вони запросили водних інженерів, які розрахували, на скільки потрібно відкрити загати, щоб зробити землю непрохідною, але одночасно не затопити всі села». У такий спосіб річка Ірпінь стримала російські війська, але все ж підтопила декілька сіл: Демидів, Козаровичі, Червоне, Гута-Межигірська, Горенки та Мощун.

За допомогою супутникових знімків Planet Labs журналісти «Схем» змогли розрахувати приблизний масштаб затоплення у той момент – це понад 25 км 2 , для порівняння, це вдвічі більше за місто Вишгород на Київщині.

За даними Держекоінспекції, згодом площа затоплення збільшилась до 46 км 2 . Тоді були вимиті пестициди та агрохімікати з сільськогосподарських угідь, будівельні матеріали з майданчиків, фарби з металообробного цеху та важкі метали з електричної інфраструктури.

«Був ризик того, що буде значно забруднено річку Ірпінь внаслідок стоку добрив та інших хімічних елементів, але, за нашими даними, цього, на щастя, не сталось», – каже Андрій Вагін.

Нафтобаза, Львів

Одна з перших російських атак на Львів сталась 26 березня. Тоді війська РФ завдали удару ракетою по нафтопереробному заводу на території міста. Згідно з повідомленнями Львівської обласної військової адміністрації, нафтобаза була повністю зруйнована, також пошкоджені ємності, в яких зберігались нафтопродукти. Здійнялась пожежа, яку рятувальникам вдалось загасити протягом ночі. «Схеми» порівнюють супутникові знімки цієї місцевості: за 17 березня – до влучання ракети, а також після – за 5 травня. На травневих фото на землі довкола бази помітні плями від розлитої нафти.

У Державній екоінспекції наслідки від ударів по таких підприємствах називають одними з найнебезпечніших для довкілля України. Пояснюють: розлита нафта потрапляє у ґрунт, потім до підземних вод, через ці процеси майже все живе у землі гине. В еконіспекції передали «Схемам» фото, яке зробили їхні співробітники, виїхавши на місце. На ньому – померлі дощові хробаки, які з’явились на поверхні. Їхня роль, пояснюють екологи, полягає в утворенні органічної частини ґрунту (гумусу), яка відповідає за родючість.

Ізюмський ліс, Харківська область

Через бойові дії сильно постраждав Ізюмський ліс у Харківській області. Більша його частина вигоріла – особливо після пожеж влітку 2022 року.

«Треба розуміти, що ті дерева, які там згоріли, їм було у середньому по 30-40 років. Це не лісопосадка, а ліс, і на його відновлення треба буде чекати десятиліттями. Поки що немає можливості повністю оцінити збитки, яких було завдано Ізюмському лісу, але по супутникових знімках ми вже бачимо, що шкода довкіллю була значною», – каже Андрій Вагін.

Ганна Добченко, менеджерка проєктів напряму «Ліси» від «WWF-Україна», додає: «Загибель лісів – це втрата оселищ для існування різноманітних видів рослин й тварин. Але, перш за все, лісова пожежа – це вивільнення CO2-еквіваленту (парникових газів), що посилює невпинні кліматичні зміни. Зважаючи на активні бойові дії в Ізюмських лісах – це порушення ґрунтового покриву, зокрема, через прохід важкої техніки відбувається ущільнення, а отже, порушення процесів повітро- та вологообміну й погіршення передумов для відновлення лісового покриву».

Кінбурнський півострів, Миколаївська область

Півострів та косу загарбники повністю окупували з червня 2022-го. Ця територія і досі контролюється російськими військовими. «Схеми» раніше писали про те, як з півострова «казаки»-окупанти регулярно обстрілюють місто Очаків та інші населені пункти.

Внаслідок бойових дій на самому півострові неодноразово спалахували масштабні пожежі. В тому числі на території заповідних об’єктів, а саме: регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська коса», ділянки «Волижин ліс» (належать до Чорноморського біосферного заповідника) та національного природного парку «Білобережжя Святослава». Обгорілі ділянки можна побачити з супутника уздовж майже всього півострова.

