систематичне положення картоплі
Картопля (Solanum tuberosum L.) відноситься до родини пасльонових (Solanaceae), роду паслін (Solanum).
Скільки страв готують з картоплі?
Із картоплі можна приготувати майже 1000 смачних страв. Її використовують у вареному, смаженому, тушкованому, печеному вигляді.
Яка коренева система у картоплі?
Картопля має мичкувату кореневу систему. Розміщується в ґрунті відносно неглибоко, приблизно на глибині 60 см від поверхні. Тому при порівнянні із зерновими культурами, коренева система яких розміщена на глибині 1 м, у картоплі мілке коріння.
Картопля — Вікіпедія Картопля — цінний продукт харчування. Картоплю культивують на полях і на присадибних ділянках. Вона має важливе значення у раціоні харчування усіх груп населення. На городах України під неї відводять до 70 % площ. Бульби картоплі широко використовують у різноманітних … See moreКартопля
вид рослин родини пасльонових / З Вікіпедії, безкоштовно енциклопедія
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Картопля?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Карто́пля (Solanum tuberosum), діал. бу́льба, бараболя [1] — вид рослин родини пасльонових, поширена сільськогосподарська культура, яку в народі називають «другим хлібом» [2] [3] [4] [5] ; одна з найважливіших продовольчих, технічних і кормових культур.
У просторіччі часто картоплею називають не вид, а лише бульбоплід картоплі.
Картопля або паслін бульбоносний

Картопля або паслін бульбоносний (Solanum tuberosum L.) – багаторічна трав’яниста рослина родини пасльонові Solanaceae (пасльонові).
Надземна частина картоплі (пасльону бульбоносного) заввишки до 80-150 см. Корінь стрижневий, сильно гіллястий, білий. У листкових пазухах підземної частини картоплі утворюються пагони-столони, на кінцях яких формуються м’ясисті, їстівні бульби. Стебла картоплі численні, прямостоячі або висхідні, злегка опушені. Листя непарноперисте, з 7-11 опушеними, яйцеподібної форми листочками з косою основою. Картопляні квітки великі, білуваті або рожево-лілові із зірчастим віночком, зібрані в роздвоєні завитки. Плід картоплі – чорно-фіолетова отруйна ягода. Цвіте рослина в червні – серпні.
Культивується картопля на полях і городах по всій країні. Батьківщина рослини – Південна Америка.
Для лікування використовують бульбу картоплі. Заготовляють її у серпні – жовтні і зберігають в погребах або овочесховищах.

Хімічний склад картоплі. Бульба картоплі містить крохмаль, цукри, вуглеводи, білки, жири, клітковину, пектинові речовини, лимонну, щавлеву, яблучну, хлорогенову та інші органічні кислоти, велику кількість калію (до 570 мг/100 г), кальцію, магнію, заліза і фосфору (до 50 мг/100 г), вітаміни А, B1, B2, B6, K, E, U, C і PP, глюкоалкалоїд туберин, соланін і аміловий спирт, ацетилхолін, що має гіпотензивну дію. До складу шкірки картопляної бульби входить отруйний глікоалкалоїд соланін, який може призвести до отруєння. Найбільше соланіну – в бульбах із зеленою шкіркою і в пророслих. Значну кількість соланіну та нітратів містить надземна частина рослини, особливо плоди.

Дія картоплі. Варена картопляна бульба має сечогінну і ніжну проносну властивість. Сік сирої бульби картоплі нормалізує кислотність шлунка і функції шлунково-кишкового тракту, має болезаспокійливу, протизапальну, ранозагоювальну дію. Настій квіток рослини знижує кров’яний тиск і збуджує дихання.

В народній медицині сік свіжих картопляних бульб вживають при підвищеній кислотності шлунка, запорах, печії, нудоті, блювоті, виразках шлунка і дванадцятипалої кишки, різних запальних процесах шлунково-кишкового тракту, при невідступних головних болях. Старовинним народним засобом, що застосовують при захворюваннях органів дихання, є інгаляція парою картоплі, звареної в мундирі.
Гарячу варену розтерту бульбу картоплі, як досить ефективний засіб при захворюваннях органів дихання, прикладають до грудей у вигляді компресу. Платівки зі свіжої картоплі прикладають до шкіри при різних захворюваннях, зокрема при екземі.

Способи застосування картоплі:
1) сік сирої картоплі: вимиту і висушену картоплю зі шкіркою протерти через тертку. З протертої маси видавити через решето або не щільну тканину сік. Картопляний сік приймати по 1-2 склянки вранці і ввечері за 30 хвилин до їжі при виразковій хворобі шлунка і кишечника. Рекомендують використовувати тільки свіжоприготований картопляний сік;
2) картопляні інгаляції при захворюваннях органів дихання: вимиту неочищену картоплю відварити, воду злити і вдихати пару до початку охолодження картоплі;
3) відварену в шкірці гарячу картоплю потовкти, загорнути в м’яке полотно і прикладати до грудей на ніч при захворюваннях органів дихання.
Залишити відповідь Скасувати відповідь
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.