Як буде на українській мові свиня?

СВИНЯ́, і, жін. 1. Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. КешСхожі

Як ще називають свиню?

Інші назви для «свині», за національною словниковою базою «Словники України» (версія 1.4): «Льо́ха, свиню́ка [свиня́ка] — розмовне, безро́га — жартівливе, ро́ха — розмовне, чечу́га — діалектне, ри́нда — діалектне; свинома́тка (свиня, що дає приплід); па́ця».

Що означає слово свиня?

Свиня (Sus) — рід ссавців з родини свиневих (Suidae) ряду оленеподібних (Cerviformes). До цього роду належить одомашнена форма свині дикої — одного з найвідоміших в Україні видів сільськогосподарських тварин (свиня свійська).

Ответы Mail.ru: как сказать свинья в мужском роде? Пользователь Аня Баклыкова задал вопрос в категории Добро пожаловать и получил на него 17 ...

Словник української мови

1. Парнокопитий ссавець родини свинячих, свійський вид якого розводять для одержання м'яса, сала, щетини, шкіри; самка кнура. З-за хати хлівець визирає, льох чорніє. Уже завелась [на господарстві] свиня з поросятком і овечат десяток (Панас Мирний, I, 1949, 154) ; Велика біла порода свиней — одна з найстаріших і найбільш поширених порід не тільки на Україні, а й в усьому Радянському Союзі (Свинарство, 1956, 25) ; Свиня дика є одним із цінних мисливськопромислових звірів Радянських Карпат (Звірі.. Карпат. 1952, 55) ; * У порівняннях. — Над цехами звисає погнута арматура, а внизу під нею висять авіабомби, як чорні смалені свині (Олесь Гончар, III, 1959, 30) ; Петрик уже четвертий шматок [пирога] наминає, плямкає, мов та свиня (Іван Багмут, Опов., 1959, 7) .
▲ Йоркширські свині див. йоркширський; Морська свиня — те саме, що дельфін. Матню витягли на самий берег: там дуже борсався дельфін, чи морська свиня (Нечуй-Левицький, II, 1956, 229) .
♦ Величатися, як свиня в дощ (в барлозі) , ірон. — поводитися зверхньо, зарозуміло, хвальковито, не маючи для цього жодних підстав; Знатися на чому, як свиня на перці , ірон. — виявляти цілковите незнання якої-небудь справи; Метати бісер перед свиньми ; Кидати бісер свиням див. бісер; Метати (розсипати) перли (перла) перед свиньми — те саме, що Метати бісер перед свиньми (див. бісер); Не пас свиней хто з ким — хтось не був з кимсь у товариських взаєминах і не терпить фамільярності. — Чого ти кричиш на мене! Ну, я з тобою свиней не пас! Ну, коли хочеш в мене служити, то не тикай на мене, бо я тут пан, — промовив уже сердито Бродовський (Нечуй-Левицький, II, 1956, 208) ; Пристало як свині в дощ (як свині наритники) див. приставати; Схожий, як свиня на коня , ірон. — зовсім не схожий. — Ми читали, як Ворошилов писав про Петлюру: він так схожий на Гарібальді, як свиня на коня (Михайло Стельмах, II, 1962, 86) ; Як свиня в дощ див. дощ.

2. перен. , лайл. Неохайна людина;
// Непорядна, нечемна, невдячна людина. [Яциха:] А соцький, він свиня пиката, Нехай минає мою хату. (Марко Кропивницький, II, 1958, 89) ; — Свиня, — кинув він Гнатові, коли вони від'їхали на бокову стежку. — Отакого старого чоловіка — і то не пожалів (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 331) ;
// перен. , заст. Зневажлива назва представника нижчих верств населення (селян, міської бідноти і т. ін.), яку вживали представники привілейованих класів. Гуцул — хлоп, свиня, мармула, паскуда і не сміє прийти на ґанок, коли визискувач уже вибудував собі будинок із ґанком (Гнат Хоткевич, II, 1966, 386) .

3. перев. оруд. в. одн. свинею, заст. Порядок шикування військ у вигляді клину. Німецькі рицарі.. почали битву звичайним своїм строєм — свинею, тобто клином, вістря якого було спрямоване в центр руського війська (Історія СРСР, I, 1957, 77) .

4. Рід картярської гри.
♦ Підкладати (підкласти, підсувати, підсунути, підставляти, підставити і т. ін. ) свиню кому — завдавати прикрощів комусь, діяти підступно проти когось. [Середа:] Буду я терпіти, щоб він Івану свиню підкладав? Ну, ні. Це вже вибач. Я свого товариша на поталу не дам (Іван Микитенко, I, 1957, 456) ; — Хоч би знати, хто це нам підклав таку свиню. Невже ми повинні через твого Костя Хмеля сидіти вдома, а всі попливуть до Канева? (Юрій Яновський, II, 1954, 89) ; — Свиню ти мені підсунув добру (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 179) ; Як хотілося Маценкові зараз вилаяти Снігура, щоб не підставляв він свиню своєму старому другові (Павло Автомонов. Щастя. 1959, 62) .

КАБАН

1. Самець свині (звичайно кастрований).— Ускочив у двір чийсь кабан (Н.-Лев., II, 1956, 274); Гмиря.. крекнув та й пішов до багаття на городі, де сини смалили кабана (Головко, II, 1957, 338); * У порівн. За богами [царем і царицею] — панства, панства В серебрі та златі! Мов кабани годовані — Пикаті, пузаті. (Шевч., І, 1951, 247).

2. Дика свиня; вепр. В бору плодились кабани. Ведмідь і сарна прудконога (Щог., Поезії, 1958, 359); Кабан — звір небезпечний, вбити його дуже важко (Знання. З, 1967, 28); * У порівн. Зробився Турн наш біснуватим, Реве, як ранений кабан (Котл., І, 1952, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 63.

Кабан, на, м. Кабанъ; вепрь. Не бурли, як кабан у кориті. К. ЧР. 132. Ум. Кабанець, кабанча, кабанчик. Ув. Кабанюга.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 202.

каба́н (зменшені — кабане́ць, ка­ба́нчик) — самець свині; більш уживана назва щодо кастрованої свійської тварини, яку годують на заріз; щодо дикої тварини вживає­ться назва вепр (див.), хоч, як за­свідчує Словник Грінченка, посту­пове розмежування двох назв тва­рини стерлося; кабанячі ікла здав­на були ритуальним предметом, зокрема служили талісманом; сим­волізує огрядну людину («Роз’ївся, як кабан»). Не бурли, як кабан у ко­риті (П. Куліш).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 265.

кабан Переклад слова