Як правильно робити спиртовий компрес?

Методика накладання зігрівального компресу налити спирт у лоток, змочити в ньому марлеву серветку, злегка відтиснути і покласти поверх клейонки/компресного паперу. Усі шари компресу одночасно покласти на потрібну ділянку тіла. Кеш

Скільки треба тримати спиртовий компрес?

Для накладання беруть кусок тканини, складений у кілька шарів, змочують у холодній (краще з льодом) воді, віджимають і прикладають на потрібне місце. Кожні 2–3 хв упродовж години компрес змінюють на новий. Кеш

Що лікує компрес?

Компреси застосовують для розсмоктування місцевих запальних процесів на шкірі, підшкірній жировій клітковині й тканинах, що розташовані нижче. Зігрівальний компрес викликає приплив крові до вогнища запалення, що сприяє розсмоктуванню інфільтрату та усуненню набряку.

КОМПРЕС

КОМПРЕС — пов’язка, змочена водою або якимось лікарським розчином, яку накладають на хворе місце для лікування. К. є різновидом відтяжної терапії. Компреси застосовують для розсмоктування місцевих запальних процесів на шкірі, підшкірній жировій клітковині і тканинах, що знаходяться нижче. К. бувають загальні й місцеві, зігріваючі, холодні й гарячі. До загальних компресів відносять загальне вологе укутування. Зігріваючий К. викликає приплив крові до вогнища запалення, що сприяє розсмоктуванню інфільтрату та усуненню набряку. Зігріваючий К. складається з 3 шарів. Перший шар — із тканини в декілька шарів, змочений водою кімнатної температури, яку віджимають і прикладають до шкіри. На нього кладуть клейонку, вощений папір або целофан, що на 2–3 см відступає від краю вологого шару. Поверх накладають товстий шар вати ще більшого розміру. Всі шари щільно прикріпляють до тіла декількома оборотами бинта, а також укутують хустиною або шарфом. Через 6–8 год К. змінюють сухою теплою пов’язкою або протирають шкіру спиртом для запобігання мацерації. Крім води, розчинами для компресу можуть бути горілка, розбавлений 50% етиловий спирт, одеколон, слабкий розчин оцту (1 чайна ложка на 500 мл води), камфорна олія. Холодні К. (примочки) накладають при забитті, гарячці (на голову), травмах, кровотечах, гострих запальних процесах на шкірі з ерозіями і мокнуттям. Для накладання беруть кусок тканини, складений у кілька шарів, змочують у холодній (краще з льодом) воді, віджимають і прикладають на потрібне місце. Кожні 2–3 хв упродовж години компрес змінюють на новий. Іноді до води додають свинцеву воду, оцет, рідину Бурова (2 столові ложки на 500 мл води). Для лікувальних примочок використовують розчин борної кислоти, фурациліну (1:1000). Гарячий К. готують з тканини, складеної в кілька шарів і змоченої гарячою водою (50–60 о С), поверх якої накладають клейонку та накривають вовняною тканиною. Через кожні 5–10 хв компрес міняють. Гарячі К. застосовують для зігрівання при міозитах, радикулітах. Різновидом гарячого К. є припарки. При припарках використовують грілку або мішечок, наповнений льняними зернами (висівками, ромашкою), попередньо провареними або розпареними. Мішечок віджимають, остуджують (щоб не обпекти шкіру), накладають на шкіру, зверху накривають клейонкою та теплою тканиною (ватою), закріплюють бинтом. Гарячий К. чинить розсмоктувальну і знеболювальну дію на вогнище запалення.

Самура Б.А., Черних В.Ф., Киреев И.В. и др. Первая доврачебная помощь. — Х., 2004; Палеев Н.Р. Справочник медицинской сестры по уходу. — М., 1999.

Інші статті автора

Компрес

Компре́с — це багатошарова пов'язка, змочена рідиною (наприклад, водою або лікувальним розчином) чи речовиною (наприклад, паста Лассара), яку накладають на хвору чи ушкоджену ділянку для лікування. Є різновидом відтяжної, відволікаючої терапії залежно від виду компресу.

Зміст

Різновиди [ ред. | ред. код ]

За площею охоплення тіла: загальні та місцеві

Загальний [ ред. | ред. код ]

До загальних компресів відносять загальне вологе укутування.

