Как правильно ухаживать за Сингониумом?

Сингониум ножколистный предпочитает влажную среду и, конечно же, относительно хорошо переносит засуху. Однако для лучшего роста лучше регулярно поливать его. Регулярно проверяйте влажность почвы весной и летом, когда растения интенсивно растут. Поливать нужно каждый раз, когда почва становится сухой сверху на 2.5 cm.

Нужно ли опрыскивать сингониум?

Тропический сингониум достаточно восприимчив к условиям влажности, в естественной среде обитания данный вид регулярно испытывает влияние теплых дождей. При домашнем выращивании мы рекомендуем создать похожую атмосферу и ежедневно опрыскивать цветок теплой водой.

Как быстро растет сингониум?

Растут они из междоузлий, часто почти сливаясь с черешками и различимы только вблизи. Сингониумы – одни из самых быстрорастущих лиан. В комфортных условиях они могут прибавлять до 80 см длины в год, лишь первые несколько лет оставаясь компактными. Причем, чем старше сингониумы, тем быстрее они растут.

Рослина сингоніум – догляд в домашніх умовах, опис, види й сорти з фото, розмноження

Рід Сингоніум (Syngonium) налічує понад 20 видів вічнозелених, тропічних ліан з сімейства Ароїдних, природним середовищем існування яких є тропічні ліси Центральної та Південної Америки.

У нашому кліматі рослину культивують тільки в домашніх умовах. Завдяки своїй красі та невибагливості у догляді сингоніум вже давно завоював популярність у квітникарів.

Опис сингоніума

У представників роду стебло подовжене, трав'янисте, що підіймається по опорі або повзуче, з симподіальним типом росту, досягає 10-20 метрів. Пагін нерозгалужений, але при пошкодженні або обрізанні апікальної меристеми починає гілкуватися.

Уздовж стебла розвиваються повітряні корені, функція яких полягає в тому, щоб постачати рослині поживні речовини та чіплятися за опору. Коріння легко вкорінюється при контакті з ґрунтом. Якщо верхівка стебла втрачає контакт з опорою, то рослина починає формувати довгі міжвузлі.

Основною прикрасою ліани сингоніума є її листя — у природі воно однорідно зелене, але в домашній культурі вирощують сорти зі строкатим листям, що пофарбоване в білий, кремовий, рожевий або золотавий відтінок.

Молоді (ювенільні) листочки цільні, яйцеподібні або еліптичні, форма зрілого листя еліптична або стрілоподібна. Щороку можна очікувати приріст 5-7 листя.

Суцвіття являє собою початок, що оточений пелюсткою-покривалом. На жаль, в домашніх умовах цвітіння сингоніума можна побачити надзвичайно рідко.

Увага! Сік рослини дратівливо діє на слизові оболонки та шкіру, може викликати свербіж, печіння або роздратування

Попри токсичність, сингоніум можна тримати вдома, тільки краще встановити горщик якомога далі від домашніх тварин та у догляді бути більш уважним або використовувати рукавички.

Кімнатні сорти й види сингоніума з фото

Сингоніум подофілловий (Syngonium podophyllum). Найпоширеніший в культурі та легкий у догляді вид, який є лідером за кількістю сортових форм з широким спектром рожевих, кремових та зелених відтінків листя.

У ботаніці його часто називають ім'ям роду – Syngonium. Молоде листя серцеподібне, а зріле має виразну стрілоподібну форму.
Сорти досягають висоти близько 1,5-2 м. Нині можна придбати компактні форми висотою 30-50 см.

Сорти даного виду

«Неон Пінк» — забарвлення великого листя від білого до блідо-рожевого.

Сорт сингоніума «Батерфляй» — на тлі зеленого листя яскраво виділяються прожилки кремового або сріблясто-білого відтінку.

«Кристмас» (Christmas) – сорт з незвичайним злегка гофрованим листям, що пофарбоване в кілька відтінків зеленого та жовтого з виразними рожевими прожилками.