«Наразі неможливо оцінити, яка з заповідних територій постраждала найбільше, – пояснює у коментарі «Схемам» природоохоронна менеджерка «WWF-Україна» Олеся Петрович. – Ми не маємо доступу до цієї території і не можемо зібрати точні дані. Міндовкілля затвердило спеціальний порядок визначення шкоди та збитків для природно-заповідного фонду, відповідно до якого будуть визначені цифри після війни. Зрештою, ця оцінка допоможе заповідним установам отримати контрибуції та організувати відновлення природи».​

Запорізька АЕС, Енергодар

Внаслідок бойових дій у серпні минулого року здійнялась пожежа у зеленій зоні, яка межує з територією АЕС.

Пізніше через російські обстріли сталася ще одна пожежа. Як заявляли в «Енергоатомі», тоді була відімкнена феросплавна, «тобто остання лінія, яка з’єднувала вузол ЗАЕС/ЗаТЕС із енергосистемою України». Внаслідок чого був тимчасово відключений енергоблок №6, який живив власні потреби Запорізької АЕС, що могло призвести до дестабілізації роботи атомної електростанції. Але згодом електропостачання вдалось відновити.

Поля Херсонської області

У 2022 році через російські обстріли пожежі часто спалахували на сільськогосподарських полях по всій території України. За допомогою супутникових знімків Planet Labs «Схеми» порівняли, як виглядали угіддя на північний захід від Херсону влітку 2021-го, до початку повномасштабного вторгнення РФ, і в той же період 2022-го. Наслідки численних пожеж на фото – у вигляді темних плям вигорілих полів.

У Міністерстві аграрної політики разом з аналітиками Київської школи економіки підрахували непрямі втрати у сільському господарстві через війну. Станом на листопад 2022 року збитки – понад 34 мільярди доларів. В тому числі і від пожеж на угіддях.

Обстріляні ділянки

Ще однією серйозною проблемою для довкілля екологи вважають воронки, які утворюються від влучань снарядів під час бомбардування.

У Держекоінспекції пояснюють, що забруднюючі речовини, зокрема металеві та хімічні залишки від снарядів, потрапляють у ґрунт, а згодом – до підземних вод.

«До прикладу, ми досліджували ракету Х-101, яка не розірвалась, але відбулася розгерметизація паливного відділу. Нафтопродуктів там не було виявлено. Але були зафіксовані такі хімічні речовини, як меланж та децилін. У нас навіть лабораторії не працюють на показники таких речовин. Тобто для оцінки шкоди від російської зброї, завданої довкіллю, треба розуміти, з чого вона складається, і мати відповідне обладнання. І коли це буде можливо у повному обсязі, поки спрогнозувати важко», – каже Андрій Вагін.

До прикладу, речовина меланж, що знаходиться в російських ракетах, при потраплянні у воду викликає реакцію з виділенням великої кількості високотоксичного окису азоту, тобто цей процес вкрай шкідливий для ґрунту і всього живого, що в ньому знаходиться.

Фортифікаційні споруди

У повномасштабній війні Росія масово використовує так звані «зуби дракона» – оборонні споруди у вигляді бетонних конусів, вистроєних у лінію, яка має зупиняти легку техніку та ускладнювати наступ піхоти, – та заливає окопи бетоном.

Такі фортифікаційні споруди з’явились на більшості територій тимчасово окупованих областей України. За допомогою супутника «Схеми» показують скупчення цих споруд поблизу села Бараниківка Луганської області, що неподалік від міста Сватове.

У Держекоінспекції кажуть, згадуючи схожі споруди, які використовувались під час Другої світової війни, що прибирати «зуби дракона» може виявитись економічно недоцільно, і вони можуть так і залишитись на своїх місцях. На території Карелії в Росії, де колись була побудована так звана «лінія Маннергейма», такі споруди стоять і досі.