Що таке санітарно захисна зона і яка вона має бути?

Санітарно-захисна зона — територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів.

Що таке санітарно захисна зона підприємства?

Санітарно-захисна зона (СЗЗ) підприємства – спеціальна територія, для якої законодавчо передбачений особливий режим використання. Кеш

Що таке санітарна зона у війні?

Санітарний кордон (фр. cordon sanitaire), або ж Лімітрофний бар'єр — у геополітиці вживається як термін, що означає систему держав, об'єднаних для створення бар'єру між державами, взаємодія яких є загрозою для інших.

Санітарно-захисна зона

Саніта́рно-захисна́ зо́на (СЗЗ) — зона, яка відокремлює промислове підприємство від житлової забудови.

Санітарно-захисна зона — територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів. Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.

У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.

Санітарно-захисна зона — територія, розташована між пром. підприємствами і найближчими житловими і громадськими та ін. непромисловими будівлями. Створюється для захисту населення від впливу несприятливих виробничих чинників (пил, гази, шум, вібрації і інш.), величина яких на межі санітарно-захисної зони не повинна перевищувати гігієнічних нормативів, встановлених для населених місць. Ширина санітарно-захисної зони залежить від характеру і потужності виробництва, досконалості технол. процесів, рівня несприятливих чинників, рози вітрів, застосування газо- і пилоочисних пристроїв, наявності протишумових, противібраційних і інших захисних заходів. Згідно з санітарними нормами промислові підприємства, теплові й атомні електростанції, санітарно-технічні споруди й інші об'єкти розділені на 5 класів: для об'єктів 1 класу ширина санітарно-захисної зони повинна бути не менше 1000 м, II — 500 м, III — 300 м, IV — 100 м, V — 50 м. Санітарно-захисні зони шириною 1000 м встановлені для підприємств із видобутку руд свинцю, миш'яку, марганцю, ртуті, природного газу; санітарно-захисні зони 500 м — для підприємств із видобутку кам., бурого і інш. вугілля, фосфоритів, апатитів, колчеданів, залізних і поліметалічних руд; санітарно-захисні зони 300 м — для підприємств із видобутку доломіту, магнетитів і інш., а також для гідрошахт, збагачувальних і брикетних фабрик. Санітарно-захисна зона 100 м рекомендується для підприємств з видобутку кам'яної солі, торфу фрезерним способом і інш. Територія санітарно-захисної зони повинна бути озеленена, що сприяє зменшенню атм. забруднень і зниженню рівня шуму.

Детальніше про класифікацію шкідливих підприємств за санітарними нормами залежно від складу і кількості шкідливих виділень та характеру технологічних процесів можна ознайомитися в Державних санітарних правилах планування та забудови населених пунктів, затверджених МОЗ України Наказом № 173 від 19 червня 1996 року.

Відповідно до статті 114 Земельного Кодексу України - санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.

Джерела [ ред. | ред. код ]

• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• Земельний Кодекс України;
• Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів підприємства.

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Санітарно-захисна зона // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 176. — ISBN 978-966-7407-83-4.
• Зона санітарно-захисна; Санітарно-захисна зона // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 99; 158-159.
• Зона санітарної охорони[Архівовано 19 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.] . — К . : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана , 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.

Опис послуги

Санітарно-захисна зона (СЗЗ) – територія навколо потенційно небезпечного підприємства, в межах якої заборонено проживання населення та ведення господарської діяльності, розміри якої встановлюються проектною документацією відповідно до державних нормативних документів. Санітарно-захисні зони створюються навколо об’єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об’єктів від територій житлової забудови.

Територія санітарно-захисної зони призначена для:

• забезпечення зниження рівня забруднення атмосферного повітря, рівнів шуму й інших факторів негативного впливу до гранично-допустимих значень за її межами на границі із селітебними територіями;
• створення санітарно-захисного й естетичного бар’єра між територією підприємства (групи підприємств) і територією житлової забудови;
• організації додаткових озеленених площ, що забезпечують екранування, асиміляцію, фільтрацію забруднювачів атмосферного повітря й підвищення комфортності мікроклімату.

Проекти організації СЗЗ розробляються для всіх підприємств, що є джерелами впливу на середовище перебування й здоров’я людини, у першу чергу для тих, у межах нормативних санітарно-захисних зон яких розташована житлова забудова, дитячі дошкільні, середні й вищі навчальні заклади, спортивні спорудження, зони відпочинку й інші об’єкти, при розміщенні яких повинне забезпечуватися дотримання вимог до якості навколишнього середовища.

Розробка проекту організації СЗЗ виконується з метою:

• запобігання або ослаблення негативного впливу виробничих об’єктів на комфортність проживання й здоров’я населення;
• визначення можливості збереження підприємства, застосовуваної технології й обсягів виробництва продукції в умовах міста;
• прийняття економічно й технічно обґрунтованих, соціально й екологічно доцільних проектних і будівельних рішень.

У проекті організації санітарно-захисної зони:

• обґрунтовується запропонована до встановлення межа СЗЗ;
• визначається достатність раніше розроблених заходів і подальша потреба розробки нових заходів щодо охорони атмосферного повітря, благоустрою території СЗЗ;
• розробляються пропозиції по планувальній організації території, що забезпечують зниження негативного впливу виробничих об’єктів на житлову забудову до встановлених гігієнічних нормативів.

Межа санітарно-захисної зони визначається лінією, що обмежує територію, за межами якої фактори впливу не перевищують встановлених гігієнічних нормативів.

Затверджений проект організації санітарно-захисної зони є правовою основою для встановлення (зміни, скасування) меж СЗЗ як ліній містобудівного регулювання території.

Вихідними даними для розробки матеріалів щодо обґрунтування встановлення розміру СЗЗ є:

1. Звіт про інвентаризацію викидів забруднюючих речовин підприємства.
2. Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, на основі яких отримано дозвіл на викиди.
3. Протоколи проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку.
4. Протоколи дослідження повітря населених місць.

Нормативно-правова база

Вартість послуги та строки надання

Вартість комплексу робіт з розробки проекту санітарно-захисної зони залежить від кількості промислових майданчиків, а також кількості та типів джерел викидів, наявності газоочисного обладнання.

Строки виконання робіт складають від 4 місяців до 1 року в залежності від складності підприємства та кількості джерел викидів.

План дій

1. Візуальне обстеження підприємства з метою визначення кількості джерел викидів та їх типів (1-5 робочих днів).
2. Узгодження технічних та комерційних умов та підписання договору на надання послуг (строк залежить від Замовника).
3. Збір вихідних даних згідно умов договору (строк залежить від Замовника).
4. Розробка проекту санітарно-захисної зони (1-2 місяці).
5. Погодження проекту СЗЗ із Замовником (5-10 робочих днів).
6. Проходження експертизи проекту СЗЗ в спеціалізованій організації (1-2 місяці).
7. Отримання Протоколу державної санітарно-епідеміологічної експертизи Комісії з питань встановлення та змін розмірів СЗЗ (1-2 місяці, залежить від графіку засідань комісії).
8. Отримання Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи (1-2 місяця, залежить від уповноваженого державного органу).