Сингоніум «Панда» — на зеленому тлі листової пластини розсип дрібних салатових плям.

«Імперіал Уайт» — варієгатна форма с зелено-білим листям.

«Pixie» — карликовий компактний сорт з численними невеликими за розміром листочками.

Сингониум «Ред спот» — на листяній пластині світло-зеленого кольору розсип невеликих червоно-рожевих плям, деяке листя наполовину пофарбоване в рожевий колір.

«Пінк сплеш» (Pink Splash) з забарвленням листя від яскраво-рожевого до блідо-салатового.

«Arrow» — листя цього сорту змінює форму в міру дорослішання. Забарвлення — суміш зеленого й кремового.

«Конфеті» з яскравим забарвленням листя різного відтінку. Це одна з найбільш унікальних й ефектних сортових форм.

Сингоніум вушкоподібний (Syngonium auritum) — швидкорослий вид, висота якого в домашніх умовах близько 2 метрів. Листя блискуче, трьох або п'ятилопастне на довгих ніжках, темно-зелене. На ювенільному листю біля основи розташовані маленькі вушкоподібні сегменти.

Сингоніум Вендланда (Syngonium wendlandii) – ще один представник роду с довгими пагонами з повітряним корінням, яке вкорінюється у вузлах. Досягає 0,6 м висоти, якщо росте без підтримки.

Листя бархатисте, зелене зі строкатим малюнком від білого до сріблястого кольору в центрі й вздовж центральних прожилок. З віком вид поступово втрачає своє строкате забарвлення.

Особливості догляду за сингоніумом в домашніх умовах

Рослина не пред'являє високих вимог у догляді, але ліані необхідно забезпечити хоча б мінімальні умови для хорошого розвитку та здоров'я.

Освітлення й температура

Перш за все, вашому зеленому вихованцеві потрібно досить світле місце без впливу прямих полуденних променів у весняно-літній період. Сортові форми з однотонним зеленим забарвленням добре себе почувають в півтіні, а ось строкаті сорти потребують більшої кількості світла для підтримки своєї декоративності. В іншому випадку вони втратять свій малюнок.

Дефіцит освітлення проявляється витягнутими й тонкими пагонами та блідим забарвленням листя. Взимку квітка сингоніум відчуває брак світла, тому рекомендується поставити горщик на південне вікно або додатково підсвічувати фітолампою.

Тропічна ліана воліє температури в період вегетації від 20 ̊C до максимум 25 ̊C. При вищих температурах необхідно підвищити вологість повітря, щоб уникнути висихання листя. Рослина чутлива до прохолодних умов, тому взимку температура не повинна опускатися нижче 16-17 ̊С.

Полив та вологість повітря

Важливим аспектом в догляді за сингоніумом в домашніх умовах є рясне зрошення в теплий період вегетації – з середини березня по середину вересня.

Зразковий режим — 2-3 рази на тиждень, але орієнтуватися треба за станом ґрунту — його верхній шар повинен просохнути між поливами. Взимку в прохолодному приміщенні поливають значно рідше, даючи просохнути на 1,5-2 см вглиб.

Вологість повітря підтримуйте на рівні 70%. Досягти оптимальних умов допоможе регулярне обприскування листя з квітня по жовтень та теплий душ в сильну спеку.

В інший час року рекомендується поставити горщик на блюдо з водою й дрібною галькою (підійде керамзит або мох сфагнум) та час від часу протирати листя вологою губкою.

Реакція на низьку вологість повітря в приміщенні – потемніння та висихання кінчиків листя. Для поливу й обприскування використовують тільки теплу та відстояну воду, але краще дощову або талу.

Підживлення та обрізування

В період вегетації з весни по осінь ліану підгодовують багатокомпонентними рідкими добривами кожні 2-3 тижні. Підживлення розводять у воді, яка призначена для поливу.