Зігрівальний [ ред. | ред. код ]

Компреси застосовують для розсмоктування місцевих запальних процесів на шкірі, підшкірній жировій клітковині й тканинах, що розташовані нижче.

Зігрівальний компрес викликає приплив крові до вогнища запалення, що сприяє розсмоктуванню інфільтрату та усуненню набряку. Такий компрес складається з трьох шарів. Перший — із тканини в декілька шарів, змоченої водою кімнатної температури. Тканину віджимають і прикладають до шкіри. Зверху (другий шар) кладуть клейонку, вощений папір або целофан, що на 2—3 см відступає від краю вологої тканини. Далі кладуть товстий шар вати ще більшого розміру. Всі шари щільно прикріпляють до тіла кількома оборотами бинта, укутують хустиною чи шарфом. Обов'язковий контроль за самопочуттям та суб'єктивними відчуттями пацієнта, особливо в ділянці накладання компресу.

Через 6—8 годин компрес змінюють сухою теплою пов'язкою або протирають шкіру спиртом для запобігання мацерації. Окрім води, розчинами для компресу можуть бути горілка, розбавлений 50 % етиловий спирт, одеколон, слабкий розчин оцту (1 чайна ложка на 500 мл води), камфорна олія. [ джерело? ]

Гарячий [ ред. | ред. код ]

Гарячий компрес роблять із тканини, складеної в кілька шарів і змоченої гарячою водою (50—60 о С), поверх якої накладають клейонку та накривають вовняною тканиною. Кожні 5—10 хвилин компрес міняють. Гарячі компреси застосовують для зігрівання при міозитах, радикулітах. Різновидом гарячого компресу є припарки. При припарках використовують грілку або мішечок, наповнений лляними зернами (висівками, ромашкою), попередньо провареними чи розпареними. Мішечок віджимають, остуджують (щоб не обпекти шкіру), накладають на шкіру, зверху накривають клейонкою та теплою тканиною (ватою), закріплюють бинтом. Гарячий компрес чинить розсмоктувальну й знеболювальну дію на вогнище запалення.

Холодний [ ред. | ред. код ]

Холодні компреси (примочки) накладають при забитті, гарячці (на голову), травмах, кровотечах, гострих запальних процесах на шкірі з ерозіями й мокнуттям. Для цього беруть клаптик тканини, складений у кілька шарів, змочують у холодній (краще з льодом) воді, віджимають і прикладають на потрібне місце. Кожні 2—3 хвилини впродовж години компрес змінюють на новий. Іноді до води додають свинцеву воду, оцет, рідину Бурова (2 столові ложки на 500 мл води). Для лікувальних примочок використовують розчин борної кислоти, фурациліну (1:1000).

Медикаментозний [ ред. | ред. код ]

Гірчичний [ ред. | ред. код ]

Гірчичний компрес є різновидом зігрівального. Застосовується при запальних захворюваннях суглобів, після травм, забитих місць (з другого — третього дня), інфільтратах після лікарських ін'єкцій, обмежених гострих і хронічних больових синдромах, запальних процесах зіву та гортані, гострих тромбофлебітах кінцівок [1] .

Протинабряковий [ ред. | ред. код ]

Застосовується при запальних захворюваннях з вираженим зовнішнім набряком, після травм, забитих місць. Основною речовиною є лікувальні форми для нашкірного застосування з вираженим гіперосмолярним ефектом.

Протизапальний [ ред. | ред. код ]

Примітки [ ред. | ред. код ]

Література [ ред. | ред. код ]

• Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка. Касевич Н. М.- 7-е вид., випр.. — Київ: ВСВ «МЕДИЦИНА», 2017. — 424 с. ISBN 978-617-505-523-6 (С.142-144)
• Загальний та спеціальний догляд за хворими. Нетяженко В. З., Сьоміна А. Г., Присяжнюк М. С. Підручник. — Київ: Здоров'я, 1993. — 304 с. — ISBN 5-31100749-4 (С.118-123)
• Догляд за хворими. Загальний і спеціальний з основами медсестринської техніки: підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації / В. З. Нетяженко, І. М. Щуліпенко, Л. А. Дідківська. — К: Здоров'я, 2013. — 591 с. ISBN 978-966-463-039-4 (С.?)

Посилання [ ред. | ред. код ]

• КОМПРЕС[Архівовано 19 Листопада 2015 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• Припарка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1493. — 1000 екз.