Кімнатний сингоніум можна вирощувати в підвісних кашпо як ампельну рослину, як компактний та густий кущик або пустити його витися по опорі.
Для формування кущика рекомендується при розмноженні висадити відразу кілька живців в один горщик.

Не залежно від способу вирощування у ліани щорічно для стимуляції розгалуження вкорочують верхівки стебел або проводять прищіпку над 6 листям.

Пересадження

Сингоніум в домашніх умовах росте досить швидко, тому рослину до 3-4 річного віку бажано пересаджувати щорічно. Більш дорослі ліани можна висаджувати в новий горщик раз у 2-3 роки. Процедуру проводять у березні-квітні.

Для вирощування ідеально підходить гумусний, проникний субстрат з нейтральною або слабокислою реакцією. Для профілактики кореневої гнилі й повітропроникності в ґрунт корисно додати вермикуліт та кілька шматочків деревного вугілля.

Для приготування суміші змішайте 2 частини універсального квіткового ґрунту з 1 частиною торфу та 2 частинами вермикуліту або піску. Не забудьте на дні квіткового горщика викласти шар з керамзиту або дрібної гальки для кращого дренажу.

Ліану пересаджують методом перевалки, утрамбовують землю та добре поливають. Після пересадки рослина ослаблена, тому добрива починають вводити тільки через місяць.

Розмноження сингоніума

Розмножується ліана вегетативним способом – апікальними (верхівковими) та стебловими живцями, які досить швидко формують нові корінці, як в ґрунті, так і у воді.

Для вкорінення беруть живці в період з весни і до кінця літа. Кожен фрагмент повинен мати як мінімум 2-3 вузли. Ґрунтову суміш готують з торфу та піску або використовують тільки вермикуліт.

Апікальні живці заглиблюють вертикально, а стеблові поміщають горизонтально на поверхню субстрату. Для прискорення процесу формування коренів горщик накривають прозорим кульком, який створить умови теплички.

Субстрат підтримують вологим, але не мокрим. Після появи нового росту кульок знімають, а молоді саджанці висаджують в родючий ґрунт.

Проблеми у догляді за сингоніумом

Хвороби ліани пов'язані в більшості випадків з неправильним доглядом. Надлишковий полив, особливо в прохолодних умовах призводить до розвитку захворювань.

Грибкова гниль. Проявляється хвороба появою темних, а потім чорних плям на листках та пагонах, які розм'якшуються, в'януть й відмирають.

Бактеріальна плямистість. Симптом – прозорі, водянисті плями на листю, яке з часом стає жовто-коричневим. Розмір й форма плями обмежені прожилками листя.

Всі ці грибкові захворювання в початковій стадії лікуються фунгіцидними препаратами.

Чому сингоніум жовтіє? Проблема може бути викликана такими факторами як:

• полив холодною та / або жорсткою водою;
• стресом, що викликаний пересадкою або холодом, особливо якщо листя квітки взимку торкаються віконного скла;
• нестачею або надлишком вологи в ґрунті;
• сонячним опіком.

Бліде листя вказує на дефіцит поживних речовин. Зі шкідників можливе ураження борошнистим червцем або павутинним кліщем. Ризик нападу кліща підвищується, якщо повітря в приміщенні сухе.

Сингоніум — прикмети та забобони

Навколо екзотичної ліани існує кілька цікавих прикмет та забобонів, значення яких не завжди позитивно, що може відштовхнути квітникаря від придбання цієї ефектної рослини. Тому варто розглянути більш докладно, як негативні, так й корисні переваги вирощування сингоніума.

Найчастіше можна почути, що рослина призводить до руйнування відносин, в тому числі сімейних, що звичайно є забобоном. А фахівці в області фен-шуй пояснюють свою неприязнь до рослини її загостреним листям, яке несе негативну енергію, яку можна нейтралізувати тільки спеціальними захисними амулетами.

Китайці називають ліану «отруйним диханням» і це якраз зрозуміло — всі частини її дійсно токсичні для людини та тварин.

Однак сингоніум заслужив також репутацію корисної рослини. Квітка вважається хранителем вогнища, а з-за швидкого росту пагонів — символом позитивних змін. Наприклад, багато хто вірить, що ліана допомагає прискорити одужання хворого.

Здатність форми листя змінюватися в міру розвитку приписала сингоніуму властивість позбавлятися від старого негативу, попрощатися з минулим та знайти щось нове в житті. Багато хто вірить у здатність квітки приносити своєму власникові процвітання в бізнесі.

Як і деякі ароїдні (монстера, дифенбахія та інші), сингоніум може «пророкувати» дощову погоду – на кінчиках його листяних пластин збираються краплинки води, схожі на росу, що викликано підвищенням рівня вологості навколишнього середовища.

Растение сингониум – уход в домашних условиях, описание, виды и сорта с фото, размножение

Род Сингониума (Syngonium) насчитывает более 20 видов вечнозеленых, тропических лиан -полуэпифитов из семейства Ароидных, естественной средой обитания которых являются влажные и теплые леса Центральной и Южной Америки.

В нашем климате растение культивируют только в домашних условиях. Благодаря своей красоте и неприхотливости в уходе сингониум уже давно завоевал популярность у цветоводов.

Описание сингониума

У представителей рода стебель удлиненный, травянистый, поднимающийся или ползучий с симподиальным типом роста, достигающий длины 10-20 метров. Побег неразветвленный, но при повреждении или обрезке апикальной меристемы начинает ветвиться.

Вдоль стебля развиваются воздушные корни, функция которых состоит в том, чтобы снабжать растение питательными веществами и цепляться за опору. Корни легко укореняются при контакте с почвой. Если верхушка стебля теряет контакт с опорой, то растение начинает производить более длинные междоузлия и более мелкие листья.

Основным украшением лианы сингониума являются ее листья - в природе они однородно зелёные, но в домашней культуре можно встретить сорта с пестрой листвой, окрашенной в белый, кремовый, розовый, бронзовый, салатовый или золотистый оттенок.

Молодые (ювенильные) листочки цельные, яйцевидные или эллиптические, форма зрелых листьев яйцевидно-эллиптическая, продолговато-яйцевидная или стреловидная. Каждый год можно ожидать прирост новых 5-7 листьев.

Соцветие представляет собой довольно крупный початок, окруженный лепестком-покрывалом. К сожалению, в домашних условиях цветение сингониума можно увидеть исключительно редко.

Внимание! Сок растения раздражающе действует на слизистые и кожу, может вызвать зуд, жжение или раздражение

Несмотря на токсичность, хоть и небольшую, сингониум можно держать дома, только лучше установить горшок подальше от домашних животных и в уходе быть более внимательным или использовать перчатки.

Комнатные сорта и виды сингониума с фото

Сингониум ножколистный (Syngonium podophyllum). Самый распространенный в культуре и легкий в уходе вид, который является лидером по количеству сортовых пестролистых форм с широким спектром розовых, кремовых и зеленых оттенков.

В ботанике его часто называют именем рода – Syngonium. Молодые листья сердцевидные, а зрелые имеют отчетливую стреловидную форму.
Сорта, выращиваемые в домах, достигают высоты около 1,5-2 м. В настоящее время можно приобрести более компактные формы высотой 30-50 см.

Сорта сингониума ножколистного

Сингониум «Неон пинк» - окрас крупных листьев от белого до бледно-розового.

Сорт сингониума «Баттерфляй» - на фоне зеленых листьев ярко выделяются прожилки кремового или серебристо-белого оттенка.

Сингониум «Кристмас» (Christmas) – сорт с необычной слегка гофрированной листвой, окрашенной в несколько оттенков зеленого и желтого с отчетливыми розовыми прожилками.

Сингониум «Панда» - на зеленом фоне листовой пластины россыпь мелких салатовых пятен.

Сингониум «Империал Уайт» - вариегатная форма, листья стреловидные, заостренные, зелено-белые.

Сингониум «Пикси» (Pixie) - карликовый компактный сорт с многочисленными очень мелкими по размеру листочками.

Сингониум «Ред спот» - на листвой пластине светло-зеленого цвета россыпь небольших красно-розовых пятен, некоторые листья наполовину окрашены в розовый цвет.

Сингониум «Пинк сплеш» (Pink Splash) с большими и мелкими пятнами на листьях от ярко-розового до бледно-розового цвета.

Сингониум «Арроу» (Arrow) - листва этого сорта меняет форму по мере взросления. Окрас - смесь салатово-зеленого и кремового.

Еще один сорт ножколистного сингониума - «Конфетти» с двух или трехцветным, ярким окрасом листвы. Это одна из самых уникальных и эффектных сортовых форм.

Сингониум «Голден» - темно-зеленый лист украшен точками и прожилками золотисто-кремового и белого цвета.

Сингониум ушковидный (Syngonium auritum) – быстрорастущий вид, высота которого в домашних условиях около 2 метров. Листья блестящие, трех или пятилопастные на длинных черешках, темно-зеленые. На ювенильной листве у основания расположены маленькие ушковидные сегменты.

Сингониум Вендланда (Syngonium wendlandii) – еще один культивируемый представитель рода. Длинные побеги с воздушными корнями, которые укореняются в узлах.

Достигает 0,6 м высоты, если растет без поддержки. Листья бархатистые, зеленые с пестрым рисунком от белого до серебристого цвета в центре и вдоль центральных прожилок. С возрастом вид постепенно теряет свой пестрый окрас.

Особенности ухода за сингониумом в домашних условиях

Растение не предъявляет высоких требований в уходе, но лиане необходимо обеспечить хотя бы минимальные условия для хорошего развития и здоровья.

Освещение и температура

Прежде всего, вашему зеленому питомцу потребуется достаточно светлое место без воздействия прямых полуденных лучей в весенне-летний период.

Сортовые формы с однотонным зеленым окрасом хорошо себя чувствуют в полутени, а вот пестрые сорта нуждаются в большем количестве света для поддержания своей декоративности. В противном случае они потеряют свой рисунок.

Дефицит освещения проявляется вытянутыми и тонкими побегами и бледным окрасом листвы. Зимой цветок сингониум испытывает нехватку света, поэтому рекомендуется поставить горшок на южное окно или дополнительно подсвечивать фитолампой.

Тропическая лиана предпочитает температуры в период вегетации от 20 ̊C до максимум 25 ̊C. При более высоких температурах необходимо повысить влажность воздуха, чтобы избежать высыхания листьев. Растение чувствительно к прохладным условиям, поэтому зимой температура не должна опускаться ниже 16-17 ̊С.

Полив и влажность воздуха

Важным аспектом в уходе за сингониумом в домашних условиях является обильное орошение в теплый период вегетации – с середины марта по середину сентября.

Примерный режим – 2-3 раза в неделю, но ориентироваться надо по состоянию почвы – ее верхний слой должен просохнуть между поливами. Зимой в прохладном помещении поливают значительно реже, давая просохнуть грунту на 1,5-2 см вглубь.

Влажность воздуха поддерживайте на уровне 70%. Достичь оптимальных условий поможет регулярное опрыскивание листвы с апреля по октябрь и теплый душ в сильную жару.

В остальное время года рекомендуется поставить горшок на блюдо с водой и мелкой галькой (подойдет керамзит или мох сфагнум) и время от времени протирать листья влажной губкой. Реакция на низкую влажность воздуха в помещении – потемнение и высыхание кончиков листвы.

Для полива и опрыскивания используют только теплую и отстоянную воду, но лучше дождевую или талую.

Подкормки и обрезка

В период вегетации с весны по осень лиану подкармливают многокомпонентными жидкими удобрениями с более низким количеством кальция каждые 14-16 дней.

Подкормки разводят в воде, предназначенной для полива. Комнатный сингониум можно выращивать в подвесных кашпо как ампельное растение, как компактный и густой кустик или пустить его виться по специальной опоре.

Для формирования кустика рекомендуется при размножении высадить сразу несколько черенков в один горшок. Не зависимо от способа выращивания у лианы ежегодно для стимуляции ветвления укорачивают верхушки стеблей или проводят прищипку над 6 листом.

Пересадка

Сингониум в домашних условиях растет довольно быстро, поэтому растения до 3-4 летнего возраста желательно пересаживать ежегодно. Более взрослые лианы можно высаживать в новый горшок раз в 2-3 года, когда корневая система оплетет весь земляной ком. Процедуру проводят в марте-апреле.

Для выращивания идеально подходит гумусный, проницаемый субстрат с нейтральной или слабокислой реакцией. Для профилактики корневой гнили и воздухопроницаемости в почву полезно добавить вермикулит и несколько кусочков древесного угля.

Для приготовления смеси смешайте 2 части универсального цветочного грунта с 1 частью торфа и 2 частями вермикулита или песка. Не забудьте на дне цветочного горшка выложить слой из керамзита или мелкой гальки для лучшего дренажа.

Лиану пересаживают методом перевалки, утрамбовывают почву и хорошо поливают. После пересадки растение ослаблено, поэтому удобрения начинают вводить только через месяц.

Размножение сингониума

Легко размножается лиана вегетативным способом – апикальными (верхушечными) и стеблевыми черенками, которые довольно быстро формируют новые корешки, как в почве, так и в воде. Для укоренения берут черенки в период с весны и до конца лета. Каждый фрагмент должен иметь как минимум 2-3 узла.

Почвенную смесь готовят из торфа и песка либо используют только вермикулит. Апикальные черенки заглубляют вертикально, а стеблевые помещают горизонтально на поверхность субстрата.

Для ускорения процесса формирования корней горшок накрывают прозрачным кульком, который создаст условия теплички. Почву поддерживают влажной, но не мокрой. После появления нового роста кулек снимают, а молодые саженцы высаживают в плодородный грунт.

Проблемы в уходе за сингониумом

Болезни лианы связаны в большинстве случаев с неправильным уходом. Избыточный полив, особенно в прохладных условиях приводит к ослаблению цветка развитию грибковых и бактериальных заболеваний.

Листовая и стеблевая гниль. Проявляется болезнь появлением темных, а затем черных пятен на листьях и побегах, которые размягчаются, увядают и отмирают.

Бактериальная пятнистость. Симптом – прозрачные, водянистые пятна на краях листьев, которые со временем становятся светло-коричневыми. Размер и форма пятна ограничены прожилками листа.

Грибковые гнили корней вследствие перелива. Листья желтеют, затем сохнут, рост останавливается.

Все эти заболевания в начальной стадии лечатся фунгицидными препаратами.

Почему сингониум желтеет? Проблема может быть вызвана такими факторами как:

• полив холодной и/или жесткой водой;

• стресс, вызванный пересадкой или холодом, особенно если листья цветка зимой касаются оконного стекла;
• нехватка влаги в почве или ее избыток;
• солнечный ожог.

Бледные листья указывают на дефицит питательных веществ. Из вредителей возможно поражение мучнистым червецом или паутинным клещом. Риск нападения клеща повышается, если воздух в помещении сухой.

Сингониум - приметы и суеверия

Вокруг экзотической лианы существует несколько интересных примет и суеверий, значение которых не всегда положительно, что может оттолкнуть цветовода от приобретения этого эффектного растения. Поэтому стоит рассмотреть более подробно, как негативные, так полезные стороны выращивания комнатного сингониума.